- •2 Етапи розвитку управлінського обліку
- •3 Предмет, об’єкт і методи управлінського обліку
- •4 Організація управлінського обліку в Україні
- •5 Порівняльна характеристика управлінського і фінансового обліку
- •Вичерпані і невичерпані витрати
- •Релевантні і нерелевантні витрати
- •Маржинальні та середні витрати
- •2 Моделі поведінки витрат
- •3 Методи побудови функції витрат.
- •Приклад
- •2 Вибір бази розподілу непрямих виробничих (накладних) витрат
- •3 Облік непрямих виробничих витрат.
- •4 Розподіл непрямих виробничих витрат між виробничими і обслуговуючими підрозділами. Перерозподіл непрямих витрат обслуговуючих підрозділів на виробничі.
- •Замовлення № 56 Замовник: ват “Полімер”
- •2 Калькулювання і облік за процесами
- •3 Калькулювання собівартості спільних продуктів
- •4 Калькулювання і облік повних і змінних витрат.
- •5 Стандарт-костінг і нормативний метод калькулювання.
- •Нормативний метод калькулювання
- •Метод рівняння
- •Маржинальний метод
- •Графічний метод
- •2) Графік взаємозв’язку “прибуток-обсяг”
- •3) Графік маржинального доходу
- •2 Аналіз чутливості прибутку
- •3 Особливості аналізу взаємозв’язку “витрати-обсяг-прибуток” за умов асортименту.
- •4 Припущення, покладені в основу аналізу взаємозв’язку “витрати-обсяг-прибуток”.
- •2 Аналіз альтернативних рішень.
- •Приклад
- •Проте це буде помилкою, адже у калькуляції не враховано, що постійні загальновиробничі витрати на одиницю продукції зменшуються при збільшенні обсягів виробництва.
- •3 Оптимальне використання ресурсів за умов обмежень.
- •Керівники вищих рівнів управління дають загальні вказівки керівникам нижчих рівнів, а останні складають бюджети своїх підрозділів.
- •2Порядок складання та взаємоузгодження бюджетів.
- •2 Контроль діяльності центрів витрат
- •3 Контроль діяльності центрів доходу
- •4 Контроль діяльності центрів прибутку
- •5 Контроль діяльності центрів інвестицій
- •Перелік використаної літератури
2 Аналіз альтернативних рішень.
Типовими прикладами вибору варіантів альтернативних рішень є:
прийняти чи відхилити спеціальне замовлення;
розширення чи ліквідація сегмента діяльності;
виробляти чи купувати окремі компоненти продукції тощо;
продавати чи обробляти далі.
Вибір з декількох варіантів рішень здійснюється на основі диференціального аналізу релевантної інформації – визначення і зіставлення диференціальних витрат і доходів.
На основі диференціальних витрат і доходів визначають диференціальний прибуток:
=
-
(6.1)
Порівнюючи диференціальний прибуток за різними варіантами дій, приймають управлінське рішення щодо вибору найкращого варіанту.
Приклад
Торгівельне підприємство має такі показники діяльності за звітний місяць (табл. 6.2).
Таблиця 6.2 - Показники діяльності
|
Показники |
Сума, грн. |
|
Дохід від реалізації (10000 од. по 40 грн.) |
400000 |
|
Витрати обігу: |
|
|
- зарплата продавців |
50000 |
|
- оренда |
4000 |
|
- витрати на збут |
30000 |
|
- утримання торгівельних приміщень |
3000 |
Купівельна вартість товару складає 25 грн. за одиницю.
У наступному місяці підприємство передбачає освоїти новий сегмент ринку шляхом додаткової реалізації 5000 од.
Для цього підприємство планує збільшити витрати:
зарплату продавців – на 10%;
витрати на оренду – на 20%;
витрати на збут – на 40%.
Обчислимо диференціальні витрати:
собівартість додатково реалізованих товарів 5000х25=125000 грн.
зарплата продавців 50000х10%=5000 грн.;
витрати на оренду 4000х20%=800 грн.;
витрати на збут 30000х40%=12000 грн.
Усього диференціальні витрати: 142800 грн.
Диференціальні доходи: 5000х40=200000 грн.
Диференціальний прибуток: 200000-142800=57200 грн.
Отже, рішення стосовно розширення ринку збуту доцільно прийняти, оскільки буде одержано додатковий прибуток.
Важливо відмітити, що диференціальний аналіз:
охоплює тільки додаткові грошові надходження та видатки, так як лише реальні кошти можуть бути витрачені для здійснення поточної діяльності або інвестування;
передбачає аналіз не тільки короткострокових вигід, але й довгострокові наслідки.
Розглянемо методику диференціального аналізу за типовими короткостроковими рішеннями на основі прикладів.
Рішення про прийняття спеціального замовлення.
Таке рішення пов’язане з розглядом отриманої пропозиції на разове виробництво і продаж продукції або надання послуг за ціною, яка є нижчою за звичайну ціну або навіть нижче собівартості.
Прийняття такого рішення доцільне, коли додатковий дохід перевищує додаткові витрати.
Диференціальний аналіз при прийнятті рішення про спеціальне замовлення передбачає:
диференціальний аналіз релевантних витрат і доходів;
врахування альтернативних витрат при відсутності вільних потужностей;
врахування можливих довгострокових наслідків прийняття спеціального замовлення.
Приклад
Держава замовила у цементно-шиферного заводу перекриття у кількості 100 шт. для будівництва центру дозвілля по 200 грн. за шт., хоча звичайна ціна реалізації – 250 грн. за шт.
Завод має вільні потужності для виконання цього замовлення.
У бухгалтерії склали калькуляцію повної виробничої собівартості спеціального замовлення (табл. 6.3).
Якщо порівняти повну собівартість перекриття (210 грн.) і ціну спецзамовлення (200) грн., то можна зробити висновок про можливе одержання збитків у сумі: (200-210)х100=1000 грн.
