Порядок виконання роботи :

1 Побудувати нормальний розріз в зручному для виконавця масштабі та відповідних умовних позначеннях, згідно варіанту.

2 Користуючись літологічною характеристикою порід, які складають розріз, послідовно дається заключення про фаціальну належність вихідного для даної породи осадку (див. рис. 1.1).

3 Кожний тип осадку у стратиграфічному розрізі позначити знизу вверх відповідно І, 2, 3 (номер шару) та винести ці позначення на вісь абсцис через .рівні проміжки, обмежити вертикальними лініями.

На вісь ординат винести назви геоморфологічного рівня відпо­відно за фаціями, через рівні проміжки і теж обмежити їх горизон­тальними лініями.

4 На отриманій координатній сітці відповідно до кожного шару відмітити точками гіпсометричний рівень. Там, де у розрізі спосте­рігається перерва в осадконакопиченні, точка ставиться на вертикальній лінії. Всі точки послідовно об’єднати однією кривою лінією і отримати геоморфологічну криву (див. рис.1.2).

5 Проінтерпретувати отриману криву, щодо характеру ходу змін коливних рухів, та встановити загальний тектонічний режим досліджу­ваного стратиграфічного розрізу.

Звіт з лабораторної роботи

1 Оформлюється кожним студентом індивідуально за загальними вимогами.

2 Звіт повинен містити:

• мету і завдання;

• основні теоретичні положення про давні і сучасні рухи земної кори і методи їх вивчення;

• порядок виконання роботи;

• основні результати дослідження у супроводі графічних додатків:

Рисунок 1.1

Рисунок 1.2

• побудовану стратиграфічну колонку відповідно до варіанту;

• проведений літолого-фаціальний аналіз у вигляді додатку до літологічної колонки;

• графік коливних рухів поверхні дна басейну осадконакопичення;

• інтерпретацію ходу зміни коливних рухів.

3 Висновки

4 Перелік літературних джерел, які були використані при виконанні даної роботи.

5 Оформлений звіт захищається кожним студентом за системою контрольних запитань.

Контрольні питання

1 Як визначається фація?

2 Як змінюються фації за глибиною?

3 Як змінюються фації в горизонтальному напрямі?

4 Що таке трансгресія?

5 Що таке регресія?

6 Як можна виразити хід коливного руху?

7 Яким способом можна відобразити загальний хід коливного руху?

Рекомендована література

1 Белоусов В.В. Основи геотектоники. – М.: Недра, 1975.

2 Крашенинников Г.Ф.. Учение о фациях. Том 1 й 2 – И.:, Л,: Изд-во АНСССР, 1955.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

ПОБУДОВА ГЕОТЕКТОНІЧНОЇ КРИВОЇ ТА ЇЇ АНАЛІЗ

Мета: навчитися відновлювати режим розвитку тектонічного руху за геологічним часом.

Завдання: 1) на основі даних стратиграфічної колонки (у відповідності з Вашим варіантом) побудувати геотектонічну криву; 2) на основі її аналізу відновити режим розвитку тектонічного руху за геологічним часом.

Основні теоретичні положення

Відомо, що в сучасних морях головна маса осадків накопичується на шельфі. Є всі підстави вважати, що і в давні епохи зберігалося теж саме положення. Глибина морів в межах шельфів невелика, але товщини осадків, які накопичилися, в багато разів переважають цю гли­бину. Це може бути пов’язано з тектонічним (коливним) прогинанням дна басейну. Знівельована поверхня дна сучасних морів на шельфах, знівельовані, слабонахилені до моря прибережні алювіальні рівнини, свідчать про те, що збільшення товщини осадків компенсується вели­чиною тектонічного прогинання дна басейну. В умовах стійких зон – платформ – відповідність між товщинами та розмірами тектоніч­ного прогинання порушується дуже рідко. Такі порушення частіше спостерігаються в рухомих геосинклінальних областях і обумовлюються інтенсивним прогинанням дна останніх. Таким чином, товщина осадоч­ної товщі кожного окремого району в межах платформ залежить від глибин прогинання дна басейна седиментації. Темп накопичення відкладів залежить від темпу прогинання дна басейну за умовою, що проги­нання компенсується накопиченням осадків. За вищевказаним – загальна товщина відкладів, що накопичились, відповідає величині загального прогинання дна басейна седиментації за визначений час. Але неважко уявити собі, що це прогинання не було прямолінійним. Швидкість прогинання з часом могла збільшуватися або зменшуватися. На фоні загального прогинання міг змінюватися знак коливного руху. Все це можливо відновити, аналізуючи товщини відкладів на фоні фаціальних змін та тривалості відрізків геологічного часу. Графік роз­витку тектонічного прогинання називають геотектонічною кривою.

Порядок виконання роботи

1 По осі абсцис відкладається (в умовному масштабі геологічно­го часу) тривалість седиментації всієї товщі, яка аналізується (за віком, епохою, періодом). Літологія гірських порід, які накопичились і збереглися від розмиву, зображується в геологічному масштабі часу. Відрізки на шкалі геологічного часу, яким відповідають перер­ви в осадконакопиченні, залишаться незаповненими.

2 По осі ординат будується масштаб товщини та проводиться го­ризонтальна лінія, яка відповідає рівню моря.

3 Будується в цій системі координат палеогеографічна крива у відповідності з тим, як це робилося при виконанні лабораторної ро­боти № 1 – по вертикалі над кожною літологічною відповідністю від­мічаємо глибину, на якій накопичувався осадок, який потім перетво­рився в дану різновидність. Ділянки перерв в седиментації відмічає­мо вище рівня моря. Отримана крива (1) відображає зміни положен­ня поверхні седиментації чи денудації на протязі визначеного часу. Але ця крива не відображає висотного положення поверхні дна басей­на, на якій починався процес седиментації. Вона розташована під осад­ками, що накопичилися.

4 Для того, щоб показати це, необхідно нижче отриманої кривої (І) відкласти у прийнятому масштабі товщин товщі порід, які були в кожний момент седиментації чи денудації. Отримана таким чином крива (ІІ) відображає процес накопичення товщини осадків за конкретний період часу і в той же час від’ємний характер гілки загального коливного процесу. Але враховуючи, що прогинання дна басейну седи­ментації йшло не плавно, а ускладнювалось хвильовими рухами більш високого порядку, то побудова істинної геотектонічної кривої буде складатись з суми (І + ІІ) попередньо побудованих кривих (див. рис.2.1) .

5 Розглядаючи отриману криву студенту необхідно описати хід процесу прогинання дна басейну седиментації за даний час.

Рисунок 2.1