- •1.Початок людського суспільства та його еволюція на території України
- •2. Трипільська культура.
- •5.Передумови та утворення держави на Русі. Норманська теорія походження Давньоруської держави.
- •6. Розвиток державності на Русі в х ст.( період правління князів Олега, Ігоря, княгині Ольги).
- •7.Реформаторська діяльність Володимира Великого.
- •9.Київська Русь в період феодальної роздробленості: причини, особливості, характер.
- •10. Культура та Історичне значення Київської Русі
- •11 Політичний розвиток Галицького і Волинського князівств у XI -XII ст. Та їх об'єднання. Роман Мстиславич.
- •12. Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького.
- •13. Галицько-волинське князівство наприкінці XIII - на початку XIV ст. ( за нащадків Данила Галицького).
- •15)Становлення Литовсько-руської держави (друга пол. Хіv ст.). Устрій держави
- •16. Становище України під владою Литви та Польщі наприкінці XIV - на початку XVI ст
- •17. Люблінська унія 1569 р. Та її наслідки в історії України.
- •18. Міжконфесійні стосунки на українських землях в XIV - XVI ст. Берестейська церковна унія 1596 р. Та її історичне значення.
- •19. Територія, умови і джерела формування козацтва.
- •20. Виникнення Запорізької Січі та її устрій. Д. Байда-Вишневецький.
- •21)Господарство та устрій Січі.
- •22)Утворення реєстрового козацтва
- •23)Козацько-селянські повстання проти шляхетської Польщі кінця 16 - 30-х років 17 ст.
- •24)Україна напередодні Визвольної війни середини 17 століття. Причини, характер, періодизація і рушійні сили війни
- •25)Перші перемоги козацько-селянської армії 1648 р. Політична програма Богдана Хмельницького. Формування органів державної влади в Україні
- •27)Україно – російський договір 1654 року та його оцінка в історіографії
- •28)Розвиток подій в Україні у 1654-1657 років. Політичні та соціально-економічні наслідки Визвольної війни під поводом б. Хмельницького
- •29)Початок Руїни. Гетьманування і. Виговського та ю. Хмельницького
- •30)Боротьба козацько-старшинських угрупувань за владу в Україні. Доба Руїни. Причини та наслідки. Андрусівське перемир’я.
- •31)Гетьманування п. Дорошенка
- •32)Боротьба проти Туреччини та Кримського ханства. “Вічний мир” 1686 р.
- •1613 Року п. Сагайдачний здійснив ще один вдалий морський похід проти турків і татар.
- •33)Україна за гетьманування Івана Мазепи (1687-1709).
- •34)Гетьман п. Орлик та його "Конституція".
- •35)Поступове обмеження автономії України в період гетьманування і.Скоропадського (1708-1721) та правління і Малоросійської колегії (1721-1727).
- •1) Контроль за генеральною військовою канцелярією
- •37)Гетьманування к.Розумовського (1750-1764). Остаточна ліквідація царизмом української автономії.
- •38)Політичне становище правобережних
- •39)Гайдамацький рух і Коліївщина.
- •40)Опришківський рух. Олекса Довбуш.
- •41)Поділи Польщі та їх значення.
- •42)Адміністративно-територіальний устрій українських земель.
- •43)Сутність українського національного Відродження, його передумови, особливості та етапи розвитку.
- •44)Таємні масонські і декабристські організації на Україні.
- •45)Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства. Т.Шевченко.
- •46)Зародження та розвиток громадсько-політичних організацій та партій у другій половині хіх ст.
- •47)Соціально-економічне становище. Реформи 60-70-х рр. В Україні.
- •48)Входження Галичини в склад Австрії. Адміністративно-територіальний устрій.
- •49)Початок українського національного відродження. Діяльність “Руської Трійці
- •50)Революція 1848 р. В Галичині.
- •51)Суспільно-політичний рух після 1848 р. Перші українські політичні партії.
- •52)Закарпаття та Буковина під владою Австрійської імперії.
- •53)Розвиток суспільно-політичного руху на поч. Хх ст.
- •54)Україна в революції 1905-1907 рр.
- •55)Українські землі в 1907-1914 рр.
- •56)Україна в роки Першої світової війни.
- •57)Лютнева революція і піднесення національно-визвольного руху в Україні. Центральна Рада
- •58. Виникнення та діяльність Української Центральної Ради і та іі універсали уцр
- •59-60. УКраїнсько-більшовицька війна. 4 універсал. Берестеййський мир.
- •61.Українська гетьманська держава гетьмана Скоропадського
- •63)Внутрішня і зовнішня політика Директорії. Акт соборності
- •64)Проголошення зунр.
