- •1.Поняття про предмет,завдання, принципи та категорії загальної психології.
- •2. Biкoвa перiодизацiя, принципи та критерії вікової перiодизацiї Ельконiна.
- •1.Основні напрямки школи та концепції у психології
- •2. Загальна характеристика перiоду новонародженостi. Процес формування мови у немовлят.
- •1. Загальна характеристика та класифікація методів загальної психології.
- •2. Предметно-манiпулятивна дiяльнiсть в ранньому вiцi. Криза трьох років.
- •1. Поява і розвиток форм психічного відображення в живій і неживій природі.
- •2. Oсновнi новоутворення в розвитку дитини раннього віку. Розвиток мови.
- •1. Стадії та рівні психічного відображення у тварин.
- •1. Стадiя елементарної ceHcopHoї психiки:
- •2. Стадiя перцептивної психiки.
- •2. Розвиток особистостi дошкiльника. Самосвiдомiсть та «я-концепцiя» дитини дошкiльного віку.
- •1.Відмінність психіки тварини від психіки людини.
- •2. Сюжетно-рольова гра та її значення в розвитку дошкільника.
- •1.Передумови та умови виникнення психіки людини.
- •2. Психологiчна готовнiсть дитини до школи.
- •1.Свідомість людини як вищий рівень відображення. Структура свідомості.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1.Відчуття як початкова ланка пізнавального процесу. Види та фізіологічна основа відчуттів.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери в молодшому шкiльному віці.
- •1.Основні властивості і закономірності відчуттів.
- •2. Новоутворення пiдлiткового віку. Провiдний вид діяльності апідлітків.
- •1.Поняття про сприймання та його фізіологічну основу.
- •2. Розвиток пiзнавальних процесiв в пiдлiтковому вiцi.
- •1.Загальні особливості та види сприймання.
- •2. Соцiальна ситуацiя розвитку в ранньому юнацькому віці.
- •1.Пам’ять та її природа. Теорії пам’яті.
- •2. Проблеми професійного вибору в юнацькому віці. Мотивація вибору.
- •1.Класифікація і види пам’яті.
- •2. Характеристика основних новоутворень юнацького віку.
- •1. Процеси і закономірності пам’яті.
- •1.Поняття про мислення. Соціальна природа мислення.
- •2. Oсновнi вимоги до навчальної дiяльностi. Змiстовна та операцiйна складовi.
- •1.Розумові дії та операції мислення. Форми мислення.
- •2. Мотивацiя навчальної дiяльностi: зовнiшнi I внутрiшнi джерела.
- •1. Види мислення.
- •2. Психологiчне забезпечення формування навчальних навичок і вмінь.
- •1.Поняття про уяву, її види і процеси.
- •2. Психологiчна характеристика навчального впливу та методів навчання.
- •1. Розвиток і виховання уяви у дітей.
- •2. Психологiя опитування та оцiнювання знань учнiв.
- •1.Сутність та основні характеристики особистості. Поняття «індивід», «людина», «суб’єкт”, «особистість», «індивідуальність» та їх взаємозв’язок.
- •2. Теорiя дитячої гри Ельконiна та її практичне значення.
- •1.Психологічна структура особистості.
- •2. Психологiчнi основи навчання I виховання дошкiльникiв I молодших школярiв.
- •1.Характеристика сучасних зарубіжних теорій особистості.
- •2.Психологiчнi основи навчання I виховання у середнiх I старших класах школи (пiдлiтковий вік, рання юнiсть).
- •1.Спрямованість особистості. Самосвідомість та я-концепція особистості.
- •2. Психологiчнi механiзми, засоби I методи виховання.
- •1.Класифікація груп у психології. Статусно-рольові особливості а їх вплив на структурування групи.
- •2. Характеристика основних теорiй виховання.
- •1.Поняття про темперамент. Історія розвитку вчення про темперамент.
- •2. Показники I критерiї вихованостi особистостi дитини.
- •1.Типи вищої нервової дільості як основа темпераменту. Психологічна характеристика типів темпераменту.
- •2. Загальна характеристика педагогiчної дiяльностi вчителя (структура, стилi).
- •1.Поняття про характер. Провідні риси характеру.
- •2. Психологiя особистостi вчителя. Педагогiчнi здiбностi.
- •1.Поняття про здібності та їх види.
- •2. Психологiчний аналiз уроку: структура, змiст, практичне значення.
- •1.Здібності, обдарованість, талант.
- •1.Загальне поняття про увагу та її фізіологічні основи.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери дитини раннього віку.
- •1.Феноменологія та властивості уваги.
- •2. Рушiйнi сили, чинники та умови розвитку.
- •1. Феноменеологiя емоцiйннх явищ (емощя, афект, настрiй, стрес).
- •2. Культурно-iсторична теорiя розвитку психiки Виготського.
- •1. Почуття. Динамiка почуттiв зaкoнoмipностi їх утворення.
- •2. Поняття про piвeнь актуального та зону найближчого розвитку .
- •35. Вияв та форми переживання почуттiв. Вищi почуття.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1. Поняття про волю. Воля як вища психiчна фуикцiя.
- •2. Методики вивчення шкiльного класу. Психологiчна характеристика класу як соцiальної групи.
2. Предметно-манiпулятивна дiяльнiсть в ранньому вiцi. Криза трьох років.
У цьому вiцi дитина цiлковито захоплена предметом. Це виявляється, наприклад, у тому, як дитина ciдaє на стiлець чи возить засобою машинку (дитина увесь час дивиться на цей предмет). За предметами дитина ще не бачить дорослого, однак опанувати людськi способи використання предметiв без дорослого дитина також не може.
