- •1. Предмет і завдання дидактики
- •2.Виникнення та основні етапи розвитку дидактики.
- •3. Завдання дидактики на сучасному етапі створення національної системи освіти.
- •4. Основні категорії дидактики.
- •5. Звязок дидактики з іншими науками.
- •6. Сутність процесу навчання, його істотні ознаки, зовнішня та внутрішня сторони.
- •7. Основні компоненти процесу навчання.
- •9. Зміст освіти в українській національній школі.
- •10. Види освіти за різними ознаками: за ступенем, за спеціальністю, за змістом.
- •11.Види освіти: загальна, політехнічна, професійна.
- •12. Навчальні плани і програми для початкової школи.
- •13.Навчальний план для початкової школи: загальна характеристика документа (інваріативна та варіативна складові)
- •14. Навчальна програма: структура, принципи побудови, вимоги до програми.
- •15. Підручники і посібникидля початкової школи.
- •2. До другого належать:
- •16. Модель структури підручника для початкової школи.
- •19. Базовий навчальний план
- •20. Сутність і поняття мотивів
- •21. Закономірності процесу навчання, їх характеристика
- •22. Етнопедагогіка про принципи навчання
- •23. Функції процесу навчння
- •24. Етапи, ланки процесу засвоєння знань.
- •25. Різні підходи до процесу навчання у сучасній школі. Дистанційне навчання.
- •26. Пояснювально-ілюстративне навчання
- •27. Проблемне навчання
- •28. Програмоване навчання.
- •29. Використання комп’ютерної техніки у навчальному процесі початкової школи
- •30. Принципи і правила навчання
- •31. Класифікація принципів навчання.
- •32. Характеристика принципів навчання у сучасній дидактиці.
- •33. Принцип науковості навчання.
- •34. Принцип зв’язку теорії навчання з життям і практикою.
- •35. Принцип систематичності й послідовності навчання.
- •36. Принцип свідомості та активності учнів у навчанні.
- •37. Принцип наочності навчання.
- •38. Принцип доступності навчання.
- •39. Принцип індивідуального підходу до учнів.
- •40. Принцип міцності засвоєння знань, умінь і навичок.
- •41. Виховуючий характер навчання
- •42. Принцип емоційності навчання
- •43. Типи навчально-виховних закладів освіти.
- •44. Наочність. Її значення в організації навчального процесу.
- •45. Види навчання
- •46. Виховання, навчання і розвиток особистості
- •47. Роль учителя у навчальному процесі початкової школи.
- •48-49. Урок як основна форма організації навчання в школі. Типи ти структура уроків.
- •50. Підготовка учителя до уроку
- •51. Основні вимого до уроку
- •52. Особливості роботи з обдарованими дітьми
- •53. Методи і прийоми навчання
- •54. Дидактичні особливості уроків для учнів шестирічного віку.
- •55. Форми роботи учнів на уроці
- •56. Методи організації і здійснення навчальної діяльності учнів
- •57. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності
- •7.Метод створення відчуття успіху в навчанні
- •58. Методи контроль і самоконтролю у навчанні
- •59. Особливості роботи вчителя в сільській малокомплектній школі
- •60. Критерії якості уроку
- •61. Освітнє і виховне значення контролю і оцінки успішності учнів.
- •62.Педагогічні вимоги до контролю і оцінки успішності учнів.
- •63.Основні функції, форми та види контролю успішності учнів.
- •64.Диференціація та індивідуалізація навчання в початковій школі.
- •65. Критерії оцінки знань , навичок і вмінь учнів початкових класів.
- •67.Особливості класно-урочної системи.
- •68. Особливості організації інтегрованих уроків у початковій школі
- •69.Мета уроку як компонент цілісного педагогічного процесу.
- •70.Домашня навчальна робота учнів.
- •71. Засоби навчання і їх характеристика
- •72.Причини втрати інтересу до навчання в початкових класах
- •73. Особливості оцінювання знань за 12 бальною системою
- •74. Самостійна робота учнів.
- •75. Причини неуспішності та шляхи їх подолання
- •76. Проблема навчання обдарованих учнів
- •77. Оцінка результатів навч.-пізнавальної діяльності учнів
- •78. Критерії і норми оцінювання учнів
- •79. Компетентнісний підхід до змісту освіти
- •80. Ключові компетентності особистості
19. Базовий навчальний план
Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів визначає структуру та зміст загальної середньої освіти через інваріантну і варіативну складові, які встановлюють погодинне та змістове співвідношення між освітніми галузями (циклами навчальних предметів), гранично допустиме навчальне навантаження учнів та загальнорічну кількість навчальних годин. Інваріантна складова змісту загальної середньої освіти формується на державному рівні, є єдиною для всіх закладів загальної середньої освіти, визначається через освітні галузі Базового навчального плану. Варіативна складова змісту загальної середньої освіти формується загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону та індивідуальних освітніх запитів учнів (вихованців).
