geografie_7

21

Розділ ІІ. Материки

ПРАКТИЧНА РОБОТА №7

Тема. Визначення географічних координат крайніх точок Африки.

Мета. Визначити географічні координати крайніх точок материка, виявити основні риси географічного положення та природи Африки.

Обладнання. Фізична карта Африки, олівець, лінійка.

Згадайте, що при визначенні географічного положення материка визначаємо його положення в системі географічних координат (широтне і довготне положення) з метою виявлення основних рис природи даної території.

а) за масштабом (масштаб в 1 см – 350 км): якщо відстань у сантиметрах становить 21 см, тоді:

Висновок. Материк Африка з півночі на південь простягся більш як на 7000 км. Точніші дані отримали при визначенні відстані за градусною сіткою, тому що на картах є спотворення і при вимірюванні відстані за масштабом можна помилитися.

Завдання 2.1. Користуючись фізичною і тематичною картами атласу, визначте. а) В яких півкулях розташована Африка відносно екватора?

Більша частина – в Пн. півкулі, дещо менша – в Пд. півкулі, але екватор перетинає материк майже посередині, так як крайні точки, пн. і пд., знаходяться приблизно на однакових географічних широтах.

б) Між якими паралелями вона розташована та, відповідно, в яких географічних широтах?

21

22

Розділ ІІ. Материки

На півночі – 37 20 пн.ш., мис Рас-Енгела; на півдні – 35 пд.ш., мис Агульяс; широти, переважно – екваторіальні, субекваторіальні й тропічні.

в) Зробіть висновок про основні ознаки природи Африки завдяки даному широтному положенню (теплові пояси, кліматичні пояси, природні зони тощо):

Переважно жаркий тепловий пояс (між тропіками).

Найбільша площа материка – в субекваторіальному і тропічному кліматичних поясах, екваторіальному.

Найбільші площі займають ПЗ – савани і рідколісся, напівпустелі і пустелі та ліси (вологі екваторіальні і перемінно-вологі).

Отже, Африка – найжаркіший материк.

Завдання 3.1. За фізичною картою Африки визначте географічні координати крайніх західної та східної точок Африки? Підпишіть їх на схемі (стор. 23):

а) західна крайня точка – мис Альмаді, 15 пн.ш., 17 20 зх.д.

б) східна крайня точка – мис Рас-Хафун, 10 26 пн.ш., 51 23 сх.д.

Завдання 3.2. Порівняйте протяжність материка із заходу на схід вздовж Північного та Південного тропіків (див. схему із завдання 1.1.):

а) вздовж Північного тропіка: 1 2 ; 16 +36 =52 якщо на широті

тропіків 1 1018, км, тоді 101,8 км 52 =5293,6 км; б) вздовж Південного тропіка: 35 14 21 , якщо 1° – 101,8 км, тоді: 101,8 км 21 =2137,8 км.

Висновок. Протяжність материка вздовж Пн. тропіка майже вдвічі більша, ніж вздовж Пд. тропіка. Природні умови в межах Пд. тропіка найрізноманітніші, пустелі займають меншу площу, більш відчутний зволожений вплив Індійського океану.

Завдання 4.1. Користуючись фізичною і тематичною картами атласу, визначте.

а) В яких півкулях розташована Африка відносно початкового меридіану? Більша частина – у Східній півкулі; менша – в Західній.

б) Як відрізняється природа на півночі й на півдні у зв’язку з різною протяжністю із заходу на схід?

Велика протяжність Пн. Африки з заходу на схід є однією з причин формування найбільшої пустелі світу – Сахари. Південь Африки вужчий, тому тут більш відчутніший вплив сусідніх океанів і різноманітніші природні умови, а саме – на зх. пустелі й напівпустелі, Наміб і Калахарі, (холодна течія), на сході савани і рідколісся (тепла течія).

22

23

Розділ ІІ. Материки

Перевірте, чи правильно визначили мандрівники крайні точки Африки та їх географічні координати. Помилки виправте.

Помилки: – крайня північна точка – не мис Агульяс, а мис Рас-Енгела, координати правильні;

–крайня південна точка – не мис Доброї Надії, а мис Агульяс, координати правильні;

–крайні західну і східну точки – поміняти місцями.

У яких країнах розташовні крайні точки Африки (з’єднайте лініями крайні точки та країни)?

23

24

Розділ ІІ. Материки

ПРАКТИЧНА РОБОТА №8

Тема. Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Африки.

Мета. Позначити на контурній карті назви основних географічних об’єктів Африки, вивчити та вміти показувати їх на географічних картах.

Обладнання. Фізична карта Африки, контурна карта Африки, кольорові олівці.

