- •1. Предмет і завдання дидактики
- •2.Виникнення та основні етапи розвитку дидактики.
- •3. Завдання дидактики на сучасному етапі створення національної системи освіти.
- •4. Основні категорії дидактики.
- •5. Звязок дидактики з іншими науками.
- •6. Сутність процесу навчання, його істотні ознаки, зовнішня та внутрішня сторони.
- •7. Основні компоненти процесу навчання.
- •9. Зміст освіти в українській національній школі.
- •10. Види освіти за різними ознаками: за ступенем, за спеціальністю, за змістом.
- •11.Види освіти: загальна, політехнічна, професійна.
- •12. Навчальні плани і програми для початкової школи.
- •13.Навчальний план для початкової школи: загальна характеристика документа (інваріативна та варіативна складові)
- •14. Навчальна програма: структура, принципи побудови, вимоги до програми.
- •15. Підручники і посібникидля початкової школи.
- •2. До другого належать:
- •16. Модель структури підручника для початкової школи.
- •19. Базовий навчальний план
- •20. Сутність і поняття мотивів
- •21. Закономірності процесу навчання, їх характеристика
- •22. Етнопедагогіка про принципи навчання
- •23. Функції процесу навчння
- •24. Етапи, ланки процесу засвоєння знань.
- •25. Різні підходи до процесу навчання у сучасній школі. Дистанційне навчання.
- •26. Пояснювально-ілюстративне навчання
- •27. Проблемне навчання
- •28. Програмоване навчання.
- •29. Використання комп’ютерної техніки у навчальному процесі початкової школи
- •30. Принципи і правила навчання
- •31. Класифікація принципів навчання.
- •32. Характеристика принципів навчання у сучасній дидактиці.
- •33. Принцип науковості навчання.
- •34. Принцип зв’язку теорії навчання з життям і практикою.
- •35. Принцип систематичності й послідовності навчання.
- •36. Принцип свідомості та активності учнів у навчанні.
- •37. Принцип наочності навчання.
- •38. Принцип доступності навчання.
- •39. Принцип індивідуального підходу до учнів.
- •40. Принцип міцності засвоєння знань, умінь і навичок.
- •41. Виховуючий характер навчання
- •42. Принцип емоційності навчання
- •43. Типи навчально-виховних закладів освіти.
- •44. Наочність. Її значення в організації навчального процесу.
- •45. Види навчання
- •46. Виховання, навчання і розвиток особистості
- •47. Роль учителя у навчальному процесі початкової школи.
- •48-49. Урок як основна форма організації навчання в школі. Типи ти структура уроків.
- •50. Підготовка учителя до уроку
- •51. Основні вимого до уроку
- •52. Особливості роботи з обдарованими дітьми
- •53. Методи і прийоми навчання
- •54. Дидактичні особливості уроків для учнів шестирічного віку.
- •55. Форми роботи учнів на уроці
- •56. Методи організації і здійснення навчальної діяльності учнів
- •57. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності
- •7.Метод створення відчуття успіху в навчанні
- •58. Методи контроль і самоконтролю у навчанні
- •59. Особливості роботи вчителя в сільській малокомплектній школі
- •60. Критерії якості уроку
- •61. Освітнє і виховне значення контролю і оцінки успішності учнів.
- •62.Педагогічні вимоги до контролю і оцінки успішності учнів.
- •63.Основні функції, форми та види контролю успішності учнів.
- •64.Диференціація та індивідуалізація навчання в початковій школі.
- •65. Критерії оцінки знань , навичок і вмінь учнів початкових класів.
- •67.Особливості класно-урочної системи.
- •68. Особливості організації інтегрованих уроків у початковій школі
- •69.Мета уроку як компонент цілісного педагогічного процесу.
- •70.Домашня навчальна робота учнів.
- •71. Засоби навчання і їх характеристика
- •72.Причини втрати інтересу до навчання в початкових класах
- •73. Особливості оцінювання знань за 12 бальною системою
- •74. Самостійна робота учнів.
- •75. Причини неуспішності та шляхи їх подолання
- •76. Проблема навчання обдарованих учнів
- •77. Оцінка результатів навч.-пізнавальної діяльності учнів
- •78. Критерії і норми оцінювання учнів
- •79. Компетентнісний підхід до змісту освіти
- •80. Ключові компетентності особистості
69.Мета уроку як компонент цілісного педагогічного процесу.
З метою наукового аналізу і характеристики педагогічного процесу ми говоримо про цей процес взагалі. Насправді ж педагог має справу з процесом навчання, багатьма виховними процесами (моральне виховання, трудового, екологічного тощо), процесами розвитку індивідуальних особливостей учнів (здібностей, нахилів, інтересів тощо). Наприклад, розвиток пізнавальних, трудових, евристичних, винахідницьких та інших здібностей школярів, який вже багато років на спеціалізованих уроках творчості й в позакласній роботі успішно здійснює відомий педагог-новатор із підмосковного Реутова І. П. Волков.
Педагогічний процес є не механічним поєднанням цих процесів, а новим якісним утворенням, у якому всі складові процеси підпорядковуються єдиній меті. Складна діалектика відносин у середині педагогічного процесу полягає у наявності загального і збереженні специфічного.
Специфіка процесів зумовлена їх домінуючими функціями. Процес навчання переважно впливає на інтелектуальну сферу особистості, безпосередньо формує її свідомість. Тому він вносить особливий вклад у навчальну функцію. Процес виховання звернений, насамперед, до ставлень, дій та емоцій особистості. Він переважно впливає на мотиваційну та діяльнісно поведінкову сферу. У зв'язку з цим його домінуючою функцією є функція виховна.
Кожен із процесів у цілісному педагогічному процесі виконує й супутні функції. Так, процес навчання здійснює не лише навчальну, а й виховну і розвивальну функції; процес виховання - навчальну і розвивальну. Спеціально побудовані процеси розвитку здібностей, нахилів учнів суттєво впливають на розширення і поглиблення їх знань, умінь, навичок, на формування ставлень до відповідних видів діяльності, поведінку. Тобто виконують відповідну навчальну і виховну функції. Цей характер взаємозв'язків відбивається на меті, завданнях, змісті, формах і методах органічно невіддільних процесів. Так, наприклад, у змісті навчання переважає формування наукових уявлень, засвоєння понять, законів, принципів, теорій, які згодом значно впливають на розвиток мислення, формування наукового світогляду. У змісті виховання переважає формування ціннісних орієнтацій, досвіду ставлень до навколишньої дійсності і самого себе, мотивів, способів і правил соціально значимої поведінки і діяльності. Водночас зміст виховання розвиває в учнів уявлення, сприяє формуванню знань та умінь, стимулює інтерес до навчання, їх активність в учінні.
Методи (шляхи) навчання і виховання відрізняються акцентом: якщо навчання використовує здебільшого способи впливу на інтелектуальну сферу, то виховання, не відкидаючи їх, використовує способи, які впливають на мотиваційну і діяльнісно-поведінкову сферу. Водночас методи навчання і виховання взаємопов'язані. Неможливо формувати будь-яку якість особистості, не навчаючи учнів оволодівати нормами суспільної поведінки, не стимулюючи їх учіння.
Отже, всі складові педагогічного процесу завдяки взаємозв'язкам створюють нове якісне утворення, для якого характерна цілісність. Саме цілісність педагогічного процесу забезпечує умови для реалізації головної мети освіти - повноцінного всебічного і гармонійного розвитку особистості.