Міністерство аграрної політики України

Львівський національний аграрний університет

факультет кафедра дизайну

будівництва та архітектурного

архітектури середовища

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З дисципліни:

«Комплексне дослідження архітектурного об’єкту»

На тему:

«Організація архітектурного середовища будівель відпочинку у великих містах на прикладі боулінг-центру по

вул. Липинського у м. Львові»

Виконала: ст. гр. Дас-71

Застріжна І. І.

Керівник: Колодрубська О. І

Львів 2011

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………....4

Стан проблеми (огляд літератури) та задачі досліджень…………..…5

Методика дослідження……………………………………………………..8

Розділ 1. Еволюція розвитку боулінгів……………………………..…..9

1. Історія розвиток боулінгу …………………………………….9

   1. Від зародження до XVI ст…………………………… .9

   2. XVII- XXст…………………………………………… 12

   3. Cьогодення……………………………………………..15

2. Аналіз основних типів боулінг-центрів…………………....17

3. Перспектива розвитку боулінг-центрів в Україні………...20

Розділ 2. Вивчення та систематизація сучасного досвіду

будівництва боулінг -центрів. Огляд літератури…………………….21

2.1. Аналіз вітчизняного досвіду………………………………... 21

2.2.Аналіз зарубіжного досвіду………………………………….. 25

2.2.1. Росія………………………………………………….…25

2.2.2. Японія………………………………………………….28

2.2.3. США……………………………………………………33

2.3. Особливості архітектурно-планувальної організації боулінг

центрів……………………………………………………………………….38

2.3.1. Чинники, що впливають на формування боулінг-центру..…38

2.3.2. Класифікація будівель боулінг-центрів……………………...39

2.3.3. Схема функціонального зв’язку груп приміщень боулінг

-центру………………………………………………………………..40

2.3.4. Архітектурно-планувальна організація боулінг-центрів…...41

2.3.5. Використання принципів гнучкого планування при проектуванні будівель боулінг-центрів…………………………………………………..48

Розділ 3. Натурні дослідження існуючих боулінгів у м. Львів …...52

3.1. Розважальний центр Мі100 ………………………………….52

3.2. Розважальний центр City Bowling ……………………….…54

3.3. Боулінг-клуб «Острава»…………………………………….…57

Вступ

Боулінг - це азартна і захоплююча гра в кулі і кеглі. Боулінг цікавий своїми багатовіковими традиціями. Не всі знають, але все в грі повинно цим традиціям відповідати: довжина і обробка доріжки, вага і розмір кулі, спеціальне взуття і навіть вага і форма кеглів!

В наші дні боулінг конкурує не лише з такими традиційними видами відпочинку, як танцювальні клуби і ресторани, але і з новими, побудованими на найсучасніших технологіях, такими як кіно, комп'ютерні ігри, інтернет-спілкування. Специфіка розвитку сучасного суспільства полягає в тому, що з розвитком технологій відбувається взаємопроникнення вже всім звичних і "нових" видів відпочинку. Тому боулінг, що відноситься, швидше, до традиційного проведення часу, повинен постійно оновлюватися і йти вперед, щоб не лише залишатися популярним, але і виходити на один рівень з наймоднішими, ультрасучасними розвагами.

Стан проблеми (огляд літератури) та задачі досліджень

Актуальність

Вітчизняний досвід проектування розважальних та спортивних будівель і споруд засновується на типології установ, яка не враховує особливості проектування і будівництва боулінг-центрів. Проблема формування архітектурно-планувальної організації боулінг-центрів в Україні вимагає взаємопов'язаного розгляду широкого кола соціально-економічних, технологічних, архітектурно-планувальних, містобудівних та інших питань. В Україні і в країнах СНД на даний момент відсутні дослідження цієї проблеми.

Розробкою різних аспектів проектування спортивних і спортивно-розважальних будівель займалися такі науково-дослідні інститути і проектні організації, як ЦНДІЕП курортно-туристичних будівель і комплексів, Союзспортпроект, КиївЗНДІЕП, Київпроект, Курортпроект та інші. Найбільший досвід у проектуванні кегельбанів на території колишнього СРСР мав проектний інститут «Моспроект-2». Цим інститутом були виконані проекти кегельбанів в ЦПКіВ ім. Горького у Москві, на курортах Піцунда і Юрмала.

