Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

geografie_7

.pdf
Скачиваний:
2894
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
3.15 Mб
Скачать

1

Практичні

роботи з географії

Практикум для 7 класу

Посібник для вчителя

Кам’янець-Подільський “Аксіома”

2008

2

ББК 26.8я7 Д 82

Думанська Г.В., Назаренко Т.Г.

Д 82 Практичні роботи з географії. Практикум для 7 класу: Посібник для вчителя. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2008. — 48 с. (Серія “Географія”)

ISBN 978-966-8642-84-5 (Серія)

ISBN 978-966-496-063-9

Посібник містить практичні роботи з курсу “Географія материків і океанів” (7 клас), зміст яких відповідає програмі 12-річної школи, та відповіді до них.

Для вчителів географії.

ББК 26.8я7

ISBN 978-966-8642-84-5 (Серія)

© Г.В. Думанська,

ISBN 978-966-496-063-9

Т.Г. Назаренко, 2008

 

© “Аксіома”, видання, 2008

 

© Контурні карти:

 

Подільськгеодезкартографія, 2002

3

ПЕРЕДМОВА

Серед основних завдань курсу «Географія материків і океанів» є розширення і конкретизація уявлень про просторову неоднорідність поверхні Землі на різних рівнях; створення образних уявлень про природу материків і океанів, прояв на їхніх територіях загальних географічних закономірностей; продовження розвитку картографічних умінь і навичок школярів, практичних умінь узагальнювати географічно значущу інформацію з різних джерел.

Згадаймо твердження М. Ломоносова про те, що «наскільки корисна географія роду людському – всякий тямущий усвідомити може». Виконання практичних робіт – це і є результативний шлях до міцного засвоєння географічних знань та успішного їх використання.

Практикум містить 12 практичних робіт, визначених програмою курсу 7 класу. Їх основною особливістю є вироблення вмінь і навичок роботи з різними за змістом географічними картами. Досконале оволодіння прийомами роботи з картами, досягнення самостійного рівня їх використання сприятиме формуванню інформаційної компетенції семикласників. Разом з тим, виконуючи практичні роботи, учні навчаться складати комплексні характеристики географічних об’єктів (річок), порівняльні характеристики двох географічних об’єктів (океанів, природних зон, кліматичних областей) і ін.

За структурою кожна практична робота складається з трьох основних етапів, для яких характерна логічна послідовність і взаємозв’язаність.

Перший етап – початковий, на якому учні відтворюють фундаментальні теоретичні знання і вміння, необхідні для подальшого виконання роботи, працюють з географічними картами. Головне завдання на цьому етапі – навчитися читати географічну карту, за якою слід виконати практичну роботу. Особлива увага звертається на вироблення вміння користуватися легендою карти.

Другий етап – тренувальні завдання під рубрикою «Вчимося визначати... аналізувати... порівнювати...». Спочатку пропонується завдання для виконання, а потім подається підказка для відповіді під рубрикою «Перевірте себе». Разом з тим, із кожним наступним завданням зростає ступінь самостійного здійснення практичної діяльності учнів. Від того, як уважно і старанно учні виконають ці завдання, вивчать і запам’ятають послідовність дій, залежить їх подальший успіх.

Третій етап – впевнене, переважно самостійне виконання завдань. При цьому учні виявляють рівень теоретичної підготовки з даної теми, індивідуальний підхід до виконання кожного завдання, вміння творчо використати різні джерела географічної інформації, проявити старанність і зацікавленість при вивченні географії як шкільного предмета. Назва цього етапу випливає з назви і мети практичної роботи: «Виявляємо і пояснюємо географічні закономірності... складаємо порівняльну характеристику... проектуємо майбутнє... тощо».

Географія займає унікальне місце в системі наук ще й тому, що вона насичена безмежною кількістю цікавих фактів. Тому кожна практична робота завершується завданнями із цікавої географії, до яких семикласники виявляють особливий інтерес – «Цікавинки від Паралельки».

Таким чином, кожна практична робота вибудовується в багаторівневу логічно структуровану модель. Набуті практичні знання і вміння є міцні й зрозумілі. Вони розкривають сутність теоретичних знань, надають можливість для творчого самовираження особистості учня в ході виконання практичної роботи.

При підготовці та проведенні практичних робіт рекомендуємо:

1.Визначити мету роботи та доступно довести її до учнів.

