
- •Львівський національний медичний університет імені данила галицького
- •Іі. Конкретні цілі
- •Ііі. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •2. Теоретичні питання до заняття:
- •VI. Матеріали для самоконтролю а. Завдання для самоконтролю:
- •Б. Задачі для самоконтролю:
- •Література
- •Тема 2. Вчення про хворобу. Етіологія та патогенез. І. Актуальність теми
- •Іі. Конкретні цілі
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •V. Зміст теми Класифікація хвороб
- •Структурно-логічна схема №2.
- •Структурно-логічна схема №3.
- •VI. Матеріали для самоконтролю а. Завдання для самоконтролю:
- •Література
- •Тема 3. Патогенна дія зміненого барометричного тиску на організм. І. Актуальність теми
- •Іі. Конкретні цілі
- •Ііі. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •2. Теоретичні питання до заняття:
- •3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Барометричний і парціальний тиск о2 на різних висотах
- •Зміна фізіологічних функцій у миші залежно від висоти підйому
- •Зміна фізіологічних функцій у тварини залежно від вихідного функціонального стану
- •V. Зміст теми заняття Структурно-логічна схема № 1. Дія зміненого барометричного тиску
- •VI. Матеріали для самоконтролю а. Завдання для самоконтролю:
- •Б. Задачі для самоконтролю:
- •Література
- •Тема 4. Патогенна дія променистої енергії на організм і. Актуальність теми
- •Іі. Конкретні цілі
- •Ііі. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •2. Теоретичні питання до заняття:
- •3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •V. Зміст теми заняття
- •VI. Матеріали для самоконтролю а. Завдання для самоконтролю:
- •Б. Задачі для самоконтролю:
- •Література
- •Тема 5. Роль спадковості та конституції в патології і. Актуальність теми
- •Іі. Конкретні цілі
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •V. Зміст теми:
- •Література
- •Тема 6. Роль реактивності в патології і. Актуальність теми
- •Іі. Конкретні цілі
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •V. Зміст теми:
- •V. Матеріали для самоконтролю:
- •Література
- •Тема 7. Порушення імунної реактивності. Алергія. І. Актуальність теми
- •Іі. Конкретні цілі
- •Ііі. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •2. Теоретичні питання до заняття:
- •3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •VI. Матеріали для самоконтролю а. Завдання для самоконтролю:
- •Б. Задачі для самоконтролю:
- •Рекомендована література
Іі. Конкретні цілі
Знати визначення основних понять нозології: «норма», «здоров’я» (ВООЗ), «хвороба», «патологічна реакція», «патологічний процес», «типовий патологічний процес», «патологічний стан».
Класифікувати хвороби за різними принципами (етіологічним, патогенетичним, екологічним і т.д.).
Аналізувати основні закономірності та періоди розвитку хвороби.
Знати варіанти завершення хвороби.
Знати термінальні стани і основні принципи реанімації, біологічна смерть.
Засвоїти роль причинності в патології.
Знати види і властивості патогенних факторів.
Знати роль причинного фактора на різних етапах розвитку патологічного процесу.
Засвоїти основні закономірності патогенезу.
Знати роль причинно-наслідкових відносин, “спорзних кіл”, загального та місцевого в патології.
Вміти виділяти “головну ланку” в механізмі патологічного процесу.
Знати шляхи розповсюдження хвороботворного агента в організмі.
