- •Мета, предмет і завдання мвп.
- •Структура і зміст процесу навчання природознавства.
- •Методологічні основи методики викладання природознавства. Зв’язок методики з іншими науками.
- •Принципи навчання, їх місце, роль, значення при вивченні курсу природознавства. Реалізація краєзнавчого принципу навчання природознавства в початковій школі.
- •Методика формування природничих уявлень, понять й умінь в процесі навчання природознавства. Види природничих знань, що формуються в початковій школі.
- •Класифікація методів навчання в курсі природознавства. Вибір та оптимальне поєднання методів і прийомів. Використання дидактичних ігор на уроках «я і Україна» у початковій школі.
- •Засоби наочності та методика їх використання на уроках природознавства в початковій школі. Наочні посібники та їх класифікація. Педагогічні та гігієнічні вимоги до засобів навчання.
- •Формування народознавчих та суспільствознавчих понять в курсі природознавства. Методика формування пропедевтичних природничих уявлень та понять.
- •Дослідницький метод навчання на уроках природознавства в початковій школі. Формування дослідницьких умінь молодших школярів на уроках природознавства.
- •Методика викладання природознавства на сучасному етапі.
- •Дослід і спостереження як метод ознайомлення дітей початкової школи з природою. Методика організації та проведення спостережень за змінами в живій природі.
- •Організація і методика проведення спостережень як основного методу вивчення природознавства у початковій школі.
- •Географічний майданчик, його обладнання та значення в початковій школі. Робота учнів на географічному майданчику.
- •Форми організації навчального процесу при вивченні природознавства в початковій школі.
- •Урок – основна форма організації процесу навчання природознавства. Підготовка вчителя до уроку.
- •Типи і структура уроків з природознавства. Структура сучасного уроку природознавства в початковій школі.
- •Методика організації і проведення предметних уроків в процесі вивчення природознавства. Закономірності підготовки і проведення.
- •Організація та методика проведення уроку-екскурсії у початкових класах. Їх навчальне та виховне значення.
- •Матеріальна база навчання природознавства. Значення матеріальної бази. Куток живої природи та організація роботи в ньому. Вимоги до кутка живої природи.
- •Позаурочна та позакласна робота природничого характеру в початковій школі. Масова позакласна робота.
- •Проведення комбінованих та узагальнюючих уроків з природознавства. Їх структура та варіативність.
- •Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках природознавства. Нестандартні уроки з природознавства.
- •Особливості проведенняуроку з природознавства в малокомплектній школі. Орієнтоване їх планування.
- •Проведення уроків з використанням новітніх педагогічних технологій на уроках природознавства.
- •Формування екологічної свідомості молодших школярів. Екологічні дозвілля в системі природоохоронної роботи сучасної початкової школи.
- •Інтерактивні методи навчання природознавства в початковій школі.
- •Ігри як засіб екологічного виховання молодшого школяра на уроках природознавства.
- •Проблема сільської малокомплектної школи. Організація навчально-виховного процесу на уроках природознавства.
- •Зміст і методи диференційованого навчання в початковій школі на уроках природознавства.
- •Моделювання структури уроку з природознавства з елементами диференціації.
Проведення комбінованих та узагальнюючих уроків з природознавства. Їх структура та варіативність.
Структура комбінованого уроку неоднозначна і залежить від того, які дидактичні цілі в ньому поєднуються. Комбінований урок має дві або кілька дидактичних цілей. При плануванні комбінованого уроку необхідно точно встановити, які дидактичні цілі та структурні елементи комбінуються. Структура комбінованого уроку: 1. Організаційний момент (0,5-1 хв). 2. Хвилинка календаря (3 хв). 3. Перевірка раніше засвоєних знань (8-10 хв). 4. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань і вмінь учнів (1-2 хв). 5. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети і завдань уроку (1-2 хв). 6. Сприймання і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу (20-25 хв). 7. Осмислення, узагальнення і систематизація знань (5 хв). 8. Повідомлення Д/З. 9. Підсумок уроку (2-3 хв).