Завдання 1.1. За шкалою висот визначте.

а) Які абсолютні висоти та які форми рельєфу переважають у північній півкулі материка? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

б) Які абсолютні висоти переважають у південній півкулі материка та які форми рельєфу? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Висновок: на північному заході Африки переважають . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . , а на південному сході – . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Завдання 1.2. Визначте, як підписано на фізичній карті назви окремих географічних об’єктів. Запишіть для прикладу по одному з них:

Завдання 1.3. Які географічні об’єкти позначено такими скороченнями?

Завдання 1.4. Накресліть умовні знаки, якими зображено океанічні течії: а) теплі течії – б) холодні течії –

Пам’ятайте, всі підписи на контурній карті виконуємо друкованими літерами, чітко, акуратно, так, як на фізичній карті атласу.

Завдання 2.1. Позначте на контурній карті Африки:

миси – крайні точки материка (див. практичну роботу №7); океани – Атлантичний, Індійський; моря – Середземне, Червоне;

протоки – Ґібралтарська, Мозамбіцька, Баб-ель-Мандебська, Суецький канал; затоки – Ґвінейська, Аденська;

півострів – Сомалі;

24

25

Розділ ІІ. Материки

острови – Мадаґаскар, Канарські; течії – теплі: Мозамбіцька, Мису Голкового, Ґвінейська; холодні: Сомалійська, Бенґельська, Канарська;

гори – Атлас (г.Тубкаль, 4165), Драконові, Капські; нагір’я – Ефіопське (г.Рас-Данеш, 4620), Тібесті (г.Емі-Кусі, 3415), Ахаґґар (г.Тахат, 2918);

плоскогір’я – Східно-Африканське (влк. Кіліманджаро, 5895; г.Кенія, 5199); інші гірські вершини – влк. Камерун, 4070; влк. Карісімбі, 4507; пік

Марґґеріта, 5109; ріки – Ніл (Білий Ніл, Голубий Ніл), Конґо (вдсп. Лівінґстона, Стенлі),

Нігер, Замбезі (вдсп. Вікторія), Оранжева, Лімпопо; озера – Вікторія, Чад, Танґаньїка, Ньяса; пустелі – Сахара, Наміб;

напівпустеля – Калахарі.

Спробуйте розпізнати, що означають назви географічних об’єктів на мовах народів Африки:

Південне Середземномор’я – Магріб. Сахара – Пустеля Пустель. Кіліманджаро – гори Божества Холоду. Східна Африка – Зіндж.

оз.Чад – рай для мисливців, Море Пустелі. оз. Танганьїка – Вітрило в савані.

Для відповіді використайте географічні назви: Рай для мисливців, Море Пустелі; Вітрило в савані; гори Божества Холоду; Пустеля Пустель.

Розшифруйте ланцюжок “магічних” цифр. Ключ шифру – чотири цифри, тобто кожних чотири цифри відносять до абсолютних висот однієї із території Африки.

5895 – вулкан Кіліманджаро

4165 – г. Тубкаль, Атлаські гори

3415 – г. Емі-Кусі, нагір’я Тібесті

1134 – озеро Вікторія

25

26

Розділ ІІ. Материки

ПРАКТИЧНА РОБОТА №9

Тема. Складання порівняльної характеристики двох природних зон Африки (за вибором).

Мета. Скласти порівняльну характеристику двох природних зон Африки, вчитися творчо використовувати картографічний матеріал та інші інформаційні джерела.

Обладнання. Карти Африки – тематичні (природних зон, ґрунтів, кліматична), фізична, комплексна; енциклопедії, хрестоматії, довідники, олівці.

Завдання 1.1. Чому на 20-й паралелі в південній частині Африки сформувалися різні природні зони: вздовж Атлантичного узбережжя – пустеля Наміб, а вздовж узбережжя Індійського океану – савани та рідколісся? Прокоментуйте схему ланцюжків причинно-наслідкових зв’язків:

Завдання 1.2. Чому вологі екваторіальні ліси не поширені вздовж екватора від Атлантичного до Індійського океану? Доповність схему:

Гвінейська тепла

Сомалійська холодна

Завдання 2.1. Використовуючи картографічний матеріал та інші інформаційні джерела, за типовим планом складіть порівняльну характеристику двох природних зон Африки. Пропонуємо варіанти:

І – вологі екваторіальні ліси та савани і рідколісся; ІІ – напівпустелі і пустелі та савани і рідколісся.

Варіант . . . . .