2.Підготувати учнів до виконання роботи шляхом актуалізації опорних понять, а при необхідності – наданням інструкції з її виконання.

3.Ефективно використати виховний потенціал змісту роботи.

4.Підібрати й раціонально використати логічно обґрунтовані способи виконання роботи.

5.Довести до учнів перелік необхідних для виконання практичної роботи джерел знань і обладнання.

6.Сприяти підвищенню рівня мотивації учнів під час вибору варіантів виконання роботи.

7.Передбачити форму роботи (колективну чи індивідуальну) та ступінь самостійності при виконанні

завдань.

8.Врахувати рівень підготовки учнів, виходячи з їхніх індивідуальних особливостей, використання диференційованого підходу, що виявляється, в першу чергу, в обсязі виконання практичної роботи.

9.Широко використати картографічний метод навчання.

Нехай практичні роботи як форма організації навчальної діяльності школярів будуть спрямовані на застосування, поглиблення і закріплення теоретичних знань, на здобуття нових у поєднанні з формуванням, розвитком і закріпленням необхідних для цього вмінь і навичок.

Дзвінок вас кличе ранком на уроки, Спішать дівчатка й хлопчики у клас. Нехай проходять дні, нехай минають роки, Та вдячні учні не забудуть вас.

Ні, не забудуть пошуки, мандрівки,

Іваше слово, і географічних карт,

Ірадість відкриттів, і злети до верхівки, Й міцні знання – як найдорожчий скарб!

3

4

Вступ

ПРАКТИЧНА РОБОТА №1

Тема. Аналіз карти “Часові пояси”.

Мета. Навчитись аналізувати тематичну карту часових поясів Землі – читати її за допомогою умовних знаків, виявляти і пояснювати географічні закономірності зміни часу.

Обладнання. Карти – часових поясів Землі, політична, фізична світу; олівці, лінійка.

Завдання 1.1. Навчіться розпізнавати часові пояси Землі:

а) визначте, на скільки часових поясів розділена поверхня Землі, якщо відстань між крайніми меридіанами кожного з них становить 15° –

360 :15 =24 (часових пояси); б) звідки ведеться відлік часових поясів?

Від Грінвіцького, нульового/ 24-го;

в) запишіть географічну довготу середніх меридіанів таких поясів:

нульового – 0° д.;

десятого – 150 сх.д.

першого – 15° сх.д.;

двадцятого – 60 зх.д.

г) визначте, в яких часових поясах розташовані країни:

Україна – другому;

Японія – дев’ятому;

Індія – п’ятому, шостому;

Франція – нульовому;

д) за умовними знаками карти визначте, у скількох часових поясах розташована Австралія: трьох.

Відповідь підтвердіть розрахунками:

153 113 40 Якщо один часовий пояс – 15°, тоді

40 : 15 =2 год. (+ остача 10 4 хв. = 40 хв.) 40 хв.

Отже, значно більше, ніж у двох часових поясах, тому – у трьох.

Завдання 2.1. У м.Києві – 9 година ранку. За картою часових поясів визначте, котра година за поясним часом у містах, які зазначені в таблиці.

Міста

Бразиліа

Рим

Київ

Москва

Токіо

Часовий пояс

ХХІ

І

ІІ

ІІІ

ІХ

 

 

 

 

 

 

Різниця в часі

 

 

 

 

 

відносно

– 5 год.

1год.

=

+ 1 год.

+7 год.

м.Києва

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Час у даний

9 – 5 = 4 (год.)

9–1=8 (год.)

9 год.

9+1=10(год.)

9 + 7 = 16 (год.)

момент

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

5

Вступ

Завдання 2.2. Який буде місцевий час у м.Баку, якщо у м.Києві – 15 год.?

Дано:

м.Київ – 31° сх.д.м.Баку – 50° сх.д. t м.Київ – 15 год.

t м.Баку – х год.

Відповідь: у м.Баку – 16 год. 16 хв.

1) Різниця в градусах:= 50° – 31° =19°; 2) Різниця в часі:

t = 19° 4 хв. = 76 хв. = = 1 год. 16 хв.; 3) Місцевий час у м.Баку:

х = 15 год. + 1 год. 16 хв. = = 16 год. 16 хв.

Завдання 2.3. Який місцевий час у м.Парижі, якщо у м.Сеулі в даний момент – 17 год.? Повторіть порядок запису, рисунок і розрахунки за зразком завдання 2.2.

