2. Нормування, планування і фінансування землевпорядних робіт

2.1.Значення нормування.

Виконання землевпорядних робіт пов’язане з дією економічного закону розподілу по праці, який потребує визначення рівня винагороди кожного працівника залежно від норми праці. Чим точніше вимірюється (нормується) праця, тим точніше визначається і рівень її винагороди, а отже, і більш об’єктивно здійснюється принцип “рівна оплата за рівну працю”.

Всезагальною мірою, яка дає змогу визначити кількість праці, виступає робочий час. Одиницею робочого часу можуть бути години, дні, місяці тощо.

Праця робітника вимірюється не лише кількістю затраченого часу, але й кількістю праці певної якості. Праця певної якості – це еталонний початок виміру кількості праці і в даних виробничих умовах і при даному рівні кваліфікації виконавця.

Розглядаючи роль норм праці в організації оплати по її кількості можна виділити такі основні принципи нормування землевпорядних робіт:

1. дотримання єдності норм на роботи, які виконуються в ідентичних природно-виробничих умовах

2. забезпечення прогресивності норм праці

3. наукова обґрунтованість норм праці

4. необхідність нормування всіх видів робіт

5. диференціація норм праці на роботи які виконуються в різних організаційно-технічних умовах

6. широка участь усіх спеціалістів у встановленні норм праці в своїх колективах

Нормування праці – це визначення необхідних затрат робочого часу працівником відповідної кваліфікації на виконання певної роботи (операції) або на виробництво продукції за одиницю часу при відповідних природних та організаційно-технічних умовах.

2.2. Досвідно-статистичні і технічно обґрунтовані норми праці.

Найбільш поширеними нормами праці в землевпорядкуванні є досвідно-статистичні норми, які встановились в минулому на підставі досвіду, статистичних даних про фактичні затрати робочого часу на виконання певної роботи. Недолік досвідно-статистичних норм полягає в тому, що вони не сприяють зростанню продуктивності праці, бо розраховані на фактичний, вже досягнутий рівень продуктивності праці.

З розвитком продуктивних сил виник термін “технічно обґрунтовані норми”, суть якого зводиться до врахування при складанні норм технічних засобів та застосування прогресивної технології виробництва. Технічно обґрунтовані норми – це норми, розраховані за допомогою методів технічного нормування виходячи з раціонального технологічного процесу виконання роботи й наукової організації праці, які передбачають найефективніше використання засобів виробництва і робочого часу при забезпеченні збереження здоров’я і стійкої працездатності людини.

Нормування праці в основному зводиться до того, щоб визначити оптимальні затрати часу на виконання тієї чи іншої роботи.

2.3. Структура затрат робочого часу і види норм праці.

Правильна організація землевпорядних робіт потребує визначення кількості та якісної міри праці для кожного виду робіт. При цьому мірою праці є робочий час, протягом якого спеціаліст повинен виконати доручену йому роботу. Весь робочий час поділяється на час безпосередньої роботи і час перерв.

Всі затрати робочого часу поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих затрат часу належать затрати, необхідні для виконання заданої роботи. Вони включаються до норми часу і складаються з підготовчо-заключного часу, оперативного часу, часу обслуговування робочого місця, часу перерви, передбачених встановленою технологією і й організацією виробництва, а також часу на відпочинок і особисті потреби.

До ненормованих затрат часу належать втрати часу, викликані порушеннями нормального ходу виробничого процесу або трудової дисципліни. Такі затрати до норм не включаються.

У практиці нормування застосовуються різні види норм праці, а саме і часу, виробітку, обслуговування, чисельності, керованості, співвідношення.

На роботах по землевпорядкуванню найбільш поширені норми часу і виробітку.

Норма виробітку – це кількість продукції, операції, операцій або інших показників роботи, яку повинен виконати працівник за одиницю часу.

Норму виробітки можна визначити за формулою:

Т_оп

Н_в = --------- (6.1.)

t_оп

де Н_в – норма виробітку;

Т_оп – час оперативної роботи за робочий день, місяць;

t_оп – норма оперативного часу на виконання одиниці продукції або один робочий прийом (година, день).

Норма часу – це необхідний час для виконання одиниці роботи або операції певних природних і організаційно-технічних умов при найефективнішому використанні засобів виробництва.

Н_ч = Т_пз + Т_оп + Т_обс + Т_в (6.2.)

Де Н_ч – норма часу; Т_пз – нормативний час підготовчо-заключної роботи; Т_оп – нормативний час оперативної роботи; Т_обс – нормативний час на відпочинок і особисті потреби працівника.

Норма часу здебільшого є вихідною величиною при розрахунку інших видів норм.