57. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності

Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів

Метод формування пізнавального інтересу :

1. Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу

(відчуття збагачення знаннями спонукає учнів до самовдосконалення)

2 Метод опори на життєвий досвід учнів

(використання вчителем у навчальному процесі життєвого досвіду учнів - фактів, явищ, які вони спостерігали в житті, або в яких самі брали участь)

3.Метод емоційно-морального стимулювання

(включення у зміст навчання моральних ситуацій прикладів з життя чи літератури)

4.Метод зацікавлення

(реалізується за допомогою цікавих прикладів, парадоксальних фактів (цікаві аналогії, розкриття подробиць 3 життя відомих людей, розповіді про передбачення фантастів, проблемні запитання, досліди.

5.Метод емоційного сплеску та заохочення

(підтримка, підбадьорювання, заохочення; вчитель демонструє своє прагнення допомогти учню, він впевнений у його силах, здібностях)

6.Метод пізнавальних ігор

Пізнавальна гра - метод навчання, що допомагає учневі самостійно орієнтуватися у мотивах вчинків дійової осо обирати і втілювати зовнішні прояви її внутрішнього світу, прогнозувати педагогічний вплив. • Види пізнавальних ігор:

-ділова гра - діалог на професійному рівні, в якому відбуваються зіткнення різних думок, пропозицій,

і взаємна критика гіпотез. Їх обгрунтування, що призводить до появи нових знань і уявлень

-рольова гра - імпровізоване розігрування заданої ситуації

інтерактивна гра - метод навчання, заснований на досвіді, отриманому в результаті спеціально організованої соціальної взаємодії учасників з метою зміни індивідуальної моделі поведінки

симуляція - метод навчання, який моделює обмежені в часі, конкретні життєві ситуації, результат яких залежить від поведінки учасників процесу взаємодії

7.Метод створення відчуття успіху в навчанні

(зміцнює впевненість у своїх силах, пробуджує почуття гідності, бажання вчитися; "еврика” навмисна помилка, "допоможи мені”

Метод формування почуття обов'язку і відповідальності у навчанні

Показ учням суспільної та особистої значущості уміння (роз'яснення значимості уміння)

Висунення вимог, дотримання яких означає виконання учнями свого обов'язку

Привчання учнів до виконання вимог

Заохочення до сумлінного виконання обов'язків

Оперативний контроль за виконанням вимог і в разі потреби - вказівки на недоліки та зауваження

58. Методи контроль і самоконтролю у навчанні

Методи усного контролю

До них належать фронтальне та індивідуальне опитування.

Під час фронтального опитування  вчитель пропонує серію логічно пов'язаних між собою запитань для учнів усього класу. Воно сприяє систематизації знань, розвиває навчальну активність учнів, але не враховує індивідуального темпу мислення, стимулює прості відповіді, тому його необхідно поєднувати з індивідуальним опитуванням.

У процесі індивідуального опитування учень має змогу самостійно висловлювати свої думки, коригувати їх і доповнювати. Ефективність методів усного контролю залежить від ретельної підготовки вчителя, чіткості формулювання запитань (зрозумілості, лаконічності) і ступеня їх проблемності

Методи письмового контролю Вони спрямовані на аналіз документального матеріалу, визначення характеру допущених учнями помилок і способів їх подолання. Найпоширенішими є такі методи письмового контролю: контрольні роботи, твори, диктанти, письмові заліки, контрольні тестові роботи програмованого типу (перелік запитань і можливі варіанти відповідей).

Методи лабораторного контролю Ці методи забезпечують можливість перевірити рівень сформованості вміння застосовувати здобуті знання на практиці. Вони спрямовані на перевірку вмінь учнів користуватися лабораторним обладнанням (амперметр, барометр, вольтметр, термометр тощо). Метод лабораторного контролю охоплює також письмові та графічні роботи, розв'язання експериментальних завдань, які потребують здійснення дослідів.

Графічна перевірка

Використовується на уроках математики, креслення, образотворчого мистецтва та ін. Вона передбачає створення узагальненої наочної моделі, яка відображає взаємозв'язки в об'єктах і предметах, що вивчаються. Так, графічно можна зобразити умову задачі, механізми, прилади, процеси. Графічна перевірка забезпечує розвиток пізнавального інтересу, економить час, формує вміння узагальнювати, систематизувати, класифікувати вивчений матеріал, сприяє розвитку абстрактного мислення учнів. Основними формами графічної перевірки є складання таблиць, схем, побудова діаграм, графіків, створення малюнків, робота з картами. Вона часто поєднується з усною або письмовою, перевірками.

Тестова перевірка знань

Тест – сукупність підібраних за певними правилами стандартизованих завдань для вимірювання знань, психофізичних та інших особливостей особистості.

Види тестових завдань:

-Тести досягнень

(оцінювання рівня розвитку логічного мислення учнів)

-Тести креативності (оцінювання творчих здібностей учнів(

-Критеріально-орієнтовані тести (визначення динаміки індивідуальних досягнень щодо певного критерію – напр.. динаміки розвитку уміння)

-Нормативно-орієнтовані тести(зіставлення результатутестування окремого учня з результатами учнів нормативної вибірки)

Завдання можуть бути:

Закритими (містять готові варіанти відповідей)

-Вібір відповіді з кількох запропонованих;

-Вибір однієї з альтернативних відповідей:так чи ні;

-Встановлення відповідності(запишіть напроти кожного числа букви обраних відповідей)

-Встановлення правильної послідовноті.

Відкритими (вимагають самостійного формулювання відповідей)

-Завдання з пропусками

-Завдання які вимагають короткої відповіді

Програмовий контроль

(полягає у пред’явлення до всіх учнів стандартних вимог у процесі перевірки однакових за кількістю і складністю контрольних завдань, запитань) машинні безмашинні.