
- •Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- •Голова методоб’єднання
- •Нормоконтролер о.Г. Гургула
- •“Побудова палеогеографічної кривої та її аналіз” 7
- •Перелік лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № і побудова палеогеографічної кривої та її аналіз
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи :
- •Звіт з лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Звіт з лабораторної роботи
- •Рекомендована література
- •Порядок виконання роботи
- •Звіт з лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання роботи
- •Звіт з лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Продовження до варінату № 1
- •Варіант № 2
- •Продовження до варінату № 2
- •Варіант № 3
- •Варіант № 4
- •Варіант № 5
- •Варіант № 6
- •Варіант № 7
- •Варіант № 8
- •Варіант № 9
- •Варіант № 10
- •Варіант № 11
- •Варіант № 12
- •Варіант № 13
- •Варіант № 14
- •Варіант № 15
- •Варіант № 16
- •Варіант № 17
- •Варіант № 18
- •Варіанти розташування свердловин на площі, що розвідується, до лабораторної роботи № 4
- •Товщина продуктивної товщі відкладів за даними свердловин
- •Масштаб 1 40 000
Звіт з лабораторної роботи
1 Оформлюється кожним студентом індивідуально за загальними вимогами.
2 Звіт повинен містити:
мету і завдання;
основні теоретичні положення, необхідні для виконання роботи
порядок виконання роботи;
основні результати дослідження у супроводі графічних додатків:
– графік побудованої геотектонічної кривої (згідно Вашого варіанту) у відповідних умовних позначеннях в довільному масштабі;
– аналіз геотектонічної кривої ;
3 Висновки щодо встановленого характеру тектонічного прогинання дна басейна седиментації ;
4 Перелік літературних джерел, які були використані при виконанні даної роботи.
5 Оформлений звіт захищається кожним студентом за системою контрольних запитань.
Контрольні питання
1 Що відображає тектонічна крива?
2 З якого метою необхідна побудова геотектонічної кривої?
3 Чи має обмеження в застосуванні метод побудови геотектонічної кривої?
4 В яких випадках не відбувається компенсація величини прогинання поверхні дна басейна осадконакопиченням?
5 Чи можна геотектонічну криву представити у вигляді позитивної складової загального коливного руху поверхні дна басейна седиментації?
6 Чи відображає геотектонічна крива дійсну величину прогинання поверхні дна басейну осадконакопичення?
Рекомендована література
Основна
1 В.В. Безуглый. Геотектоника. Київ. ун-та, 1968.
2 Д.В. Наливкин. Учение о фациях. М–Л ; АНСССР, 1955.
3 Ю.А. Косыгин. Тектоника. – М.: Недра, 1969.
4 В.Е. Хаин. Общая геотектоника. – М.: Недра, 1973.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № З
ПОБУДОВА КРИВОЇ ШВИДКОСТІ ТЕКТОНІЧНОГО ПРОГИНАННЯ ТА ЇЇ АНАЛІЗ
Мета: навчитися основним методам побудови кривої швидкості тектонічного прогинання поверхні дна басейну осадконакопичення протягом геологічного часу.
Завдання:1) згідно індивідуального завдання побудувати криву швидкості прогинання в довільному масштабі; 2) відновити характер змін швидкості прогинання поверхні дна басейна осадконакопичення протягом геологічного часу.
Основні теоретичні положення
Для виконання цієї роботи, перш за все, необхідно вирахувати швидкості прогинання. Чому? Тектонічні рухи обох знаків мають не тільки коливний характер, але вони часто змінюють свої швидкості. Це суттєво впливає на розподіл фацій в осадочних формаціях та на можливості захоронення органічних рештків і послідуючого їх перетворення в нафтогазоматеринські породи.
Оскільки, як вже відомо, від’ємна частина хвилі коливного процесу в загальному компенсується відповідною товщиною осадків, що накопичилися, то вичислення швидкості прогинання не представляє труднощів.
Порядок виконання роботи
1 Для виконання цієї роботи кожний студент використовує вже побудовану ним стратиграфічну колонку (рис.1.1).
2 Швидкості осадконакопичення (прогинання) в метрах за мільйон років вираховуються з точністю до десятих. Для цього необхідно товщину кожного стратиграфічного підрозділу поділити на абсолютну його тривалість.
3 За отриманими, таким чином, середніми швидкостями прогинання (що відповідають і середнім швидкостям осадконакопичення) будується графік змін швидкості прогинання за геологічним часом.
4 По осі абсцис відкласти геологічний час в мільйонах років, а по осі ординат – швидкості прогинання (рис. 3.1) Отримані точки сполучити між собою.
5 Провести аналіз отриманої кривої швидкості тектонічного прогинання за геологічним часом.
Рисунок 3.1
Необхідно відмітити, що більш обґрунтовані тектонічні висновки можуть бути зроблені, коли мати справу не з замірами товщин осадків в окремо взятій точці, а аналізувати товщини в ряді точок, які розташовані по лініям в хрест простягання структур.