Урок узагальнення проводять після вивчення основних розділів програми. Основна мета цього уроку – з вивченого виділити найважливіше, закріпити й систематизувати знання учнів про предмети і явища неживої і живої природи, узагальнити вивчені факти. Структура узагальнюючого уроку: 1. Організаційний момент. 2. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і мети уроку. 3. Узагальнення результатів спостережень, проведених учнями протягом сезону. 4. Підсумок. 5. Д/З.
№22
Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках природознавства. Нестандартні уроки з природознавства.
Процес пізнавальної діяльності розпочинається із сприймання окремих явищ, предметів, подій, які відбуваються через відчуття окремих ознак або властивостей, що діють на аналізатори суб’єкта. Наприклад, під час знайомства з квіткою у дітей утворюються різні відчуття: колір, форма, запах та інше. Всі ці ознаки самі по собі не існують, а належать конкретному об’єкту – квітці. Тому у свідомості дитини виникає її образ. Для активізації пізнавальної діяльності школярів слід використовувати методи «поміркуй», «прийми до уваги», «намалюй», «напиши казку, оповідання», орієнтувати учня на індивідуальний підхід – власний вибір, прийняття рішення, відповідальність за зроблену справу. Груповий метод роботи, навчання одними учнями інших є важливим процесом активізації пізнавальної діяльності та розвитком індивідуальних особливостей мислення учнів. Слід використовувати нестандартні уроки. Це «урок-подорож», «урок-казка», інтегровані уроки, урок-«без дзвінка», урок-проект, «урок-суд» і т. д. При виборі типу уроку слід враховувати вікові особливості учнів, їх бажання і вміння, а також той фактичний матеріал, який вивчатиметься на уроці.
№23
Особливості проведенняуроку з природознавства в малокомплектній школі. Орієнтоване їх планування.
До розробки методики організації навчального процесу на уроках природознавства в специфічних умовах малокомплектної школи входили основні питання – комплектування класів, планування навчальної діяльності природознавства, застосування форм, методів, прийомів. Значна увага приділялась організації самостійної роботи, використанню наочності на уроці. У специфічних умовах малокомплектної школи чергується робота під керівництвом вчителя із самостійною роботою учнів. Аналіз особливостей планування уроку для комплекту з двох класів, свідчить, що оптимальною кількістю переходів «з учителем-самостійно» на уроці можна вважати 4-5. В умовах малокомплектної школи, коли чергується робота під керівництвом учителя і самостійна робота учнів, велика увага приділяється організації кожного етапу уроку. Учитель моделює заняття з дітьми до зустрічі з ними: окреслює види спільної роботи та самостійного шляху до знань, уточнює, коли краще надати інструктаж, показати зразок. Самостійна робота на уроках природознавства дуже різноманітна за своїм змістом і характером, їй відводиться значне місце на всіх етапах опрацювання матеріалу. Важливого значення набуває в малокомплектній школі формування у дітей ставлення до навчання. Задача вчителя – навчити дітей вчитися, сформувати у них навички організовувати своє робоче місце і планувати роботу; навчити аналізувати, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати, перевіряти якість виконаної роботи; навчити дітей самостійно спостерігати, користуватися додатковою літературою. Навчальні програми для початкової школи побудовані таким чином, що ряд тем повторюється з класу в клас, але з іншим змістом, щоразу на вищому рівні складності. Це дає можливість проведення одно темних уроків, які стимулюють активність учнів, їх увагу, дає дітям змогу більше міркувати вголос і слухати товаришів; на цих уроках без обмежень можна використати будь-які технічні засоби. Дуже цікаво проходять вступні і узагальнюючі уроки при вивченні пір року. На таких уроках можна організовувати роботу по групах з різними завданнями. Діти меншого класу починають відповідати першими. Старші діти можуть доповнювати. На такі уроки старші готують виступи по темі.
№24