На розробку даної теми вплинули роботи із загальнотеоретичних проблем розвитку сучасної архітектури і містобудування відомих вітчизняних вчених-архітекторів: Ю. Бочарова, Ю. Божка, М. Дьоміна, Г. Лаврика, Ю.Лобанова, В. Макухіна, А. Мардера, В. Михайленка, З. Мойсеєнко, Т. Панченка, О. Підгорного, Ю. Рєпіна, І. Родічкина, І. Фоміна, В. Штолька та інших.

Великий внесок в архітектурну науку щодо розвитку типології громадських будівель і методології проектування зробили відомі вчені: В. Абизов, В.Єжов, Л.Ковальський, В. Куцевич, В. Савченко, О. Слєпцов, В. Соченко, В. Тімохін, В. Уреньов та інші.

Серед робіт, що стосуються так чи інакше цієї проблеми, потрібно відмітити роботи вчених В. Адамовича, П. Безродного, О. Бойченко, Н. Єксарьової, О. Зеленко, О. Кістяковського, Н. Матвєєвої, В.Машинського, Т. Погожевої, А. Стрижевича, Е. Шилова, О. Щербакова і інших.

Потрібно особливо відмітити дослідження щодо архітектури кегельбанів і будівель для гри в боулінг кандидата технічних наук Т. Погожевої, результати яких були опубліковані у цілому ряді статей і оглядових збірниках. Окремі питання проектування будівель і споруд для гри у боулінг і кегельбан розглянуті у роботах зарубіжних учених: Р. Віршилло, Д. Еммеріх, А. Херлі.

Слід відмітити економічні роботи О. Пурника, С. Тарасова; соціально-економічні дослідження агентства "Бейн Лінк", фірм AMF, Brunswick, Grafitek; соціальні дослідження спеціалізованих журналів "The World Almanac" (США) і "Боулінгспорт" (Росія), які також значно вплинули на розробку цієї теми. Однак, усі ці дослідження мають лише дотичне відношення до теми, що розглядається. Безпосередні дослідження архітектурно-планувальної структури будівель боулінг-центрів відсутні. Це зумовило необхідність самостійного наукового дослідження. Постановка задачі конкретна, витікає із сучасного стану проблеми, що визначає її актуальність.

Мета дослідження

Розробити проектні пропозиції боулінг-центру, як закладу відпочинку населення у великих містах.

Завдання дослідження

1. Узагальнити досвід проектування, будівництва і експлуатації будівель боулінг-центрів;

2. Дати рекомендації щодо розміщення будівель боулінг-центрів у структурі міста;

3. Визначити склад функціонально-технологічних груп приміщень і вимоги до їх взаємозв'язків;

4. Визначити залежність і вплив функціонально-технологічного призначення груп приміщень боулінг-центру на вибір типу конструкцій будівлі;

5. Розробити класифікацію і номенклатуру типів будівель боулінг-центрів;

6. Запропонувати метод розрахунку місткості будівель боулінг-центрів;

7. Розробити основні принципи об'ємно-планувальної організації будівель боулінг-центрів.

Предмет дослідження

Функціонально-планувальна, об'ємно-просторова і композиційна структура боулінг-центрів, їх розміщення у структурі міської забудови.

Об’єкт дослідження

Будівлі боулінг-центрів.

Наукова новизна

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному вивченні функціонально-технологічної і об'ємно-просторової структури боулінг-центрів, чинників, що впливають на їх розміщення, а також у вдосконаленні методики проектування будівель боулінг-центрів.

Практичне значення

Полягає у можливості використати рекомендації у практиці проектування як нових будівель боулінг-центрів, так і для об'єктів, що реконструюються. Рекомендації також можуть бути враховані у нормативних документах з проектування громадських будівель.

Методика дослідження

У роботі використано метод комплексного врахування чинників, що впливають на формування будівель боулінг-центрів, метод узагальнення прогресивного зарубіжного і вітчизняного досвіду, вивчення і критичний аналіз літературних джерел, натурні обстеження, метод експериментальної розробки об'ємно-планувальних рішень будівель боулінг-центрів, впровадження їх у практику проектування і будівництва.

Розділ 1. Еволюція розвитку боулінгів

1. Тенденції розвитку боулінгу

1.1.1. Від зародження до xvIст.

