М факт .

Мвсв (Мпдв) (2)

- У графі 13 приводиться значення фактичного викиду кожної речовини на одиницю продукції. Дані наводяться тільки по основних видах продукції, на які розроблені норми питомих показників.

- У графах 14 і 15 дані наводяться тільки за джерелами забруднення атмосфери.

У таблиці 86 наводяться дані з форми статзвітності (повітря) по всіх речовинах, які підприємство викидає в атмосферу.

- Графи 1,2- указуються код і найменування забруднюючої речовини

- У графу 3 включають кількість забруднюючих речовин (по окремих речовинах), що відходять від всіх стаціонарних джерел виділення, як збираних в системи газовідводів (організований викид), незалежно від того, прямують вони або не прямують на газоочисні установки, що так і безпосередньо потрапляють в атмосферу (неорганізований викид). У дану кількість забруднюючих речовин не входять речовини, що містяться в технологічних газах і спеціально уловлювані для виробництва продукції.

- Графа 4 - кількість забруднюючих речовин (по окремих речовинах), що поступають в атмосферу через спеціальні пристрої; труби, вентиляційні установки, аераційні ліхтарі і т.п.), але що не піддаються при цьому очищенню, а також ті не уловлені забруднюючі речовини, які пройшли через не призначені для їх уловлювання газоочисні і пиловловлюючі установки.

- Графа 5 включає всі поступаючи на очисні споруди забруднюючі речовини, незалежно від того, які з них проходять очищення в газоочисних установках.

- Графа б указується фактична кількість уловлених і знешкоджуваних забруднюючих речовин, окрім речовин, уловлюваних для виробництва продукції.

- Графа 7 "з них утилізує" - включаються кількість забруднюючих речовин, повернених у виробництво або використаних аля отримання товарного продукту.

- У графі 8 "викинуто в атмосферу" указують загальну кількість забруднюючих речовин, що поступили в атмосферу (по окремих речовинах), як після очищення, так і викинутих без очищення. Дані цієї графи повинні дорівнювати різниці значень граф 3 і б.

- Графа 9 - приводяться значення умовного викиду, розрахунок якого пояснюється в таблиці 1З.

- Графа II указуються значення дозволеного викиду (ліміт викиду) за минулий рік (тимчасово узгоджений викид) але кожній забруднюючій речовині, що викидається підприємством.

- У графі 12 приводиться величина перевищення ліміту викиду. 1 Якщо перевищення не було, то у відповідному рядку робиться прочерк.

Складовою частиною аналізу характеристик викиду забруднюючих речовин в атмосферу є джерело в даний час властивий практично всім підприємствам, ето- транспорт підприємства.

Додаток, який торкається цього аналізу, заповнюється відповідно до «Методичних вказівок по розрахунку викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом» - М., 1993 р.

Одержані дані вносяться в таблиці 16 (додаток 3). Цей розділ враховує кількість транспорту (кількість одиниць транспорту, що є власністю підприємства, і загальна кількість одиниць транспорту, що не є власністю підприємства, але регулярно заїжджаючого на його територію). «Середній річний пробіг транспорту» по території підприємства заповнюється для транспорту, що не є власністю підприємства за статистичними даними.

«Загальний пробіг» по території підприємства враховує сумарний пробіг власного транспорту підприємства і заїжджаючого. «Коефіцієнти впливу середнього віку парка і рівня технічного стану» на викид окислу вуглецю, вуглеводнів і оксидів азоту всіх груп автомобілів прийняті постійним і беруться з «Методичних рекомендацій по формуванню на підприємстві і об'єднаннях програми по охороні навколишнього природного середовища і раціонального використовування природних ресурсів» - М, 1989г.

Графи 10а,10б і 10в заповнюються шляхом перемножування значень в графах 4 і 5 (обидва коефіцієнти), відповідно 6 або 7, або 8.

Графа 10д заповнюється шляхом складання значень в графах 10а, 10б, 10в.

Графи 9 і 10д заповнюються після введення нормативів на пари бензину.

П'ятий розділ. Охорона водних об'єктів.

У цьому розділі перш за все складається схема споживання води на виробничі потреби і використовування стічних вод. Аналізуються дані про водоспоживання і водовідведення.