Предметна діяльність, спрямована на засвоєння суспiльно вироблених способів дії з предметами. Вона предметна насамперед тому, що її мотив полягає в способі застосування предмета, у самому предметі. А спiлкування стає формою органiзацiї, засобом здiйснення предметної дiяльності. Воно пеpeстає бути дiяльнiстю у власному значеннi слова, тому що його мотив змiщується з дорослого на суспiльний предмет.
Iстотну роль вiдiграє оволодiння дитиною ходiнням випроставшись, що робить її спiлкування з навколишнім світом самостійнішим, розширює коло речей, якi стають об’єктами пiзнання, розвиває спроможнicть орієнтуватись у просторi i манiпулювати з найрізноманпнiшими предметами тощо.
Манiпулятивна дiяльнicть поступово замiнюється предметнuми дiями пов'язаними з оволодiнням виробленими людьми способами коригування предметами. Їхні функцiональнi властивості вiдкриваються дитинi лише через навчаючий вплив дорослого.
Саме оволодiння предметною дiяльнiстю найсуттєвiше впливає на психiчний розвиток дитини в цьому віці.
На третьому роцi життя вже починають формуватися нові види діяльності, таю як гра, малювання, конструювання, лiплення та ін.
Результатом iнтенсивного розвитку спiльної дiяльностi дитини i дорослого у ранньому дитинствi е, зокрема, формування у дитини сисmеми власного "Я" - центрального утворення, що виникае наприкiнцi цього етапу. Малюк вчиться вiдокремлювати себе вiд дорослого, починає ставитись до себе як до самостiйного "Я", тобто в нього з'являються початковi форми caмocвiдoмостi.
Все це призводить до розвитку прагнення дитини бодай у вузьких межах cBolX можливостей дiяти самостiйно, без допомоги дорослих ("Я сам"). Цей перiод прийнято вважати критичним (криза mрьох рокiв), оскiльки дорослi зiштовхуються з труднощами у взаемовiдносинах з дитиною, яка може стати вкрай впертою.
В OCHOBi цiel кризи - об'ективна суперечнiсть мiж новою тенденцiею дитини до самостiйного задоволення CBOIX потреб та прагненням дорослого зберегти старий стиль CTOCYHKiB i обмежити тим самим активнiсть дитини.
Описана криза е, зрозумiло, тимчасовою, але пов'язанi з нею новоутворення (вiдокремлення себе Biд оточуючих, порiвняння себе зiншими тощо) - важливий етап у психiчному розвитку дитини.
Прагнення дитини цього BiKY до самостiйностi може знайти найбiльш продуктивне вирiшення у формi гри, а тому "криза трьох pOKiB" розв'язуеться через перехiд дитини до irpoBol діяльності.
Білет 4.
1. Поява і розвиток форм психічного відображення в живій і неживій природі.
Розвuток - це рух вiд простих форм i структур до вuщux, бiльш складних.
Розвиток життя, наприклад, це не коловорот подiй, а послiдовний процес, рух вiд найпростiших до дедалi складнiших форм, пов'язаний з ускладненням зв'язкiв, будови матерiальних систем. Процес розвитку природи не можна уявити у виглядi прямої лiнiї.
Yciм видам матерії, починаючи з неживої, неорганiчної i закiнчуючи найвищою складною матерi€ю - людським мозком, властива якicть вiдображення, тобто здатнiсть реагувати на вnливи. Форми вiдображення залежать вiд форм icнування матерії: вiдображення виявля€ться у здат»остi реаryвати на зовнiшнi впливи вiдповiдно до характеру впливу та форми існування матерії. Вищою формою вiдображення € псuхiЧне вiдображенНЯ, а вищою формою психiчного вiдображення - свiдомiсть.
У неживiй природi вiдображення може виявитися у формi механiЧНОї, фiЗИЧНОї чи хiмiчної вза€модiї тiл або речовин (хвиля i KaMiHь, сонячний промiнь i поверхня води, озон пicля грози тощо). З появою життя на Землi жива матерiя набува€ особливих властивостей. Загальною властивiстю ycix живих органiзмiв € подразлuвiсть - здатнiсть реагувати на зовнiшнi впливи середовища певними бiологiчними процесами. Подразливicть € необхiдною умовою обмiну речовин мiж органiзмом та середовищем. Це бiологiчна форма вiдображенНЯ.
З виникненням життя відображення стає якісно іншим. У неживій природі об’єкт залишається пасивним щодо впливів, а в живій природі істоти виявляють активність, вони вибірково реагують на впливи внаслідок здатності до саморегуляції.
Подразлuвiсть € основою появu бiльш високого рiвня вiдображення - псuxiчного. Псuхiчне вiдображення виника€ на певному етапi розвитку тваринного CBiTY у формi чутливостi, тобто здатностi вiдчувати. Чутливicть виявля€ться в peaгyBaHHi на TaKi впливи середовища, вiд яких безпосередньо життя органiзму не залежить, але якi € бiологiчно знаЧУЩИМи.
Вuнuкнення у тварини здатностi розрiзнятu окремі подразнuки, що вiдiграють сuгнальну роль у пристосуванні її до зовнiшнього середовuща є початком розвuтку пCUXiKU.
Завдяки здатностi вiдображати принаймнi елементарнi зв'язкимiж подразниками виробля€ться механiзм передбачення oчiкуваної подiї. Це забезпечу€ можливicть приготуватися до вiдображення впливу, який Ma€ вiдбутись (вuпереджувальне вiдображення). Наприклад, комахи за запахом, звуком знаходять IЖУ, особи протилежної cTaTi; звуки i запахи € для них сигналом небезпеки тощО.