4 Регулювання відпуску теплоти споживачам

4.1 Регулювання відпуску теплоти споживачам

При зміні температури навколишнього середовища, кількість тепла для потреб опалення і вентиляції необхідно регулювати в сторону зменшення або збільшення.

Якість централізованого теплопостачання та економічність виробітку тепла залежить від джерела ТП, а також її транспортування значно залежить від вибраного методу регулювання.

Будемо здійснювати центральне регулювання відпуску тепла по опалювальному навантаженні, оскільки основним навантаженням району є опалення. При цьому ми будемо поєднувати центральне регулювання з місцевим, груповим та індивідуальним.

Подачу тепла можна регулювати такими методами:

• змінюючи витрату теплоносія – кількісне навантаження;

• змінюючи температуру теплоносія – якісне регулювання.

При кількісному регулюванні можна економити електричну енергію. За рахунок їх витрат при переносці теплоносія. Але це призводить до розрегулювання тепломережі.

При якісному регулюванні розрегулювання мережі немає, однак має місце перевитрата електричної енергії.

Якісне регулювання найширше розповсюджене в центральних теплових пунктах, кількісне – в місцевих.

Одже ми будемо здійснювати центральне якісне регулювання відпуску тепла на навантаження, яке будемо здійснювати в центральному тепловому пункті.

Розрахунок якісного регулювання полягає у визначенні температури води в тепловій мережі, в залежності від теплового навантаження при постійному еквіваленті витрати теплоносія W.

4.2 Побудова температурних графіків

Температурні графіки виражають залежність необхідних температур води в тепловій мережі від температури навколишнього повітря, тобто

Будуємо попередні температурні графіки з допомогою рівнянь:

(4.1)

(4.2)

(4.3)

де  температури води відповідно в прямому і зворотному теплопроводі, °С;

 плинне значення температури навколишнього повітря, °С;

 відносне теплове навантаження опалення.

Значення приймаємо 0 та 1 і підставляємо у формули (4.1) – (4.3)

Графіки будуються на міліметровому папері в масштабі.

Знаходимо попередньо значення температури точки злому t_пз на поперечній лінії та лінії  =70C відповідно.

Проводимо розбиття температурного графіку на діапазони регулювання:

І діапазон від t_н=8C до t_н= t_пз

ІІ діапазон від t_н= t_пз до t_н= t_н.в

ІІІ діапазон від t_н= t_пз до t_н= t_н.о

Визначаємо еквіваленти витрат теплоносіїв (водяних еквівалентів) для системи вентиляції.

Еквівалент витрат первинного (який нагріває) теплоносія:

, (4.4)

де  еквівалент витрат первинного теплоносія, МВт/К;

 розрахункова температура теплоносія в прямому трубопроводі для систем вентиляції, °С;

 розрахункова температура теплоносія в зворотному трубопроводі після системи вентиляції, °С.

З температурного графіку знаходимо значення:

МВт/К.

Еквівалент витрат вторинного (який нагрівається) теплоносія:

(4.5)

де  еквівалент витрат вторинного теплоносія.

МВт/К

Розрахунковий середній температурний напір:

(4.6)

°С.

Режимний коефіцієнт калорифера для розрахункового режиму:

(4.7)

де  еквівалент теплоносія менший (первинний або вторинний), МВт/К

МВт/К;

Витрати теплоти на вентиляцію для плинної температури навколишнього середовища :

(4.8)

МВт

Допоміжний коефіцієнт:

(4.9)

де  еквівалент витрат теплоносія для не розрахункового режиму, МВт/К .

Середній температурний напір прожиткового водяного підігрівача:

(4.10)

де  розрахункова температура гарячої води на вході в підігрівач, °С;

 розрахункова температура води після підігрівача, °С.

З температурного графіку знаходимо значення розрахункових температур:

Еквівалент витрат первинного теплоносія системи гарячого водопостачання:

(4.11)

МВт/К.

Еквівалентні витрати вторинного теплоносія системи гарячого водопостачання:

(412)

де  температура гарячої води на виході із підігрівача, °С.

^. МВт/К.

Параметр водоводяного підігрівача системи гарячого водопостачання:

(4.13)

МВт/К.

Отримані дані вводимо в ЕОМ (програма teplol.bas) і на основі роздрукованих вихідних даних будуємо температурні графіки.

Введiть свое прiзвище

Введiть числовi значення таких змiнних:T1,T2,T3,T4,T5

Введiть числовi значення такиx змiнних:W1,W2,W3,W4,Q1,Q2,OMEGA,F,BET

Iвано-франkIвський Iнститут нафти I газу

Кафедра теплопостачання

ВхIднI данi

Gerich

Температура повIтря опалювання=-27

Температура повIтря вентиляцII=-12

Температура холодноI води= 5

Температура горячоI води= 60

Температура точки злому= -3

ЕkвIвалент розхiду теплоносIя=

Первинного розрахункового= 2.105

Вторинного розрахункового= 3.508

Меншого розрахункового= 2.105

Вторинного= 3.508

РозхIд тепла на вентиляцIю=

Максимальний= 45.61

Режимний коефIцIент калорифера= .694

Параметр пIдIгрIвника= 2.865

Beta= 2.223

Рeзультати розрахунку

Температурний графiк опалювання

Q TH TAU1 TAU2 TAU3

0.0 18.0 18.0 18.0 18.0

0.2 9.0 49.3 33.3 38.3

0.4 -0.0 76.0 44.0 54.0

0.6 -9.0 101.4 53.4 68.4

0.8 -18.0 126.0 62.0 82.0

1.0 -27.0 150.0 70.0 95.0

Температурний графiк вентиляцII

tau8 th1 tau4

q2= 31.927 alfa= 2.98 beta= 2.22

x= 0.00000E+00

70 -3.0 51.8

q2= 28.886 alfa= 3.24 beta= 2.22

x= 0.00000E+00

70 -1.0 53.5

q2= 25.846 alfa= 3.56 beta= 2.22

x= 0.00000E+00

70 1.0 55.3

q2= 22.805 alfa= 3.97 beta= 2.22

x= 0.00000E+00

70 3.0 57.0

q2= 19.764 alfa= 4.50 beta= 2.22

x= 0.00000E+00

70 5.0 58.7

q2= 16.724 alfa= 5.23 beta= 2.22

x= 0.00000E+00

70 7.0 60.5

q2= 13.683 alfa= 6.28 beta= 2.22

x= 0.00000E+00

70 9.0 62.2

Температурний графiк третього дiапазону

QB TH3 TAU7 TAU5

x= 5.00000E-01 alf= 5.40

1.0 -27.0 150.0 124.0

x= 5.00000E-01 alf= 4.79

0.9 -22.0 136.7 110.7

x= 5.00000E-01 alf= 4.18

0.8 -17.0 123.3 97.2

x= 5.00000E-01 alf= 3.55

0.7 -12.0 109.6 83.6

Температурний графiк гарячого водопостачання

QB TH4 TAU9 TAU

1.0 -27.0 150.0 10.7

0.9 -22.0 136.7 11.9

0.8 -17.0 123.3 13.4

0.7 -12.0 109.6 15.4

0.6 -7.0 95.8 18.4

0.4 -2.0 81.7 23.0