
- •Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- •Голова методоб’єднання
- •Нормоконтролер о.Г. Гургула
- •“Побудова палеогеографічної кривої та її аналіз” 7
- •Перелік лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № і побудова палеогеографічної кривої та її аналіз
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи :
- •Звіт з лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Звіт з лабораторної роботи
- •Рекомендована література
- •Порядок виконання роботи
- •Звіт з лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання роботи
- •Звіт з лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Продовження до варінату № 1
- •Варіант № 2
- •Продовження до варінату № 2
- •Варіант № 3
- •Варіант № 4
- •Варіант № 5
- •Варіант № 6
- •Варіант № 7
- •Варіант № 8
- •Варіант № 9
- •Варіант № 10
- •Варіант № 11
- •Варіант № 12
- •Варіант № 13
- •Варіант № 14
- •Варіант № 15
- •Варіант № 16
- •Варіант № 17
- •Варіант № 18
- •Варіанти розташування свердловин на площі, що розвідується, до лабораторної роботи № 4
- •Товщина продуктивної товщі відкладів за даними свердловин
- •Масштаб 1 40 000
Перелік лабораторних робіт
№ п/п |
Назва лабораторної роботи |
Кількість годин |
|
|
денна |
заочна | |||
1 |
Побудова палеографічної кривої та її аналіз |
8 |
+ |
4 |
2 |
Побудова геотектонічної кривої та її аналіз |
8 |
+ |
4 |
3 |
Побудова кривої тектонічного прогинання та її аналіз |
8 |
+ |
4 |
4 |
Побудова карти ізопахіт та її аналіз |
10 |
+ |
4 |
|
Всього: |
34 |
|
16 |
Лабораторна робота № і побудова палеогеографічної кривої та її аналіз
Мета:навчитися відновлювати режим коливних тектонічних рухів давніх епох на основі фаціального аналізу стратиграфічного розрізу.
Завдання: 1) згідно, отриманого варіанту (див. додаток 1) побудувати стратиграфічну колонку; 2) провести літолого-фаціальний аналіз отриманої стратиграфічної колонки, з метою встановлення глибини утворення осадків; 3) побудувати палеогеографічну криву за даними фаціального аналізу; 4) за отриманими даними описати процес ходу коливних рухів і геоморфологічну їх інтерпретацію за визначений відрізок геологічного часу.
Основні теоретичні положення
Давні вертикальні рухи фіксувалися у вигляді двох явищ – у фаціях осадків та в їх товщинах. Більшість гірських порід в межах сучасних континентів належать до осадків морських басейнів. Останнє свідчить, що колись сучасна суша занурювалася під рівень моря. Неодноразове перешарування морських та континентальних осадків вказує на неодноразовий наступ (трансгресія) та відступ (регресія) моря. Така зміна трансгресій регресіями проходить в результаті вертикальних коливних рухів земної кори, що не вимагає доведень.
При вивченні відкладів в сучасних морях встановлена залежність характеру осадків від глибини басейну седиментації (осадконакопичення) та віддаленості від берега. Вздовж берега в мілководді відкладаються грубоуламкові теригенні маси, головним чином, у вигляді гальки. По мірі віддалення від берега галька поступово зменшується у розмірі і переходить спочатку в крупнозернистий, а потім у середньо-та дрібнозернистий пісок. Ще далі від берега, на більших глибинах, пісок змінюється тонким мулистим матеріалом. Останній, пізніше, в процесі діагенезу, перетворюється в глину. Ці три типи: галька, пісок, глина – займають зону шельфу. Ширина якої змінюється від декількох до 200-300 м, при глибині від 0 до 200 м . На глибинах більше 200 м до глинистих осадків домішується мул органічного походження. Він утворюється за рахунок змертвілого планктону. Ще далі накопичується органогенний мул з незначними домішками тонкого теригенного матеріалу. Ця закономірність зберігається там, де берег припіднятий та складений твердими гірськими породами.
Коли берег складений м’якими породами або дуже низький, то поступово занурюється під воду. Галька при цьому не утворюється. Схема починається безпосередньо з піску. В спокійних лагунах чи на ділянках низьких заболочених побереж (типу джунглів) відсутній і пісок. Тоді безпосередньо біля берега розташовується зона глин.
Іноді на прибережних ділянках, де за геологічними умовами відсутній теригенний матеріал, накопичуються органогенні осадки у вигляді коралових чи мшанкових рифів та детритусуво-панцирнякових скупчень. Оскільки характер осадку визначається сукупністю фізико-географічних умов седиментації, то є висока степінь достовірності уяснити умови седиментації (тобто встановити фації) та зміни їх у просторі і часі. Спостерігаючи зміни морських фацій у горизонтальному напрямі, можна отримати уявлення про віддаленість від берега. При вивченні вертикального розрізу осадочної товщі можна відновити характер зміни глибин басейну в даній точці на протязі того чи іншого проміжку часу. Оскільки глибина басейну, в загальному випадку, змінюється тільки у зв’язку з коливними рухами, то на основі вивчення фацій можливо простежити напрями зміщення коливних рухів, їх темп та стрибки на загальному фоні до довготривалого спокійного коливання. Тобто, послідовно аналізуючи вертикальний розріз, можна простежити порядок змін регресій (позитивна хвиля коливного руху) та трансгресій (від’ємна хвиля коливного руху), виявити коливні рухи більш високих порядків, які ускладнюють загальний хід трансгресивної чи регресивної хвиль загального коливного руху.
Узагальнення цих даних у вигляді графіка дозволяє наочно показати положення поверхні дна басейну седиментації відносно рівня моря на визначений момент часу і тим самим відобразити хід коливного руху.
Побудова такого графіка є основним змістом даної лабораторної роботи. Для її виконання необхідно згадати основи вчення про фації.