Дано:

 

 

 

 

 

 

 

1) Різниця в градусах:

м.Париж – 2 сх.д.

х год.

 

 

17 год.

 

 

 

м.Сеул – 127 сх.д.

 

 

 

=127 –2 =125

 

 

 

 

 

 

 

 

2) Різниця в часі:

 

 

 

 

 

 

 

t м.Сеул – 17 год.

 

 

 

8 год. 20 хв.

 

 

 

4 хв. =500 хв.

 

 

 

 

 

t = 125

 

 

 

 

 

 

 

 

500 хв. : 60 хв. = 8 год. 20 хв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

125

 

3) Місцевий час у Парижі:

t м.Париж – х год.

 

 

 

 

 

 

 

х =17 год. – 8 год. 20 хв.=

2

сх.д.

 

 

127 сх.д.

= 8 год. 40 хв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: у м.Парижі – 8 год. 40 хв.

Завдання 2.4. У столиці Бангладеш 22 грудня, 12-та година 00 хвилин. Визначте координати, дату і місцевий час у точці, де на цей момент Сонце перебуває в зеніті: якщо столиця Бангладеш, м. Дакка, має координати – 23 30 пн.ш., 90 сх.д., тоді:

а) координати точки – 23 30 пд.ш., 90 сх.д. (на Пд. тропіку) б) дата – 22 грудня

в) місцевий час – 12 год. 00 хв.

5

6

Вступ

Завдання 3.1. Підкресливши правильну відповідь, ви визначите основні закономірності зміни часу:

а) зміна часу відбувається завдяки обертанню Землі навколо своєї осі – добовий (24 год.)/річний (1 рік) рух Землі; б) Земля обертається із заходу на схід/із сходу на захід або проти/за годинникової стрілки;

в) місцевий час залежить від географічної широти/географічної довготи; г) у межах кожного часового поясу всі годинники показують один час –

місцевий час середнього/ будь-якого меридіана поясу; д) якщо рухатися на схід від даного місця, різницю в часі потрібно додавати/віднімати, якщо на захід – навпаки;

е) нова доба відраховується від Ґрінвіцького меридіана/від 180-го меридіана.

Перевірте себе: правильно підкресленими є такі відповіді – із заходу на схід, проти, додавати, географічної довготи, від 180-го меридіана, середнього, добовий (24 год.).

Чи знаєте ви, що систему міжнародного відліку часу, якою ми користуємося, запропонував канадський інженер Сендфорд Флемінг у 1878 р.?

Розшифруйте ребуси:

Коли на екваторі тривалість дня і ночі однакова? а) Лише два дні на рік – 22 червня і 22 грудня.

б) Лише два дні на рік – 23 вересня і 21 березня. в) Лише один день на рік – 22 грудня.

г) Лише один день на рік – 22 червня. д) Увесь рік.

6

7

Вступ

ПРАКТИЧНА РОБОТА №2

Тема. Аналіз тектонічної карти.

Мета. Навчитися аналізувати тектонічну карту – читати її за допомогою умовних знаків, пояснювати розташування географічних об’єктів, виявляти основні географічні закономірності.

Обладнання. Тектонічна карта світу, фізична карта світу, олівці.

Завдання 1.1. Накресліть умовні знаки, якими зображено межі літосферних плит: а) розходження – б) сходження –

Завдання 1.2. Відшукайте на карті, між якими літосферними плитами швидкість руху (см/рік):

а) найбільша – Тихоокеанська і Китайська, 9,3 б) найменша – Євразійська і Північноамериканська, 1,0.

Завдання 2.1. Визначте, в яких тектонічних областях розташовані межі літосферних плит:

а) на материках – переважно альпійська складчастість; б) у Світовому океані – серединно-океанічні хребти, крайові океанічні жолоби.

Завдання 2.2. Співставте тектонічну і фізичну карти світу. Визначте, які форми рельєфу відповідають межам літосферних плит.

Гори – на суходолі ...

Серединно-океанічні хребти – в усіх океанах;

глибоководні жолоби: Маріанський – у Тихому океані, ...

Завдання 2.3. Співставте тектонічну і фізичну карти світу. Встановіть відповідність між тектонічними областями та формами рельєфу (на прикладі материка Південна Америка).

 

Тектонічні області

Форми рельєфу

1.

