Виділення пилу і газу у перерахунку на 1 м під час різання матеріалів

Процес різання і марка металу	Товщина металу, мм	Пил, г/м3	Гази г/м3
			CO	NO2
Газове різання сталі 45ГІ7ЮЗ	5 20	2,517	1,4 2,7	1,1 2.2
Газове різання сплавів титану	4 30	5 36	1,0 2,7	0,5 1,5
Плазмове різання сплавів ЛМГ	8 80	2,5 6,0	0,6 1,8	1,0 14,0

У таблиці 4.1 наведено дані виділення пилу і газів у перерахунку на 1 м під час різання металів. Хімічний склад при цьому визначається головним чином маркою матеріалу, що розрізається,а розмір часток не перевищує 2 мкм.

Так, під час ручного дугового зварювання сталей штучними електродами марки 3А606/11 на один кг зварювальних матеріалів у середньому виділяється 14 г/кг зварювального аерозолю, в тому числі 0,6 г/кг Cr₂O₃ і 0,68 г/кг Мп та його з’єднань, а також газів: 1,3 г/кг NO₂, і 11,4 г/кг СО.

Розрахунок викидів шкідливих речовин в атмосферу під час зварювання металів ведеться за формулою:

Мвик = Вел*Упит*10 ³ т/ рік ()

де: Вел – маса електродів які використовуються за рік, т/рік; Упит- питомий показник виділеної іонної забруднювальної речовини (табл.4.2) під час зварювання металів (використаних зварювальних та наплавлених матеріалів), г/кг.

Шкідливими фізичними виробничими чинниками, характерними для процесу різання, є підвищена запорошеність і загазованість повітря робочої зони; високий рівень шуму і вібрації; недостатня освітленість робочої зони; підвищена пульсація світлового потоку.[2]

. При обробці латуні і бронзи кількість пилу в повітрі приміщення відносно невелика (14,5-20 мг/м³). Проте деякі сплави (латунь ЛЦ40С) містять свинець, тому токсичність пилу, що утворюється при їх обробці, слід оцінювати з урахуванням кількості в сплаві свинцю та його гранично допустиму концентрацію.

При обробці латуні, бронзи, карболіту, графіту на високих швидкостях різання (V = 300-400 м/хв.) кількість пилових частинок розміром до 10 мкм складає 50-60% загального їх числа.

У процесі механічної обробки полімерних матеріалів відбуваються механічні і фізико-хімічні зміни їх структури (термічна деструкція). При роботі тупим різальним інструментом відбувається інтенсивне нагрівання, внаслідок чого пил і стружка перетворюються на пароподібний і газоподібний стани, а іноді виникає займання матеріалу, наприклад, при обробці текстоліту. Таким чином, при обробці пластмас в повітря робочої зони поступає складна суміш пари, газів і аерозолів, що є хімічно шкідливими виробничими чинниками.

3.1. Знешкодження газоподібних викидів в атмосферу

Методи очищення газоподібних викидів. Абсорбційний - заснований на властивостях розчинності газоподібної суміші в рідині - воді, аміачній воді, розчинах лугів. Речовина переходить із газу в рідину і при цьому вловлюється: оксиди вуглецю, азоту, диоксид сірки, сірководень, пари різноманітних кислот, фенол, формальдегіди. Адсорбційний - заснований на витягу домішок твердими поглиначами - активованим вугіллям, синтетичними і природними цеолітами. З їхньою допомогою вловлюються розчинники, диоксид сірки. Правда, адсорбційний матеріал має межу насичення, після чого він самий стає джерелом забруднення і потребує регулярної заміни. Каталітичний засіб очищення заснований на хімічній взаємодії домішок на твердих каталізаторах, що містять платину, паладій, родій, нікель, хром, мідь, цинк, ванадій або інші елементи.

Таблиця 3.1