- •1. Предмет і завдання дидактики
- •2.Виникнення та основні етапи розвитку дидактики.
- •3. Завдання дидактики на сучасному етапі створення національної системи освіти.
- •4. Основні категорії дидактики.
- •5. Звязок дидактики з іншими науками.
- •6. Сутність процесу навчання, його істотні ознаки, зовнішня та внутрішня сторони.
- •7. Основні компоненти процесу навчання.
- •9. Зміст освіти в українській національній школі.
- •10. Види освіти за різними ознаками: за ступенем, за спеціальністю, за змістом.
- •11.Види освіти: загальна, політехнічна, професійна.
- •12. Навчальні плани і програми для початкової школи.
- •13.Навчальний план для початкової школи: загальна характеристика документа (інваріативна та варіативна складові)
- •14. Навчальна програма: структура, принципи побудови, вимоги до програми.
- •15. Підручники і посібникидля початкової школи.
- •2. До другого належать:
- •16. Модель структури підручника для початкової школи.
- •19. Базовий навчальний план
- •20. Сутність і поняття мотивів
- •21. Закономірності процесу навчання, їх характеристика
- •22. Етнопедагогіка про принципи навчання
- •23. Функції процесу навчння
- •24. Етапи, ланки процесу засвоєння знань.
- •25. Різні підходи до процесу навчання у сучасній школі. Дистанційне навчання.
- •26. Пояснювально-ілюстративне навчання
- •27. Проблемне навчання
- •28. Програмоване навчання.
- •29. Використання комп’ютерної техніки у навчальному процесі початкової школи
- •30. Принципи і правила навчання
- •31. Класифікація принципів навчання.
- •32. Характеристика принципів навчання у сучасній дидактиці.
- •33. Принцип науковості навчання.
- •34. Принцип зв’язку теорії навчання з життям і практикою.
- •35. Принцип систематичності й послідовності навчання.
- •36. Принцип свідомості та активності учнів у навчанні.
- •37. Принцип наочності навчання.
- •38. Принцип доступності навчання.
- •39. Принцип індивідуального підходу до учнів.
- •40. Принцип міцності засвоєння знань, умінь і навичок.
- •41. Виховуючий характер навчання
- •42. Принцип емоційності навчання
- •43. Типи навчально-виховних закладів освіти.
- •44. Наочність. Її значення в організації навчального процесу.
- •45. Види навчання
- •46. Виховання, навчання і розвиток особистості
- •47. Роль учителя у навчальному процесі початкової школи.
- •48-49. Урок як основна форма організації навчання в школі. Типи ти структура уроків.
- •50. Підготовка учителя до уроку
- •51. Основні вимого до уроку
- •52. Особливості роботи з обдарованими дітьми
- •53. Методи і прийоми навчання
- •54. Дидактичні особливості уроків для учнів шестирічного віку.
- •55. Форми роботи учнів на уроці
- •56. Методи організації і здійснення навчальної діяльності учнів
- •57. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності
- •7.Метод створення відчуття успіху в навчанні
- •58. Методи контроль і самоконтролю у навчанні
- •59. Особливості роботи вчителя в сільській малокомплектній школі
- •60. Критерії якості уроку
- •61. Освітнє і виховне значення контролю і оцінки успішності учнів.
- •62.Педагогічні вимоги до контролю і оцінки успішності учнів.
- •63.Основні функції, форми та види контролю успішності учнів.
- •64.Диференціація та індивідуалізація навчання в початковій школі.
- •65. Критерії оцінки знань , навичок і вмінь учнів початкових класів.
- •67.Особливості класно-урочної системи.
- •68. Особливості організації інтегрованих уроків у початковій школі
- •69.Мета уроку як компонент цілісного педагогічного процесу.
- •70.Домашня навчальна робота учнів.
- •71. Засоби навчання і їх характеристика
- •72.Причини втрати інтересу до навчання в початкових класах
- •73. Особливості оцінювання знань за 12 бальною системою
- •74. Самостійна робота учнів.
- •75. Причини неуспішності та шляхи їх подолання
- •76. Проблема навчання обдарованих учнів
- •77. Оцінка результатів навч.-пізнавальної діяльності учнів
- •78. Критерії і норми оцінювання учнів
- •79. Компетентнісний підхід до змісту освіти
- •80. Ключові компетентності особистості
61. Освітнє і виховне значення контролю і оцінки успішності учнів.
Процес навчання в школі спрямований на вирішення навчально-виховних завдань, кожне з яких характеризується дидактичною завершеністю. Обов'язковим компонентом цього процесу є контроль знань, умінь та навичок, тобто перевірка його результативності.
Головна мета контролю як дидактичного засобу управління навчанням — забезпечення його ефективності приведенням до системи знань, умінь, навичок учнів, самостійного застосування здобутих знань на практиці, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти.
Контроль знань учнів складається з: перевірки — виявлення рівня знань, умінь та навичок; оцінки — вимірювання рівня знань, умінь і навичок; обліку — фіксування результатів у вигляді оцінок у класному
журналі, щоденнику учня, відомостях. За допомогою контролю в процесі навчання розв'язують низку завдань: виявлення готовності учнів до сприйняття, усвідомлення і засвоєння нових знань; отримання Інформації про характер самостійної роботи у процесі навчання; визначення ефективності організаційних форм, методів і засобів навчання; виявлення ступеня правильності, обсягу і глибини засвоєних учнями знань, умінь та навичок. Ці та інші завдання визначають зміст контролю, який змінюється із зміною дидактичних завдань.
62.Педагогічні вимоги до контролю і оцінки успішності учнів.
З метою забезпечення об'єктивного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів запроваджено 12-бальну шкалу, побудовану за принципом урахування їх особистих досягнень.
При визначенні навчальних досягнень учнів аналізу підлягають:
- характеристики відповіді учня: елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обґрунтована, творча;
- якість знань: правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;
- ступінь сформованості загально навчальних та предметних умінь і навичок;
- рівень оволодіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
досвід творчої діяльності (вміння виявляти і розв'язувати проблеми, формулювати гіпотези);
- самостійність оцінних суджень.
На основі цих орієнтирів виокремлюють чотири рівні навчальних досягнень учнів, які характеризуються такими показниками:
1) початковий рівень. Відповідь учня при відтворенні навчального матеріалу - елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення;
2) середній рівень. Учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв'язувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності;
3) достатній рівень. Учень знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, самостійно засвоює знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Його відповідь повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча бракує власних суджень. Учитель здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності;
4) високий рівень. Знання учня є глибокими, міцними, узагальненими, системними; він вміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.