Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
все разом.docx
Скачиваний:
41
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
829.57 Кб
Скачать

1.6 Водовідведення та дощова каналізація

Водовідведення

Каналізування м. Луцька здійснюється по неповній роздільній схемі. У центральній частині міста існує загальносплавна система (побудована у 1939 році), у північній – частково роздільна та загальносплавна, у східній і західній частині – повна роздільна. Загальносплана частина мереж складає 15% від загальної кількості каналізаційних мереж.

Відведення і очищення побутових та виробничих стічних вод здійснюється загальноміською централізованою системою каналізації. За 2007р. на очисні споруди міської системи каналізації було відведено та очищено 15,23 млн. м3 стічних вод (41,72 тис. м3/добу). Установлена|установлена| виробнича потужність системи каналізації 160,0 тис. м3/добу.

Стічні води від південної, західної та центральної частини міста по самопливним колекторам поступають у районні каналізаційні насосні станції: КНС № 4, КНС № 7, КНС № 8, КНС № 9, КНС № 10, КНС № 11, потім за допомогою самопливно – напірної мережі потрапляють на КНС № 2. Далі по двом напірним трубопроводам Ø800 мм (2,47 км) стічні води надходять до камери переключення і подаються на міські очисні споруди каналізації.

Стічні води від східної частини міста самопливним колекторам поступають у районні каналізаційні насосні станції: КНС № 3, КНС № 6, НС № 12, потім за допомогою самопливно – напірної мережі потрапляють на КНС № 5,5а. На дану КНС потрапляють стічні води від КНС „Аеропорту”, КНС „Підгайці”, КНС тепличного господарства. Від КНС № 5,5, по двом напірним трубопроводам Ø800 мм (0,7 км), стічні води надходять у камеру переключення і далі подаються на міські очисні споруди каналізації.

Також у камеру переключення по двом напірним трубопроводам Ø800 мм (0,05 км) подає стічні води КНС № 1, що розташована на півночі центральної частині міста.

Від камери переключення стічні води всього міста по двох напірних трубопроводах Ø1200 та Ø1000 мм, довжиною 3,49 км, надходять на міські очисні споруди установленою продуктивністю 120,0 тис. м3/добу.

Очисні споруди розташовані на північному заходу від межі міста і займають площу 40,1 га. Нормативна санітарно-захисна зона від споруд 500 м – забезпечується. Очистка – механічна та біологічна з доочищенням у біоставках (8,64 га) з послідуючим випуском очищених стічних вод у р. Стир.

На теперішній час КП „Луцькводоканал” експлуатує: 14 каналізаційних насосних станцій, продуктивність яких наведено у таблиці.

Продуктивність каналізаційних насосних станцій, тис. м3/добу

Таблиця 1

№ п/п

Район розташування

Найменування КНС

Продуктивність,

тис. м3/добу

проектна

фактично

1

2

3

4

5

1

вул. Липовецька

№1

40,00

до 9,00

2

вул. Франка

№2

60,00

до 29,00

3

вул. Карпенко - Карого

№3

40,00

26,00

4

вул. Потебні

№4

20,00

12,00

5

вул. Лідавська

№5

40,00

35,00

6

вул. Лідавська

№5а

40,00

26,00

7

вул. Дубнівська

№6

10,00

3,80

8

вул. Кулібіна

№7

12,00

7,20

9

вул. Супутника

№8

5,00

1,20

10

вул. Львівська

№9

5,00

1,50

11

вул. Боголюди

№10

5,00

1,50

12

вул. Володимирська

№11

10,00

2,30

13

вул. Заводська

№12

-

біля 1,40

14

вул. Корольова

№13

2 насоса по 25 м3/добу

біля 0,10

Сумарна протяжність головних колекторів 54,6 км, із них ветхих та аварійних 25,1 км (46%). Вуличної каналізаційної мережі 76,4 км, із неї ветхої та аварійної 38,7 км (51%). Внутрішньоквартальної та внутрішньодворової мережі 68,6 км, із неї ветхої та аварійної 41,6 км (61%). Житловий фонд міста Луцьк обладнано централізованою системою каналізації на 86,9% від загальної площі. Садибна забудова частково |не каналізована|, жителі|мешканці| користуються вигребами|.

Промислові підприємства після попереднього очищення скидають стічні води у міську каналізацію.

Поліпшення роботи міської каналізації передбачається за рахунок реконструкції існуючих споруд (насосних станцій, самопливних колекторів, напірних трубопроводів), а також будівництва нових каналізаційних насосних станцій та прокладання самопливної і напірної мережі в районах нової забудови. Для поліпшення обслуговування селища цукрового заводу пропонується переключення КНС№13 на каналізаційну мережу міста. Реконструкція КНС№6 з виносом її з території ВАТ «Автомобільний завод «Богдан».

Дощова каналізація

На сьогодні, згідно даних УЖКГ Луцької міської ради, в місті побудовано близько 59,7 км дощової каналізації, кількість оглядових колодязів – 1285 шт., дощоприймальних – 1559 шт. Згідно топографічних умов територія міста розділена р. Стир та її притоками Сапалаївка, Омелянівна і Жидувка та розчленована численними балками. Такі умови безпосередньо впливають на формування поверхневого стоку. Єдина централізована система дощової каналізації відсутня. Відведення дощових вод здійснюється окремими локальними багаточисельними колекторами у напрямку існуючих річок. Очисні споруди дощових вод відсутні, поверхневі стоки без будь-якого очищення скидаються в річки.

В цілому дощова каналізація працює задовільно, але є проблеми та недоліки, що призводять до неефективної роботи мережі:

-недостатня кількість дощоприймальних колодязів на деяких колекторах та їх ділянках;

- замуленість дощової каналізації ≈30%;

- втрата герметизації колекторів;

- зношеність та зруйнованість окремих ділянок колекторів.

Всі існуючи скиди дощових вод підключаються в проектну мережу і подаються на запроектовані очисні споруди. При неможливості підключення скидів на випусках передбачено будівництво очисних споруд.

Мережі дощової каналізації влаштовуються, як закритими дощовими колекторами, так і відкритими водовідвідними лотками. Закриті дощові колектори будуються в районах багатоповерхової та садибної забудови, а водовідвідні лотки – в паркових зонах, по тальвегам балок та районах садибної забудови.

На найбільш забруднених територіях промислових і комунально-складських зон, автотранспортних підприємств, автостоянок, гаражів, автозаправних станцій та інших джерел забруднення залежно від особливостей їх функціонального використання і площ, необхідно створити локальні системи водовідведення й очищення дощових вод різного ступеня складності, з максимальною можливістю використання стоку для оборотного водопостачання або для поливу території. При неможливості оборотного використання стоків після попереднього очищення їх необхідно підключати до міської мережі дощової каналізації.