ПРИКЛАД

На підприємстві використовується 2,4 тыс.м3 води, зокрема на господарські потреби - 1,0 тыс.м3, промислові - 1,4 тыс.м3 (з них питного качества- 1,0 тыс.м3). Витрата води в системі оборотного постачання складає 5 тыс.м3. Водовідведення в міську каналізацію - 0,5 тыс.м3, скидання у водоймище очищених вод складає 0,1 тыс.м3.

На основі цих даних заповнюються таблиці 9-12.

Кількість води, забраної з водних об'єктів (водопровідних систем інших підприємств), використаній і переданій іншим організаціям заповнюється в додатку 9 («Характеристика водоспоживання, водовідведення»).

Таблиця призначена для обліку об'ємів води, забраної з природних джерел, одержаної від інших водокористувачів), використаної звітуючи підприємством і переданої іншим підприємствам для використовування і (або) скидання. До цієї таблиці додається балансова схема водоспоживання і водовідведення з вказівкою годинних витрат води на кожному виробництві, зокрема втрати, і їх коротка якісна характеристика.

У окремих графах таблиці у порядку їх нумерації указується:

- Графа I - порядковий номер джерела водопостачання.

- Графа 2 - найменування джерел водопостачання і їх код, море, річка, озеро, водосховище, канал, підземний горизонт, а також водокористувач, з системи водопостачання (каналізації) якого одержана вода. При цьому повне найменування кожного природного джерела указується в окремому рядку. Крім того, в окремому рядку указується найменування підприємства, від якого одержана вода для використовування, зокрема повторного, підприємством (організацією) заповнюючої екологічний паспорт. Указується спосіб вимірювання витрати води, тип водоміра для кожного джерела водопостачання.

- Графа 3 - рік (число) і затверджений ліміт (знаменник) забору води на рік в тис. м для відповідного джерела водопостачання.

- Графа 4 - об'їм забраною з джерела або одержаної від іншого підприємства води (зокрема стічної, скидної, дренажної) в цілому за рік.

- Графи 5,6 - сумарні за рік об'єми води (планові, фактичні), використані даним підприємством. Дані указуються окремим рядком по кожному джерелу.

- Графа 7 - об'єми використаної води на відповідні потреби даного підприємства (у сумі об'єми граф 7, 9, II повинні бути рівні даним графи 6). Показник графи 7 включає повний об'єм води, використовуваний для технологічних (виробничих) потреб, включаючи об'єм, свіжіше, води, що поступає на підживлення систем оборотного водопостачання і воду питної якості.

- Показник графи 8 - тільки об'єм води питної якості.

- Показник графи II - включає об'єм води, використовуваної для задоволення всіх господарських, побутових і комунальних потреб.

- Показники граф 9, 10 - враховують кількість використаної ось на потреби, не вказані в графах 7, 8, II всього і зокрема питної якості відповідно, також тут указується об'єм використовуваною стічною, шахтною, пластовою, колекторно-дренажною і т.д., тобто води, одержаної від інших водокористувачів після використовування

- Графи 12, 13 - об'єми води, передані іншим підприємствам всього і зокрема питної якості відповідно.

- Графа 14 - об'єми води, передані іншим підприємствам після використовування.

- Графа 15 - об'єми води, що втрачається в результаті фільтрації, витоку, аварії і т.д. в системі подачі води від місця до місця використовування або передачі; визначаються по кожному рядку і рівні різниці між забором (отриманням) вод і її використовуванням (передачею без використовування):

графа 15 = графа 4 -графа. 6 - графа 12 (3)

Загальна вимога до заповнення таблиці: об'єм забраної або одержаної води (графа 4) повинен бути рівний об'єму фактично використаної води (графа 6) плюс об'єм переданої без використовування води (графа 12) плюс втрати води при транспортуванні (графа 15).

Дай повнішого аналізу водоспоживання і водовідведення можливе включення даних про питомі норми водоспоживання і водовідведення на одиницю продукції, що випускається.

У таблиці 10 детально указуються характеристики джерел стічних вод.

Таблиця призначена для обліку об'єму стічних вод, зокрема з території підприємства, що скидаються безпосередньо в поверхневі водні об'єкти, оцінки дій на приймачі стічних вод по таких характеристиках, як БПКповн, температура °З, мінералізація, ХПК, рН, токсичність, а також для обліку маси нормованих речовин, що поступають у водні об'єкти.

