- •1. Предмет і завдання дидактики
- •2.Виникнення та основні етапи розвитку дидактики.
- •3. Завдання дидактики на сучасному етапі створення національної системи освіти.
- •4. Основні категорії дидактики.
- •5. Звязок дидактики з іншими науками.
- •6. Сутність процесу навчання, його істотні ознаки, зовнішня та внутрішня сторони.
- •7. Основні компоненти процесу навчання.
- •9. Зміст освіти в українській національній школі.
- •10. Види освіти за різними ознаками: за ступенем, за спеціальністю, за змістом.
- •11.Види освіти: загальна, політехнічна, професійна.
- •12. Навчальні плани і програми для початкової школи.
- •13.Навчальний план для початкової школи: загальна характеристика документа (інваріативна та варіативна складові)
- •14. Навчальна програма: структура, принципи побудови, вимоги до програми.
- •15. Підручники і посібникидля початкової школи.
- •2. До другого належать:
- •16. Модель структури підручника для початкової школи.
- •19. Базовий навчальний план
- •20. Сутність і поняття мотивів
- •21. Закономірності процесу навчання, їх характеристика
- •22. Етнопедагогіка про принципи навчання
- •23. Функції процесу навчння
- •24. Етапи, ланки процесу засвоєння знань.
- •25. Різні підходи до процесу навчання у сучасній школі. Дистанційне навчання.
- •26. Пояснювально-ілюстративне навчання
- •27. Проблемне навчання
- •28. Програмоване навчання.
- •29. Використання комп’ютерної техніки у навчальному процесі початкової школи
- •30. Принципи і правила навчання
- •31. Класифікація принципів навчання.
- •32. Характеристика принципів навчання у сучасній дидактиці.
- •33. Принцип науковості навчання.
- •34. Принцип зв’язку теорії навчання з життям і практикою.
- •35. Принцип систематичності й послідовності навчання.
- •36. Принцип свідомості та активності учнів у навчанні.
- •37. Принцип наочності навчання.
- •38. Принцип доступності навчання.
- •39. Принцип індивідуального підходу до учнів.
- •40. Принцип міцності засвоєння знань, умінь і навичок.
- •41. Виховуючий характер навчання
- •42. Принцип емоційності навчання
- •43. Типи навчально-виховних закладів освіти.
- •44. Наочність. Її значення в організації навчального процесу.
- •45. Види навчання
- •46. Виховання, навчання і розвиток особистості
- •47. Роль учителя у навчальному процесі початкової школи.
- •48-49. Урок як основна форма організації навчання в школі. Типи ти структура уроків.
- •50. Підготовка учителя до уроку
- •51. Основні вимого до уроку
- •52. Особливості роботи з обдарованими дітьми
- •53. Методи і прийоми навчання
- •54. Дидактичні особливості уроків для учнів шестирічного віку.
- •55. Форми роботи учнів на уроці
- •56. Методи організації і здійснення навчальної діяльності учнів
- •57. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності
- •7.Метод створення відчуття успіху в навчанні
- •58. Методи контроль і самоконтролю у навчанні
- •59. Особливості роботи вчителя в сільській малокомплектній школі
- •60. Критерії якості уроку
- •61. Освітнє і виховне значення контролю і оцінки успішності учнів.
- •62.Педагогічні вимоги до контролю і оцінки успішності учнів.
- •63.Основні функції, форми та види контролю успішності учнів.
- •64.Диференціація та індивідуалізація навчання в початковій школі.
- •65. Критерії оцінки знань , навичок і вмінь учнів початкових класів.
- •67.Особливості класно-урочної системи.
- •68. Особливості організації інтегрованих уроків у початковій школі
- •69.Мета уроку як компонент цілісного педагогічного процесу.
- •70.Домашня навчальна робота учнів.
- •71. Засоби навчання і їх характеристика
- •72.Причини втрати інтересу до навчання в початкових класах
- •73. Особливості оцінювання знань за 12 бальною системою
- •74. Самостійна робота учнів.