В даний час неможливо зрозуміти, яка країна є родоначальником цього виду спорту. Природно, що багато країн претендують на це почесне звання, враховуючи великий інтерес до боулінгу в наші дні. Боулінг є одним з найпопулярніших і найпоширеніших видів спорту в будь-якій країні світу.

Докази, які були знайдені під час археологічних розкопок, свідчать про те, що боулінг був придуманий стародавніми єгиптянами. На території Єгипту були знайдені кам'яні м'ячі і кеглі.

Рис. Древній Єгипет. 5ст.до.н.е.

Наступна згадка про боулінг було пов'язано з релігійними обрядами Німеччини, які датувалися третім століттям нашої ери. Кидки м'ячів по кеглях показували викорінення язичництва в Німеччині того часу. Як і в наш час, бажано було збивати якомога більше кегель, тим самим показуючи, що було винищено велике кількості язичників, тоді як маленьке число збитих кегель означало невелику кількість винищених язичників.

Надалі були винайдені дерев'яні доріжки, по яких стали кататися кулі, правда форма у цих доріжок трохи відрізнялася від сучасних. До кінця доріжки вона ставала трохи ширше, ніж на початку.

Гра поширювалася надзвичайно швидко і ставала дуже популярною в інших країнах,наприклад, в Англії, Франції, Іспанії.

В ті часи боулінг не був ще механізованим, тому обслуговував гравців хлопчик (пін-бій), який розставляв кеглі і повертав кулі гравцям, стежив за грою і вів рахунок. Король Англії Едвард III заборонив боулінг, вважаючи її шкідливою азартною грою. Його воїни вважали за краще цілими днями катати кулі, ніж вправлятися у військовому мистецтві. У 1455 році був відкритий перший боулінг-центр, який розташувався в Лондоні.

Рис. Відкриття першого боулінг-центру в Лондоні. 1455р.

Дуже показовим моментом в розвитку боулінгу є те, що в Англії того часу гра в кулі була популярною у вищих прошарків населення, але з часом залишаючись в статусі "особливої" гри - набула популярності серед різних верств населення , даючи старт до "завойовування" всієї Європи. В Англії почали з'являтися спеціальні місця, де можна було пограти в боулінг. Вони зазвичай розташовувалися там, де була велика прохідність людей (різні готелі, ринки, центральні прохідні території). Гра набувала загальну популярність, і охочих пограти було так багато, що деяким людям доводилося чекати по пів дня, щоб зіграти в кулі.

Англійською владою були зроблені спроби закрити всі такі заклади і заборонити в країні цей вид спорту. Закривалися боулінг центри, вводилися спеціальні укази, які мали на увазі великі штрафи для тих, хто не хотів коритися закону. Закон все-таки взяв своє, але люди, немовби в насмішку над державою, почали грати в гру, яка жартома була названа "Обдурити закон".

Суть гри залишалася приблизно тієї ж самої, за винятком того, що замість кеглів були вириті невеликі поглиблення в землі.

Метою гри було не збити кеглі, як це треба було зробити в стандартному варіанті боулінгу, а потрапити в певну ямку.

Дуже часто, говорячи про походження боулінгу, люди стверджують про те, що боулінг з'явився в Америці. Як показує практика це думка - помилкова. У вісімнадцятому століття боулінг прийшов до Америки з Нідерландів, де вже давно грали в боулінг, тільки лише називаючи цю гру "голландськими кеглями".

На доказ цьому в одному з міст Америки навіть зараз зберігся цілий район "Боулінг грін", де жили голландці того часу, які привезли боулінг в Америку.

Після цього був невеликий застій в історії боулінгу, який не відрізнявся якимись грандіозними подіями.

1.1.2. ХVII-XXст.

Ситуація змінилася в 17 столітті, коли німецькі поселенці, які були досить численні в ті часи, почали поширювати боулінг в Новому Світі.

Америка була швидка охоплена бумом гри в боулінг. Люди були настільки захоплені й зацікавлені грою, що боулінг центрів, невеликих барів, де встановлювалися доріжки для гри ставало все більше і більше. Навіть на вулицях встановлювалися імпровізовані доріжки для тих, у кого не було грошей грати в боулінг центрах.

