- •1.Поняття про предмет,завдання, принципи та категорії загальної психології.
- •2. Biкoвa перiодизацiя, принципи та критерії вікової перiодизацiї Ельконiна.
- •1.Основні напрямки школи та концепції у психології
- •2. Загальна характеристика перiоду новонародженостi. Процес формування мови у немовлят.
- •1. Загальна характеристика та класифікація методів загальної психології.
- •2. Предметно-манiпулятивна дiяльнiсть в ранньому вiцi. Криза трьох років.
- •1. Поява і розвиток форм психічного відображення в живій і неживій природі.
- •2. Oсновнi новоутворення в розвитку дитини раннього віку. Розвиток мови.
- •1. Стадії та рівні психічного відображення у тварин.
- •1. Стадiя елементарної ceHcopHoї психiки:
- •2. Стадiя перцептивної психiки.
- •2. Розвиток особистостi дошкiльника. Самосвiдомiсть та «я-концепцiя» дитини дошкiльного віку.
- •1.Відмінність психіки тварини від психіки людини.
- •2. Сюжетно-рольова гра та її значення в розвитку дошкільника.
- •1.Передумови та умови виникнення психіки людини.
- •2. Психологiчна готовнiсть дитини до школи.
- •1.Свідомість людини як вищий рівень відображення. Структура свідомості.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1.Відчуття як початкова ланка пізнавального процесу. Види та фізіологічна основа відчуттів.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери в молодшому шкiльному віці.
- •1.Основні властивості і закономірності відчуттів.
- •2. Новоутворення пiдлiткового віку. Провiдний вид діяльності апідлітків.
- •1.Поняття про сприймання та його фізіологічну основу.
- •2. Розвиток пiзнавальних процесiв в пiдлiтковому вiцi.
- •1.Загальні особливості та види сприймання.
- •2. Соцiальна ситуацiя розвитку в ранньому юнацькому віці.
- •1.Пам’ять та її природа. Теорії пам’яті.
- •2. Проблеми професійного вибору в юнацькому віці. Мотивація вибору.
- •1.Класифікація і види пам’яті.
- •2. Характеристика основних новоутворень юнацького віку.
- •1. Процеси і закономірності пам’яті.
- •1.Поняття про мислення. Соціальна природа мислення.
- •2. Oсновнi вимоги до навчальної дiяльностi. Змiстовна та операцiйна складовi.
- •1.Розумові дії та операції мислення. Форми мислення.
- •2. Мотивацiя навчальної дiяльностi: зовнiшнi I внутрiшнi джерела.
- •1. Види мислення.
- •2. Психологiчне забезпечення формування навчальних навичок і вмінь.
- •1.Поняття про уяву, її види і процеси.
- •2. Психологiчна характеристика навчального впливу та методів навчання.
- •1. Розвиток і виховання уяви у дітей.
- •2. Психологiя опитування та оцiнювання знань учнiв.
- •1.Сутність та основні характеристики особистості. Поняття «індивід», «людина», «суб’єкт”, «особистість», «індивідуальність» та їх взаємозв’язок.
- •2. Теорiя дитячої гри Ельконiна та її практичне значення.
- •1.Психологічна структура особистості.
- •2. Психологiчнi основи навчання I виховання дошкiльникiв I молодших школярiв.
- •1.Характеристика сучасних зарубіжних теорій особистості.
- •2.Психологiчнi основи навчання I виховання у середнiх I старших класах школи (пiдлiтковий вік, рання юнiсть).
- •1.Спрямованість особистості. Самосвідомість та я-концепція особистості.
- •2. Психологiчнi механiзми, засоби I методи виховання.
- •1.Класифікація груп у психології. Статусно-рольові особливості а їх вплив на структурування групи.
- •2. Характеристика основних теорiй виховання.
- •1.Поняття про темперамент. Історія розвитку вчення про темперамент.
- •2. Показники I критерiї вихованостi особистостi дитини.
- •1.Типи вищої нервової дільості як основа темпераменту. Психологічна характеристика типів темпераменту.
