Тема 7. Порушення імунної реактивності. Алергія. І. Актуальність теми

Імунній системі (ІС) належить велика роль в забезпеченні специфічних механізмів реактивності організму. Вона підтримує антигенний гомеостаз, генетичну індивідуальність організму.

Імунологія спершу виникла як вчення про імунітет до інфекцій, а тепер вивчає, перш за все, молекулярні та клітинні механізми імунної відповіді, а також його роль при різних патологічних станах організму. Зміни в ІС можуть проявитися її недостатністю (автоімунні, лімфопроліферативні захворювання), гіперфункцією (виникнення гіперергічних процесів реагінового, цитолітичного, імунокомплексного, власне клітинного типів).

Розлади ІС є важливою ланкою в патогенезі багатьох захворювань, що необхідно враховувати в патогенетичному лікуванні цих хвороб.

Частота алергічних захворювань за останні роки значно зросла, особливо в економічно розвинутих країнах та країнах з несприятливою екологічною ситуацією. За прогнозами ВООЗ у ХХІ столітті алергічні захворювання займуть провідне місце. До основних причин росту цих захворювань належать: екологічне забруднення, соціальні фактори, стресові стани, застосування вакцин і сироваток, зростання частоти контакту людини з новими хімічними засобами, в тому числі і медикаментами та іншими факторами, які змінюють імунологічну реактивність організму.

Проблема алергії – одна з найважчих задач сучасної медицини через свою комплексність і міждисциплінарність.

Сучасна «епідемія» алергій є результатом антропогенної дії, внаслідок якої порушився антигенний склад оточуючого середовища і зросла кількість штучно створених речовин, до яких не адаптовані захисні механізми людини.

Вивчення механізмів різних алергічних реакцій проводилося, головним чином, на підставі експериментального вивчення анафілаксії й алергії.

Проблема алергії – одна з найважчих задач сучасної медицини через свою комплексність і міждисциплінарність.

Іі. Конкретні цілі

1. Вміти пояснити суть імунітету, типи імунної відповіді.

2. Сформувати уявлення про імунодефіцитні стани.

3. Аналізувати імунодепресивні стани, синдром набутого імунодефіциту.

4. Знати: види алергенів та антитіл, класифікації, стадії алергічних реакцій. Механізми їх розвитку, шляхи діагностики і гіпосенсибілізації, особливості розвитку окремих нозологічних одиниць, взаємозв’язок алергії та імунітету, запалення, спадковості.

5. Уміти експериментально відтворити анафілаксію.

6. Уміти розпізнавати тканинні базофіли в мазку в стадію дегрануляції.

7. Уміти розпізнавати симптоми анафілактичного шоку.

8. Сформувати уявлення про інтенсивне наростання впливу факторів зовнішнього середовища як потенційних алергенів і про полівалентну сенсибілізацію населення.

9. Розвинути почуття професійної відповідальності за своєчасність і правильність допомоги при анафілактичних реакціях.

Ііі. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Мікробіологія	Вчення про імунітет. Основні форми захисту організму. Поняття про фагоцитоз. Вчення про імунітет. Специфічна імунопрофілактика та імунотерапія інфекційних захворювань. Основні форми захисту організму.
Нормальна фізіологія	Фізіологічні показники неспецифічної резистентності. Функціонування систем кровообігу, дихання, крові, нервової систем.