Navch posibnik peidiatrii6 kurs

Збільшуються ЛВ, частіше шийні, але можливо і збільшення усіх ЛВ. Вони м”які, рухомі , неболючі.

Типовим є збільшення селезінки,зміни шкіри ( еритродермії, свербіж), схильність до спонтанних переломів кісток, інфікування сльозних залоз з однобічним екзофтальмом.

Аналіз крові : лімфоцитоз, еозинофілія. Кістковий мозок не змінений.

Біопсія ЛВ : наявні великі лімфатичні фолікули,лімфобласти.

5.МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

5.2 Тести для самоконтролю.

У 5-ти річної дитини із скаргами на слабкість, блідість, анорексію, тривалий субфебрилітет, збільшення лімфатичних вузлів. Яке із перерахованих обстежень не доцільно проводити дитині? А .* Комп’ютерна спірометрія

B.Загальний аналіз крові

C.Копрологія

D.УЗД органів черевної порожнини

E.Рентгенографію органів грудної клітки

5.3. Ситуаційні задачі

Дитині 6 років. Протягом останнх 2 років спостерігається слабкість, блідість, анорексію, тривалий субфебрилітет, збільшення лімфатичних вузлів. В крові виявлені бластні клітини.

Про яке захворювання можна думати в даному випадку?

Призначте обстеження, які дозволять підтвердити діагноз.

Розпишіть лікування

Література

Основна :

1.Педіатрія: Учебник для студентов высших мед. учебных заведений / В.Г. Майданник – Харьков, Фолио, 2002.

2.Педіатрія : підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації/ за редакцією О.В.Тяжкої.- Вінниця:Нова Книга,2006

3.Тексти лекцій по заданій темі

Додаткова:

И.В. Кондратенко, А.А.Бологов Первичные иммунодефицитыю- М.2005.- 232с.

И.В. Богадельников. Дифференциальный диагноз инфекционных болезней у детей .- Симферополь.- 2007. -690 с.

Змістовий модуль 7.

Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань дітей неонатального віку. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах – проф. Добрянський Д.О.

Конкретні цілі:

-визначити різні клінічні варіанти та ускладнення при захворюваннях новонароджених дітей;

-визначити тактику ведення хворого при захворюваннях новонароджених дітей;

-демонструвати вміння ведення медичної документації при захворюваннях

новонароджених дітей, планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати при захворюваннях дітей неонатального віку;

-проводити диференційну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз при захворюваннях дітей неонатального віку;

-діагностувати невідкладні стани та надавати екстрену допомогу при захворюваннях новонароджених дітей.

Тема 31. Диференційна діагностика пологових уражень нервової системи у новонароджених дітей.

Гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи у новонароджених. Пологові травми центральної та периферичної нервової системи( внутрішлуночковий крововилив, натальна плексоневропатія). Провідні клінічні симптоми та синдроми. Клінічні варіанти перебігу та ускладнення. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при різних клінічних варіантах перебігу гіпоксично-ішемічного ураження нервової системи та ускладнення. Диференційна діагностика перинатальних уражень ЦНС у новонароджених. Тактика ведення хворого з перинатальних гіпоксичним ушкодженням нервової системи. Профілактика. Надання невідкладної медичної допомоги при асфіксії новонароджених. Етапи первинної реанімації новонародженого в пологовій залі.

Тема 32. Диференційна діагностика геморагічного синдрому у новонароджених дітей.

Провідні клінічні симптоми та синдроми при найбільш розповсюджених захворюваннях у новонароджених ( геморагічна хвороба новонародженого, тромбоцитопенії та -патії, коагулопатії, синдром дисемінованого внутрішньо-судинного згортання). Дані лабораторних та інструментальних досліджень при геморагічному синдромі у новонароджених дітей. Клінічні варіанти перебігу та ускладнення. Тактика ведення хворої дитини при геморагічному синдромі.

Профілактика порушень гемостазу у новонароджених.

Тема 33. Диференційна діагностика синдрому дихальних розладів у новонароджених.