Таблиця складається по стану за кожен минулий рік, щорічно. Під заголовком таблиці робиться напис "За станом на 200__ рік".

Всі показники складу і властивостей стічних вод наводяться для кожного випуску окремо. У окремих графах таблиці у порядку їх нумерації указується:

- Графа I - найменування джерела стічних вод, номер випуску, режим скидання стічних вод, встановлені контрольно-вимірювальні прилади, затверджена середня витрата стічних вод, максимальна (зі всього наявного ряду спостережень за рік) витрата стічних вод. Указуються показники складу і властивості стічної води, температура °З, БПКповн, ХПК, водневий показник, зважені речовини, мінералізація, токсичність (10, II).

Токсичність стічної води визначається методом біотестуювання, ступінь токсичності виражається кратністю якнайменшого розбавлення, при якій токсичність не виявляється (Методичне керівництво по біотестуванню вод, Москва, 1990). Результат визначення токсичності заносяться в рядок п.б. Далі указуються специфічні нормовані домішки, перелік яких встановлюється, виходячи із специфічних особливостей виробництва.

- Графа 2 - код показників складу і властивостей стічних вод.

- Графи 3, 4 - концентрація нормованих домішок і чисельні величини Інших показників складу і властивостей стічної води. У графі 3 указується середня зі всього наявного ряду лабораторних вимірів за рік концентрація.

- У графі 4 - максимальна концентрація зі всього наявного ряду лабораторних вимірів за рік.

- У графі 5 - масова витрата qm в г/ч, середній за рік. Визначається виразом:

q = Cф х Q ( 4 )

де Сф - фактична середня за рік концентрація речовини, міліграм/л.

Q - середня за рік витрата стічних вод, куб. м/ч.

- У графі б - масова витрата, розрахунок якого приведений в таблиці 13.

- Графи 7, 8 - річний ліміт скидання по кожній речовині і показнику, окрім водневого показника, температури °З, токсичності, тобто тимчасово узгоджене скидання.

- У графі 7 - указується ліміт скидання стічних вод, в г/час.

- У графі 8 - указується ліміт скидання стічних вод, в усл.т/год (див. таблицю 13).

- Графа 9 - затверджений ПДС в г/час.

- Графа 10 - перевищення скидання (ум. т/рік), визначається як різниця між фактичним скиданням і лімітом скидання:

графа10 = графа б – графа 8 (5)

Для розрахунку балансу матеріальних потоків підприємствам, здійснюється скидання в мережі каналізації або інші приймачі стічних вод, окрім водних об'єктів, заповнюються графи 2, 3,

Таблиця 11 використовується для характеристики очисних споруд.

Таблиця призначена для оцінки ефективності роботи очисних споруд. У графах таблиці у порядку їх нумерації указуються

- Графа 1 - роки до яких відносяться дані, що заносяться.

- Графа 2 - найменування очисних споруд і метод очищення приводяться відповідно до паспорта очисних споруд або — проектом.

- Графа 3, 4 - пропускна спроможність очисних споруд (проектна (середня) і фактична (за наслідками вимірювань) відповідно)

- Графа 5 - найменування нормованих речовин

- Графа б - коди нормованих речовин

- Графа 7 - середня концентрація нормованих речовин (за проектом) на вході в очисні споруди.

- Графа 8 - середня концентрація нормованих речовин (за проектом) на виході з очисних споруд.

- Графа 9 - середня концентрація фактична на вході в очисні споруди (за наслідками вимірювань протягом року).

- Графа 10 - середня концентрація фактична на виході з очисних споруд (за наслідками вимірювань протягом року).

Вміст нормованих речовин в стічних водах визначається на підставі результатів лабораторних аналізів проб стічних вод, періодичність відбору, а також методика проведення аналізів.

До даної форми додаються технологічні схеми очищення стічних вод.

У таблиці 12 приводиться характеристика водооборотних систем (ВОС).

Таблиця призначена для обліку показників використовування води системами оборотного водопостачання і системами повторного використовування води.

До систем оборотного водопостачання відносяться такі системи, в яких під витратами циркулюючої води розуміються сумарні об'єми води, потрібно б за відсутності системи, тобто об'єми економії свіжої води за рахунок застосування оборотної системи в звітному періоді.

