2.2.3. Система планування землекористування у країнах єс

Німеччина. У Німеччині впроваджено кілька поколінь планів і Програм, які в певний час послідовно введені як документи діючих концепцій розвитку та їх планування.

Плани розвитку земель існують у вигляді текстових і картових частин. Текстові частини містять планові норми, просторові карти конкретизують або тільки пояснюють їх. У текстах і на картах зав­жди конкретно подаються різні зобов'язання, які не належать до планових норм, вони не є обов'язковими і часом мають тільки пояснювальний характер.

Федеральні землі користуються різними концепціями. Поширеною є концепція централізованого поділу. Тобто центральна місцевість, покривається сіткою, яка має надійно гарантувати забезпечення ресурсом населення на всіх рівнях у всіх куточках цієї території.

У Німеччині на першому місці кожного плану певної федеральної землі (в розумінні адміністративної області) стоять загальні завдання, принципи розвитку, кодифікована правова база. Земля ІІІлезвіг-Гольштейн, наприклад, має «Закон про принципи розвитку землі». Частково загальні принципи описано в законі, а частково внесено в плани та програми. Поняття «Програма» розуміють та формулюють дуже широко, здебільшого як вербальний (виражений усними) інструмент планування, а під планом розуміють конкретний графічний інструмент. Цієї відмінності на практиці, особливо в сфері планування землекористування, не дотримуються. Головна частина багатьох програм містить графіки, у багатьох планах є усні та абстрактні формулювання. Одним із центральних інструментів планування, який також часто вживають разом з такими поняттями, як плани та програми, є планування розвитку. Під плануванням розвитку розуміють просторове планування з відповідними фінансовими показниками та передбачуваними заходами.

Плани розвитку земель беруть участь у процесах становлення земель, регіонів, районів, у прийнятті їх законів. Таким чином обґрунтовуються та беруться до уваги інтереси всіх суспільних груп.

Дотримання законодавства є необхідною умовою у прийнятті основ та цілей планування землекористування як на державному рівні, так і на нижчих рівнях просторового планування. Встановлено закони, за якими здійснюється планування землекористування. Організації, які займаються розвитком земель і просторовим поряд ком, подають звіти. Періодичність виконання цих звітів становить 2 — 5 років, а зміст має відповідати вимогам вищого державного органу просторового порядку і містити:

• періодичні звіти про розвиток просторової структури;

• прогнозування та передбачення просторового розвитку;

• положення про планування землекористування на рівні зе­мель

областей та регіонів;

• положення про просторово-важливе фахове планування;

• наміри та результати проведення заходів;

• інвестування в планові заходи.

Кадастр просторового порядку — картотека та реєстр, в яких подано роз'яснення планування і заходів планування. Цілі просто­рового порядку та планування землекористування обґрунтовані та підпасовані для підлеглих організацій.

Для впровадження цілей просторового порядку та планування землекористування в землях Нордгайн-Вестфален та Саарланд застосовують такий інструмент, як накази або вимоги планування. Громади або інші носії планування можна примушувати до врахування на їхніх територіях їхніх інтересів. Проте це швидше за все виняток, як правило застосовують формальні способи та методи організації планування за участю носіїв фахового планування та підлеглих. Кожен задум перевіряється на його сумісність із цілями просторового порядку та планування землекористування. Землевпорядні цілі просторово і часово конкретизуються. Управлінські дії відображені в планових законах та нормах і називаються просторово-планувальними методами. Водночас плани і програми землекористування є вирішальними інструментами просторового планування. За їхньою допомогою координується фахове управління плануванням. Заходи здійснюються так, що зміни принципів просторової структури та цілей просторового порядку і планування землекористування узгоджуються.

Розглянемо рівні просторового планування, які існують у Німеччині, де просторовому плануванню та порядку уряд і населення приділяють найбільше уваги з усіх країн Західної Європи, вважаю­ чи, що просторове планування — це зміна, яка впливає не на стан або положення, а на розвиток. У Німеччині існують такі рівні: