10.5. Типологія викладачів

Поганий той учень,

який не перевершує свого вчителя.

Леонардо да Вінчі, італійський художник

Типологія викладачів очима студентів:

1) Вічні студенти: високий рівень професіоналізму й інтелекту, завжди в пошуках нового, добре розуміють проблеми студентів і поважно до них ставляться, з ними легко спілкуватися та можна дискутувати на різні теми.

2) Військові: авторитарні, встановлюють армійську дисципліну (команди, накази), нав'язують свою точку зору, не беруть до уваги поглядів студентів, суворо контролюють і запроваджують систему покарань.

3) Викладачі, які лише відбувають свої обов'язки: формально виконують свою роботу, студентам дозволяють робити все, аби ті їм не заважали.

Типологія викладачів за результатами наукових досліджень: Ціннісний тип (70%). Такі викладачі схильні управляти педагогічним процесом, у них переважає вербальний інтелект, вони володіють грамотною і багатою мовою, проте виявляють емоційну відчуженість від студентів, педантизм і мають великі соціальні претензії.

Гедоністи (15%), мета гедоністичного життя яких - вищі блага. Це викладачі-виконавці, які поширюють знання, мають розвинутий інтелект. Вони відповідальні, соціально рефлексивні та здатні до емоційної співпраці зі студентами.

307

Реалісти (3%): мають розвинутий вербальний інтелект, але часто емоційно дискомфортні.

Творчі (12%): здатні генерувати ідеї, гармонійно гнучкі, активні, мають високий інтелектуальний потенціал і здатність до емоційної співтворчості зі студентами.

А які викладачі (за типологією) працюють у зарубіжних університетах? Це цікаво, адже Україна, як відомо, підписала Болонську декларацію, що відкриває перспективу українським студентам навчатися, а викладачам працювати за кордоном. Для прикладу наведемо моделі поведінки і діяльності викладача, які виокремив американський психолог М. Талон:

Модель 1: «Сократ» - викладач із репутацією любителя дискусій, суперечок, які навмисне сам провокує в аудиторії. Він часто бере на себе роль «адвоката диявола», який обстоює непопулярні погляди. Йому властиві високий індивідуалізм, відсутність систематичності в навчальному процесі. Через постійну конфронтацію, що нагадує перехресний допит, студенти активно відстоюють власні позиції.

Модель 2: «Керівник групової дискусії», який головним у своїй діяльності вважає досягнення згоди і забезпечення співробітництва між студентами. (Одночасно собі відводить роль посередника, для якого пошук демократичної згоди важливіший за результат дискусії.

Модель 3: «Майстер» - це викладач, який є зразком для наслідування, який студент повинен обов'язково копіювати не стільки в навчальному процесі, скільки у ставленні до життя взагалі.

Модель 4: «Генерал», який уникає будь-якої двозначності, підкреслено вимогливий, жорстко домагається слухняності, оскільки вважає, що завжди і в усьому має рацію, а студент, як армійський новобранець, повинен беззаперечно виконувати його накази.

Модель 5: «Менеджер». Цей стиль поширений у радикально орієнтованих університетах і пов'язаний з атмосферою ефективної педагогічної діяльності, індивідуальним підходом до студентів, заохоченням їхньої ініціативи й самостійності. Такий викладач прагне до обговорення з кожним студентом змісту його навчального завдання, забезпечує якісний контроль за його виконанням і об'єктивно оцінює кінцевий результат.

Модель 6: «Тренер», атмосфера спілкування якого в аудиторії пройнята духом командної належності. Студенти є членами єдиної команди, не мають значення як індивідуальності, але разом вони можуть «зрушити гори». Викладачеві відведена роль натхненника групових зусиль, головним для нього є кінцевий результат, вагомий успіх, блискуча перемога.

Модель 7: «Гід» - втілений образ «ходячої енциклопедії», лаконічний, точний і стриманий. Відповіді на всі запитання (як і можливі запитання) йому відомі заздалегідь. Технічно бездоганний, і саме тому дуже часто відверто нудний.