ІІІ. БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКИ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ (міждисциплінарна інтеграція)
Назви попередніх дисциплін |
Отримані навики |
Біологія |
структурні і функціональні особливості тканин |
Нормальна анатомія |
анатомічна будова експериментальних тварин |
Нормальна фізіологія |
фіксація експериментальних тварин, подання наркозу, парентеральне введення розчинів |
Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Термін |
Визначення |
Здоров’я |
стан повного фізичного, психологічного й соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад |
Норма |
- статистична середня величина тих чи інших вимірювань у великої кількості здорових людей; - така форма життєдіяльності організму, яка забезпечує йому найбільш досконалу діяльність і адекватні умови існування |
Патологічна реакція |
неадекватна і біологічно недоцільна відповідь організму або його систем на вплив звичайних або надмірних подразників |
Патологічний процес |
поєднання місцевих та загальних реакцій, що виникають в організмі у відповідь на ушкоджуючу дію хвороботворного чинника |
Патологічний стан |
- стійке відхилення від норми, що має біологічно негативне значення для організму; - патологічний процес, що повільно розвивається; - наслідок патологічного процесу |
Хвороба |
особливий вид страждання, викликаний ушкодженням цілого організму або окремих його систем різними ушкоджуючими факторами, який характеризується порушенням регуляції, адаптації та зниженням працездатності |
Видужання |
процес, який призводить до ліквідації порушень, спричинених хворобою, і відновлення нормальних відносин організму з середовищем, для людини, насамперед, до відновлення працездатності |
Повне видужання |
стан, при якому зникають усі ознаки хвороби і організм повністю відновлює свої пристосувальні можливості |
Неповне видужання |
стан, при якому наслідки хвороби залишаються в організмі, іноді назавжди |
Хронічна форма |
чергування періодів ремісії і рецидиву |
Рецидив |
відновлення клінічної симптоматики захворювання; новий прояв хвороби після удаваного або неповного її припинення |
Ремісія |
вдаване, тимчасове покращення стану хворого, яке проявляється сповільненням або припиненням прогресування захворювання, частковим зворотнім розвитком або зникненням клінічних ознак патологічного процесу |
Ускладнення |
вторинний патологічний процес по відношенню до даної хвороби, який виникає у зв’язку з особливостями патогенезу первинного (основного) захворювання або як непередбачений наслідок проведених діагностичних чи лікувальних заходів |
Термінальні стани |
пограничні стани між життям і смертю (передагонія, термінальна пауза, агонія, клінічна смерть) |
Клінічна смерть |
стан, при якому всі видимі ознаки життя вже зникли (припинилось дихання і серцебиття), однак обмін речовин, хоча і на мінімальному рівні, все ще продовжується |
Біологічна смерть |
вид смерті, безумовними ознаками якої є: зупинка дихання, відсутність пульсу та серцебиття, розширення зіниць і відсутність їхньої реакції на світло, зниження температури тіла нижче 20°С, поява трупного одубіння і трупних плям |
Здоров’я |
стан повного фізичного, психологічного й соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад |
Норма |
- статистична середня величина тих чи інших вимірювань у великої кількості здорових людей; - така форма життєдіяльності організму, яка забезпечує йому найбільш досконалу діяльність і адекватні умови існування |
Етіологія (греч. aitia – причина, logos – наука, учення) |
це вчення про причини і умови виникнення хвороби. |
Причина хвороби |
чинник, що викликає дану хворобу і що надає їй специфічні риси. |
Умови виникнення хвороби
|
це такі фактори, обставини або їх комплекс, які впливаючи на організм, самі по собі викликати захворювання не можуть, але вони впливають на його виникнення і перебіг, ослаблюючи, посилюючи чи модифікуючи дію етіологічного фактора. |
Фактори ризику |
це такі умови, які сприяють розвитку хвороби. |
Механістичний детермінізм (з лат. determinate – визначати) |
це таке розуміння проблеми причинності в медицині, коли тому або іншому патогенному чиннику середовища надається визначаюче значення в розвитку хвороби, тоді як організму відводиться роль не більше ніж пасивного об’єкту до дії цього чинника. |
Монокаузалізм (з лат. mono – один, causa – причина) |
прихильники цього напряму стверджували, що визначне значення в розвитку хвороби має її основна причина, а всі інші чинники істотної ролі не відіграють. |
Кондиціоналізм (з лат. condicio – умова) |
це напрям, прихильники якого вважали, що хвороба викликається не одним яким-небудь чинником, а сукупністю умов у даній конкретній ситуації, всі ці умови рівні і серед них не можна виділити таку, на яку можна б було вказати як на єдину причину хвороби. |
Конституціоналізм (з лат. constitutio – будова, організація, constitutio corporis – статура) |
