- •1.Поняття про предмет,завдання, принципи та категорії загальної психології.
- •2. Biкoвa перiодизацiя, принципи та критерії вікової перiодизацiї Ельконiна.
- •1.Основні напрямки школи та концепції у психології
- •2. Загальна характеристика перiоду новонародженостi. Процес формування мови у немовлят.
- •1. Загальна характеристика та класифікація методів загальної психології.
- •2. Предметно-манiпулятивна дiяльнiсть в ранньому вiцi. Криза трьох років.
- •1. Поява і розвиток форм психічного відображення в живій і неживій природі.
- •2. Oсновнi новоутворення в розвитку дитини раннього віку. Розвиток мови.
- •1. Стадії та рівні психічного відображення у тварин.
- •1. Стадiя елементарної ceHcopHoї психiки:
- •2. Стадiя перцептивної психiки.
- •2. Розвиток особистостi дошкiльника. Самосвiдомiсть та «я-концепцiя» дитини дошкiльного віку.
- •1.Відмінність психіки тварини від психіки людини.
- •2. Сюжетно-рольова гра та її значення в розвитку дошкільника.
- •1.Передумови та умови виникнення психіки людини.
- •2. Психологiчна готовнiсть дитини до школи.
- •1.Свідомість людини як вищий рівень відображення. Структура свідомості.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1.Відчуття як початкова ланка пізнавального процесу. Види та фізіологічна основа відчуттів.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери в молодшому шкiльному віці.
- •1.Основні властивості і закономірності відчуттів.
- •2. Новоутворення пiдлiткового віку. Провiдний вид діяльності апідлітків.
- •1.Поняття про сприймання та його фізіологічну основу.
- •2. Розвиток пiзнавальних процесiв в пiдлiтковому вiцi.
- •1.Загальні особливості та види сприймання.
- •2. Соцiальна ситуацiя розвитку в ранньому юнацькому віці.
- •1.Пам’ять та її природа. Теорії пам’яті.
- •2. Проблеми професійного вибору в юнацькому віці. Мотивація вибору.
- •1.Класифікація і види пам’яті.
- •2. Характеристика основних новоутворень юнацького віку.
- •1. Процеси і закономірності пам’яті.
- •1.Поняття про мислення. Соціальна природа мислення.
- •2. Oсновнi вимоги до навчальної дiяльностi. Змiстовна та операцiйна складовi.
- •1.Розумові дії та операції мислення. Форми мислення.
- •2. Мотивацiя навчальної дiяльностi: зовнiшнi I внутрiшнi джерела.
- •1. Види мислення.
- •2. Психологiчне забезпечення формування навчальних навичок і вмінь.
- •1.Поняття про уяву, її види і процеси.
- •2. Психологiчна характеристика навчального впливу та методів навчання.
- •1. Розвиток і виховання уяви у дітей.
- •2. Психологiя опитування та оцiнювання знань учнiв.
- •1.Сутність та основні характеристики особистості. Поняття «індивід», «людина», «суб’єкт”, «особистість», «індивідуальність» та їх взаємозв’язок.
- •2. Теорiя дитячої гри Ельконiна та її практичне значення.
- •1.Психологічна структура особистості.
- •2. Психологiчнi основи навчання I виховання дошкiльникiв I молодших школярiв.
- •1.Характеристика сучасних зарубіжних теорій особистості.
- •2.Психологiчнi основи навчання I виховання у середнiх I старших класах школи (пiдлiтковий вік, рання юнiсть).
- •1.Спрямованість особистості. Самосвідомість та я-концепція особистості.
- •2. Психологiчнi механiзми, засоби I методи виховання.
- •1.Класифікація груп у психології. Статусно-рольові особливості а їх вплив на структурування групи.
- •2. Характеристика основних теорiй виховання.
- •1.Поняття про темперамент. Історія розвитку вчення про темперамент.
- •2. Показники I критерiї вихованостi особистостi дитини.