- •2. Загальна характеристика педагогiчної дiяльностi вчителя (структура, стилi).
- •1.Поняття про характер. Провідні риси характеру.
- •2. Психологiя особистостi вчителя. Педагогiчнi здiбностi.
- •1.Поняття про здібності та їх види.
- •2. Психологiчний аналiз уроку: структура, змiст, практичне значення.
- •1.Здібності, обдарованість, талант.
- •1.Загальне поняття про увагу та її фізіологічні основи.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери дитини раннього віку.
- •1.Феноменологія та властивості уваги.
- •2. Рушiйнi сили, чинники та умови розвитку.
- •1. Феноменеологiя емоцiйннх явищ (емощя, афект, настрiй, стрес).
- •2. Культурно-iсторична теорiя розвитку психiки Виготського.
- •1. Почуття. Динамiка почуттiв зaкoнoмipностi їх утворення.
- •2. Поняття про piвeнь актуального та зону найближчого розвитку .
- •35. Вияв та форми переживання почуттiв. Вищi почуття.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1. Поняття про волю. Воля як вища психiчна фуикцiя.
- •2. Методики вивчення шкiльного класу. Психологiчна характеристика класу як соцiальної групи.
2. Психологiчний аналiз уроку: структура, змiст, практичне значення.
Щоб пiдвищити свою психологiчну пiдготовку, вч~:ель ~овине~. ана лiзувати свою педагоriчну дiялы~iсть, ви~ажу~ати CBO~ прииоми, дн,. ро бити висновки про 'ix ПСИХОЛОГlчну ДОЦlЛЬНlсть. Уміння психологічно аналiзувати, оцiнювати свiй урок i' кОРИГУВати CBої способи ВпЛИВУ учнiв пiдвищить профеСlйно-педагоГ!чну маистерюсть вчителя.
Аналiз уроку полягає у видiленнi його складових елементiв, у яких вiдЪбражена вза€модiя суб'€ктiв навчального процесу, у виділенні особливостей цi€'i взаемодi. Психолопчнии аналlЗ обовЯ'зково здiйсню€Ться через синтез, тобто не можна обмежуватися ВИД1Лення особливостей перебiгу основних компонентiв вза€модil вчителя та учнів а обов'язково розвивати аналiз, встановлюючи зв:язки між характеРИСтиками цих елеменriв, визначаючи 'ix логiчну ПОСЩДОВНlсть, знаходити таким чином причини i наслiдки як позитивних загалом MOMeHTlВ на уроці, так i тих якi заслуговуютЬ негативнOl ОЦ1Нки.
Оцiнюють уроки, виходячи з загально- ихологiчноi позицil розвивального навчання. Ідеалом РОЗВивального навчання € особистiсть не з енциклопедично розвинутою пам'яттю, а з глибоКИМ розумом, зi швидкою реакцi€ю на вce нове, з повноцінно рОЗВИнутими потребами у подальшому пiзнанНl та самОСТ1ИнlИ дії, з хорошим орi€нтувальними навичками та творчими здiбностями. Виходячи з кш цепцi'i розвивального навчання, метою уроку мaє бути формувания підростаючо'i особистостi учня через йоro власну Д1ЯЛЬН1сть. У процесі учбової дiяльностi виявляються i формуються та досягають своєї зрілості особистiснi властивоcтi дитини та її здібності.
Навчання мае вносити змiни як В iнтелектуальну сферу учня, так i ~ псих~чнии р?звиток його особистостi, мае СТИмулювати пiзнавальну активюсть та lНTepecи; так органiзовувати дiяльнiсть учнiв, щоб вимогивчителя стали ВНУТРIШЮМИ побудженнями самих учнiв, а навчання загалом мало виховний характер. Координуючим центром такого навчання емета, оргаюзаЦ1Я Пlзнавально! дiяльностi учнiв, розумiння ТОГО, що успiхнавчання залежить не тiл:ки вiд зов.нiшнiх факторiв - змiсту ypoKiB, удос~онал~ння методики, Ma~cTepHocТl вчителя, але й вiд внутрiшнiх умов- індивідуально-психологічних особливостей учнів.