До систем оборотного використовування води не відносяться системи водопостачання, в яких використовуються об'єкти єдиного державного водного фонду України (річки, канали, озера і водосховища) для охолоджування або затримання (акумуляція) відпрацьованих вод.

Виняток становлять наливні водосховища, ставки-охолоджувачі і інші водні об'єкти, спеціально надані у відособлене користування для охолоджування відпрацьованих вод.

До систем оборотного водопостачання не відносяться витрати циркуляційної води в системах теплопостачання. У таблиці 9 враховуються тільки об'єми води, що поступає на підживлення цих систем.

При повторному використовуванні однієї і тієї ж води в декількох (установках) одного підприємства її витрати заміряються в точці подачі другому, третьому і т.д. споживачам.

До об'єктів повторного (послідовного) використовування води відносяться також використовування скидних вод рисових систем і колекторно-дренажних вод. Сюди ж відносяться об'єми води, послідовно переданої і використовуваної в спеціальних ставках (місткостях) вирощування риби в рибному господарстві.

Пластова вода, попутно забрана з корисною копалини і після використовування назад для підтримки пластового тиску, вважається повторно використовуваною водою.

Шостий розділ. Відходи виробництва.

Приводиться якісна і кількісні характеристики об наявність, утворенні відходів підприємством. Дається докладний аналіз використовування відходів: у основному і допоміжному виробництвах. Обов'язково приводиться інформація про видалення і знищення відходів. Одержані дані заповнюються в таблиці «Характеристика відходів, що утворюються на підприємстві». Таблиця призначена для обліку відходів виробництва і виробничого споживання, що утворюються на підприємстві. Заповнювати розділ можна у такому вигляді, як представлено прикладі.

ПРИКЛАД:

Невелике підприємство по ремонту автомобілів передає щорічно 5430 кг чорних і 2093 кг кольорових металів іншої організації, 125 т розчинів, що містять нафтопродукти, вивіз на очисні споруди 1300 т карбіду кальцію поставляє в місця організованого складування відходів, 5 т побутового сміття скидає на міське звалище.

У екологічному паспорті даються докладні характеристики полігонів і накопичувачів, призначених для поховання тих відходів, які неможливо або економічно невигідно переробляти в даний час. Особлива увага надається при цьому системі контролю за станом навколишнього середовища.

ПРИКЛАД:

Нормативні показники бактерійного складу питної води відносяться до загального бактерійного забруднення і змісту бактерій групи кишкової палички (непрямий показник безпеки води в епідеміологічному відношенні). Загальна кількість бактерій в 1мл нерозбавленої води повинна бути не більш 100. Кількість бактерій групи кишкової палички в 1 л води повинна бути не більш 3.

Сьомий розділ. Економічні аспекти.

У основу створення екологічного паспорта, разом з іншими принципами встановлений принцип самоокуповування: підприємство розробляє і фінансує комплекс природоохоронних заходів і платить за використовування природних ресурсів. Приводиться інформація про загальні витрати підприємства на охорону навколишнього природного середовища і зниженню викидів шкідливих речовин до встановлених нормативів. Розраховується платня за використовування природних ресурсів і платежі за забруднення навколишнього природного середовища.

ПРИКЛАД:

Платежі підприємства за забруднення ОС встановлюються окремо за викиди в атмосферу шкідливих речовин, скидання у водні об'єкти, розміщення відходів. Розмір платежів кратно збільшується, якщо підприємства перевищує по викидах (скиданням) шкідливих речовин встановлені ліміти. Ліміти визначаються виходячи з екологічної обстановки в регіоні, економічних можливостей підприємств з урахуванням необхідного поетапного досягнення нормативів ПДВ і ПДС і розміщення відходів.

Дані по розрахунках заносяться в додаток 17. Стягуються платежі за порушення природоохоронного законодавства, за забруднення навколишнього середовища і відшкодування нанесеного збитку покладено, відповідно до закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а так само згідно природоресурсному законодавству (ст. 43 частина 2,5; ст. 44 частина 1,2; ст. 45 часть2).

Відповідно до статті 44 Закону України «Про охорону природного середовища», Кабінету Міністрів України Ухвалою №303 від 01.03.1999г. затвердив порядок нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища. І стягнення цього збору.

На підставі закону України про охорону природного середовища, а так само Закону України «Про підприємництво», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про систему оподаткування» і у виконання вищезгаданої Ухвали розроблена Інструкція про порядок числення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, а так само відповідальність платників за достовірність даних про об'єми викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, скидань забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти і за правильність числення, повноту і своєчасність сплати збору.