Поступово гра настільки поширювалася в народі, що незабаром в боулінг почали грати на гроші. Природно це було не дуже приємно громадській масі, а особливо жінкам, чиї чоловіки під владою азарту програвали свої зарплати на наступний день.

Громадськість поступово почала обурюватися з приводу грошової складової цієї гри і уряд почав боротися з цим, навіть видавши указ, який забороняв грати в гру з 9 кеглями.

У той час боулінг знаходився на піку популярності і просто не міг зникнути через якогось закону.

Тому спритні громадяни почали просто додавати ще 1 кеглю, щоб їх гра не підпадала під дію введеного урядом закону. На даний момент, між іншим, саме цей вид боулінгу (10 кеглевий) найбільш поширений як У Росії, так і в інших країнах.

Самим центром боулінг життя в той час був Нью-Йорк, оскільки найбільша кількість німців переїжджали саме в це місто. Буквально в кожному другому будинку можна було зустріти боулінг клуби.

У 1800-их роках в Америки були численні спроби створити національні асоціації і ліги боулінгу, які були структурували боулінг, і зробили б його повноцінним видом спорту. Але всі спроби якось змінювати і затверджувати нові правила боулінгу були зустрінуті в штики любителями цієї гри, і незабаром ліга розпалася.

Наступним етапом у розвитку боулінгу було технологічний розвиток доріжок. Кулі спочатку робили з гуми, потім з каучуку, доріжки робилися з твердих порід дерева. Єдиним недоліком доріжок був недолік людей (а зазвичай це були молоді хлопці), які ставили кеглі на місце, у той час ще не було все механізовано, як зараз.

Рис. США. 1900р.

Вирішенням цієї проблеми став збіг обставин. В одному з боулінг клубів був один постійний відвідувач, який працював інженером. Він працював на фабриці, де серед безлічі пристосувань побачив машину, яка всмоктувала папір. Він тут же згадав про проблему, яка вже давно не може зважитися у всіх без винятку боулінг центрів, і подумав про те, що це пристосування, модифіковане правильним чином змогло б допомогти вирішити проблему розстановки кеглів, які були збиті.

На жаль, в той час не вдалося знайти спонсорів для цієї ідеї, тому як інвестиції потрібні капітальні, але початок вже було покладено, інше було лише питанням часу.

Після війни віце-президент компанії AMF, яка займалася виробництвом різного устаткування, Морхед Петтерсон, виявив бажання випускати подібну продукцію (автомат для підняття й установки кеглів називався пінспоттер) і викупив у творців цього механізму патент, після чого, вже в 1951 році був встановлений перший апарат з установки кегель.

З цього часу у власників боулінг-клубів з'явилася можливість найняти одного професійного інженера, який би стежив за роботою пінспоттера, замість того, щоб наймати нескінченну кількість молодих хлопців, що бігають і збирають кеглі вручну.

На даний момент у всіх боулінг клубах встановлені пінспоттер, а те, що колись після кожного удару людина збирала і розставлялакеглі по своїх місцях, вже всіма забуте. Люди приходять в боулінг зі своїми родинами або компаніями друзів, щоб відпочити та гарно провести час.

Куля для боулінгу, перш ніж з'явитися нам в своєму сучасному вигляді, пройшла досить довгий еволюційний шлях. Спочатку, в древньому праобразі боулінгу, для того щоб збити кеглі використовувалися кам'яні кулі. Пізніше, як було встановлено дослідниками даної гри, почали застосовуватися мармурові кулі, які були на порядок зручніше, ніж кам'яні. Однак такі пристосування все одно були дуже важкими, тому гра в боулінг вимагала серйозних фізичних зусиль, що стало причиною застосування куль з суміші глини, попелу та сланцю. Зараз же для гри в боулінг використовуються кулі, виготовлені з найсучасніших матеріалів. В той же час доріжки для боулінгу розвивались і модифікувались за іншим сценарієм - спочатку природними матеріалами для доріжок були зола і глина, проте, починаючи з XIII століття, гравці в боулінг починають змагатися, використовуючи при цьому дерев'яні доріжки, причому досить вузькі, часом близько 30 см завширшки. Поступово еволюціонуючи, боулінг постав нам у своєму сучасному вигляді, який ми можемо спостерігати при грі в боулінг-центрі.