9. Перепишіть, замість крапок поставте пропущені літери ч або ш; поясніть правопис слів; складіть з виділеними словами речення.

Соня..ник, ру..ниця, безпе..ний, міся..ний, пшени..ний, ру..ник, серде..ний, міро..ник, торі..ній, піврі..ний, півні..ний, сма..ний, рі..ний, залізни..ний, моло..ний, моло..ниця, дові..ний.

10. Перекладіть з російської мови на українську, поясніть правопис слів. Завдання мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний.

Амурский, казанский, запорожский, овручский, таджикский, волжский, рижский, румынский, уральский, батрачество, Иртыш, казах.

ТЕСТ

1. Правильно утворені всі іменники за допомогою суфікса –ин (а)

А  Київщина, Словаччина, Сумщина, гайдаматчина;

БВінничина, Туреччина, кріпаччина, Тернопільщина;

ВЖитомирщина, Рівненщина, Запоріщина, Донеччина;

Г Німетчина, Гуцульщина, батьківщина, вояччина;

ДХерсонщина, Волинщина, Івано-Франківщина, Кіровоградщина.

2. Правильно змінено кінцевий приголосний

А  ла-манський, уральський;

Бвиборгський, гуляйпільський;

Владозький, дамаскський;

Гпрусський, поліський;

Дмеккський, кременчукський.

3. Немає помилок у похідних словах

А  Кагарлик – кагарликський, Сиваш – сиваський;

Б  Прилуки – дрогобицький, Гаага – гаазький;

В Дрогобич – дрогобицький, Буг – бурський;

ГКарадаг – карадазький, герцог – герцогзький.

4. Позначте рядок, у всіх словах якого при словотворенні чи словозміні можливе чергування приголосних

Аписанка, мокруха, Наталка, відлига;

Бластівка, перемога, берізка, Олекса;

Вбрунька, відлига, Наталя, бідолаха;

Гвеснянка, ніч, гаївка, птаха.

5. Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса –ськ-. У всіх прикметниках треба писати суфікс –цьк- у рядку

АДрогобич, герцог;

Бтюрк, Овруч;

Вдивак, Новоселиця;

Гткач, баск;

ДВінниця, Мухалатка.

6. Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса –ськ. Не відбувається чергування в групах приголосних у всіх словах у рядку

А  Іртиш, чех;

Б  Цюріх, казах;

В  Буг, Чорнухи;

ГГаага, Виборг;

ДПариж, калмик.

7. Позначте рядок, у якому від усіх іменників утворюються прикметники з суфіксом -зьк

АЛуцьк, Гадяч, Кременчук;

Бтурист, Прага, Золотоноша;

ВРига, Запоріжжя, Острог;

Г ткач, боягуз, Овруч.

8. Позначте рядок, у якому всі слова написано правильно

Аптаство, брестський, писанкарство;

Брільництво, лісництво, учнівство;

Вбджільництво, птаство, квітникарство;

Г садівництво, молодецький, туринський.

9. Позначте два слова, у яких на місці пропуску треба писати букву ц

Аткат..ство;

Бсиріт..тво;

Вкоза..тво;

Гтовари..тво.

10. Правильно написана форма прикметника в рядку

АГалич – галицький;

БНорвегія – норвезький;

ВГаага – гаазький;

ГЗолотоноша – золотонішський.

11. Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса –ськ-. В усіх прикметниках треба писати суфікс – цьк- у рядку

АКременчук, баск;

БЧукотка, Кодак;

ВСлуч, Кагарлик;

Гткач, Нью-Йорк;

ДСаки, козак

12. Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса –ськ-. Не відбувається чергування в групах приголосних у всіх словах у рядку

АІртиш, чех;

БЦюріх, казах;

ВБуг, Чорнухи;

ГГаага, Виборг;

Д Париж, калмик.

Проект методики проведення практичного заняття з української мови для студентів історичного факультету.

Модуль 1. Професійне спілкування істориків. Офіційно-діловий і науковий стилі у професійному спілкуванні істориків.

Тема 1. Мовні засоби офіційно-ділового та наукового стилю.

1. Лексичний склад сучасної української мови. Терміни. Мовні кліше в

офіційно-діловому й науковому стилях. Особливості використання

лексико-стилістичних мовних засобів у професійному спілкуванні.

2. Найуживаніші орфо- та пунктограми української мови.

1. Уживання апострофа й м’якого знака.

2. Передача слов’янських та іншомовних власних назв

українською мовою.

3. Правопис префіксів і суфіксів.

4. Ступенювання прикметників та прислівників. Присвійні

прикметники.

5. Творення імен по батькові.

6. Подовження й подвоєння в незапозичених словах.

7. Правопис іншомовних слів.

8. Правопис складних слів.

9. Уживання великої літери у власних назвах.

