3. Методика навчання передачам і ловлі м'яча

Перш ніж навчати ловлі м'яча від партнера, доцільно навчити жонглювати м'ячем. Існує ряд вправ, основними з яких є: · підкинути м'яч перед собою і зловити;

· підкинути м'яч і після відскоку зловити;

· підкинути м'яч над головою, спиною, ногою, під ногою і зловити;

· ловля м'яча після відскоку від стінки.

Усі вправи слід починати з ловлі м'яча .двома, а потім однією рукою.

Для навчання передачі можна використовувати вправи:

· тримаючи м'яч перед собою, перекочувати пальцями з однієї руки в іншу;

· перекочувати м'яч з рук в руки, переміщати його навколо тулуба, спочатку стоячи на місці, а потім в русі;

· імітація кидків, міцно тримаючи м’яч пальцями або тримаючи його вільно на долоні.

Навчання будь-якому прийому ловлі або передачі м'яча починається після пояснення і показу прийому. Потім ті, що навчаються, виконують його самостійно. Виявлені помилки одразу виправляються. Слід пам'ятати, що легше попереджувати помилки, ніж їх потім виправляти. Передачу і ловлю м'яча вивчають спочатку стоячи на місці, а потім в русі.

Ведення м'яча. В процесі гри гандболісту дозволяється вести м'яч, ударяючи, ним об майданчик (рис. 4). Ведення буває одноударним і багатоударним. При одноударному веденні гравець ловить м'яч, робить з ним три кроки, потім ударяє ним об майданчик, ловить м'яч, який відскочив, знову робить три кроки, а потім віддає м'яч партнеру або робить кидок по воротах. Багатоударне ведення здійснюється послідовними поштовхами м'яча пальцями однієї руки об поверхню майданчика.

Вправи для вдосконалення ведення м'яча

1. Ведення м'яча поперемінно правою і лівою рукою.

2. Ведення м'яча без зорового контролю.

3. Ведення м'яча, обводячи перепони.

4. Ведення м'яча з обертами на 180° та 360°.

5. Ведення м'яча, рухаючись боком або спиною вперед.

6. Два гравці, що ведуть м'ячі, намагаються вибити м'яч один в одного, зберігаючи своє ведення.

7. Один гравець веде м'яч, а інший намагається в нього вибити або перехопити.

Помилки при веденні м'яча: дуже закріплена кисть і поштовхи м'яча об підлогу різкі і дужі; гравець дивиться на м'яч і не бачить партнерів і суперників; дужі або слабкі поштовхи м'яча об підлогу; м'яч ударяється об підлогу близько від ніг або дуже далеко (в першому випадку гравець не може швидко бігти, а в другому це веде до втрати м'яча).

4. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ВЕДЕННЮ М'ЯЧА Значних помилок, як правило, при веденні м'яча не буває, тому достатньо хорошого показу, щоб їх уникнути. Що стосується методики навчання веденню, то спочатку ведення виконують на місці, потім в русі; а потім в ігрових ситуаціях або в естафетах. Після засвоєння техніки ведення м'яча слід давати завдання, коли гравець веде м'яч і одночасно підраховує або свої кроки, або світильники в залі і т. ін.

Кидок — завершуючий прийом для взяття воріт противника. Розрізняють кидки: в опорному положенні з місця і в русі і кидок у стрибку. Кидок в опорному положенні з місця показаний на рис. 5. З вихідного положення (основна стійка) з м'ячем, гандболіст робить крок однією ногою вперед і відставляє другу ноту назад та займає вихідне положення для кидка (рис. 5, позиція 1). Після кидка зразу відставлена нога переноситься вперед і гальмує рух (позиція 4).

Вправи для вдосконалення кидка

1. Кидки м'яча в стіну з відставленням нога назад.

2. Ті ж кидки, але з відставленням ноги вперед.

3. Кидки тенісного м'яча в стіну, ноги паралельні.

4. Кидки м'яча (ручного або тенісного) з положення сидячи.

Помилки при виконанні кидка з місця: занадто пряме положення тіла; кидок здійснюється однією рукою без участі тулуба і ніг; немає завершуючого хльостовидного руху кисті; малий розворот тулуба у напрямі кидка. Техніка і методика навчання кидків.