§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах

До об'єктивних чинників, що впливають на результати юридич­ної діяльності, відноситься зовнішній вигляд будинку, приймальні, кабінету. Від них залежить ефективність праці юриста. Питаннями оптимізації умов праці, що роблять її високопродуктивною, забез­печують працівнику необхідні зручності, зберігають його сили, здо­ров'я і працездатність, займається наукова дисципліна — ергономі­ка. Задля встановлення оптимальних функціональних можливостей людини в процесі трудової діяльності вона використовує дані техні­чних наук, психології, фізіології, гігієни, анатомії, антропології, біофі­зики. Адже умови праці, у яких протікає діяльність юриста-практика багато в чому визначають його працездатність і психологічний ком­форт. Ці чинники також впливають на психологічний стан людей, котрі звертаються до юриста за правовою допомогою.

У сучасних умовах зростає й ускладнюється роль дизайнера (художника-конструктора), який працює в галузі юридичної практи­ки. У дизайнерській діяльності, спрямованій на створення опти­мально-гармонічного середовища, відбувається інтеграція природ­них і технічних форм. Основне завдання дизайнерської діяльності в юридичній практиці полягає в тому, щоб середовище, що оточує юриста і клієнта, забезпечувало максимальний розвиток здатностей юриста, служило внутрішнім чинником попередження протиправної поведінки й успішного виправлення правопорушників.

Під час будівництва й оформлення юридичних установ, помеш­кань, призначених для судів, прокуратури, виправно-трудових за-

Естетичш культура юриста-практика 311

кладів та інших, має враховуватися їх призначення і відповідне емо­ційне ставлення до них.

Головна мета установлення вимог до робочого місця юриста-практика — підвищення рівня культури обслуговування населення, посилення захисту прав і законних інтересів громадян, установ і ор­ганізацій, дотримання законності під час виконання службових і професійних обов'язків³.

Значна частина роботи юриста протікає в його робочому примі­щенні — кабінеті. Тут необхідно враховувати ряд чинників, що створюють в цілому обстановку ділової активності, з одного боку, і приємного комфорту, з іншого.

Основні вимоги, що пред'являються до кабінету:

1. достатні розміри приміщення (наприклад кабінет слідчого — окрема кімната прямокутної форми площею не менше 12 м², по можливості не вище другого поверху будинку);

2. оптимальна освітленість і правильне її сполучення з кольором стін і меблів;

3. можливість регулювання мікроклімату;

4. відповідна оснащеність охоронною і пожежною сигналізацією, непомітною для ока відвідувача;

5. обмежений шумовий фон (не повинен перевищувати 40— 50 децибел);

6) зручне розташування комп'ютерної та іншої оргтехніки тощо. Для ефективного виконання роботи має значення правильне

планування робочого місця. Воно досягається шляхом визначення найбільш і найменш зручних зон для виконання трудових операцій.

³ Приміщення (для роботи одного приватного нотаріуса) має складатися не ме­нше як з двох кімнат, розташованих на першому, другому або в цокольному по­верхах будинку, мати приймальну кімнату, призначену для перебування осіб, які очікують прийому. Архів приватного нотаріуса повинен зберігатися у металевих шафах, розміщених у місцях, де відвідувач не зможе безперешкодно до них підійти. Сейф для зберігання печаток, штампів з посвідчувальними написами та спеціальних бланків нотаріальних документів має бути вогнестійким і прикріпленим до стін або підлоги. Приміщення має бути обладнане броньованими вхідними дверима, засоба­ми охоронної та пожежної сигналізації з відповідним підключенням пожежної сиг­налізації тощо. У разі невиконання одного із зазначених умов (за результатами проведення перевірки робочого місця нотаріуса складається відповідний акт) нота­ріусу може бути відмовлено у вчиненні нотаріальних дій. Див.: «Положення про вимоги до робочого місця приватного нотаріуса і здійснення контролю за їхнім дотриманням», затверджене наказом Міністерства юстиції України від 12.06.1998 р. (в редакції від 17.04. 2007 р.).

312

Розділ XIII

Нормальна робоча зона визначається дугою, що окреслюється до­вжиною витягнутої правої або лівої руки в горизонтальному або ве­ртикальному напрямку.

Габарити меблів і їх розміщення повинні відповідати робочій зоні. Оскільки більшість юристів основний службовий час прово­дять за письмовим столом, стіл і стільці повинні бути пристосовані індивідуально. Стіл, за яким працює слідчий, суддя, прокурор, не повинен стояти в куту. Він мусить стояти так, щоб той, хто входить до кабінету, відразу його помітив, а не шукав очима хазяїна кабіне­ту. Та й хазяїну кабінету не треба повертати голову, щоб побачити того, хто увійшов. У випадку перебування в кабінеті 2—3 працівни­ків розміщення їх столів має визначатися специфікою виконуваної ними роботи.

Інші меблі по можливості повинні розташовуватися уздовж стін так, щоб центр кімнати залишався вільним. Необхідно звернути увагу на розташування стільця співрозмовника. Його слід постави­ти в такому місці, щоб світло падало на співрозмовника і були до­бре видні його очі, міміка, жестикуляція і т. п.

Не менша увага повинна приділятися освітленості робочого місця і кабінету в цілому. Для нормального освітлення робочого місця юриста джерело світла має бути розташоване зліва, а для тих, хто виконує роботу на технічних засобах (комп'ютерах, друкар­ських машинках і т. п.) — під кутом 45 градусів. Сполучення спіль­них і місцевих джерел світла створює найкращі умови освітленості. Неприйнятна прозора лампочка, що сліпить очі.

Немаловажне значення для працездатності має колірне оформ­лення службових приміщень. Стан комфорту визначають темпе­ратура і рух повітря, вологість.

На нормальну атмосферу розгляду юридичної справи істотно впливають предмети, що знаходяться в кабінеті юриста. У ка­бінетах слідчих не повинні бути предмети, що проходили в справі як речові докази (зброя, ножі і т. п). Якщо слідчий проводить допит не у своєму кабінеті, то це місце повинно бути відокремленим і не­знайомим для підозрюваного. Слідчий повинен переконатися, що в кімнаті для допиту немає ножиць, ножа для скресання конвертів або інших предметів, що можуть бути використані підозрюваними як зброя. У разі спілкування слідчого з громадянами вони можуть

Естетична культура юрист а-практика 313

стати сильними подразниками, особливо для осіб, які вперше опини­лися в подібній ситуації.

У кабінетах приватних адвокатів, нотаріусів, юрисконсультів не слід розташовувати статуетки, вази, картини і т. п. Не завжди від­повідаючи естетичним вимогам, ці предмети можуть негативно позначитися на оцінці клієнтом особи юриста і справи в цілому. Надмірності і помпезність оформлення кабінетів і будинків, в яких містяться суди, нотаріальні контори, органи правоохоронної систе­ми та ін., насторожують клієнтів і створюють певну психологічну перешкоду для довіри у відносинах по лінії «юрист—клієнт».

Максимальні зручності для роботи надає порядок на робочому місці і чистота в кабінеті. За свідченням спеціалістів порядок на робочому місці скорочує затрати часу на 10—20 %. Нагадаємо, що говорив французький філософ Р. Декарт: «Порядок звільняє дум­ки».