
- •1. Етапи розвитку генетики
- •3.Методи досліджень, що використовуються в генетиці
- •2. Кількісні і якісні ознаки і особливості їх успадкування
- •4. Мінливість та спадковість, їх значення в селекції
- •5 .Класифікація типів мінливості
- •6. Структура і роль ядра клітини
- •7. Закономірності будови хромосомного апарату. Каріотип. Ідіограма
- •9. Модифікаційна мінливість, її значення
- •8. Будова, хімічний склад і форма хромосом
- •10. Будова, синтез і функції днк
- •16) Запліднення, патологія при заплідненні
- •17) Цитоплазматична спадковість, її використання
- •20) Типи взаємодії алельних генів
- •19) Моногібридне схрещування, домінантність, рецесивність
- •23.Правило чистоти гамет і його значення
- •27. Успадкування летальних та напівлетальних генів, плейотропія.
- •28. Полімерія і гени-модифікатори.
- •29. Повне і неповне зчеплення генів.
- •30. Поняття про кросинговер та його значення.
- •31. Розташування генів в хромосомах, карти хромосом
- •36.Проблема регуляції статі і шляхи їх вирішення.
- •37 Партеногенез, гіногенез, андрогенез
- •38. Нуклеїнові кислоти, структура, синтез і функції
- •39. Синтез білка в клітині
- •41. Сучасне уявлення про структуру і функції гена
- •40.Генетичний код і його властивості.
- •42. Реалізація генетичної інформації в нормі і при мутації гена
- •44. Норма реакції організму в різних умовах зовнішнього середовища. Критичні періоди розвитку
- •43. Регуляція синтезу білка
- •45. Вплив генів і умов зовнішнього середовища на фенотип
- •46. Поняття про мутації і їх класифікація.
- •48.Хімічні фактори мутагенезу.
- •50.Геномні мутації
- •52. Значення спонтанних та індукованих мутацій в селекції мікроорганізмів, рослин, тварин
- •51. Хромосомні аберації
- •54. Генетичні наслідки забруднення навколишнього середовища
- •1 Вплив забруднення навколишнього середовища
- •53. Генні (точкові) мутації
- •55. Проблеми генетичної безпеки
- •58. Плазміди, їх значення у спадковості бактерій
- •56.Система репарації та її роль у мутаційному процесі.
- •57.Будова генетичного матеріалу у бактерій та вірусів.
- •59. Трансформація у мікроорганізмів
- •60. Поняття про вірулентні і помірні фаги. Лізіс і лізогенія
- •63. Досягнення і проблеми генетичної інженерії
- •61. Трансдукція у бактерій
- •62. Кон’югація бактерій
- •64. Штучний синтез гена
- •66.)Вірусно-генетична теорія злоякісного росту.
- •67. Поняття про популяції та чисті лінії.
- •68. Структура популяції і закон Харді-Вайнберга.
- •70. Причини гетерозису та інбредної депресії.
- •69. Фактори, що впливають на зміну структури популяції.
- •75 Резус фактор,гемолітична хвороба
- •76. Поняття про Імунітет , теорія імунітету
- •79. Дефекти імунної системи
- •85.Генетичний моніторинг, його значення.
40.Генетичний код і його властивості.
Генети́чний код — набір правил розташування нуклеотидів в молекулах нуклеїнових кислот (ДНК і РНК), що надає всім живим організмам можливість кодування амінокислотної послідовності білків за допомогою послідовності нуклеотидів.
У ДНК використовується чотири нуклеотиди — аденін (А), гуанін (G), цитозин (С) і тімін (T), які в україномовній літературі також часто позначаються буквами А, Г, Ц і Т відповідно. Ці букви складають «алфавіт» генетичного коду. У РНК використовуються ті ж нуклеотиди, за винятком тіміну, який замінений схожим нуклеотидом, — урацилом, який позначається буквою U (або У в україномовній літературі). У молекулах ДНК і РНК нуклеотиди складають ланцюжки і, таким чином, інформація закодована у вигляді послідовності генетичних «букв».
Властивості генетичного коду:
Триплетність — три послідовно розміщені нуклеотиди кодують одну з 20 амінокислот, які разом утворюють триплет, або кодон.
Безперервність — кодони не розділяються між собою, тобто інформація зчитується безперервно. Кожний з кодонів не залежить один від одного і під час біосинтезу зчитується повністю.
Дискретність — один і той же нуклеотид не може входити одночасно до складу двох або більш кодонів.
Специфічність — кожний кодон може кодувати лише одну амінокислоту. Завдяки цьому генетичний код не перекривається.
Виродженість — одна і та же амінокислота може кодуватися декількома різними кодонами.
Колінеарність — послідовність кодонів нуклеотидів точно відповідає послідовності амінокислотних залишків у поліпептиді
Наявність термінальних кодонів — беззмістовних, або стоп-кодонів, які не здатні кодувати амінокислоти. Вони виконують функцію роздільника між двома ланцюгами кодонів та переривають синтез поліпептиду.
Універсальність — єдиний генетичний код є, практично, однаковим в організмах різного рівня складності — від вірусів до людини (хоча існують кілька інших, менш поширених варіантів генетичного коду
----------------------------------------------------------------------------------------------
42. Реалізація генетичної інформації в нормі і при мутації гена
Реалізація генетичної інформації або Експре́сія ге́нів — процес, при якому спадкова інформація генів (нуклеотидна послідовність) використовується для синтезу функціонального продукту: білка або РНК.
Якщо кінцевим продуктом є білок, процес експресії генів називається біосинтезом білків а ген — білок-кодуючим (англ. protein-encoding gene). Процес складається із кроків транскрипції мРНК та її процесингу (кепування, сплайсингу, постранскрипційних модифікацій мРНК), трансляції та посттрансляційної модифікації. В інших випадках, для генів, що не кодують білки, а кодують так звані некодуючі РНК (наприклад, тРНК чи рРНК), набір кроків дещо відрізняється. Для експресії генів може використовуватися як генетична інформація, так і епігенетична. Застарілий термін «реалізація генетичної інформації» посилається тільки на інформацію першого типу, якої, проте, може бути недостатньо для отримання функціонального продукту.
Експресія генів в багатьох випадках активно регулюється, змінюючи час та кількість синтезованого генетичного продукту. Кілька кроків у процесі експресії генів можуть модулюватися, зокрема транскрипція і посттрансляційна модифікація. Регулювання експресії генів надає клітині контроль за кількістю та структурою синтезованих біополімерів і є основою диференціації клітин, морфогенезу і адаптації організму до умов навколишнього середовища. Регулювання експресії генів також може приводити до еволюційних змін.
Процес експресії генів відбувається в організмах усіх живих істот: еукаріотів (у тому числі в багатоклітинних організмах), прокаріотів (у бактерій і архей), а також вірусів — для створення макромолекулярних основ для їх життєдіяльності. Деякі процеси, які відбуваються під час експресії генів можуть модулюватися певними чинниками, наприклад транскрипція, сплайсинг РНК, трансляція і посттрансляційна модифікація білка.
Експресія генів забезпечує підтримання структури та функції клітини, що є основою для диференціації клітин, морфогенезу, а також універсальної адаптованості будь-якого організму до умов існування. Регуляція генів може також служити в якості субстрату для еволюційних змін, оскільки контроль за часом, місцем і інтенсивністю експресії генів може мати величезний вплив на функції (дію) генів у клітині або у багатоклітинному організмі.
-----------------------------------------------------------------------------------------------