Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Герич.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
1.23 Mб
Скачать

ВСТУП

Всі підприємства та житлові будинки, готелі, лікарні, дитячі та побутові заклади, школи і державні установи обладнуються найновішими системами опалення, вентиляції та гарячого водопостачання. Для забезпечення теплом міст і робочих поселень будуються потужні ТЕЦ та опалювальні котельні. Але недалеко ті часи, коли окремі регіони нашої країни будуть отримувати тепло не від котелень і ТЕЦ, а з надр землі. Підраховано, що запаси підземних вод Західного Сибіру сягають тисячі кубічних кілометрів. Причому вони постійно поповнюються за рахунок просочування води з поверхні землі. Ці фонтани гарячої води можуть опалювати цілі міста, поселення, села.

Потреби в тепловій енергії у промисловості для виробничих процесів в основному задовольняються паром, а для опалення промислових, громадських і житлових приміщень використовують гарячу воду. Водяне опалення рахується найбільш гігієнічним та економним у порівнянні з паровим та іншими видами опалення. Воно міцно увійшло в побут життя наших людей. Однак на практиці експлуатація водяних систем опалення зустрічаються випадки, коли якість опалення окремих об’єктів теплопостачання в силу ряду обставин буває недостатнім. В цих випадках виникають запитання: які прийняти міри, щоби забезпечити нормальну роботу системи опалення?

До теплопостачання цілих будівель висувають особливі вимоги, оскільки споживачам теплоти необхідна цілодобова безперебійна її подача протягом всього опалювального сезону. Навіть короткочасні перерви в подачі тепла порушують інтереси її споживачів, вносять ряд незручностей для кожного мешканця житлового будинку.

Основним методом забезпечення постійно зростаючих теплових навантажень житлових і промислових районів на даний час і на перспективу є централізоване теплопостачання від ТЕЦ і районних котелень. Цей традиційний напрям забезпечує в порівнянні з децентралізованим теплопостачанням значну економію паливно-енергетичних ресурсів у районах тепло споживання, скорочення обслуговуючого персоналу.

1 Розрахунок теплового споживання

Максимальні витрати теплоти на опалення житлових і громадських будівель:

(1.1)

де q - укрупнений показник максимальних витрат теплоти на опалення 1 м2 житлової площі, Вт/м2;

F-житлова площа району (населеного пункту), м2;

Кb-коефіцієнт, який враховує витрати теплоти на опалення громадських будівель.

Укрупнений показник максимальних витрат теплоти на опалення 1 м2 жит-

лової площі приймається або визначається методом лінійної інтерполяції в залеж-

ності від розрахункової те­мператури навколишнього повітря (-29°С) для системи

опалення з таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Укрупнений показник q максимальних витрат на опалення 1 м2 житлової пло­щі варіанту 03.

Розрахункова температура навколишнього повітря на опалення tн.о., °С

0

-10

-20

-30

-40

Укрупнений показник q , Вт/м2

95

128

153

175

186

Методом інтерполяції знаходимо

(1.2)

Значення коефіцієнта Кb рекомендується приймати рівним 0.25 і знаходимо Q0:

МВт (1.3)

Визначаємо максимальну витрату теплоти на вентиляцію громадських будівель:

(1.4)

де  коефіцієнт, який враховує навантаження громадських будівель району або селища, віднесеного до опалювального навантаження. приймаємо 0,4.

МВт

Визначаємо середнютижневу витрату теплоти на гаряче водопостачання житла і громадських будівель. Але перед цим визначимо кількість жителів міста за нормами СНіП з умовою, що на одного жителя району припадає 13,6 м2 площі.

(чол.), (1.5)

(1.6)

де m – число жителів району (селища), чол.;

а  норма витрат гарячої води при tг = 60 °С на одного жителя, л/добу;

b  норма витрат гарячої води для громадських будівель, віднесена до одного жи-

теля району, л/добу;

tг  температура гарячої води для систем гарячого водопостачання, oС;

t хз  температура холодної води в опалювальний період, °С;

Ср  масова ізобарна теплоємність води, кДж/(кг-К);

Згідно [1. c.13] a=60 л/добу; b=20 л/добу; tг=60С; t хз=5С;

Ср=4,19 кДж/(кг-К); Km=2..2,4; t хл=15С.

МВт

Середньо тижневі витрати теплоти на гаряче водопостачання в літній період:

(1.8)

де tхл  температура холодної води в літній період, °С.

МВт

Максимальні витрати теплоти на гаряче водопостачання:

(1.9)

Приймаємо Km=2,2 згідно [1. с.13].

МВт

Технологічне навантаження визначається за формулою:

МВт (1.10)

Сумарні розрахункові витрати:

МВт (1.11)

МВт (1.12)

Розрахункові витрати теплоти на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання і задане технологічне навантаження заносимо в таблицю 1.3:

Таблиця 1.2  Витрати теплоти

МВт

,

МВт

МВт

МВт

МВт

МВт

МВт

,

МВт

263.13

105.25

19.33

42.52

15.81

446.04

22.22

468.26

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]