3. Вивчити роботу та будову електричного паливного насосу.
Для подачі палива до форсунок в системах впорскування палива використовуються електричні паливні насоси.
В основному використовуються насоси роторного типу (рисунок 2.4).
Рисунок 2.4 Електричний паливний насос
а - подовжній розріз; б - схема дії; 1 - корпус насоса; 2 – запобіжний клапан; 3 - роликовий насос; 4 - електродвигун; 5 - зворотний клапан.
Насоси можуть встановлюватись як поза, так і всередині паливного бака. При зовнішній установці насос становить собою автономний агрегат, що об'єднує насос та електродвигун водному корпусі.
При розташуванні в баці насос становить собою єдиний агрегат, що включає сам насос, паливопроводи, демпфірувальний пристрій, фільтр, прилади електроживлення тощо.
Бензоподаючим пристроєм електробензонасоса є шиберний гідронагнітач, схема дії якого показана на рисунку 2.4 б. Він працює по принципу проштовхування окремих порцій бензину відцентровими роликами через ексцентричну насосну порожнину. Головна насосна порожнина ексцентрично зміщена відносно центра обертання ротора, в якій і обертається ротор з роликами.
Працює центробіжний гідронагнітач так. Ротор насосу приводиться в дію від електродвигуна 4. Під дією відцентрових сил всі ролики насосу щільно притискуються до стінки ексцентричної статорної порожнини і починають кататися по стінці. Ця порожнина є головною насосною порожниною нагнітача щільно підходить до стінки насосної порожнини ролики майже повністю утоплюються в направляючі пази. Там де зазор між ротором і статором нагнітача максимальний, відцентрові ролики виступають із пазів майже наполовину свого діаметра. Таким чином через впускну щілину насосної порожнини відбувається захоплення чергової порції бензину черговим набігаючим роликом. Ця порція інтенсивно проштовхується у випускний отвір кришки нагнітача, а звідти вправо через всі деталі електродвигуна до вихідного штуцера електробензонасосу. Прокачування бензину через внутрішню частину електродвигуна підвищує його надійність. Має місце постійне та ефективне промивання колекторнощіткового механізму та змащування проточним бензином осі обертання, на який обертається ротор нагнітача та якір електродвигуна. В конструкції електробензонасоса немає підшипників качення. А втулки ковзання із тугою посадкою на вісь краще працюють з рідким мащенням бензином. Крім того, бензин інтенсивно охолоджує електродвигун, котрий ніколи не перегрівається.
Методичні рекомендації по складанню звіту
Звіт повинен містити:
- назву лабораторної роботи;
- мету роботи;
- загальні відомості щодо систем безпосереднього впорскування;
- схему та роботу насос-форсунки;
- принципову схему електричного паливного насосу та принцип його дії;
- висновок про переваги та недоліки систем безпосереднього впорскування.
Контрольні питання:
Перелічіть переваги систембезпосереднього впорскування.
Яким чином працюють системи безпосереднього впорскування?
Розкажіть про можливості підвищення техніко-економічних та екологічних показників роботи ДВЗ, які відкриває застосування систем безпосереднього впорскування.
Наведіть схему роботи насос-форсунки.
Наведіть схему та опишіть роботу змішувальної камери.
Наведіть принципову схему електричного паливного насосу та опишіть принцип його дії.
Література, що рекомендується:
1. Соснин Д.А. Электрическое, электронное и автотронное оборудование легковых автомобилей (Автотроника-3): Учебник для вузов. М.: СОЛОН-ПРЕСС, 2010, 384 с.
2. Сажко В.А. Електрообладнання автомобілів і тракторів: Підручник. – К.: Каравелла, 2009. – 400 с.
3. Кисликов В.Ф., Лущик В.В. Будова й експлуатація автомобілів: Підручник. – 5-те вид. – Київ.: Либідь, 2005. – 400 с.
Практична робота № 4.
Тема: ДАТЧИКИ АВТОМОБІЛЬНИХ ЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМ
Мета:ознайомлення з будовою та роботою датчиків автомобільних електронних систем
Завдання:вивчитибудову та роботу датчиків автомобільних електронних систем
Послідовність виконання роботи
1. Ознайомитись із класифікацією датчиків.
Уся електронна система автоматичного управління (ЕСАУ) включає в свій склад безліч різних перетворювачів неелектричних впливів в електричні сигнали. Такі пристрої прийнято називати датчиками, так як вони задають необхідну вхідну інформацію для роботи ЕСАУ. При цьому одна група датчиків реагує на зовнішні керуючі сигнали і випадкові збурення, а інша сприймає сигнали від самої системи управління та повертає їх назад в систему. Перша група безпосередньо управляє роботою системи і адаптує її до випадкових зовнішніх впливів (збурюванням). Друга - утворює зворотні зв'язки, чим сприяє поліпшенню параметрів і характеристик системи, підвищує ефективність її роботи. У даній главі описуються датчики, які найбільш часто використовуються в автомобільних електронних системах автоматичного управління, а також ряд перспективних датчиків.
Датчики автомобільних електронних систем класифікують за трьома ознаками: принципом дії, основним призначенням і типом енергетичного перетворення.
За принципом дії датчики підрозділяють на електроконтактні, резистивні, оптичні, оптоелектронні, електромагнітні, індуктивні, магніторезістивні, фото- і п'єзоелектричні, датчики на ефектах Холла, тощо.
За призначенням датчики класифікуються за типом керуючого неелектричного впливу: датчики крайових положень, датчики кутових і лінійних переміщень, датчики частоти обертання та числа обертів, датчики відносного або фіксованого положення, датчики механічного впливу, датчики тиску, датчики температури, датчики вологості, датчики концентрації кисню, датчик радіації та інші.
В залежності від типу енергетичного перетворення датчики бувають активними, в яких вихідний електричний сигнал виникає як наслідок вхідного неелектричного впливу без впливу сторонньої електричної енергії за рахунок внутрішнього фізичного ефекту (наприклад фотоефекту), і пасивними, у яких електричний сигнал є наслідок модуляції зовнішньої електричної енергії керуючим неелектричним впливом.