Виступи кристалічного фундаменту давніх

а) Бразильське плоскогір’я.

докембрійських платформ на поверхню (щити).

б) Гвіанське плоскогір’я.

2.

Осадовий чохол давніх докембрійських платформ

в) Гори Анди.

(плити).

г) Амазонська низовина.

3.

Області байкальської складчастості.

4.

Області альпійської складчастості.

д) Ла-Платська низовина.

Відповідь: 1 – а, б; 2 – а, б, г, д; 3 – а; 4 – в. На давніх докембрійських платформах розташовані рівнини (плоскогір’я, низовини), в складчастих областях – гори; чим молодша складчастість (альпійська), тим вищі гори.

7

8

Вступ

Завдання 3.1. Знайдіть помилку.

Перед вами географічні поняття тектонічних структур і форми рельєфу, пов’язані павутинням. Уважно простежте за кожною з ліній, що зв’я- зують їх. Знайдіть і поясніть помилки.

Помилки: докембрійським платформам не характерні гори, лише рівнини, так як це – відносно стійкі й вирівняні ділянки земної кори, тому й поверхня їх переважно рівнинна;

– в областях альпійської складчастості, які є наймолодші за віком, розташовані лише гори завдяки активним тектонічним рухам.

Завдання 3.2. Поясніть закономірності у поширенні стійких та рухомих ділянок земної кори і відповідних їм форм рельєфу:

а) на платформах як стійких ділянках земної кори розташовані рівнини тому що вони найдавніші за віком, відносно стійкі й вирівняні ділянки земної кори, тому й поверхня їх рівнинна;

б) складчастим рухомим тектонічним областям у рельєфі відповідають гори, тому що

тут відбуваються активні горотворчі процеси, вулкани, землетруси; в) на межі літосферних плит – гірські форми рельєфу, тому що тут відбуваються активні тектонічні рухи;

г) чим давніша складчастість (герцинська, каледонська, байкальська), тим гори за абсолютною висотою нижчі (г. Бандейра, 2890 м, Південна Америка), тому що гірські породи з часом руйнуються під дією зовнішніх процесів (вивітрювання).

Г

Е

К

 

А

 

Розгадайте кросворд.

 

1.

Вулкан у країні “льоду та вогню”.

 

 

 

 

 

К

О

К

 

С

2. Літосферна плита, яка “росте на пальмі”.

 

 

 

 

 

3.

Осадовий чохол давніх докембрійських платформ.

П

Л

И

 

А

 

4.

Найбільша глибина Світового океану.

 

 

 

 

 

Ж

О

Л

 

Б

5.

Літосферна плита на заході від “мідних гір”.

 

 

Для відповіді використайте назви географічних об’єктів:

 

 

 

 

 

 

Н

А

С

 

А

 

 

плита, жолоб, Кокос, Гекла, Наска.

8

9

Вступ

ПРАКТИЧНА РОБОТА №3

Тема. Аналіз карти “Кліматичні пояси та області світу”.

Мета. Навчитись аналізувати географічну карту кліматичних поясів та областей світу – читати її за допомогою умовних знаків, виявляти і пояснювати особливості типів клімату Землі та закономірності поширення кліматичних поясів і областей.

Обладнання. Карта кліматичних поясів та областей світу, кліматична карта світу, кольорові олівці.

Завдання 1.1. Користуючись картою “Кліматичні пояси та області світу”, запишіть назви кліматичних поясів:

а) основних – екваторіальний, тропічний, помірний, арктичний і антарктичний; б) перехідних – субекваторіальний, субтропічний, субарктичний і субантарктичний.

Завдання 1.2. У яких кліматичних поясах та областях розташована Україна?

а) кліматичні пояси – помірний (більша частина України), субтропічний (Південний берег Криму); б) кліматичні області – в помірному поясі – помірно континентального

клімату, в субтропічному поясі – середземноморського клімату.

Завдання 2.1. Заповніть таблицю. Використайте умовні знаки для опису властивостей повітряних мас: ЕПМ – екваторіальна, ТПМ – тропічна, ППМ – помірна, АПК – арктична та антарктична; t – температура повітря; В – область високого атмосферного тиску, Н – область низького атмосферного тиску; – низхідні потоки повітря, – висхідні потоки повітря; – мало

опадів, сухо;

– багато опадів, волого.

Північна півкуля.