Платежі підприємств за забруднення навколишнього середовища враховуються окремо за:

• викиди в атмосферу забруднюючих речовин;

• скидання у водні об'єкти забруднюючих речовин;

• розміщення відходів.

За скидання (викиди) забруднюючих речовин навколишнє середовище встановлюються два види платежів:

• за викиди (скидання) забруднюючих речовин і розміщення відходів в межах встановлених підприємству лімітів допустимих викидів (далі ліміти)

• за викиди (скидання) забруднюючих речовин і розміщення відходів, що перевищують встановлені ліміти.

Відомості про еколого-економічну діяльність підприємства включають дані про витрати на природоохоронні заходи і їх ефективність і грунтується на діючих методах оцінки.

Дані про платежі підприємств за забруднення навколишнього природного середовища, порядок оформлення, застосування нормативів платні за викиди (скидання) приведені в окремому додатку. Нормативи збору за забруднення встановлюються як фіксовані суми в гривнах на одиницю основних забруднюючих речовин.

Збір, взимаємий за скидання і викиди стаціонарними джерелами забруднення в межах лімітів, зараховуються на валові витрати виробництва, а за перевищення лімітів взимається за рахунок прибутку, який залишається у розпорядженні платників. Збір, взимаємий за викиди пересувними джерелами, зараховуються на валові витрати виробництва. Платники перераховують збір за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 30% до державного фонду навколишнього природного середовища, 70% до міського фонду охорони навколишнього середовища.

Порядок числення збору.

Суми збору, взимаємого за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних об'ємів викидів, нормативів збору і коефіцієнтів коректувань і визначаються по формулі:

Пвс=(Млi х Нбi х Кнас х Кф) + (Мпi х Нбi х Кнас х Кф х Кп) (6)

Де Млi - об'єм викиду I-го забруднюючої речовини в тоннах (у межах лімітах, т). Фактичні об'єми визначаються по викидах – на підставі форм первинної документації (журнали обліку по формах ПІД-1, ПІД-2, ПІД-3);

Мпi – об'єм понадлімітного викиду (різниця між об'ємом токсичного викиду і ліміту) I-го забруднюючої речовини, т

Нбi – норматив збору за тонну I-го забруднюючої речовини в грн. за тонну;

Кнас – коефіцієнт коректування, який враховує чисельність жителів (для Севастополя Кнас=1,35)

Кф - коефіцієнт коректування, що враховує народногосподарське значення населеного пункту (наприклад, Севастополь – місто державного значення Кф= 1,25)

Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин (найчастіше приймають Кп= 5)

Суми збору, який взимаєтся за викиди, пересувними джерелами забруднення (Пвп) обчислюються щокварталу наростаючим підсумком з початку року, виходячи з кількості фактично використаного пального і його вигляду на підставі нормативів збору за ці викиди, коефіцієнтів коректувань, і визначається по формулі:

Пвп = Мі х Нбі х Кнас х Кф, (7)

Де Мі – кількість використаного пального i–того вигляду, т.

Нбі – норматив збору за тонну i-того виду пального, в гривнях, грн/т

Суми збору, який взимаєтся за скидання (Пс), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних об'ємів скидань, нормативів збору і коректування коефіцієнтів, і визначаються по формулі:

Пвс = (Млі х Нбі х Крб ) + (Мпі х Нбі х Крб х Кп), (8)

Де Млі – об'єм скидання і-того забруднюючої речовини в тоннах в межах ліміту, т;

Мпі – об'єм понадлімітного скидання (різниця між об'ємом фактичного скидання і ліміту) і-того забруднюючої речовини в тоннах, т;

Нбі – норматив скидання за тонну і-того забруднюючої речовини, в гривнях (грн/т);

Крб – регіональний (басейновий) коефіцієнт коректування, який враховує територіальні і екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства.

Згідно таблиці Крб, наприклад, для Чорного моря рівний 2. Крб =2

Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скидання забруднюючих речовин Кп=5

Розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища наступного року складається в розрізі забруднюючих речовин, які за прогнозами вироблятимуться в атмосферному повітрі стаціонарними джерелами або скидатимуться безпосередньо у водний об'єкт.