- •1.Поняття про предмет,завдання, принципи та категорії загальної психології.
- •2. Biкoвa перiодизацiя, принципи та критерії вікової перiодизацiї Ельконiна.
- •1.Основні напрямки школи та концепції у психології
- •2. Загальна характеристика перiоду новонародженостi. Процес формування мови у немовлят.
- •1. Загальна характеристика та класифікація методів загальної психології.
- •2. Предметно-манiпулятивна дiяльнiсть в ранньому вiцi. Криза трьох років.
- •1. Поява і розвиток форм психічного відображення в живій і неживій природі.
- •2. Oсновнi новоутворення в розвитку дитини раннього віку. Розвиток мови.
- •1. Стадії та рівні психічного відображення у тварин.
- •1. Стадiя елементарної ceHcopHoї психiки:
- •2. Стадiя перцептивної психiки.
- •2. Розвиток особистостi дошкiльника. Самосвiдомiсть та «я-концепцiя» дитини дошкiльного віку.
- •1.Відмінність психіки тварини від психіки людини.
- •2. Сюжетно-рольова гра та її значення в розвитку дошкільника.
- •1.Передумови та умови виникнення психіки людини.
- •2. Психологiчна готовнiсть дитини до школи.
- •1.Свідомість людини як вищий рівень відображення. Структура свідомості.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1.Відчуття як початкова ланка пізнавального процесу. Види та фізіологічна основа відчуттів.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери в молодшому шкiльному віці.
- •1.Основні властивості і закономірності відчуттів.
- •2. Новоутворення пiдлiткового віку. Провiдний вид діяльності апідлітків.
- •1.Поняття про сприймання та його фізіологічну основу.
- •2. Розвиток пiзнавальних процесiв в пiдлiтковому вiцi.
- •1.Загальні особливості та види сприймання.
- •2. Соцiальна ситуацiя розвитку в ранньому юнацькому віці.
- •1.Пам’ять та її природа. Теорії пам’яті.
- •2. Проблеми професійного вибору в юнацькому віці. Мотивація вибору.
- •1.Класифікація і види пам’яті.
- •2. Характеристика основних новоутворень юнацького віку.
- •1. Процеси і закономірності пам’яті.
- •1.Поняття про мислення. Соціальна природа мислення.
- •2. Oсновнi вимоги до навчальної дiяльностi. Змiстовна та операцiйна складовi.
- •1.Розумові дії та операції мислення. Форми мислення.
- •2. Мотивацiя навчальної дiяльностi: зовнiшнi I внутрiшнi джерела.
- •1. Види мислення.
- •2. Психологiчне забезпечення формування навчальних навичок і вмінь.
- •1.Поняття про уяву, її види і процеси.
- •2. Психологiчна характеристика навчального впливу та методів навчання.
- •1. Розвиток і виховання уяви у дітей.
- •2. Психологiя опитування та оцiнювання знань учнiв.
- •1.Сутність та основні характеристики особистості. Поняття «індивід», «людина», «суб’єкт”, «особистість», «індивідуальність» та їх взаємозв’язок.
- •2. Теорiя дитячої гри Ельконiна та її практичне значення.
- •1.Психологічна структура особистості.
- •2. Психологiчнi основи навчання I виховання дошкiльникiв I молодших школярiв.
- •1.Характеристика сучасних зарубіжних теорій особистості.
- •2.Психологiчнi основи навчання I виховання у середнiх I старших класах школи (пiдлiтковий вік, рання юнiсть).
- •1.Спрямованість особистості. Самосвідомість та я-концепція особистості.
- •2. Психологiчнi механiзми, засоби I методи виховання.
- •1.Класифікація груп у психології. Статусно-рольові особливості а їх вплив на структурування групи.
- •2. Характеристика основних теорiй виховання.
- •1.Поняття про темперамент. Історія розвитку вчення про темперамент.
- •2. Показники I критерiї вихованостi особистостi дитини.
- •1.Типи вищої нервової дільості як основа темпераменту. Психологічна характеристика типів темпераменту.
- •2. Загальна характеристика педагогiчної дiяльностi вчителя (структура, стилi).
- •1.Поняття про характер. Провідні риси характеру.
- •2. Психологiя особистостi вчителя. Педагогiчнi здiбностi.
- •1.Поняття про здібності та їх види.
- •2. Психологiчний аналiз уроку: структура, змiст, практичне значення.
- •1.Здібності, обдарованість, талант.
- •1.Загальне поняття про увагу та її фізіологічні основи.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери дитини раннього віку.
- •1.Феноменологія та властивості уваги.
- •2. Рушiйнi сили, чинники та умови розвитку.
- •1. Феноменеологiя емоцiйннх явищ (емощя, афект, настрiй, стрес).
- •2. Культурно-iсторична теорiя розвитку психiки Виготського.
- •1. Почуття. Динамiка почуттiв зaкoнoмipностi їх утворення.