Провідні клінічні симптоми та синдроми при пнемопатіях та пневмоніях у новонароджених. Респіраторний дистрес у новонародженого. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при респіраторному дистресі у новонародженого. Клінічні варіанти перебігу та ускладнення. Тактика ведення хворої дитини при респіраторному дистресі та вродженій пневмонії. Невідкладна допомога при синдромі дихальних розладів. Профілактика респіраторного дистресу новонароджених .

Тема 34. Диференційна діагностика жовтяниць новонароджених .

Провідні клінічні симптоми та синдроми у дітей з проявами жовтяниці в періоді новонародженості. Клінічні варіанти та ускладнення перебігу жовтяниць новонароджених. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при діагностиці гемолітичних, кон’югаційних та механічних жовтяниць у новонароджених. Тактика ведення хворої дитини при жовтяниці . Профілактика жовтяниць.

Тема 35. Диференційна діагностика гнійно-запальних захворювань шкіри та підшкірної клітковини у новонароджених. Сепсис новонароджених.

Провідні клінічні симптоми та синдроми при гнійно-запальних захворюваннях у ново народжуваних (стафілококова пухирчатка, ексфоліативний дерматит Ріхтера, некротична флегмона, везикульопустулез, омфаліт, сепсис новонародженого) . Клінічні варіанти перебігу, ускладнення. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при різних клінічних варіантах перебігу сепсису та ускладненнях. Тактика ведення новонародженої дитини з гнійно-запальними захворюваннями. Профілактика гнійно-запальних захворювань та сепсису новонароджених.

Тема 36. Диференційна діагностика внутрішньоутробних інфекцій у новонароджених. Недоношені діти та діти, які народжені з малою масою тіла.

Провідні клінічні симптоми та синдроми при внутрішньоутробних інфекціях новонароджених (токсоплазмоз, цитомегаліовірус, герпес та ін.). Дані лабораторних та інструментальних досліджень при внутрішньоутробних інфекціях у дітей. Клінічні варіанти перебігу та ускладнення .Тактика ведення недоношеної дитини та дитини з малою масою тіла при народженні. Профілактика недоношеності та внутрішньоутробної інфекції новонароджених.

Змістовий модуль 8.

Диспансерний нагляд за здоровими та хворими дітьми в умовах поліклініки. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.

Конкретні цілі:

-визначити різні клінічні варіанти та ускладнення при диспансерному нагляді за здоровими та хворими дітьми в поліклініці;

-визначити тактику ведення дітей при диспансерному нагляді за здоровими та хворими дітьми в поліклініці;

-демонструвати вміння ведення медичної документації при диспансерному нагляді за здоровими та хворими дітьми в поліклініці;

-планувати обстеження дитини та інтерпретувати отримані результати диспансерному нагляді за здоровими та хворими дітьми в поліклініці;

-проводити диференційну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз дітям ,які знаходяться на диспансерному нагляді в поліклініці

-діагностувати невідкладні стани та надавати екстерну допомогу дітям, які знаходяться на диспансерному нагляді в поліклініці.

Тема 37. Медичне спостереження дітей перших трьох років життя в поліклініці.(Цапок А.А. Булак Г.В.)

1. АКТУАЛЬНІ ТЕМИ

Клінічні спостереження щодо медичного догляду дітей перших трьох років життя розроблені з метою впровадження уніфікованої системи заходів щодо формування, збереження і зміцнення здоров’я дітей раннього віку. Вони базуються на концепції інтегрованого підходу до надання медичної допомоги дітям раннього віку, рекомендованій Всесвітньою організацією охорони здоров’я, яка передбачає пріоритетність профілактичних заходів при здійснення медичного догляду за дитиною та залучення сім’ї з метою всебічного розвитку дитини.

У медичному догляді визначено терміни та обсяги проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів дітей віком до 3 років, основні принципи догляду з метою розвитку, раціонального вигодовування та харчування, оцінки фізичного та психомоторного розвитку, цільового консультування батьків.