308

Як бачимо, багато чого спільного між українськими і зарубіжними викладачами, їм притаманні як професійні достоїнства, так і недоліки педагогічної діяльності, вади особистості.

Для розвитку педагогічної майстерності викладача у ВНЗ потрібно реалізовувати основні принципи підготовки та перепідготовки педагога на основі професійного підбору (за Г.У Матушанським і Ю.В. Цвенгером):

• Аналіз педагогічної діяльності майбутнього викладача ВНЗ повинен бути сфокусований на тих її аспектах, які спричинюють проблеми,

труднощі, а не охоплювати всю сукупність його професійно-педагогічних функцій і посадових обов'язків.

• Серед професійно важливих характеристик майбутнього викладача ВНЗ мають бути виділені ті якості, які важко розвивати у дорослих і погано компенсувати у професійно-педагогічній діяльності, але вони є необхідними для вирішення професійно-педагогічних завдань (саме ці якості є параметрами профвідбору до викладацької діяльності).

• Професійно важливі характеристики, які можна розвивати та форму вати шляхом професійного навчання та тренінгів, необхідно враховувати під час розробки спеціальних навчальних курсів і практикумів і обов'язково включати їх у навчальний процес підготовки та перепідготовки викладачів вищої школи.

• Професійно важливі якості особистості викладача, які можна компенсувати завдяки індивідуальному стилю діяльності, можуть бути основою для вибору конкретної предметної спеціалізації у підготовці та подальшій професійно-педагогічній діяльності викладача ВНЗ.

Педагогічна діяльність викладача має бути підпорядкована вимогам,

які ставив В.О. Сухомлинський перед учителями: «Не забувайте, що ґрунт, на якому будується Ваша педагогічна майстерність -у самій дитині, в її ставленні до знань і до Вас, учителя. Це - бажання вчитися, натхнення, готовність до подолання труднощів». Тобто викладач ВНЗ, який володіє педагогічною майстерністю, повинен формувати у студентів насамперед мотивацію до навчання.

Загальні настанови молодому викладачеві вищої школи:

• Появлення у студентській групі завжди бадьоре, впевнене, жваве.

• Загальне самопочуття мажорне, оптимістичне.

• Позитивний комунікативний настрій, яскраво виражена готовність доспілкування зі студентами.

• Енергійний прояв комунікативної ініціативи, налаштованість на професійну діяльність, прагнення передати цей стан аудиторії.

• Створення під час заняття позитивного соціально-психологічного клімату.

• Управління самопочуттям, контроль за своїми емоціями під час спілкування зі студентами.

309

• Забезпечення продуктивності педагогічного спілкування: оперативність змісту, гнучкість стилю, дотримання соціальної дистанції, єдність спілкування і педагогічного впливу.

• Мовлення яскраве, образне, емоційно насичене, культурне.

• Педагогічно доцільна виразна міміка і пантоміміка, адекватна жестикуляція.

Сподіваємося, що зміст навчального посібника і самостійна робота над першоджерелами допоможе Вам поставити перед собою конкретні завдання щодо самопідготовки до майбутньої викладацької діяльності, професійного самовиховання - активний професійний саморозвиток, рефлексивний професіоналізм, засвоєння педагогічних цінностей, норм педагогічної етики.

Питання для самоконтролю

1. У чому специфіка науково-педагогічної діяльності викладача ВНЗ порівняно з педагогічною діяльністю шкільного вчителя?

2. Які психологічні умови визначають ефективність діяльності викладача вищої школи?

3. Довести, що педагогічна діяльність викладача має творчий характер. Особливості педагогічної творчості.

4. Які існують шляхи підвищення педагогічної майстерності викладача вищого навчального закладу?

5. У чому полягає проблема критеріїв оцінки ефективності діяльності викладача вищої школи?

