Практикум_із_загальної_психології

МОДУЛЬ 2. ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ

Практичне заняття №2 Лабораторні заняття №8-13

Умови автоматичного одержання оцінки за модуль:

відвідати 5 із 7 занять ;

одержати 10 оцінок з 14 можливих: 1 оцінка за перевірку рівня засвоєння знань з теми, яка виносилася на самостійне опрацювання, є обов‘язковою, 1 оцінка за усну відповідь та 1 оцінка за письмову відповідь на практичному занятті, 11 оцінок за роботу на лабораторних заняттях.

Обов’язкові види робіт:

опрацювати основні поняття;

пройти перевірку рівня засвоєння знань з теми, яка виносилася на самостійне опрацювання на консультації у викладача;

оформити звіти за результатами лабораторних занять.

31

ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС

Тема 4. ПОНЯТТЯ ОСОБИСТОСТІ У ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ Мета: інформувати студентів про особливості дослідження структурних компонентів та властивостей

особистості, про вимоги до застосування окремих діагностичних процедур і методик. Професійна спрямованість: усвідомлення необхідності дослідження власної особистості; уміння

визначати призначення окремих діагностичних методик. План:

1.Основні підходи до вивчення особистості.

2.Робота з методиками особистісної діагностики.

3.Методи дослідження рівня домагань.

4.Методи дослідження самосвідомості.

Основні людина, індивід, особистість, суб’єкт, індивідуальність, тести особистості,

поняття проективні методики, особистісні опитувальники

Література

Основна література:

1.Елисеев О.П. Практикум по психологии личности: – СПб.: Питер, 2002. – 512 с.

2.Кондаков И.М. Практикум по общей психологии // http://www.matlab.mgppu.ru/work/0011.htm

3.Психологическая діагностика: Учебник для вузов / Под ред. М.К. Акимовой, К.М. Гуревича. – СПб.:

Питер, 2005. – С.240-308

Додаткова література:

4.Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М., Просвещение, 1986.

5.Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб.: Питер, 2002. – 592 с.

6.Немов Р. Психология. Книга 1-3. – М., 1999.

7.Петровский А.В. Общая психология. – М., Просвещение, 1986. – 464 с.

8.Общая психология: Учеб. пособие для студентов пед. институтов / Под ред. В.В.Боголовского . – М.: Просвещение, 1981. – 383 с.

9.Психологія /За ред. Г.С.Костюка. – К.: Рад.школа, 1968.

32

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2

Тема. КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ Мета: оволодіння знаннями щодо поняття про особистість у психології, її структуру та критерії

сформованості особистості.

Професійна спрямованість: розвивання умінь аналізувати різні теоретичні моделі особистості та її складові компоненти, а також методи дослідження особистості.

План:

1.Поняття особистості у психології. Розмежування понять „людина‖, „індивід‖, „особистість‖, „суб‘єкт‖, „індивідуальність‖.

2.Особистість як предмет дослідження у психології. Врахування властивостей особистості (активність, цілісність, стійкість) та ситуації розвитку (генетичних і соціальних чинників) у процесі дослідження.

3.Класифікація методів дослідження особистості: опитувальники, проективні методи, самозвіти.

4.Методи дослідження структурних складових особистості: опитувальники мотивації, інтересів, цінностей, установок та якостей особистості, тести структури особистості.

Основні людина, індивід, особистість, суб’єкт, індивідуальність, тести особистості,

поняття проективні методики, особистісні опитувальники

Завдання для самостійної роботи

Література:

Основна література:

1.Кондаков И.М. Практикум по общей психологии // http://www.matlab.mgppu.ru/work/0011.htm

2.Немов Р. Психология. Книга 3. – М., 2001. – 640 с.

3.Петровский А.В. Общая психология. – М., Просвещение, 1986. – 464 с.

4.Психологическая діагностика: Учебник для вузов / Под ред. М.К. Акимовой, К.М. Гуревича. – СПб.: Питер, 2005. – С.240-308

5.Психологія /За ред. Г.С.Костюка. – К.: Рад.школа, 1968.

Додаткова література:

1.Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М., Просвещение, 1986.

2.Елисеев О.П. Практикум по психологии личности: – СПб.: Питер, 2002. – 512 с.

3.Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб.: Питер, 2002. – 592 с.

4.Немов Р. Психология. Книга 1. – М., 1999. – 688 с.

5.Общая психология: Учеб. пособие для студентов пед. институтов / Под ред. В.В.Боголовского . – М.: Просвещение, 1981. – 383 с.

6.Психологія /За ред.Ю.Л.Трофімова. – К.: Либідь, 2001.