- •1.Типи вищої нервової дільості як основа темпераменту. Психологічна характеристика типів темпераменту.
- •2. Загальна характеристика педагогiчної дiяльностi вчителя (структура, стилi).
- •1.Поняття про характер. Провідні риси характеру.
- •2. Психологiя особистостi вчителя. Педагогiчнi здiбностi.
- •1.Поняття про здібності та їх види.
- •2. Психологiчний аналiз уроку: структура, змiст, практичне значення.
- •1.Здібності, обдарованість, талант.
- •1.Загальне поняття про увагу та її фізіологічні основи.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери дитини раннього віку.
- •1.Феноменологія та властивості уваги.
- •2. Рушiйнi сили, чинники та умови розвитку.
- •1. Феноменеологiя емоцiйннх явищ (емощя, афект, настрiй, стрес).
- •2. Культурно-iсторична теорiя розвитку психiки Виготського.
- •1. Почуття. Динамiка почуттiв зaкoнoмipностi їх утворення.
- •2. Поняття про piвeнь актуального та зону найближчого розвитку .
- •35. Вияв та форми переживання почуттiв. Вищi почуття.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1. Поняття про волю. Воля як вища психiчна фуикцiя.
- •2. Методики вивчення шкiльного класу. Психологiчна характеристика класу як соцiальної групи.
1.Феноменологія та властивості уваги.
Увага - це динамiчний перебiг пiзнавальних проl(cciB. Вона не Ma€ власного змicту, а тако?К продукту, .але M~€ спеIlифiчнi властивостi. Властивостi уваги дослщжувалися пщ кеРIБНИ.ЦТIЮМ М. Ф. Добринiна, 1. В. та В. 1. Страхових,
Iсторичносформувалися рiзнi влзстивостi yJ)aI.'И: концентрзцiя, стiйкic;ть, перекточення, РОЗПОДiл та обсЩ' (рис. 29).
Концентpацiя yвaги. Увага харакссризуеться зосередженiстю на конкретному об'ектi психiчно'i дiяльностi, мае певну iIrreнсивнiсть, а отже певJlИЙ c'IYfliнъ Koнцeтpaцрації. Iсторичносформувалися рiзнi влзстивостi yJ)aI.'И: концентрзцiя, стiйкic;ть, перекточення, РОЗПОДiл та обсЩ' (рис. 29).
...' Ковцеwrpацiя yвam. Увага харакссризуеться зосередженiстю на конкретному об'ектi психiчно'i дiяльностi, мае певну iIrreнсивнiсть, а отже певJlИЙ c'IYfliнъ Koнцeтpaції
Стiйкiсть уВаги ВИЯВлЯеться у тривалостi ii зосередженостi на об'ектi. Бона характеризуеться часом, протягом якого дiяльнiсть JПOдини зберirае свою цiлеспряMOвaнicть, а тому е необx.iдною внутрiIJ.mьoю умовою ВИКОнання завдання до кінця.
Переключення уваги. Ilсрск.шочсш1Я уnаги полягае в довiлыюму переllесснпi ii спрямовапостi з одною об'еКТd наiнший. НаВМИСIlИЙ характер вщрiЗlIяе :Його од вiдволiкaнняуваtи, коли JПOдина змiшoе об'ект уваги мимовiльно. Фiзiологiчною основою переюnочення уваги е перемiщення, рухливicтъ осередку оrrrимaльноro збудження.
Переюnoчення уваги ~ важлива властивicтъ особистосTi, вияв Ii здатностi володiти сво€ю увaroю, яка допомага€ iйорi€нтуватися в навколишнiй дiйсностi, швидко приступати до виконання нових завдань.
РОЗDОдiл уваги. Розподiл yвaги полягае в тому, що людина може Одночасно утримувати в Зоні yвaги кілька oб'єктiв, ВИКОllувати двa, а то Й ТрИ види діяльності. Складні РIЗнOВИДИ дiялъностi вимагаЮТЬ від людини виконаннЯ одночасно кiлькох видiв дiялъностi. Уміння розприділяти увагу виробляється на практиці.