Базовий навчальний план для загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності затверджується Кабінетом Міністрів України.
20. Сутність і поняття мотивів
Визначальним компонентом організації навчальної діяльності є мотивація. Вона може бути внутрішньою або зовнішньою щодо діяльності, однак завжди є внутрішньою характеристикою особистості як суб'єкта цієї діяльності.
Передумовою успіху в ній є сформованість спонукальної сфери, розвиток якої потребує цілеспрямованого педагогічного впливу.
І Мотив (франц. motif, лат. motus - рух) - спонукання до діяльності, пов'язане із задоволенням потреб людини.
Пов'язаний він із задоволенням наявних потреб суб'єкта діяльності, а тому відіграє спонукальну функцію, зумовлює предметну спрямованість активності людини.
Розрізняючи мотиви, учень розуміє, чому потрібно вчитися, але це може і не спонукати його до навчальної діяльності.
Мотивація - система спонукань які зумовлюють активність організму і визначають її спрямованість.
Навчальна мотивація ґрунтується на потребі, яка стимулює пізнавальну активність дитини, її готовність до засвоєння знань. Потреба не визначає характеру діяльності, її предмет окреслюється тоді, коли людина починає діяти.
Спонукальна (мотиваційна) складова навчальної діяльності охоплює пізнавальні потреби, мотиви і сенси навчання.
Важливою умовою учіння є наявність пізнавальної потреби і мотиву самовдосконалення, самореалізації та самовираження.
Емоційне переживання пізнавальної потреби постає як інтерес.
21. Закономірності процесу навчання, їх характеристика
Навчальний процес є соціальним процесом, якому властиві специфічні закономірні зв'язки. їх особливість полягає в тому, що ці закономірності проявляються не спонтанно, не з природною послідовністю, а реалізуються через свідому діяльність суспільних, колективних чи індивідуальних суб'єктів.
Закономірності навчання – це об’єктивні, стійкі й істотні зв’язки в навчальну процесі, що зумовлюють його ефективність.
Між будь-якими явищами існують зовнішні і внутрішні зв'язки. Усередині процесу навчання діють внутрішні закономірності, що відображають зв'язки між основними його суб'єктами і компонентами. 1. Єдність викладання і учіння. Ці два компоненти нерозривно взаємозумовлені, утворюють "клітину" навчального процесу. Викладання спрямоване на "перетворення" змісту навчання на зміст свідомості, на властивості особистості. Діяльність учителя визначається об'єктивними (цілі навчання, умови його організування, засоби навчання і матеріально-технічне забезпечення, обсяг часу) і суб'єктивними (педагогічні та дидактичні можливості вчителя, рівень його майстерності, стиль викладання, комунікативні здібності тощо) чинниками. Основною характеристикою діяльності вчителя є його керівна роль у процесі навчання. Викладання передбачає зустрічний процес учіння (діяльність учня), під час якого відбувається формування особистості. Позиція учня в процесі навчання характеризується одночасно позиціями суб'єкта і об'єкта.
2. Взаємозалежність процесів навчання, виховання і розвитку. Навчання і виховання відіграють вирішальну роль у розвитку особистості; вони передують розвиткові, визначають його. Навчання має створювати зону найближчого розвитку дитини. Без навчання практично неможливо здійснювати виховання: знання певних норм моралі, поведінки допомагає результативно навчатися.
3. Взаємозалежність навчання і реальних навчальних можливостей учнів. Кожний вік характеризується специфічними особливостями. Знаючи вікові особливості, учитель добирає відповідні засоби, форми і методи навчання для ефективного засвоєння учнями знань, виховання в них позитивних моральних якостей і розвитку особистості.
4. Залежність ефективності навчання від єдності дій педагога з діями учнів. Якщо активність учителя і учня збігається, настає явище педагогічного резонансу. Навчання ефективне тоді, коли воно стимулює активність, самостійність учнів, потребу у самоосвіті.
5. Взаємозалежність завдань, змісту, методів і форм навчання. Навчальний процес починається з проектування його цілей і завдань. Цілі і завдання визначають засоби навчання, форми і методи. Зміст навчального матеріалу має забезпечувати повноту розв'язання завдань, він впливає на вибір методів, форм і технічних засобів навчання.