- •2. Поняття про piвeнь актуального та зону найближчого розвитку .
- •35. Вияв та форми переживання почуттiв. Вищi почуття.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1. Поняття про волю. Воля як вища психiчна фуикцiя.
- •2. Методики вивчення шкiльного класу. Психологiчна характеристика класу як соцiальної групи.
1. Феноменеологiя емоцiйннх явищ (емощя, афект, настрiй, стрес).
Емоцiя - це загальна активна форма переживання органiзмом свое! життедiяльностi.
Розрiзняють простi та складнi смопii. Переживання задоволення пiд iжi, бадьороетi, втоми, болю - цс простi емоцii. Вони влаетивi i людям, i тваринам. Простi емоцii в тодеькому життi перетворилися на екладнi емоцii i почуття. Характерною ознакою складних емоцiй с те, що вони - результат уевiдомлення об'екта, що зумовив ix появу, розумiння iXHhOro життевого значення, наприклад, переживання задоволення при еприйманнi музики, пейзажу.
Hacтpiu - це загальний емоцiйний стан, який надае cBoepiдHOГO забарвлення на певний час дiяльностi людини, характеризуе i"j життевий тонус. Розрiзняють позитивнi Hacтpoi, якi виявляються у бадьоростi i високому ТOHyei, i негативнi, якi пригнiчують, демобiлiзують, епричинюють пасивнiсть.
Настрiй - такий загальний емошйний стан, який не спрямований па щось конкретне. Причини HacTpoiB найрiзноманiтнiшi: непiдготовленiсть до дiяльностi, страх перед очiкуваною невдачею, хворобливi стани, приемнi звiстки тощо.
Афекпш - це сильне короткочаене збудження, яке виникае раптово, оволодiвае людиною такою мiрою, що вона втрачае здатнiсть контролювати ево! дii та вчинки. Прикладом афекту може бути несподiване переживання великоi paдocTi, вибуху rHiBY, страху.
у cтaнi афекту порушуcrься еаморегуляцiя органiзму, яка здiйснюcrься ендокринною системою. У цьому eTaнi поелабтоються процеси га.,ьмування в Kopi великих пiвкуль ronoBHoro мозку.
Стрес де в чому нагадуе афект. Вiи. ~K i афек:, виникае за умов напруженого життя :га д!~.л~носТl, у небезпечних ситуацiях'- що ви являютьея._
несподiвано й потребують негайних захОДIВ дАЯ lX подолання.
у стресовому cTaHi поведiнка ~юдини значно~ мiрою дезор ганiзусться, епостеР1Гаються беЗ;Jа.ав~ рухи, порушення мовлення, по~и~ки в переведеН~l уваги, у сприйманнi,. пам ~~l та мисленНl, виявляються HeaдeKBaTНl еМОЦll.
2. Культурно-iсторична теорiя розвитку психiки Виготського.
Середовище € джерелом розвитку вищих психiчних функцiй. Ставлення до середовища змiНIOеться з BiKOM, а вiдповiдно :JМiнюеться i роль середовища в розвитку. У ЛIOдини неМаЕ: вроджених форм поведiнки в середовищi. I'i розвиток здiЙСНIOеться шляхом засвоення icторично вироблених форм i способiв дiяльностi. Морф~фiзiологiчнi особливостi мозку i спiлкування - умов и розвитку дитини. Навчання - рушiйна сила розвитку.
Основна закономiрнiсть онтогенезу психiки поля гае в iнтерiорiзацi'i дитиною СТРУКТУР и П зовнiшньо'i, соцiальносимволiчно'i (спiльно'i 3 дорослим i опосередковано'i знаками) дiяльностi. Л. С. Виготський прийшов до висновку: будь-яка вища форма поведiнки з'являеться у своему розвитку двiчi спочатку в соцiальному планi як колективна форма поведiНКl!, у спiвробiтництвi дитини з дорослим, потiМu - як .ф~~кцiЯ iнтрапсихiчна (всерединi дитини), як певнии СПОСlб 11 поведiнки. У процесi iнтерiорiзацi'i складаеться i розвиваетьсясвiдомicть ЛIOдини.
Процес розвитку вищих психiчних функцiй - це процес оволодiння зовнiшнiми засобами культурного розвитку i мисления (МОВОIO, письмом тощо), а також розвитку спецiальних вищихпсихiчних функцiй. Суть i змiст культурного розвитку поведiнки- глибиннi змiни вищих психiчних функцiй, якi вiдбулися в фiлогенезi людини. Культура створюе особливi форми поведiнки, видозмiнюе дiяльнicть психiчних функцiй. У процесi icторичпогорозвитку ЛIOдина змiНIOе способи i прийоми свое! поведiнки, НlI
робляе HOBi форм и - специфiчнi, культурнi. Вихованпя є штучним оволодінням природними процесами розвитку. Воно впливає не тільки на різні процеси розвитку, а й перебудовує всі функції поведінки.
Білет 34.