- •75. Причини неуспішності та шляхи їх подолання
- •76. Проблема навчання обдарованих учнів
- •77. Оцінка результатів навч.-пізнавальної діяльності учнів
- •78. Критерії і норми оцінювання учнів
- •79. Компетентнісний підхід до змісту освіти
- •80. Ключові компетентності особистості
23. Функції процесу навчння
Навчальний процес як складова частина загального процесу виховання всебічно розвиненої особистості, що відповідає потребам сучасного суспільства, повинен забезпечити виконання цього завдання реалізацією трьох функцій: освітньої, розвиваючої та виховної.
Освітня функція - Покликана забезпечити засвоєння учнями системи наукових знань, формування вмінь і навичок.
Знання — узагальнений досвід людства, що відображає різні галузі дійсності у вигляді фактів, правил, висновків, закономірностей, ідей, теорій, якими володіє наука. Освітня функція навчання повинна забезпечити: повноту знань, яка визначається засвоєнням передбачених навчальною програмою відомостей з кожної навчальної дисципліни. Окрім засвоєння системи знань, освітня функція забезпечує формування в учнів умінь та навичок.
Уміння — здатність на належному рівні виконувати певні дії, заснована на доцільному використанні людиною знань І навичок.
Розвиваюча функція -Передбачає розвиток учнів у процесі навчання. Розвиваюче навчання сприяє розвиткові мислення, формуванню волі, емоційно-почуттєвої сфери; навчальних інтересів, мотивів і здібностей.
Виховна функція .Виховний характер навчання — об'єктивна закономірність, що виявлялася в усі епохи. Водночас виховуючий характер навчання — важлива функція діяльності вчителя, який виховує підростаюче покоління насамперед у процесі навчання.
У процесі навчання формуються такі моральні якості, як почуття обов'язку і відповідальності, дружби й колективізму, доброти і гуманізму, активна позиція щодо навчання і життя взагалі, а також якості, необхідні майбутньому працівникові будь-якої галузі виробництва: вміння планувати свою роботу, добирати прийоми її виконання, контролювати себе, раціонально використовувати час.
24. Етапи, ланки процесу засвоєння знань.
Засвоєнням знань називається навчально-пізнвалаьна діяльність учнів спрямована на свідоме і міцне оволодіння знаннями та способами виконання навчальних дій.
Процес засвоєння проходить такі етапи: Сприймання — передбачає відображення у свідомості людини предметів і явищ навколишнього світу та їх взаємозв'язків. Осмислення і розуміння — передбачає усвідомлення сенсу сприймання інформації та розкриття суттєвих ознак предметів, явищ та зв'язків між ними. Він втілює перетворення конкретних образів у поняття — процес абстрагування. Як на етапі сприймання, так і на рівні осмислення та розуміння каталізатором виступають емоції. Саме тому емоційність повинна супроводжувати весь процес пізнання.
Узагальнення — це етап, на якому вирішальну роль відіграє синтез, коли щойно сформовані первинні поняття "об'єднуються" в поняття вищого рівня.
Закріплення в пам'яті — коли одержана ззовні інформація стає власним надбанням людини. Успіх цього етапу залежить від низки чинників: від спроможності пам'яті, особистої зацікавленості учня в інформації, від емоційного контексту, в якому відбувається процес, від авторитетності джерела (книжка, вчитель), з якого вона походить тощо.
Застосування знань, умінь і навичок. На цьому шляху знання поєднуються з діяльністю і, як мовилося вище, забезпечують формування умінь, а уміння з часом можуть трансформуватися в навички. Але все це залежить виключно від того, наскільки інформація відповідає потребам людини. Найміцнішими є ті знання, які знаходять застосування у діяльності. А залежно від частоти такого використання інформації, її засвоєння може вести до навичок. Очевидно, що на цьому етапі відбувається повне злиття нової інформації з раніше набутим інформативним досвідом.