Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
геотектоніка лаб.doc
Скачиваний:
45
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
2.36 Mб
Скачать

Перелік лабораторних робіт

№ п/п

Назва лабораторної роботи

Кількість годин

денна

заочна

1

Побудова палеографічної кривої та її аналіз

8

+

4

2

Побудова геотектонічної кривої та її аналіз

8

+

4

3

Побудова кривої тектонічного прогинання та її аналіз

8

+

4

4

Побудова карти ізопахіт та її аналіз

10

+

4

Всього:

34

16

Лабораторна робота № і побудова палеогеографічної кривої та її аналіз

Мета:навчитися відновлювати режим коливних тектонічних ру­хів давніх епох на основі фаціального аналізу стратиграфічного розрізу.

Завдання: 1) згідно, отриманого варіанту (див. дода­ток 1) побудувати стратиграфічну колонку; 2) провести літолого-фаціальний аналіз отриманої стратиграфічної колонки, з метою вста­новлення глибини утворення осадків; 3) побудувати палеогеографіч­ну криву за даними фаціального аналізу; 4) за отриманими даними описати процес ходу коливних рухів і геоморфологічну їх інтерпре­тацію за визначений відрізок геологічного часу.

Основні теоретичні положення

Давні вертикальні рухи фіксувалися у вигляді двох явищ – у фаціях осадків та в їх товщинах. Більшість гірських порід в межах сучасних континентів належать до осадків морських басейнів. Остан­нє свідчить, що колись сучасна суша занурювалася під рівень моря. Неодноразове перешарування морських та континентальних осадків вказує на неодноразовий наступ (трансгресія) та відступ (регресія) моря. Така зміна трансгресій регресіями проходить в результаті вертикальних коливних рухів земної кори, що не вимагає доведень.

При вивченні відкладів в сучасних морях встановлена залежність характеру осадків від глибини басейну седиментації (осадконакопичення) та віддаленості від берега. Вздовж берега в мілководді від­кладаються грубоуламкові теригенні маси, головним чином, у вигляді гальки. По мірі віддалення від берега галька поступово зменшуєть­ся у розмірі і переходить спочатку в крупнозернистий, а потім у середньо-та дрібнозернистий пісок. Ще далі від берега, на біль­ших глибинах, пісок змінюється тонким мулистим матеріалом. Остан­ній, пізніше, в процесі діагенезу, перетворюється в глину. Ці три типи: галька, пісок, глина – займають зону шельфу. Ширина якої змінюється від декількох до 200-300 м, при глибині від 0 до 200 м . На глибинах більше 200 м до глинистих осадків домішуєть­ся мул органічного походження. Він утворюється за рахунок змерт­вілого планктону. Ще далі накопичується органогенний мул з незнач­ними домішками тонкого теригенного матеріалу. Ця закономірність зберігається там, де берег припіднятий та складений твердими гірськими породами.

Коли берег складений м’якими породами або дуже низький, то поступово занурюється під воду. Галька при цьому не утворюється. Схема починається безпосередньо з піску. В спокійних лагунах чи на ділянках низьких заболочених побереж (типу джунглів) від­сутній і пісок. Тоді безпосередньо біля берега розташовується зона глин.

Іноді на прибережних ділянках, де за геологічними умовами від­сутній теригенний матеріал, накопичуються органогенні осадки у виг­ляді коралових чи мшанкових рифів та детритусуво-панцирнякових скупчень. Оскільки характер осадку визначається сукупністю фізи­ко-географічних умов седиментації, то є висока степінь достовір­ності уяснити умови седиментації (тобто встановити фації) та змі­ни їх у просторі і часі. Спостерігаючи зміни морських фацій у го­ризонтальному напрямі, можна отримати уявлення про віддаленість від берега. При вивченні вертикального розрізу осадочної товщі можна відновити характер зміни глибин басейну в даній точці на про­тязі того чи іншого проміжку часу. Оскільки глибина басейну, в загальному випадку, змінюється тільки у зв’язку з коливними руха­ми, то на основі вивчення фацій можливо простежити напрями зміщення коливних рухів, їх темп та стрибки на загальному фоні до довготривалого спокійного коливання. Тобто, послідовно аналізуючи вертикальний розріз, можна простежити порядок змін регресій (по­зитивна хвиля коливного руху) та трансгресій (від’ємна хвиля коливного руху), виявити коливні рухи більш високих порядків, які ускладнюють загальний хід трансгресивної чи регресивної хвиль за­гального коливного руху.

Узагальнення цих даних у вигляді графіка дозволяє наочно показати положення поверхні дна басейну седиментації відносно рівня моря на визначений момент часу і тим самим відобразити хід колив­ного руху.

Побудова такого графіка є основним змістом даної лабораторної роботи. Для її виконання необхідно згадати основи вчення про фації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]