Інформаційні ресурси: електронна хрестоматія до курсу, комплекс тестових завдань у СУНП «УНІВЕРСУМ» (діагностичні тестові методики тощо)

Контрольні питання і завдання:

1.Дайте визначення та розмежуйте поняття „людина‖, „індивід‖, „особистість‖, „суб‘єкт‖, „індивідуальність‖.

2.Проаналізуйте основні методи дослідження особистості.

3.Вкажіть на особливості застосування методів дослідження структурних складових особистості.

33

ОПИТУВАЛЬНИК

35

Обробка отриманих результатів. Підрахувати кількість плюсів в кожному із п‘яти вертикальних стовпчиків і виставляють відповідні суми в нижніх клітинах листа.

Питання підібрані і згруповані таким чином: в першому стовпчику вони відносяться до професій типу ‖людина - природа‖, (умовно позначимо П ), в другому – ―людина – техніка‖ (Т), в третьому – ―людина –людина‖ (Л), в четвертому – ―людина - знакова система‖ (З), в п‘ятому – ―людина – художній образ‖ (Х). Після того, як досліджуваний відповість на всі запитання, можна для зручності поставити в верхніх клітинках стовпчиків умовні позначення типів професій:

Вас можуть зацікавити професії, пов'язані з об'єктами живої природи: тваринний світ, рослини, мікроорганізми.

Людині, яка вибирає професію типу «Людина - Природа», необхідні любов до тварин і рослин, добра уява, спостережливість, фізична витривалість, висока працездатність.

Приклади професій цього типу: агроном, біолог, біохімік, механізатор, садівник, тваринник, тепличниця, птахівник, зоотехнік, ветеринар, ботанік та ін.

2. Людина - Техніка

Вас можуть зацікавити процесії, пов'язані з технікою, різними технічними системами, машинами, механізмами, апаратами, об'єктами неживої природи.

Людині, як вибирає професію «ЛюдинаТехніка», необхідні фізична та психологічна витривалість, добре зорове та слухове сприйняття, розвинуте образне та просторове мислення, добра координація рухів.

Приклади професій цього типу: шофер, токар, слюсар, інженер-конструк-тор, кіномеханік, інженеррадіотехнік, інженер-будівельникта ін.

3. Людина - Людина

Вас можуть зацікавити професії, спрямовані на людину. Ці професії пов'язані з навчанням, вихованням, обслуговуванням людини, з керівництвом людьми.

Людині, яка вибирає професію такого типу, необхідні високі моральні якості, ґречність, витримка, загальна культура, доброзичливість, уважність, товариськість.

Професії цього типу вимагають від людини вмінь установлювати та підтримувати контакти з людьми, розуміти людей, розбиратися в їхніх особливостях підготовки до якої-небудь галузі виробництва, науки, техніки, мистецтва.

Приклад таких професій: працівник медицини, юрист, працівник культури, психолог, педагог, тренер, журналіст, працівник сфери обслуговування та ін.

4. Людина - Знакова система

Вас можуть зацікавити групи професій, пов'язаних з обробкою інформації, наданої у вигляді умовних знаків, цифр, формул, текстів, графіківна створення систем умовних знаків, на оформлення документів і схематичне зображення об'єктів.

Людині, яка вибирає професію типу «Людина - Знакова система», необхідні стійка увага, хороша пам'ять, охайність, дисциплінованість, посидючість, здатність до логічного мислення.

Приклади професій цього типу: програміст, оператор, касир, економіст, геодезист, бухгалтер, телеграфіст, бібліограф, фармацевт, секретар-друкарка, учений-теоретик та ін.

5. Людина - художній образ

Вас можуть зацікавити професії, пов'язані з художніми об'єктами або умовами їх створення. Сюди входять спеціальності, які передбачають зв'язок з образотворчою, музичною, літературно-художньою, акторсько-сценічною діяльністю.

Професії типу «Людина - Художній образ» вимагають розвиненого художнього смаку, уяви, фантазії, емоційності, спостережливості, здібностей до художньої творчості.

Приклади професій цього типу: художник-оформлювач, фотограф, ювелір, ретушер, хореограф, маляр, вишивальниця, розписувач дерева, кераміки, архітектор, садівник-декоратор та ін.

У висновку необхідно зазначити:

до якого типу професій досліджуваний проявляє найбільший інтерес, особливості прояву інтерес:

визначити приблизний перелік можливостей професійного вибору досліджуваного.

36

Методика 2. ―ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ‖ (М. РОКІЧ)

Система ціннісних орієнтацій визначає змістовну сторону спрямованості особистості і є основою її ставлення до оточуючого світу, до інших людей, до самої себе, основою світогляду і ядром мотивації життєвої активності, основою життєвої концепції і ―філософії життя‖.