це напрям, прихильники якого вважали, що вирішальне значення для виникнення хвороби мають не мікроби та інші чинники зовнішнього середовища, а сам організм, зокрема, його конституція. Ця течія ґрунтувалася на положеннях формальної генетики і спадкової схильності захворювань. |
Основні положення матеріалістичної діалектики |
1. Усі явища в природі мають свою причину. 2. Причина матеріальна, вона існує поза нами і незалежно від нас. 3. Причина хвороби взаємодіє з організмом, тобто, змінюючи його, вона змінюється і сама. 4. Причина хвороби – це фактор, що зумовлює дану хворобу і надає їй специфічних рис. 5. Причина діє за певних умов, які можуть вплинути на кінцевий результат. |
"Хвороби цивілізації" |
виникають внаслідок впливу на суспільство соціальних патогенних чинників. |
Ятрогенні хвороби (з лат. iatros – лікар; gennao – створювати) |
розвиваються внаслідок деонтологічних помилок медичних працівників – неправильних висловлювань і поведінки, що мають психотравмуючу дію |
Патогенез (pathos – хвороба, страждання; genesis – розвиток)
|
це сукупність процесів, що виникають в організмі при дії на нього патогенних чинників, це комплекс взаємозвۥязаних процесів пошкодження і адаптації організму, які лежать в основі виникнення, розвитку і завершення конкретних хвороб і патологічних процесів. |
Саногенез (з лат. sanos — здоров'я і genesis — розвиток) |
це динамічний комплекс захисно-пристосувальних механізмів фізіологічного і патофізіологічного характеру, що направлений на відновлення порушеної саморегуляції організму. |
Головна ланка |
це процес, який необхідний для розгортання всіх інших, розвивається під дією етіологічного чинника і багато в чому визначає специфіку хвороби незалежно від того, чи працює він впродовж усього захворювання, чи лише запускає його. |
Спорзне коло (лат. сirculus vitiosus) |
це замкнутий цикл патологічних процесів, що утворюється за принципом причинно-наслідкових відносин. Це такий тип причинно-наслідкових відносин, коли певні явища патогенезу через певну послідовність подій приводять до посилення самих себе. |
Причинно-наслідкові відносини в патогенезі
|
послідовний ряд змін, при яких кожне патологічне явище по відношенню до попереднього є наслідком, а по відношенню до подальшого – причиною. |
Адаптація
|
це пристосування організму і його структур до мінливих умов зовнішнього середовища. Адаптація забезпечує збереження гомеостазу і попереджає пошкодження в умовах дії чинників навколишнього середовища. |
Компенсація
|
це стан, направлений на відновлення порушеного гомеостазу внаслідок дії патогенних чинників (ліквідовує наслідки пошкодження). |
Генералізація (generalisatio; з лат. generalis – загальний) в патології |
розповсюдження патологічного процесу по організму (або органу) з обмеженого вогнища. |
гематогенна генералізація (g. haematogena) |
розповсюдження патогенного фактора з плином крові |
лімфогенна генералізація (g. lymphogena) |
– розповсюдження патогенного фактора із плином лімфи |
лікворогенна генералізація (g. liqorogena) |
розповсюдження патогенного фактора за ліквором |
спутогенна генералізація (g. salivogena) |
розповсюдження патогенного фактора через слину |
інтраканалікулярна, внутріканальцева генералізація (g. intracanalicularis; з лат. intra – всередині + canaliculus – каналець) |
шлях розповсюдження патологічного процесу природними каналами чи щілинами |
генералізація прямим продовженням (g. реr continuitatem) |
здійснюється внаслідок збільшення (росту) первинного осередку ураження. |
генералізація шляхом контакту (g. реr contiguitatem) |
розповсюдження виникає внаслідок безпосередньої дії патогенних чинників на прилеглі здорові ділянки. |
Нейрогенний шлях генералізації |
шлях розповсюдження патологічного процесу вздовж нервових волокон. |
Змішаний шлях генералізації (g. mixta) |
розповсюдження агента, який викликав патологічний процес, різними шляхами |
2. Теоретичні питання до заняття:
Основні поняття нозології: «норма», «здоров’я» (ВООЗ), «хвороба», «патологічна реакція», «патологічний процес», «типовий патологічний процес», «патологічний стан», «хронічна форма», «рецидив», «ремісія», «ускладнення».
Принципи класифікації хвороб, класифікація ВООЗ.
Основні закономірності та періоди в розвитку хвороби.
Варіанти завершення хвороб.
Поняття про термінальні стани (агонія, термінальна пауза, передагонія, клінічна смерть) та біологічну смерть.
Патофізіологічні основи реанімації.
Поняття етіології. Постановка питання про етіологію в різні історичні періоди.
Визначення понять “етіологія”, “причина”, “умова” розвитку хвороби.
Роль причин і умов в розвитку хвороби.
Основні групи етіологічних факторів, їх класифікація.
Фактори ризику в патології.
Визначення поняття “патогенез”. Руйнівні та пристосувальні явища в патогенезі.
Роль причинно-наслідкових відносин у механізмі розвитку захворювання.
Уявлення про хворобу як про єдність двох протилежних тенденцій – власне патологічних і захисно компенсаторних.
Значення місцевого і загального в патогенезі.
Роль “спорзних кіл” в патогенезі.
Шляхи генералізації патологічного процесу.