Звіт з лабораторної роботи

1 Оформлюється кожним студентом індивідуально за загальними вимогами.

2 Звіт повинен містити:

• мету і завдання;

• основні теоретичні положення, необхідні для виконання даної роботи;

• порядок виконання роботи;

• основні результати дослідження супроводити у вигляді кривої швидкості тектонічного прогинання;

• проаналізувати отриману криву.

3 На основі головних теоретичних положень і аналізу отриманої кривої тектонічного прогинання зробити відповідні висновки.

4 Перелік літературних джерел, які були використані при виконанні даної роботи.

5 Оформлений звіт захищається кожним студентом за системою контрольних запитань.

Контрольні питання

1 Як отримати швидкості осадконакопичення?

2 Чи відповідає швидкість осадконакопичення швидкості про­гинання ?

3 Яка складова частина хвилі компенсується відповідною тов­щиною осадків, що накопичилися?

4 З чим пов’язана зміна швидкостей осадконакопичення?

5 Що впливає на розподіл фацій в осадочних формаціях?

6 Яка мета переслідується при аналізі характеру кривої швид-кості прогинанняповерхні дна басейна осадконакопичення?

Рекомендована література

1 В.В. Белоусов. Основы геотектоники. – М.: Недра, 1975.

2 Ю.А. Косыгин. Тектоника. – М.: Недра, 1969.

3 В.Е. Ханин. Общая геотектоника. – М.: Недра , 1973.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

Побудова карти ізопахіт та її аналіз

Мета: засвоїти метод аналізу товщин конкретної товщі платформового чохла для виявлення характеру блочної структури фундаменту та інтенсивності вертикальних коливних рухів.

Завдання: 1) побудувати карту ізопахіт (рівних товщин) згідно отриманого варіанту (додаток Б, В); 2) на основі її аналізу виділити припідняті та опущені блоки; 3) дати короткий тексто­вий опис отриманої картини тектонічної будови досліджуваної ділян­ки.

Основні теоретичні положення

Ізопахіти – це лінії рівних товщин осадових утворень. Відомо, що товщини відображають тектонічні рухи тієї чи іншої ділянки земної кори. В розподіл товщин морських, паралічних і частково внутрішньоматерикових осадків головну роль відіграє тектонічний режим – більшому зануренню відповідає більша товща відкладів. Відповідність між товщинами осадків, що накопичились, і розмірами тектонічних занурень, як правило, типова для платформових струк­тур. Вона частіше порушується в геосинклінальних морях, що обу­мовлено як інтенсивним зануренням дна геосинклінального прогину, так і більш звичайним в цих умовах некомпенсованим осадконакопиченням.

Використання методу аналізу товщин осадків для вияснення тек­тонічного режиму минулих епох здійснюється по-різному: побудовою діаграм потужностей, об’ємним методом, нарешті, побудовою карт ізопахіт.

Оскільки остання методика є найпоширенішою, то дана лабораторна робота присвячена саме їй.

Порядок виконання роботи

В основу методики покладено уявлення про накопичен-ня осадкової товщі чохла платформ на фоні коливних рухів, що виражається в різноспрямованому вертикальному перемі-щенні блоків фундаменту. В ре­зультаті цього поверхня для басейну осадконакопичення є геоморфо­логічно невитриманою – є ізольовані підняття і пониження, нерідко розділені горизонтальними ділянками.

В цих умовах рухоме водне середовище обумовлює зміщення осадку (особливо тонкої фракції) з підвищених ділянок рельєфу дна у пониженні. В результаті – в понижених ділянках будуть накопичува­тися більші товщини осадків, а на підняттях – відносно менші.

Звідси випливає, що побудувавши карту в ізолініях рівних тов­щин, ми виділимо області з більшими і області з меншими товщина­ми. Області з меншими товщинами відкладів будуть відповідати підняттям, а з більшими – опусканням.

Ізопахіти можна будувати або геометричним, або геологічним способом. Геометричний спосіб базується на проведенні ізоліній шляхом простої інтерполяції між точками спостережень. Геологіч­ний метод поряд з прямими даними про товщину осадків в кожній точці спостереження вимагає використання широкої сукупності геоло­гічних матеріалів, що дозволяє з численних варіантів про­ведення ізоліній вибрати один, найбільш ймовірний, що узгоджуєть­ся з уявленнями про .геологічну будову району, який вивчається (рис. 4.1).

Необхідно вказати, що отримання найбільш об'єктивних резуль­татів потребує поєднання аналізу товщин та аналізу фацій для достатньо тривалого інтервалу геологічного часу. :