При виявленні відхилень у стані здоров’я дитини призначаються додаткові медичні втручання, згідно з чинними протоколами надання медичної допомоги дітям відповідно до показань. Медичний догляд за здоровою новонародженою дитиною здійснюється згідно з наказом МОЗ України від 04.04.2005р. № 152.

Медичні спостереження базуються на основних принципах науково-доказової медицини.

Конкретні цілі:

-Визначати порядок проведення обов’язкових профілактичних оглядів дитини віком до трьох років при диспансерному нагляді в поліклініці;

-визначити тактику призначення раціонального вигодовування та харчування дитини віком до трьох років при диспансерному нагляді в поліклініці;

-демонструвати вміння оцінювати фізичний та психомоторний розвиток дитини до трьох років та знати і застосовувати тактику лікаря загальної практики при порушенні фізичного та нервовопсихічного розвитку дітей.

-Вміти планувати та проводити профілактичні щеплення дітей до трьох років та вміти вести медичну документацію при диспансерному нагляді дітьми в поліклініці;

-планувати обстеження дитини та вміти планувати та проводити профілактику найбільш поширених дефіцитних станів (рахіт, залізодефіцитна анемія) у дітей раннього віку диспансерному нагляді за здоровими та хворими дітьми в поліклініці;

-проводити диференційну діагностику, .інтерпретувати отримані результати додаткових обстежень та ставити попередній клінічний діагноз дітям перших трьох років, які знаходяться на диспансерному нагляді в поліклініці

Зміст теми заняття

Медичний догляд за дитиною раннього віку – це комплекс заходів, які здійснюються медичними працівниками із залученням родини у відповідності до потреб кожного вікового періоду розвитку дитини та спрямовані на створення оптимальних умов для її здорового гармонійного розвитку (фізичного, розумового, соціального) в сприятливому безпечному середовищі, забезпечення раціонального вигодовування та харчування, профілактику захворювань і травматизму, формування навичок здорового способу життя.

Перелік складових медичного догляду за дитиною раннього віку, який повинен бути доступним для кожної дитини:

-обов’язковий медичний профілактичний огляд;

-раціональне вигодовування та харчування;

-догляд з метою розвитку;

-створення безпечного середовища.

Кількість обов’язкових медичних профілактичних оглядів дитини до 3 років (13 оглядів лікарем та 6 оглядів медичною сестрою) не може бути меншою. Обов’язкові медичні профілактичні огляди дітей віком до 3 років проводяться у терміни: на 1 місяці життя - 1 раз на тиждень, на 1 році життя – раз на місяць, на 2 році життя – 1 раз на півроку, на 3 році життя – 1 раз у віці 3-х років.

Необґрунтоване збільшення кількості оглядів не приводить до покращення стану здоров’я дитини. Основні складові обов’язкового медичного профілактичного огляду дитини віком до 3-х років:

1.Анамнез (акушерський аналіз, наявність спадковості, алергія і соціальна небезпечність захворювання);

2.Лікарський огляд дитини віком до 3-х років по органам і системам.

При виявленні відхилень у стані здоров’я дитини лікар може збільшити частоту оглядів та призначити, обґрунтувавши письмово у історії розвитку дитини (ф-ма 1120), дадткове консультування та обстеження, погодивши їх з батьками.

3.Оцінка вигодовування та харчування.

4.Оцінка фізичного розвитку при кожному огляді виконуються атропаметричні виміри.

5.Оцінка психомоторного розвитку.

6.Контроль та здійснення профілактичних щеплень.

7.Медичний висновок.

Висновок повинен містити результати оцінки фізичного, психомторного розвитку та харчування дитини.

Визначається група ризику за соціальними ознаками, до якої належить діти з сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах. План медичних оглядів визначається індивідуально.

8.Консультування батьків. Тема консультативних занять від віку дитини та виявлених проблем.

9.Огляди лікарями-спеціалістами та додаткове обстеження.

Раціональне вигодовування та харчування дитини віком до 3 років.

