- •1.Початок людського суспільства та його еволюція на території України
- •2. Трипільська культура.
- •5.Передумови та утворення держави на Русі. Норманська теорія походження Давньоруської держави.
- •6. Розвиток державності на Русі в х ст.( період правління князів Олега, Ігоря, княгині Ольги).
- •7.Реформаторська діяльність Володимира Великого.
- •9.Київська Русь в період феодальної роздробленості: причини, особливості, характер.
- •10. Культура та Історичне значення Київської Русі
- •11 Політичний розвиток Галицького і Волинського князівств у XI -XII ст. Та їх об'єднання. Роман Мстиславич.
- •12. Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького.
- •13. Галицько-волинське князівство наприкінці XIII - на початку XIV ст. ( за нащадків Данила Галицького).
- •15)Становлення Литовсько-руської держави (друга пол. Хіv ст.). Устрій держави
- •16. Становище України під владою Литви та Польщі наприкінці XIV - на початку XVI ст
- •17. Люблінська унія 1569 р. Та її наслідки в історії України.
- •18. Міжконфесійні стосунки на українських землях в XIV - XVI ст. Берестейська церковна унія 1596 р. Та її історичне значення.
- •19. Територія, умови і джерела формування козацтва.
- •20. Виникнення Запорізької Січі та її устрій. Д. Байда-Вишневецький.
- •21)Господарство та устрій Січі.
- •22)Утворення реєстрового козацтва
- •23)Козацько-селянські повстання проти шляхетської Польщі кінця 16 - 30-х років 17 ст.
- •24)Україна напередодні Визвольної війни середини 17 століття. Причини, характер, періодизація і рушійні сили війни
- •25)Перші перемоги козацько-селянської армії 1648 р. Політична програма Богдана Хмельницького. Формування органів державної влади в Україні
- •27)Україно – російський договір 1654 року та його оцінка в історіографії
- •28)Розвиток подій в Україні у 1654-1657 років. Політичні та соціально-економічні наслідки Визвольної війни під поводом б. Хмельницького
- •29)Початок Руїни. Гетьманування і. Виговського та ю. Хмельницького
- •30)Боротьба козацько-старшинських угрупувань за владу в Україні. Доба Руїни. Причини та наслідки. Андрусівське перемир’я.
- •31)Гетьманування п. Дорошенка
- •32)Боротьба проти Туреччини та Кримського ханства. “Вічний мир” 1686 р.
- •1613 Року п. Сагайдачний здійснив ще один вдалий морський похід проти турків і татар.
- •33)Україна за гетьманування Івана Мазепи (1687-1709).
- •34)Гетьман п. Орлик та його "Конституція".
- •35)Поступове обмеження автономії України в період гетьманування і.Скоропадського (1708-1721) та правління і Малоросійської колегії (1721-1727).
- •1) Контроль за генеральною військовою канцелярією
- •37)Гетьманування к.Розумовського (1750-1764). Остаточна ліквідація царизмом української автономії.
- •38)Політичне становище правобережних
- •39)Гайдамацький рух і Коліївщина.
- •40)Опришківський рух. Олекса Довбуш.
- •41)Поділи Польщі та їх значення.
- •42)Адміністративно-територіальний устрій українських земель.
- •43)Сутність українського національного Відродження, його передумови, особливості та етапи розвитку.
- •44)Таємні масонські і декабристські організації на Україні.
- •45)Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства. Т.Шевченко.
- •46)Зародження та розвиток громадсько-політичних організацій та партій у другій половині хіх ст.
- •47)Соціально-економічне становище. Реформи 60-70-х рр. В Україні.
- •48)Входження Галичини в склад Австрії. Адміністративно-територіальний устрій.
- •49)Початок українського національного відродження. Діяльність “Руської Трійці
- •50)Революція 1848 р. В Галичині.
- •51)Суспільно-політичний рух після 1848 р. Перші українські політичні партії.
- •52)Закарпаття та Буковина під владою Австрійської імперії.
- •53)Розвиток суспільно-політичного руху на поч. Хх ст.
- •54)Україна в революції 1905-1907 рр.
- •55)Українські землі в 1907-1914 рр.
- •56)Україна в роки Першої світової війни.