Загальні рекомендації до вивчення теми

Під час вивчення цієї теми необхідно розмежувати поняття

загальновживаної та спеціальної лексики, з’ясовуючи їх особливості. Доцільно подати визначення терміна, його основні ознаки, визначити системні зв’язки у межах терміносистеми. Продовжуючи працювати з текстами різних стилів, слід сконцентрувати увагу на мовних засобах офіційно-ділового та наукового стилів. Для цього корисним буде уважне читання уривків текстів цих стилів із подальшим детальним аналізом лексико-стилістичних засобів, окремим видом роботи може стати виписування мовних кліше, термінів та термінологічних сполук.

Безперечно, для створення грамотних ділових і наукових текстів слід

досконало володіти нормами літературної мови. Опанувати деякі орфографічні норми допоможе запропонований комплекс вправ. Окремі теми можна конспектувати, додаючи свої приклади, що сприятиме кращому засвоєнню правил, розширенню лексичного запасу. Добираючи ілюстративний матеріал до різних орфографічних тем, слід поступово вводити одиниці спеціальної лексики історичного спрямування, принагідно пояснюючи їх значення, особливості вживання й сполучуваності. Таким чином, студенти матимуть змогу підготуватися до створення власних висловлювань професійного спрямування, поглибити знання зі спеціальних дисциплін.

Основні поняття теми

Термін(від лат. terminus – межа, кордон) – слово або словосполучення, що чітко та однозначно позначає поняття спеціальної галузі знання або діяльності.

Мовне кліше– готові, відтворювані мовні звороти, що використовуються у певних ситуаціях.

Канцеляризми– слова і стійкі мовні сполуки, уживання яких характерне

лише для офіційно-ділового стилю.

Питання для самоперевірки (колоквіуму) з теми

1. Схарактеризуйте лексичний склад української мови з погляду

вживання.

2. Подайте визначення терміна, назвіть його основні ознаки як

лексичної одиниці.

3. Наведіть приклади термінологічних одиниць.

4. Поясніть особливості вживання термінів у текстах різних стилів і

жанрів.

5. Поясніть функцію мовних кліше в офіційно-діловому й науковому

стилях.

6. Наведіть приклади мовних кліше офіційно-ділового стилю.

7. Наведіть приклади мовних кліше наукового стилю.

8. Назвіть основні принципи українського правопису.

Завдання для практичних занять та самостійної роботи з теми

Завдання 1. Прочитайте уважно уривок тексту. Визначте стиль

викладу. Випишіть із тексту спеціальну лексику, поясніть її функції.

Пошуки українським народом своєї національно-культурної ідентичності, ціннісних орієнтирів, необхідність знаходження адекватної відповіді на виклики світової глобалізації та експансії низькопробної західної масової культури спонукають до нового наукового осмислення багатьох історичних подій, мистецьких і культурних явищ минулого. Феноменальним явищем не лише української, а й світової науки, яке потребує комплексного дослідження, є Математично-природописно-лікарська секція Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові (1893-1940) (далі МПЛС НТШ). Ця самобутня організація вчених зацікавила істориків науки ще на початку ХХ ст. Однак особливо інтерес до неї зріс у другій половині ХХ століття. Проте існуючі дослідження МПЛС НТШ, здійснені переважно класичними істориками, без залучення природознавчого й медичного інструментарію, позбавлені контекстів тогочасної суспільно-політичної ситуації та розвитку математичної, природничої і медичної науки Галичини, Буковини, Наддніпрянської України, європейських країн, мають здебільшого науково-популярний характер, фрагментарний, безсистемний, недостовірний виклад окремих фактів.

Завдання 2. Прочитайте уважно уривок тексту. Знайдіть і випишіть терміни, поділивши їх на групи (загальнонаукові, міжгалузеві, вузькоспеціальні), обґрунтуйте свою думку.

Федералізм М. Грушевського утверджувався як ідеологія вирішення «українського питання», виступивши історіософською моделлю вітчизняної історії кінця ХІХ – початку ХХ ст. та політичною основою розвитку національно-визвольного руху. Особливістю української ідеї в усвідомленні М. Грушевського була її дихотомія як основа його політичних поглядів.

Сповідуючи історіософську традицію української народницької історіографії та політичної думки ХІХ ст. про наявність української ідеї, М. Грушевський у своїй історичній концепції та політичній публіцистиці на початку ХХ ст. вивів дві вихідні точки у розумінні історичного шляху української нації.

Першим концептом у творчій спадщині вченого є козацька ідея, яка окремо не моделюється, а виділяється лише в контексті звернення до історії козацтва як найбільш повної реалізації української політичної традиції. Ця ідея містила історичне право українського народу на національно-територіальну автономію, тим самим визначалося, що в історії України відсутня єдина державно-політична традиція, проте є перманентний історичний розвиток українського народу. Така інтерпретація не акцентувала право українців на побудову власної держави, але обґрунтовувала етнічний характер їх окремішності.

Виклад проблемного питання з української мови.