Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ispit_z_istoriyi.docx
Скачиваний:
1242
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
226.1 Кб
Скачать

27)Україно – російський договір 1654 року та його оцінка в історіографії

Прагнення до створення суверенної держави визначило позицію Богдана Хмельницького в пошуку союзників. Гетьман розумів, що вирватися зусиллями власними з-під польського панування не вдасться. Для більшості європейських держав Б. Хмельницький був лише «бунтівником», тому він вимушений був знайти надійну державу, яка б надала певної військової підтримки.

Найбільш реальною кандидатурою була православна Московська держава. Бажання розширити територію та сферу свого впливу в Східній Європі, залучити українські козацькі озброєні формування для охорони Московської держави від нападів татар сприяли тому, що цар погодився прийняти Військо Запорозьке «під свою руку». 1 жовтня 1653р. на Земському соборі в Москві було вирішено прийняти Україну до складу Росії. Юридично договір був оформлений під час російсько-українських переговорів у січні—березні 1654р. у Переяславі. 8 січня 1654р. на Раді козацьких старшин були узгоджені принципові положення майбутньої угоди: антипольський військовий союз України та Росії, верховенство царя московського над козацькою державою, збереження основних прав та вольностей Війська Запорозького, усний акт присяги.

У березні 1654р. були підписані «Березневі статті», «Статті Богдана Хмельницького», які юридично оформили українсько-московський союз.

Основні засади договору:

1) Україна входила до складу Москов. держави на правах широкої автономії ;

2) Україна (Гетьманщина) займала територію Київського, Брацлав- ського, Чернігівського воєводств, частини Уманського воєводства, за формою правління - республіканська;

3) Росія підтверджувала права та привілеї володіння Війська Запорозького та української шляхти;

4) встановлений 60-тис реєстр;

5) уведення платні старшині;

6) збереження місцевої адміністрації, що збирала податки для царської скарбниці;

7) підтвердження прав Війська Запорозького вибирати гетьмана;

8) змога гетьмана вести переговори з іншими державами, але тільки не з Польшею, Туреччиною, Кримом;

9) царські воєводи не втручалися до внутрішніх справ України;

Підписання українсько-російського договору мало велике значення: відбулося юридичне оформлення відділення від Речі Посполитої Української держави; у Б. Хмельницького з’явилася можливість у союзі з Москвою перемогти Польщу і завершити об’єднання українських земель. За умовами договору Україні заборонялися самостійні відносини з Туреччиною і Польщею, були запроваджені податки до царської скарбниці. Україна одержала державність; почався розвиток культури. Таким чином, спочатку склалися сприятливі умови для розвитку країни. Однак це тривало недовго, поступово Росія стала відходити від раніше прийнятих зобов’язань. Був порушений договір про допомогу Україні в боротьбі з Польщею; без участі української сторони Росія уклала з Річчю Посполитою спочатку Андрусівське перемир’я, а потім Вічний мир.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]