Обсяг уиаm визначастъся тiсю кiлькiС'I10 об'сктiв), яку можна охопити увагою в обмежений вiдрiзок ча~у:;Нормативно цей вiдтинок часу в експериментах на таxiстоскопi дорiвнюе 0,1 с. Людина при цьому сприймае 4-6 об'ектiв, не пов'язаних мiж собою.
2. Рушiйнi сили, чинники та умови розвитку.
Психiчний розвиток визначаеться еднiстю зовнішніх i внутрішніх умов. До перших зараховують умови природного i соцiального середовища, в яких людина проживае, навчаеться, працюе, реалiзуе потенцiальнi можливостi свогорозвитку. Однак дiя зовнiшнiх умов на цей процес завжди опосередкована внутрiшнiми умовами.
Зовнiшнi та внутрiшнi умови не лише протилежнi, а й взаемопов'язанi, переходять однi в iншi. Так, вiдбува€ться "iнтерiоризацiя" практичних, мовних дiй, формуеться здатнiсть оперувати об'ектами подумки (тобто зовнiшне, об'ективне стае внутрiшнiм, суб'ективним). Водночас формуеться спроможнiсть виводити психiчнi процеси назовнi, об'ектувати !х, "екстерiоризувати".
у процесi розвитку змiнюеться також спiввiдношення зовнiшнiх i внутрiшнiх умов, набуваючи свого неповторного виявлення на кожнiй стадi! цього процесу.
Внутрiшнi суперечностi - рушiйнi сили розвитку психiки. Людська психiка розвиваеться як система, що сама себе вдосконалюе(1. Павлов). Постiйно порушуеться i знову вiдновлюеться piBHoBara мiж органiзмом i середовищем, причому стан рiвноваги е тимчасовим, а процес урiвноважування - постiйним. Суперечностi, що виникають при цьому, спонукають органiзм до активностi, спрямовано! на !х подолання, на вiдновлення рiвноваги.
"Зняття" одних суперечностей спричинюеться до появи iнших, якi, у свою чергу, ведуть до нових дiй, до подальшого вдосконалення дiяльHOCTi особистостi.
Психiка, свiдомicть дитини, таким чином, розвиваеться внаслiдок i"i власно! дiяльностi з освоення об'ективно! дiйсностi, дiяльностi, яка опосередкована взаеминами з дорослими.
Розглядаючи цю схему, зазначимо, що зовнiшнi суперечностi, тобто суперечностi мiж людиною i навколишнiм сереДоВищем, caMi пособi ще не е джерелом розвитку. Лише тодi, коли вони iнтерiоризуються, стають внутрiшнiми, породжують у самiй людинi протилежнi тенденцi!, що вступають у боротьбу мiж собою, вони стають джерелом i"i активностi, спрямовано! на подолання внутрiшнiх суперечностей шляхом вироблення нових способiв поведiнки (Г. Костюк).
Як на основну суперечнicть, що закономiрно ВИЯВШlеться на Bcix вiкових етапах i по-новому визначае розвиток особистостi на кожному з них, Г. Костюк вказуе на розходження мiж новими потребами, цiлями, прагненнями особистостi та досягнутим piBHeM оволодiння засобами, необхiдними для !х задоволення, причому в соцiальних умовах процес оволодiння останнiми здебiльшого вiдстае вiд розвитку перших.
Не менш важлива i та обставина, що на paHHix етапах розвитку зазначена суперечнiсть внутрiшнiх тенденцiй, що вiдбуваються в життi людини, як правило, не усвiдомлюеться (Г. Костюк). Лише на пiзнiших етапах вона стае предметом саМОУСВlДомлення, переживаеться як невдоволенicть ЛЮДИ ни собою, як поява прагнення до подолання цie! невдоволеностi тощо.
Білет 33.