- •1.1 Загальні відомості про населений пункт
- •1.2 Кліматичні умови
- •1.4 Рельєф. Пересіченість
- •1.5 Гідрологічні умови та особливості водозабезпеченості підземними водами
- •1.6 Водовідведення та дощова каналізація
- •2.1 Зонування території
- •2.2 Архітектурно-планувальна організація сельбищної зони
- •2.3 Характеристика існуючого інженерного обладнання та його розрахунки на перспективу
- •2.4 Розрахунок житлової забудови
- •2.5 Розрахунок мережі культурно-побутового обслуговування
- •2.6 Складання кліматичного паспорту міста будівництва
- •2.7 Попередній розрахунок природного освітлення житлової кімнати
- •2.8 Остаточний розрахунок природного освітлення житлової кімнати
- •3.1 Функціональне зонування
- •3.2 Визначення площі парку
- •3.3 Облаштування дитячого майданчика
- •3.4 Визначення відвідувачів відповідної зони
- •3.5 Визначення площі споруд залежно від кількості відвідувачів
- •3.6 Мощення доріжок і майданчиків
- •3.7 Малі архітектурні форми та ліхтарі
- •3.8 Водні пристрої
- •3.9 Архітектурно-планувальна організація саду
- •3.10 Підбір дерев
- •3.11 Створення ландшафтної композиції
- •3.12 Влаштування квітника
- •4.1. Обґрунтування актуальності вирішення питань охорони праці та безпеки у надзвичайних ситуаціях в ході проектної розробки
- •4.2. Аналіз будівельного процесу з метою виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів
- •4.3 Роботи з реконструкції будівель і споруд
- •4.4. Аналіз надзвичайних ситуацій, що можуть виникнути
- •4.5. Запроектовані заходи протипожежної профілактики
- •4.6. Надання першої долікарської допомоги у надзвичайних ситуаціях та при нещасних випадках
- •5.1 Зародження і розвиток промисловості
- •5.2 Місце промислових територій в структурі міста
- •5.3 Етапи реконструкції та пропозиції щодо її реалізації
2.1 Зонування території
Функціональне зонування території, як суттєвий елемент планувальної організації території міста багато в чому визначено містобудівною ситуацією, а також взаємозалежним розміщенням місць розселення, праці і відпочинку, що вже склалося.
Територія міста Луцьк за функціональним призначенням і характером використання поділяється на сельбищну, виробничу, загальноміського центру і ландшафтно-рекреаційну зони.
Сельбищна зона – територія, де розташовуються житлова забудова (садибна, багатоквартирна та ін.), громадські центри, об’єкти культурно-побутового обслуговування, зелені насадження загального користування, учбові заклади, нешкідливі місця прикладення праці, спортивні комплекси, магістральна та вулична мережа, автостоянки, а також площі, парки, сквери, бульвари, інші об’єкти зеленого будівництва та місця загального користування.
На даний час сельбищна зона міста розділена на три частини: Центральну, що розташована між заплавою р. Стир на заході та залізницею на сході, Західну, що знаходиться на лівому березі р. Стир та Східну, що розташована за смугою відводу залізниці.
Розвиток сельбищної зони міста передбачається в основному за рахунок реконструкції (49%) та розміщення нової житлової забудови на вільних територіях (45,5%). Сельбищна зона розширюється за рахунок освоєння відведених територій під садибну забудову в Східній та Західній частинах, виносу за межі сельбищної зони ряду об’єктів виробничого призначення.
Зона загальноміського центру. Міський центр розвивається як поліфункціональна система, що містить громадську, ділову, культурно-освітню, видовищну діяльність, торгівлю, громадське харчування, житло.
Загальноміський центр історично складається з двох частин. В західній частині зосереджена цінна архітектурна, історична і культурна спадщина – територія Державного історико-культурного заповідника „Старий Луцьк”, що обмежена річкою Стир, вул. Конзелевича, вул. Ковельська, вул. Глушець (до вул. Медведєва), парковою алеєю (паралельно вул. Замковій). Тут знаходиться Луцька міська рада, прокуратура, банки, готелі, Волинський державний університет імені Лесі Українки, обласний академічний музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка, обласна філармонія та театр ляльок.
Виробнича зона. На початок 90-х років у м. Луцьку були практично сформовані такі територіальні промислові утворення: Північний промвузол, Східний промвузол, Південна промзона, а також підприємства, що розташовані за межами територіальних промислових утворень.
Ландшафтно-рекреаційна зона. Важливим елементом композиції є зелені насадження, що являють собою безперервну систему, пов'язану з ландшафтами, що охороняються. Прийняте архітектурно-планувальне рішення забезпечує розвиток і нарощування всіх структур у перспективі.
Основа ландшафтно-рекреаційної зони м. Луцька – її природний каркас: р. Стир з заплавою, р. Сапалаєвка з каскадом Теремнівських ставків та р. Омелянівка з каскадом озер, масиви садівницьких товариств, зелені насадження загального користування – парки, сквери, бульвари.