Материнське молоко – єдиний ідеальний продукт харчування для забезпечення гармонійного розвитку дитини перших 6 місяців життя. Воно містить не тільки всі необхідні для дитини поживні речовини в ідеально збалансованому співвідношенні, але й комплекс захисних факторів та біологічно активних речовин.

Найкращим видом вигодовування дитини віком до 6 місяців є виключно грудне вигодовування. Виключно грудне вигодовування – це вигодовування грудним молоком, без застосування в раціоні дитини іншої їжі та/або рідини.

Грудне вигодовування дитини необхідно починати протягом першої години після народження і продовжувати до 1 року, а при можливості і довше.

У віці 6 місяців необхідно ввести прикорм з особливою увагою до забезпечення потреб дитини у залізі і разом з тим продовжувати вигодовувати грудне вигодовування.

Дитина віком до 6 місяців повинна отримувати тільки грудне молоко, немає фізіологічної потреби у введенні в її раціон додаткової рідини у вигляді води, чаїв (чорного, зеленого або трав’яного), соків, відварів тощо. Грудне молоко містить близько 90% води, що повністю задовольняє потреби дитини в рідині. Введення додаткової рідини підвищує ризик гострих кишкових інфекцій, зменшує потребу у грудному молоці та тривалість грудного вигодовування.

Однією із найбільш розповсюджених причин введення в раціон дитини молочних сумішей та припинення виключно грудного вигодовування є стурбованість матері недостатньою, на її думку, кількістю грудного молока.

Достовірні ознаки недостатнього отримання дитиною грудного молока:

-прибавка у масі менше 500 г за місяць;

-сечовиділення дитини менше 6 разів на день, сеча жовта концентрована з різким

запахом.

Вікові періоди, коли дитина може потребувати більше грудного молока:

-3 тижні;

-6 тижнів;

-3 місяці.

Це зумовлено інтенсивним ростом дитини у ці вікові періоди, що потребує частішого прикладання до грудей і не повинно бути причиною введення в раціон дитини молочних сумішей. При виявленні відхилень у фізичному розвитку та вигодовуванні дитини, необхідно провести повторну оцінку грудного вигодовування не пізніше 2-х днів після попередньої оцінки та в подальшому за необхідністю.

У віці 6 місяців грудне молоко залишається основним продуктом, для дитини, але виникає необхідність у розширенні раціону харчування дитини та введенні до нього додаткових продуктів. Грудне молоко саме у віці 6 місяців уже не може задовольнити потребу дитини в калоріях, мікронутрієнтах, насамперед залізі, для забезпечення її нормального розвитку.

Прикорм – це продукти харчування, які вводяться в доповнення до грудного молока (молочної суміші у разі штучного вигодовування) дитині першого року життя.

Першим продуктом прикорму, що пропонується дитині у віці 6 місяців, можуть бути овочеве або фруктове пюре, або каші (перевагу надавати крупам, які не містять глютену (гречка, рис, кукурудза),. Частота введення цих продуктів повинна бути 1-2 рази на день, з поступовим збільшенням об’єму порції.

Важливо, щоб дитина у віці 6 місяців почала отримувати прикорм з підвищеним вмістом заліза. Продукти прикорму з підвищеним вмістом заліза:

-каші, промислового виробництва, збагачені залізом;

-м'ясо;

-риба;

-яєчний жовток;

-добре проварені бобові (квасоля, горох).

М'ясо та альтернативні продукти. Важливо, щоб у віці 6 місяців дитина отримала прикорм з підвищеним вмістом заліза, яке міститься у м’ясі. Рекомендоване дитині віком 6-9 місяців м'ясо: телятина, курятина, індюшатина, крільчатина, нежирна свинина. Починати треба з дрібно перекрученого або розім’ятого м’яса, поступово переходячи до кусочків. М'ясо повинно бути не сухе, а зберігати природну вологість, щоб дитина могла його легко проковтнути. Не слід давати дитині копчені м’ясні продукти, ковбасу, сосиски, так як вони містять велику кількість жирів, консервантів, сої, целюлози, солі. Треба давати дитині рибу (з 8-10 місяців) та яєчний жовток (з 7 місяців), які є також джерелом заліза.