Методика вивчення ціннісних орієнтацій М.Рокіча базується на прямому ранжуванні списку цінностей. М.Рокіч виділяє 2 класи цінностей:

термінальні – впевненість у тому, що якась кінцева мета індивідуального існування варта того, щоб до неї прагнути (цінності - цілі);

інструментальні – впевненість у тому, що яка-небудь дія або якість особистості має переважати у будь-якій ситуації (цінність - засіб).

Респонденту пропонують два списки (або набори карток) цінностей (по 18 у кожному). У списках обстежуваний присвоює кожній цінності ранговий номер (або розкладає картки у порядку значимості). Остання форма подачі матеріалу дає більш надійні результати. Спочатку пропонують набір термінальних, потім набір інструментальних цінностей.

Для подолання вказаних недоліків та глибшого проникнення у систему ціннісних орієнтацій можливі зміни інструкції, які дають додаткову діагностичну інформацію і дозволяють зробити більш обгрунтовані висновки. Після основної серії можна попросити учасника дослідження прорангувати картки, відповідаючи на наступні питання:

У кому порядку і якою мірою (у відсотках) реалізовані дані цінності у вашому житті? Як би Ви розташували ці цінності, якби стали таким, яким мріяли?

Як, на Ваш погляд, це б зробила досконала людина? Як, на Ваш погляд, це б зробила більшість людей? Як би Ви це зробили 5 або 10 років тому?

Як би Ви це зробили через 5 або 10 років? Як би рангували картки близькі Вам люди?

Дослідження проводиться індивідуально, але можливе і групове обстеження.

Інструкція досліджуваному: Вам пропонується набір з 18 карток, на яких вказані цінності. Ваше завдання – розташувати їх у порядку значимості для Вас як принципів, якими Ви керуєтесь у вашому житті. Кожна цінність написана на окремій картці. Уважно вивчіть картки і, вибравши ту, яка для Вас найбільш значима, помістіть її на перше місце. Потім виберіть другу по значимості цінність і поставте її на друге місце. Потім зробіть те ж саме з картками, які залишилися. Найменш важлива цінність залишиться останньою і займе 18 місце. Працюйте не поспішаючи. Якщо у процесі роботи Ви зміните свою думку, то можете виправити свої відповіді, помінявши картки місцями. Кінцевий результат повинен відображати Вашу істину позицію.

I. Термінальні цінності

1.Активне, діяльне життя.

2.Життєва мудрість (зрілість суджень, здоровий глузд, що досягаються життєвим досвідом).

3.Здоров'я.

4.Цікава робота.

5.Краса природи і мистецтва (переживання прекрасного у природі та мистецтві).

6.Кохання (духовна і фізична близькість з коханою людиною).

7.Матеріально забезпечене життя ( відсутність матеріальних труднощів).

8.Добрі, вірні друзі.

9.Щастя інших (нормальна ситуація в країні, суспільстві, збереження миру між народами, добробут кожного).

10.Громадське визнання (повага колег, оточення).

11. Пізнання (можливість розширення своєї освіти, кругозору, загальної культури, інтелектуального розвитку).

12.Розвиток (робота над собою, постійне фізичне та духовне вдосконалення).

13.Продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей, сил та здібностей).

14.Свобода (самостійність, незалежність у вчинках і судженнях).

15.Щасливе сімейне життя.

16.Творчість (можливість творчої діяльності).

17.Упевненість у собі (свобода від внутрішніх суперечностей, сумнівів, внутрішня гармонія).

37

18.Розваги (приємне проведення часу, відсутність обов‘язків).

II. Інструментальні цінності

1.Акуратність (охайність, уміння утримувати в порядку свої речі, справи).

2.Вихованість (добрі манери, ввічливість).

3.Високі вимоги (високі вимоги до життя і високі домагання).

4.Життєрадісність (почуття гумору).

5.Ретельність (дисциплінованість).

6.Незалежність (здатність діяти самостійно, рішуче).

7.Нетерпимість до чужих та власних недоліків.

8.Освіченість (широта знань, висока загальна культура).

9.Відповідальність (почуття обов'язку, вміння тримати слово).

10.Раціоналізм (уміння логічно мислити, приймати рішення).

11.Самоконтроль (стриманість, самодисципліна).

12.Сміливість у відстоюванні своєї думки, своїх поглядів.

13.Сильна воля (уміння наполягати на своєму, не відступати перед труднощами).