Література

Астахова Е.В. Социальньїе характеристики кадрового потенциа-ла вьісшей школьї: украинский вариант // Инновации в образовании. -2003.-№1.-С. 27-51.

Взскер А.Б. Педагогическая зтика нового века и артистические спо-собности учителя // Мир образования - образование в мире. Научно-ме-тодический журнал. - 2004. - №1. - С. 17-25.

Зиновкина М. Вузовский педагог XXI века // Вьісшее образование в России. - 1998. - №3. - С. 14-16.

Зубкова І.Ю. Психологічні особливості Я-образу вчителя-професіо-нала за структурними компонентами цілісної моделі // Практична психологія та соціальна робота. - 2003. - №5. - С. 4-11.

Исаев Е.И. Формирование ценностно-смьюлового отношения к пси-хологии у будущих педагогов / Е.И. Исаев, С.В. Пазухина // Вопросьі пси-хологии. - 2004. - №5. - С. 3-11.

310

Исаева Т.Е. Классификация профессионально-личностнмх компетен-ций вузовского преподавателя // ГІедагогика. - 2006. - №9. - С. 55 -60.

Калюжний А.А. Психология формирования имиджа учителя. - М.: Владос, 2004. - 222 с.

Колошин В.Ф. Самоактуалізація викладача // Практична психологія та соціальна робота. - 2000. - №1. - С. 7-9.

Левківський Б. Підвищення педмайстерності викладачів ВНЗ // Вища школа. - 2005. - №3. - С. 57-59.

Макарова Л.Н. Преподаватель внсшей школн: индивидуальность, стиль, деятельность: В 2 ч. / И.Ф. Исаев (науч. ред.). - М.; Тамбов: Изд-во ТГУ, 2000. - Ч. І. - 244 с.

Матушевский Г.У. Основнне характеристики психолого-педагоги-ческой подготовки и переподготовки преподавателей висшей школи // Психологическая наука и образование / Г.У. Матушевский, Ю.В. Цвен-гер. - 2001. -№2. - С. 26-31.

Мороз О.Г. Підготовка майбутнього викладача вищої школи: психо-лого-педагогічний ракурс / О.Г. Мороз, В.І. Юрченко // Наукові запис-ки: 36. наук. стат. НПУ ім. М.П. Драгоманова. - К.: НПУ, 2001. - Вип. 41.-С. 156-159.

Мороз О.Г. Психолого-педагоґічна модель викладача вищої школи / О.Г. Мороз, В.І. Юрченко // Наукове проектування інноваційних та аль-тернативних систем вищої освіти. - Тернопіль, 2000. - С. 187-189.

Педагогічна творчість і майстерність. Хрестоматія / Інститут змісту і методів навчання / Н. В. Гузій (укл.)- - К., 2000. - 167 с. (Розд.1).

Перельігина Е.Б. Психология имиджа: Учеб. пособие для студ. - М.: Аспект Пресе, 2002. - 224 с.

Полуніна О.В. Психологічна компетентність викладача вищого педа-гогічного навчального закладу як чинник успішності управління проце-сом учіння студентів: Автореф. лис- канд. психол. наук: 19.00.07 / Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К., 2004. -16 с.

Сластенин В.А. Профессионализм педагога: акмеологический кон-текст // Педагогическое образование и наука. - 2002. - №4. - С. 4-9.

Степанишин Б.І. Особа викладача інституту та шляхи її формування // Рідна школа. - 1992. - № 2. - С. 60-67.

Тищенко С.П. Психологічна компетентність педагога як складова професійного успіху // Педагогіка і психологія: Вісник АПН України. -2001.-№ 3-4.-С. 81-89.

Черникова О.В. Особенности профессиональннх умений в педагоги-ческой деятельности // Психологическая наука и образование. - 2005. -№3. - С. 68-73.

Щербань П. Сутність педагогічної культури // Вища освіта України. -2004. -№3.-С. 67-72.

311