Овочі та фрукти. Овочі доцільно вводити перед фруктами, оскільки деяким дітям може не сподобатись смак овочів, якщо вони звикли до солодкого смаку фруктів. Проте це необов’язково стосується усіх дітей. Починати треба з одного виду овочів або фруктів і лише після того як дитина отримала кожен з них окремо, можна їх змішувати. Починати треба з негострих на смак овочів (кабачка, гарбуз, картопля, капуста, патисон) і фруктів (яблука, персики, абрикоси, сливи). Овочеве/фруктове пюре, як низькобілкову страву прикорму, дають не більше ніж 2 тижні, потім необхідно збагачувати ці страви шляхом додавання в них високобілкових продуктів (м’який сир, м'ясо). Можна давати дитині протерті свіжі овочі та фрукти, які перед тим треба добре помити і почистити. З часом можна буде давати дитині овочі та фрукти кусочками.

Соки та інші напої. Дитині достатньо рідини, яку вона отримує з грудним молоком, при умові збереження режиму температури та вологості. З 6 місяців деякі діти інколи можуть потребувати воду. Не можна давати дитині дистильовану, газовану та мінеральну воду. Сік доцільно давати дитині тоді, коли вона уже отримує інші продукти прикорму. Сік можна давати у невеликій

Відхилення у фізичному розвитку потребують консультацій лікарів-спеціалістів та повинні враховуватись при встановленні клінічного діагнозу. У будь-якому випадку оцінка та інтерпретація показників фізичного розвитку дитини обов’язково здійснюється в динаміці.

У кожної дитини повинен бути свій графік, за яким здійснюється оцінка фізичного розвитку з врахуванням її результатів проводиться адекватне медичне спостереження.

Оцінка психомоторного розвитку дитини здійснюється за наступними критеріями:

-моторика – цілеспрямована маніпулятивна діяльність дитини;

-статика – фіксація та утримання певних частин тулуба в необхідному положенні;

-сенсорні реакції – формування відповідних реакцій на світло, звук, біль, дотик;

-мова – експресивне мовлення та розуміння мови;

-психічний розвиток – позитивні та негативні емоції, становлення соціального віку. Важливо знати, що не усі діти мають однакові темпи розвитку за усіма критеріями психомоторного розвитку. Вперше виявлене відставання появи певних навиків на першому році життя на 1

місяці, на другому на 3 місяці, на третьому на 6 місяців не є причиною для встановлення діагнозу та консультації лікаря-невролога дитячого.

Тактика лікаря відповідно до результатів оцінки психомоторного розвитку дитини

Принципи ефективного консультування. При спілкуванні з матір’ю та іншими членами сім’ї важливо використовувати навики ефективного спілкування. Існує 6 основних навиків, які використовуються для ефективного спілкування, використовувати невербальне спілкування:

-задавати «відкриті» запитання;

-реагувати та жестикулювати, виражаючи тим самим зацікавленість;

-відображати слова матері;

-уникати використання оцінюючих слів

Існує чотири основних етапи в консультуванні матері по догляду за дитиною:

-розпитати та вислухати матір для того, щоб виявити можливі проблеми, а також дізнатись, що мати вже робить по догляду за дитиною;

-похвалити матір за те, що вона робить вірно;

-дати матері пораду, як необхідно доглядати за дитиною вдома;

-перевірити, як мати зрозуміла пояснення.

Диференційна діагностика та профілактика найбільш поширених дефіцитних станів (рахіт, залізодефіцитна анемія) у дітей раннього віку.

Обов’язкове для здоров’я доношеної дитини віком до 3-х років є визначення рівня Нв у віці 9 місяців з метою виявлення анемії, причиною якої може бути неадекватне за термінами та складом введення прикорму.

Антенатальна профілактика рахіту: Основні неспецифічні заходи по профілактиці рахіту в антенатальному періоді повинні бути спрямовані на забезпечення нормального перебігу вагітності, попередження недоношування, внутрішньоутробної гіпоксії плода, гестозів, захворювань;