- •65)Внутрішня і зовнішня політика зунр.
- •66. Причини поразки Української революції 1917-1920 рр.
- •67)Нова економічна політика: особливості та наслідки.
- •68)Входження України в склад срср. Кордони урср
- •69.Політика "українізації" в Радянській Україні у 1920-х роках: причини, суть і наслідки.
- •70)Індустріалізація: причини та наслідки.
- •71.Суцільна колективізація сільського господарства в усрр. Голод 1932-1933рр.
- •72.Сталінські репресії в усрр у 1930-х рр.
- •73.Західна Україна під владою Польщі у міжвоєнний період (1919-1939рр.).
- •74 Буковина і закарпаття в 1920-1930-х роках.
- •75)Пакт Молотова-Ріббентропа і Західна Україна.
- •76. Напад фашиської німеччини на срср .Оборонні бої червоної армії на україні в 1941-42р
- •78 Антифашистський рух опору в Україні.Боротьба упа
- •79.Наступ Червоної армії в 1943-1944 роках і вигнання німецьких агресорів з України. Приєднання Закарпаття до Української рср.
- •80.Становище України в останні роки сталінського керівництва (1945-1953рр.).
- •81. Хрущовська ""відлига" на Україні (1953-1964 рр.).“Шестидесятники”.
- •82. Кризові явища у соціально-економічному житті України в роки брежнєвського "застою”. Прихід до влади в усрр в. Щербицького і наступ на національно-демократичнісили.
- •84) Тенденції та основні події політичного розвитку України 1991-2007рр.
- •85. Соціально-економічні проблеми України сьогодні. Шляхи вирішення
- •87. Напрямки зовнішньої політики України в сучасних умовах.
17. Люблінська унія 1569 р. Та її наслідки в історії України.
Основні передумови підписання польсько-литовської унії були такими:
- прагнення до унії значної частини української, білоруської, литовської шляхти, яка: а) хотіла обмежити сваволю магнатів - великих землевласників; б) прагнула до полегшення своєї військової повинності;
- знесилене тривалими війнами з Московією, Велике князівство Литовське поступово втратило майже третину своєї території (Чернігово-Сіверщину на початку XVI ст., у 1513 р. - Смоленськ). Ситуація ускладнилися, коли спалахнула чергова війна - Лівонська (1558-1583 рр.).
Підписання угоди.
Розгляд питання про укладення унії розпочався в січні 1569 р. на спільному польсько-литовському сеймі у Любліні (звідси і назва угоди). .'М червня 1569 р. Люблінська унія була підписана. 1 липня 1569 р. її затвердили роздільно депутати польського і литовського сеймів.
Основні положення угоди.
Люблінська унія завершила процес Об'єднання двох держав, що розпочався з укладення Кревської унії I (85 р. За Люблінською унією Польське королівство та Велике князівство Литоовське об'єднувалися в єдину федеративну державу - Річ Посполиту (буквально- республіка) з виборним королем, загальним сеймом і сенатом, єдиною зовнішньою політикою. Литовська, українська та польська шляхта зрівнювалися в правах і набували права володіння маєтками на всій території Речі Посполитої. Ліквідувалися митні кордони, вводилася єдина грошова одиниця.
Велике князівство Литовське, як і Польське королівство, залишалося самостійним політичним організмом зі своєю вищою адміністрацією, власною скарбницею, військом, судово-правовою системою. Платою за державну суверенність, що вдалося зберегти знесиленому Великому князівству Литовському, стали українські землі, які переходили під юрисдикцію Польської корони.
Наслідки.
Люблінська унія була важливою історичною подією, яка мала суперечливі наслідки для долі України.
Негативні наслідки. Ця угода сприяла:
а) посиленню польської експансії на українські землі, наступу католицизму;
б) полонізації (ополяченню) української знаті;
в) покріпаченню селян, що було остаточно затверджено Литовським статутом 1588 р., який увів 20-річний термін піймання селян-утікачів і надав право шляхтичам самим установлювати всі повинності, розпоряджатися селянським життям і майном.
До позитивних наслідків унії можна віднести:
а) зближення українських земель із західноєвропейською культурою: через Польщу до України потрапляли ідеї Відродження, Реформації та Контрреформації; поширювалася західноєвропейська система освіти;
б) могутнє піднесення культурно-просвітницького руху, що сприяв зародженню та розвитку української національної самосвідомості; за відсутності держави культура залишалася єдиною сферою, у якій українці могли захистити свою самобутність.
18. Міжконфесійні стосунки на українських землях в XIV - XVI ст. Берестейська церковна унія 1596 р. Та її історичне значення.