26

27

Висновок (основні спільні та відмінні ознаки і причини, що їх зумовили): . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Третій зайвий: підкресліть зайвого представника тваринного світу у природній зоні:

а) вологі екваторіальні ліси – каракал, горила, шимпанзе; б) савани і рідколісся – бегемот, змія сахарська, жирафа;

в) напівпустелі і пустелі – одногорбий верблюд, газель, африканський слон.

27

28

Розділ ІІ. Материки

ПРАКТИЧНА РОБОТА №8 (продовження)

Тема. Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Австралії.

Мета. Позначити на контурній карті назви основних географічних об’єктів Австралії, вивчити та вміти показувати їх на географічних картах, точно вживати дану географічну номенклатуру.

Обладнання. Фізична карта Австралії, контурна карта Австралії, олівці.

Завдання 1.1. За допомогою умовних позначень з’ясуйте, чому озера Австралії зафарбовано не синім кольором, як на інших материках, а рожевим.

Солоні озера, переважно безстічні.

Випишіть назви озер Австралії та зафарбуйте їх відповідним кольором на контурній карті.

Ейр (найбільше за площею), Торренс, Герднер, Фром.

Завдання 1.2. Чому окремі річки Австралії, які називають кріки, позначено пунктирними лініями?

Це тимчасові водотоки завдяки сухому клімату.

Найбільший – Куперс-Крік.

Пригадайте, яких вимог необхідно дотримуватись, позначаючи на контурній карті назви географічних об’єктів (див. початок практичної роботи №8, стор. 26).

Завдання 2.1. Позначте на контурній карті крайні точки Австралії. Встановіть відпо-

28

29

Розділ ІІ. Материки

Завдання 2.2. Позначте на контурній карті назви географічних об’єктів Австралії: океани – Тихий, Індійський; моря – Коралове, Тасманове, Арафурське;

острови – Тасманія, Великий Бар’єрний риф, Нова Зеландія, Нова Ґвінея; півострови – Кейп-Йорк, Арнем-Ленд;

плоскогір’я – Західноавстралійське; низовина – Центральна;

гори – Великий Вододільний хребет (г.Косцюшко); річки – Муррей, Дарлінґ;

озеро – Ейр;

пустелі – Велика Піщана, Вікторія; течії – Східноавстралійська, Південна Пасатна (теплі), Західних Вітрів (холодна).

Прочитайте ребуси:

4.Назвіть одним словом: Північна територія, Квінсленд, Новий Південний Уельс, Вікторія, Тасманія...

5.Назвіть місто: “Потопає в зелені, в центрі знаходиться штучне озеро Гріффін, що з’єднує в єдине ціле шість розрізнених частин міста; його називають “символом країни, що розвивається”, “розцяцькованим селом”; в основному – одно та двоповерхові будівлі, немає жодного промислового підприємства”.

6.Традиційна зброя аборигенів Австралії.

7.Найбільша притока річки Муррей.

8.Скільки зірочок на прапорі Австралії?

9.Найменший зі штатів Австралії.

Для відповіді використайте слова: Дарлінг, Канберра, Тасманія, Байрон, Священний, аустраліс, бумеранг, штати, шість.

29

30

Розділ ІІ. Материки

ПРАКТИЧНА РОБОТА №8 (продовження)

Тема. Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Південної Америки.

Мета. Позначити на контурній карті назви основних географічних об’єктів Південної Америки, вивчити та вміти показувати їх на географічних картах, точно вживати дану географічну номенклатуру, вміти творчо використовувати картографічний матеріал.

Обладнання. Фізична і політична карти Південної Америки, фізична карта світу, контурна карта Південної Америки, олівці.

Завдання 1.1. Користуючись фізичною картою Південної Америки, визначте, в яких географічних широтах розташований материк:

а) на півночі материк перетинає паралель – 12 пн.ш. б) південь материка досягає широт – 54 пд.ш.

в) відносно екватора Південна Америка розташована у півкулях – північній і південій.

Завдання 1.2. На фізичній карті світу співставте розташування відносно екватора Південної Америки, Африки та Австралії.

Які спільні ознаки? Всі вони розташовані у південній півкулі – частково або повністю.

Які відмінні ознаки? У південній півкулі розташована більша частина Пд. Америки та менша частина Африки, у північній півкулі – все навпаки. Австралія, на відміну від обох попередніх материків, повністю розташована в південній півкулі.

Завдання 1.3. На фізичній карті світу визначте, як розташована Південна Америка відносно нульового меридіана.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Завдання 2.1. Позначте на контурній карті крайні точки Південної Америки. Встано-

Завдання 2.2. Позначте на контурній карті назви географічних об’єктів Південної Америки:

океани – Тихий, Атлантичний; затока – Ла-Плата; протоки – Маґелланова, Дрейка;

30