14.Терпимість до поглядів і думок інших (уміння вибачати їм).

15.Широта поглядів (уміння зрозуміти чужі погляди, поважати інші смаки, звичаї, звички).

16.Чесність (правдивість, щирість).

17.Ефективність у справах (працелюбність, продуктивність у роботі).

18.Чутливість (дбайливість).

Обробка результатів.

За змістовим навантаженням термінальні цінності поділяють на такі групи:

Конкретні: Активне, діяльне життя; Здоров'я; Цікава робота; Матеріально забезпечене життя; Добрі, вірні друзі; Громадське визнання; Продуктивне життя; Щасливе сімейне життя; Розваги.

Абстрактні: Життєва мудрість; Краса природи і мистецтва; Кохання; Пізнання; Розвиток; Свобода; Щастя інших; Творчість; Впевненість у собі.

Цінності професійної самовизначеності: Активне, діяльне життя; Цікава робота; Громадське визнання; Продуктивне життя; Розвиток.

Цінності особистого життя: Кохання; Добрі, вірні друзі; Свобода; Щасливе сімейне життя; Розваги. За змістовим навантаженням інструментальні цінності поділяють на такі групи:

Етичні цінності: Відповідальність; Високі вимоги; Незалежність; Самоконтроль; Широта поглядів. Цінності спілкування: Вихованість; Життєрадісність; Нетерпимість до чужих та власних недоліків; Терпимість; Чутливість; Чесність.

Цінності в діяльності: Акуратність; Ретельність; Освіченість; Раціоналізм; Сміливість у відстоюванні своєї думки; Сильна воля; Ефективність у справах.

Індивідуалістичні цінності: Незалежність; Нетерпимість до чужих та власних недоліків; Раціоналізм; Сміливість у відстоюванні своєї думки; Сильна воля.

Цінності конформізму: Вихованість; Самоконтроль; Широта поглядів.

Альтруїстичні цінності: Терпимість; Чутливість.

Цінності самоствердження: Високі вимоги; Незалежність; Нетерпимість до чужих та власних недоліків; Освіченість; Сміливість у відстоюванні своїх думок; Сильна воля; Ефективність у справах. Цінності прийняття інших людей: Самоконтроль; Терпимість; Чутливість; Широта поглядів; Чесність.

Аналіз результатів здійснюється за такою схемою:

1.Визначити провідну(і) групу(и) термінальних цінностей, тобто цінності яких груп займають найвищі рангові позиції. (наприклад, абстрактні цінності та цінності особистого життя). Для цього зручно буде надписати біля кожної цінності групу, до якої вона належить. Потім звертаємо увагу на ті групи цінностей, які ідуть перші по рейтингу.

2.Визначити провідну(і) групу(и) інструментальних цінностей (наприклад, цінності спілкування).

3.Встановити співвідношення між домінуючими термінальними та інструментальними цінностями.

4.Визначити найменш значимі цінності.

38

У висновку потрібно:

вказати домінуючу(і) групи термінальних та інструментальних цінностей; їх взаємозв язок (є взаємодоповнюючими, інструментальні цінності є засобом реалізації термінальних, пов язані опосередковано, не пов язані між собою);

якщо не вдається знайти жодної закономірності, можна припустити несформованість у респондента системи цінностей або нещирість відповідей.

Література:

Основна література:

1.Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М., Просвещение, 1986.

2.Кондаков И.М. Практикум по общей психологии // http://www.matlab.mgppu.ru/work/0011.htm

3.Петровский А.В. Общая психология. – М., Просвещение, 1986. – 464 с.

Додаткова література:

1.Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб.: Питер, 2002. – 592 с.

2.Немов Р. Психология. Книга 1. – М., 1999. – 688 с.

3.Общая психология: Учеб. пособие для студентов пед. институтов / Под ред. В.В.Боголовского . – М.: Просвещение, 1981. – 383 с.

4.Платонов К.К. Занимательная психология. – 4-е изд., пере раб. – М.: Мол. гвардія, 1986.

5.Платонов К.К. Психологический практикум: Учеб. пособие для индустриально-педагогических техникумов. –М.: Вісш. школа, 1980.-165с.

6.Психологія. Підручник для педагогічних вузів / За ред. Г.С.Костюка. – К.: „Радянська школа‖, 1968.

– 572 с.

Інформаційні ресурси: електронна хрестоматія до курсу, комплекс тестових завдань у СУНП «УНІВЕРСУМ» (діагностичні тестові методики тощо)

Контрольні питання і завдання:

1.Дайте визначення спрямованості особистості як системи мотивів її поведінки.

2.Проаналізуйте особливості використання методів дослідження інтересів.

