Велика британія

Система грошової оцінки, що діє у Сполученому Королівстві Великої Британії, має певні особливості й відмінності на території її складових. Ми коротко висвітлимо основні риси тієї системи, яка запроваджена на території Англії та Західного Уельсу.

Перше, на що слід звернути увагу, – це об'єкт оцінки. У Великій Британії, як правило, оцінюють нерухомість – разом земельну ділянку, будівлі та споруди. Як і в більшості країн, тут функціонують одночасно дві системи оцінки: експертна та нормативна. Першу застосовують при здійсненні трансакцій, друга виконує суто фіскальні функції.

Експертна оцінка грунтується на світовому досвіді й чутливо реагує на коливання ринку. За основними підходами вона дуже подібна до тієї системи, яку запроваджують в Україні. Відмінності не мають принципового характеру. А от нормативна оцінка заслуговує на увагу, оскільки її принципи значно відрізняються від українських.

У Великій Британії встановлено вісім груп вартості майна (табл.1.1).

Таблиця 1.1.

Групи вартості майна у Великій Британії.

Назва групи	Вартість майна, фунтів стерлінгів*	Розмір податку
A	До 40 000	6/9
B	Від 40 000 до 52 000	7/9
C	Від 52 000 до 68 000	8/9
D	Від 68 000 до 88 000	1
E	Від 88 000 до 120 000	11/9
F	Від 120 000 до 160 000	13/9
G	Від 160 000 до 320 000	15/9
H	Понад 320 000	18/9

Примітка: *Дані на кінець 1995 року. Результати оцінки періодично, приблизно раз на п'ять років, оновлюються.

Абсолютне значення рядка D встановлює місцева рада графства. Як правило, розмір не дуже різниться по регіонах – приблизно 400800 фунтів на рік.

Далі досить просто визначити розмір податку по окремому власникові: якщо базову вартість (рядок D) встановлено 600 фунтів, то нерухомість до 40 000 оподатковуватимуть на рівні 400 фунтів, а нерухомість вартістю понад 320 000 фунтів  1200 фунтами. При цьому не має значення, яка вартість майна  321 тисяча чи 320 мільйонів фунтів  податок буде однаковий.

Пояснити це просто – у Великій Британії високі інші податки, тому людина, яка володіє значною власністю і сплачує ці податки, не повинна занадто обтяжуватися податком на нерухомість. Це зумовлено історичною особливістю формування культурної спадщини Сполученого Королівства – більшість старовинних маєтків та замків дуже дорогі, а спадкоємці не завжди мають достатні прибутки для утримання їх у належному стані. Певна м'якість оподаткування дає змогу зберігати "дух нації".

Другий важливий аргумент  це те, що людей, які мають таку коштовну нерухомість, не так багато в країні й не вони становлять основну частину платників податку. Поряд із цим така система сприймається нацією як справедлива, результатом чого є щорічна сплата 95% податків.

У населених пунктах Великої Британії ціни на нерухомість коливаються досить суттєво залежно від місцерозташування об'єкта та ринкових факторів, що впливають на попит і пропозицію. В 90-х роках ціна 1 м² ділянки житлової забудови в центрі Лондона за стандартних умов становила 250270, Уельсі – 4050, Шотландії – 5060, Північній Ірландії – 2025 фунтів.

Протягом ХХ ст. середня ринкова вартість 1 га земель сільськогосподарського використання у Великій Британії зросла від 50 фунтів (1910 рік) до 4200 фунтів стерлінгів (початок 90-х років). У той же час, починаючи з 70-х років, темпи зростання цін значно сповільнилися і становлять приблизно 500 фунтів на п'ятиріччя.