- •57)Лютнева революція і піднесення національно-визвольного руху в Україні. Центральна Рада
- •58. Виникнення та діяльність Української Центральної Ради і та іі універсали уцр
- •59-60. УКраїнсько-більшовицька війна. 4 універсал. Берестеййський мир.
- •61.Українська гетьманська держава гетьмана Скоропадського
- •63)Внутрішня і зовнішня політика Директорії. Акт соборності
- •64)Проголошення зунр.
- •65)Внутрішня і зовнішня політика зунр.
- •66. Причини поразки Української революції 1917-1920 рр.
- •67)Нова економічна політика: особливості та наслідки.
- •68)Входження України в склад срср. Кордони урср
- •69.Політика "українізації" в Радянській Україні у 1920-х роках: причини, суть і наслідки.
- •70)Індустріалізація: причини та наслідки.
- •71.Суцільна колективізація сільського господарства в усрр. Голод 1932-1933рр.
- •72.Сталінські репресії в усрр у 1930-х рр.
- •73.Західна Україна під владою Польщі у міжвоєнний період (1919-1939рр.).
- •74 Буковина і закарпаття в 1920-1930-х роках.
- •75)Пакт Молотова-Ріббентропа і Західна Україна.
- •76. Напад фашиської німеччини на срср .Оборонні бої червоної армії на україні в 1941-42р
- •78 Антифашистський рух опору в Україні.Боротьба упа
- •79.Наступ Червоної армії в 1943-1944 роках і вигнання німецьких агресорів з України. Приєднання Закарпаття до Української рср.
- •80.Становище України в останні роки сталінського керівництва (1945-1953рр.).
- •81. Хрущовська ""відлига" на Україні (1953-1964 рр.).“Шестидесятники”.
- •82. Кризові явища у соціально-економічному житті України в роки брежнєвського "застою”. Прихід до влади в усрр в. Щербицького і наступ на національно-демократичнісили.
- •84) Тенденції та основні події політичного розвитку України 1991-2007рр.
- •85. Соціально-економічні проблеми України сьогодні. Шляхи вирішення
- •87. Напрямки зовнішньої політики України в сучасних умовах.
57)Лютнева революція і піднесення національно-визвольного руху в Україні. Центральна Рада
27 лютого 1917 р. в Росії перемогла революція. У цей день в Петрограді було утворено два нових реальних органи влади: Тимчасовий уряд і Петроградська рада робітничих, солдатських депутатів. В ніч з 2 на 3 березня Микола ІІ зрікся престолу і передав владу Тимчасовому уряду, який проголосив політичні свободи і початок виборів до Установчих зборів – вони повинні були вирішити долю Росії, прийняти її конституцію.
Падіння самодержавства, демократизація суспільства сприяли піднесенню національно-визвольних процесів. Виникла можливість самовизначення України і відродження її державності.
На порядку денному постало питання про необхідність єдиного центру українського руху. За ініціативи Товариства українських поступовців 4 березня 1917 р. представниками українських партій і громадських організацій була утворена Українська Центральна Рада. Провідне становище в Центральній Раді зайняли ТУП, УСДРП, УПС, її головою було обрано М.Грушевського.
Своєю метою Центральна Рада оголосила державне самовизначення українського народу. Уже в перші дні свого існування Центральна Рада звернулася до українською народу із закликом згуртувати свої сили у боротьбі.
6-8 квітня 1917 р. у Києві працював Український національний конгрес, який надав Центральній Раді повноваження представляти народ України, перетворивши її таким чином на своєрідний український парламент. Конгрес визначив склад та структуру Центральної Ради (Велика рада і Мала рада), обрав президентом України М.Грушевського, одностайно висловився за національно-територіальну автономію України.
Центральна Рада здобула підтримку Всеукраїнського військового та Всеукраїнського селянського з’їздів, зборів та мітингів демократичних сил.