3.Виконайте всі завдання із обов‘язкової програми роботи над ПОЗами.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №10 Тема 5. ВИВЧЕННЯ АКТИВНОСТІ І СПРЯМОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Структура самосвідомості особистості Мета: ознайомити з особливостями вивчення самосвідомості особистості. Визначення структури

самосвідомості особистості Професійна спрямованість: ознайомлення студентів з особливостями застосування методів

дослідження структурних складових особистості. План:

1.Самооцінка як складова самосвідомості.

2.Види самооцінки у психологічних дослідженнях.

3.Дослідження структури самосвідомості особистості за Тестом двадцяти тверджень на самоставлення (за М. Куном та Т. Мак-Партландом).

39

Оцінювання

Клієнтський запит (Див. л/з №8-9)

Обов’язкова програма при виконанні завдання:

1.Аналіз власного досвіду виконання подібних завдань (додаток 1; п.2.1)

2.Передбачення проблемних моментів (додаток 1; п.2.5)

3.Підготовка матеріалів, необхідних для виконання завдання (додаток 1; п.2.6)

4.Здійсніть збір емпіричних даних та проінтерпретуйте результати дослідження (див. додаток 1, пункт 3.1,

3.2).

ТЕСТ ДВАДЦЯТИ ТВЕРДЖЕНЬ НА САМОСТАВЛЕННЯ

(Twenty Statements Attitude Test)

Особистісний опитувальник, варіант нестандартизованого самозвіту з наступним контентаналізом, близький до проективних методів дослідження особистості. Призначений для дослідження самооцінки. Запропонований М. Куном та Т. Мак-Партландом у 1954 р.

Необхідний матеріал: бланк протоколу для досліджуваного.

Процедура проведення Інструкція досліджуваному: «Протягом 12 хвилин дайте 20 різних відповідей на питання,

звернене до самого себе: «Хто я такий?» Записуйте відповіді у тому порядку, в якому вони спонтанно виникають, і не хвилюючись через послідовність, логіку та граматику»

Аналіз результатів

Аналіз досліджень дозволяє виділити ряд категорій:

1.Належність до соціальних груп (стать, вік, національність, релігія, професія).

2.Ідеологічні погляди (філософські, релігійні, політичні та моральні висловлювання).

3.Інтереси та захоплення (футболіст, вболівальниця, шахматист і т.п.)

4.Прагнення і цілі (стану заможним, майбутній психолог і т.п.)

5.Самооцінка (гарний водій, відмінниця т.п.)

Теоретичною основою створення тесту є розроблене М. Куном розуміння особистості, операційну сутність якої можна визначити через відповіді на запитання: ―Хто я такий?‖, звернені до самого себе (або звернене до людини запитання іншої особи ―Хто Ви такий?‖).

Загальна тенденція у відповідях полягає у тому, що ―приєднувальні― твердження, у яких фіксується приналежність досліджуваного до тієї чи іншої категорії людей, виносяться раніше, ніж ―диференціюючі‖ (вказується специфічна ознака – ―надто товстий‖, ―худий‖ тощо). Найчастіше зустрічаються такі категорії (за результатами зарубіжних досліджень: професійна ідентичність, сімейна роль та статус, релігійна ідентичність, стать та вік. (за Галян І. М. Психодіагностика : навч. посіб. / І.

М. Галян. – К. : Академвидав, 2009. – 463 с. – (Альма-матер)

Увідповідях досить часто прослідковуються соціологічні закономірності:

1)вік частіше згадують молоді та літні люди;

2)жінки частіше згадують свій сімейний статус;

3)чоловіки – статеву приналежність тощо.

Утой же час психологічні закономірності, які лежать в основі відповідей, недостатньо ясні. Вважається, що порядок називання категорій відповідає вираженості та значимості відповідних ознак, тобто структурі самоідентитчностей, але ця теза не є доведеною. Цілком можливим є вплив стереотипів заповнення офіційних анкет або дія захисних стратегій, при яких найбільш значиме відсувається ―на потім‖.

Діагностичне використання тесту потребує виявлення соціокультурних норм, специфічних для певного віку та статі. Вже доведено, що відповіді дітей відрізняються від відповідей дорослих: діти частіше, ніж дорослі, визначають себе через ситуативні прояви. У етнічно однорідному суспільстві відповіді, які стосуються раси та національності, будуть зустрічатися рідше, ніж у етнічно різнорідному.

Слід також розрізняти відповіді, які стосуються самоідентичності у рамках індивідного рівня самосвідомості (тобто відображають приналежність до таких груп, до яких неможливо не належати,

40