 

 

 

 

Кліматичний пояс

Повітряні маси та їх

Кількість

Особливості типів клімату

 

властивості

сезонів

 

 

 

 

 

 

 

Екваторіальний: протягом

 

ЕПМ – t +27 С; Н ;

 

усього року жарко та

Екваторіальний

 

2000-3000 мм і

1

волого; опади випадають

 

більше

 

рівномірно; слабкі нестійкі

 

 

 

 

вітри

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЕПМ – t +27 С; Н ;

 

Субекваторіальний: чітко

 

 

2000-3000 мм і

 

виражені два сезони – літо з

 

більше

 

ознаками екваторіального

 

 

(влітку)

 

клімату і зима з ознаками

Субекваторіальний

 

2

тропічного клімату. Зима

 

 

 

 

ТПМ – t +20 С, до

 

 

трохи прохолодніша за

 

+30 С; В ; 100-

 

 

 

літо, але відзначається

 

250 мм

 

 

 

сухістю. На океанах вини-

 

 

 

 

 

 

(взимку)

 

кають тропічні циклони

 

 

 

 

 

9

10

Вступ

 

 

 

 

 

 

Тропічний пустельний ду-

 

ТПМ – t +30 С, до +58

 

же жарко, сухо, дощі випа-

 

і >С; В ;

1; перева-

 

дають нечасто; сформува-

 

жають пасати

 

 

лись найбільші пустелі сві-

 

 

 

(влітку)

 

ту – Сахара, Атакама,

 

 

 

 

 

 

Наміб і ін.

Тропічний

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТПМ – t

+15 С, +16 С;

 

 

 

В ;

та морські ПМ,

 

Тропічний вологий жарко,

 

які надходять з паса-

 

волого, дощі – з океанів, на

 

тами з океанів на

 

 

сх. узбережжя материків,

 

суходіл, на сх. узбе-

 

особливо в горах може випа-

 

режжя, 1000-2000 мм

 

дати кілька тис. мм опадів

 

 

 

(взимку)

 

 

 

 

 

 

 

ТПМ –– t +30 С, +15 С;

 

Субтропічний континен-

 

В ;

, пасати

 

 

тальний – в центрі

 

 

 

(влітку)

 

материків сухо.

 

 

 

 

Мусонний – на сході, літо

Субтропічний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ППМ – t +16 С, +8 С;

2

вологе, зима суха.

 

 

Субтропічний середноземно-

 

можливі снігопади;

 

 

 

морський літо сухе, зима

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(взимку)

 

волога з рівномірним зволо-

 

 

 

 

 

 

женням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Морський – опади увесь рік,

 

ППМ – 4 пори року,

 

м’який клімат (тепла

 

 

течія).

 

коливання t і опадів

 

 

 

Помірно континентальний –

 

упродовж року;

 

 

літо вологіше, тепле; зима –

Помірний

переважно Н ;

 

4

сухіша, холодна.

 

 

500-1000 мм і

 

 

Континентальний – опадів

 

більше, в центрі

 

 

найменше; зима – дуже

 

материків 100 мм

 

холодна, літо – жарке.

 

 

Мусонний – холодна, суха

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зима; жарке, вологе літо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ППМ – t 0 С, +10 С; Н ;

 

Субарктичний – великі

 

 

500 мм у вигляді

 

 

 

 

сезонні коливання

 

дощу і снігу;

 

 

 

 

 

температури повітря. На

Субарктичний

 

 

(влітку)

 

 

 

 

 

2

материках – суцільне

(субантарктичний)

 

 

 

 

АПМ – t 0 С, –32 С;

 

поширення багаторічної

 

В ; до 200 мм, сильні

 

 

 

мерзлоти ґрунту.

 

стокові вітри;

 

 

 

 

 

На океані – плавуча крига

 

 

 

(взимку)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АПМ –t –8 ;– 16 ; –24

 

Арктичний – дуже морозна

 

–32 С; В ;

200 мм і

 

зима та холодне літо.

 

менше; стокові холодні

 

Полярні

 

Опадів випадає мало.

сухі вітри від Північ.

 

(арктичний і

2

Потужний льодовиковий

полюса на окраїни Пн.

антарктичний)

 

покрив на островах (острів

Льодовитого океану,

 

 

 

Гренландія – до 2000 м і ін.).

 

які іноді проникають

 

 

далеко на материки

 

На океані – плавуча крига.

 

 

 

 

 

 

 

10

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]