З моменту розколу християнства 1054 р. на православну та католицьку гілки ідея унії (об'єднання) завжди знаходила своїх прихильників. Якщо православні вважали, що унія можлива лише за відмови Римського Папи від ієрархічної першості в християнській церкві, то основною вимогою католиків було визнання православними зверхності Папи.
Після церковного розколу слабіюча православна церква через критичні обставини все частіше звертається по допомогу до Заходу, до церкви католицької.
Після укладення Люблінської унії популярність ідей уніатства в Речі Посполитій посилилася. Зміцнення католицизму на тлі втрати православ'ям своїх позицій дало змогу Ватикану розставити свої акценти в питанні церковного об'єднання. Метою унії було приєднання православної церкви до католицької з обов'язковим визнанням верховенства Римського Папи. Ідею унії активно підтримував польський король, адже вона відкривала шлях для окатоличення та ополячення українських та білоруських земель, тим самим сприяючи консолідації Речі Посполитої.
Кризовий стан православної церкви створював у цей час умови не тільки для поширення ідей церковного єднання в українському суспільстві, а й для появи в ньому прихильників цієї ідеї. Особливістю цього періоду було те, що патронат-опіка, своєрідне середньовічне спонсорство церкві, поступово деформуючись, перетворюється на звичайне володіння церквою чи монастирем. Тепер вже не митрополит призначав єпископів, їх висували або ж пани — рада, або ж сам Великий князь, що відкрило доступ до вищої ієрархії світським особам, які не тільки не переймалися церковно-релігійними інтересами, а виявляли виключно матеріальну заінтересованість, зберігаючи при цьому свої світські звичаї .
Такі обставини спричинили моральну деградацію церковної ієрархії, загальну дезорганізацію та занепад православної церкви. Вона вже не могла бути гарантом збереження національних традицій та осередком культурного життя. Церковна криза зумовила втручання в релігійні справи міщанства, організованого в братства. Активно протидіючи окатоличенню та полонізації українців, братства спробували взяти під свій контроль церковне життя, особливо діяльність церковної ієрархії. Поступово в частини вищої церковної ієрархії православної церкви визріває думка про доцільність унії з католицькою церквою. В основі таких настроїв були хитросплетіння егоїстичних інтересів духовенства та реальних потреб церкви. Прихильників унії не влаштовувало втручання світської влади в релігійне життя, неконструктивна, на їхню думку, лінія Константинопольської патріархії, бажання не тільки зберегти власні земельні володіння, а й зрівнятися в політичних правах з католицьким духовенством. Свою роль у формуванні позиції уніатів відігравало й утворення 1589 р. сильного Московського патріархату, який одразу почав претендувати на канонічний та юридичний контроль над Київською митрополією і залежними від неї єпархіями в Речі Посполитій.
Намагаючись підняти престиж православного духовенства, подолати дискримінацію православних віруючих, водночас бажаючи вирішити низку власних інтересів, львівський єпископ Гедеон Балабан на з'їзді в Белзі (1590) став ініціатором підписання унії. До нього приєдналися луцький, турово-пінський та холмський єпископи. У 1595 р. Папа Климент VIII офіційно визнав унію.
Юридичне оформлення унії мало відбутися 1596 р. у м. Бересті. Однак собор розколовся на дві частини — уніатську та православну. Уніатська частина затвердила акт об'єднання церков та утворення греко-католицької церкви, яка підпорядковувалася Папі Римському. Було визнано основні догмати католицької церкви, водночас церковні обряди залишилися православними, а церковнослов'янська мова — мовою богослужіння. Уніатське духовенство, як і католицьке, звільнялося від сплати податків, уніатська шляхта нарівні з католицькою могла претендувати на державні посади. Православний собор не визнав правомірність рішення уніатів. Усі спроби примирення були марними.
Після укладення унії розпочався масовий наступ на православну церкву. Унія насаджувалася силою, православні церковні маєтності передавалися уніатам, православні залишилися без вищої церковної ієрархії. Водночас уніати перебували в стані невизначеності, ніби між двома вогнями. Православні вбачали в них зрадників, а католики не вважали їх повноцінними громадянами, до того ж не виконали значної частини своїх обіцянок на Берестейському соборі. Католицька верхівка вбачала в греко-католицькій церкві лише засіб поширення власного впливу, а не самостійну церковну організацію.
Берестейська унія була для Польщі зручною формою посилення своєї влади в українських землях, розширення сфери впливу католицизму, а для частини православного духовенства — спробою підняти його престиж, подолати дискримінацію православних віруючих, вивести православну церкву з кризи.