58. Виникнення та діяльність Української Центральної Ради і та іі універсали уцр
17 (за н. ст.) березня 1917 р. у Києві виник ще один впливовий політично-координаційний центр— Українська Центральна Рада.Рада була створена групою національно свідомої інтелігенції з Товариства українських поступовців (ТУП), наукових, освітніх, кооперативних, студентських та інших організацій. Головою Ради став видатний український історик, громадсько-політичний діяч М. Гру-шевський*9. У прийнятій резолюції його учасники вимагали автономії України у федеративній демократичній республіці Росія, а також українізації адміністративних, господарських органів і культурного життя. Делегати конгресу визнали Центральну Раду представницьким органом України та переобрали її головою М. Грушевського.Тільки спираючись на реальну силу, розширивши свою соціальну базу, Центральна Рада могла вступати в переговори з Тимчасовим урядом про національну автономію з надією на успіх. На цьому шляху її діяльність підтримали скликані в Києві Всеукраїнські військовий, селянський, робітничий з'їзди, які кооптували до складу Ради своїх представників.Наприкін. травня 1917 р. до Петрограда прибула українська делегація Центральної Ради на чолі з В. Винниченком. Висловивши прихильність до Тимчасового уряду, вона запропонувала надати широку автономію Україні в межах федеративної Росії, провести українізацію армії, навчальних закладів, призначити на урядові пости в Україні людей, які володіють українською мовою, звільнити політичних в'язнів. Однак домагання української делегації були відхилені.Щоб і надалі відігравати роль найвпливовішої сили в Україні, Центральна Рада 23 червня 1917 р. видала Перший Універсал до українського народу. В ньому проголошувалося право України на державну автономію в складі Росії. "...Не відділяючись від усієї Росії, — йшлося в документі, — не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям..." Зазначалося також, що тільки всенародно обрані Українські установчі збори мають право ухвалювати в Україні закони.Вслід за цим було створено Генеральний секретаріат Центральної Ради виконавчий орган, уряд автономної України, який очолив В. Винниченко. Генеральними секретарями стали С. Єфремов, С. Петлюра, X. Барановський, Б. Мартос, В. Садовський, І. Стешенко, М. Стасюк, а генеральним писарем П. Христюк.Стан справ в Україні, зокрема проголошення Першого Універсалу, занепокоїв російські офіційні кола у Петрограді 11 липня 1917 р. до Києва прибула делегація Тимчасового уряду на чолі з О. Керенським. Вона провела переговори з українськими представниками — М. Грушевським, В. Винниченком і С. Петлюрою. У результаті було досягнуто порозуміння між Центральною Радою і Тимчасовим урядом. Міністри Тимчасового уряду визнали право України на автономію та погодилися, щоб Центральна Рада і Генеральний секретаріат стали крайовими органами влади в Україні. Центральна Рада у свою чергу визнавала майбутні Всеросійські установчі збори і до їх скликання зобов'язувалася не здійснювати жодних таємних заходів щодо встановлення автономії України.Під час переговорів було вирішено проблему представництва в Центральній Раді національних меншин. У Другому Універсалі, схваленому 16 липня 1917 р., вона заявила про визнання Всеросійських установчих зборів, які мали встановити автономію України, і відсутність наміру відокремлюватися від Росії. Отже, тези про волю України і про те, що український народ сам творитиме своє життя, проголошені в Першому Універсалі, у Другому були фактично заперечені. Цей політичний компроміс послабив авторитет Центральної Ради, посіяв у свідомості широких мас недовіру до неї.Продовжуючи державотворчу діяльність, Центральна Рада на підставі домовленостей з міністрами Тимчасового уряду уклала "Статут Вищого Управління України". Однак новий Кабінет міністрів Росії не затвердив його. Замість Статуту, який українці вважали рівнозначним конституції, було отримано Інструкцію Тимчасового уряду, в якій права автономії України значно обмежувалися. До компетенції Генерального секретаріату, який було названо органом не Центральної Ради, а Тимчасового уряду, не належали військові справи, транспорт, міжнародні зв'язки, продовольчі справи, пошта й телеграф, призначення урядовців. Його влада поширювалася лише на 5 із 9 українських губерній: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську і частково Чернігівську.Тим часом ситуація в Україні з кожним днем погіршувалася. Розхитане війною економічне життя занепадало. Продовольчих запасів було мало. Податків ніхто не платив. Суд, поліція не функціонували. З фронту масово втікали солдати, посилюючи безлад у країні. А Центральна Рада та Генеральний секретаріат замість того, щоб вирішувати назрілі проблеми, надалі залишалися під впливом Тимчасового уряду.