ПсиХОЛОГlчна мета уроку; мсце та знаЧУЩIСТЬ даного уроку в перспект\:вному плаю вчи~еля, чи В1д?бражае мета кiнцевi завдання перспективногоп~ану, ~кою МlрОЮ окреМI засоби~ методичнi прийоми та весь стиль урокуВl~~ОВlДають п~ихологiчнiй меті.
Стиль уроку мае визначатися вiдпов.iднiстю змiсту та структур и уроку принципам. розивального навчання:
а) СПlввiдношення навантаження на пам' ять учнів та їх м~сл~ння;
б) спiв!щношення вiдтворюючо! дiяльностi учнiв та творчої;
в) СПlВВIДношення ~асвоення знань в готовому виглядi та в процесi самосТlИНОГО пошуку;
г) які ланки проблемно-евристичного навчання вико~ують~я вчите~ем, а якi учнями;
д) спiввiдношення контролю, аналiзу таOЦIНK~ Д~ЬHOCTl школярiв, що здiйснюються вчителем, та взаемно! криТИЧНОl ОЦIНки~ самок?нтролю та самоаналiзу учнiв;
е) спiввiдношення побудження учнlВ до Д1ЯЛьностi (уCTaHOBKa, стимулюючий iнTepec, вольов, зуснлля для подолання труднощlВ) та примусу (зауваження, нотації…).
Особливостi самоорганiзацiї вчителя: пiдготовка вчителя до уроку, робоче самопочуття вчителя протягом уроку (зiбранiсть, енергiйнiсть, напо~rЛИВlсть та 1Н.), педагогiчний такт вчителя, психологiчний клiмат в класі.
ОргаНlЗацiя ПlзнавальнOl ДIЯЛЬНОСТl учніВ: правильна органlЗація сприймання, пам ЯТl та уваги, а вже потiм потрiбно говорити про оргаН1заЦ1Ю ДIЯЛЬ.НОСТl мислення та уяви учнiв у процесi формування. нових знань та УміНЬ.
Організованість учнlВ (аналіз рівня розумового розвитку, ставлення до учiння та особливосТl самоорганізації окремих учнiв; якi групи УЧНlв за pIВHeM навчальносТl ВИД1Ляє вчитель, і, як спiввiдносить фронтальну роботу в класi з груповими та lНДИВ1ДУальними формами навчальних занять).
Завершуеться аналiЗ yрoкy розкриттям такого питання, як урахування вiкових особливостеи учнів
Виділяють три p1BНl ПСИХОЛОГ1чного аНалIЗУ уроку. До них вiдносяться попереднiй, поточний та ретроспективний.
Попередній аналiз спрямований на аналiз пiдготовку вчителя до уроку: особливості задуму, вiдбiр навчального матершлу, ЦIЛ1 и задаЧ1, методи, приио~н способи навчання а також умови, в яких буде проводитися урок. В основі цього рiвня аналi;у лежить все, що пов' язано з майбутнiм уроком.
Поточний ПСИХОЛОГiчний аналiз уроку здiйснюcrься упродовж його ходу. Х1Д уроку великою МlроЮ залежить вiд умiння контролювати свої дії, рeaКції учнів, контролювати вiдповiднiсть ix завданням, цiлям уроку 'МlН.ня шдготувати учнlВ до уроку, спостерiгати протягом уроку за дисципліною, за станом здоров'я учнiв, за реакцicю на запитання, слухати відповіді УЧНlв, бачити весь клас, сприймати реакцiю на свое пояснення, спостеРlгати за особливостями ix учiння, за поведiнкою, мовленням, розподіяти свою увагу на УЧНlв та СВОї ВПЛИВи.
Ретроспективний аналiз - механiзм зiставлення проекту, плану уроку з його результатами. BIH дас можливiсть зрозумiти вчителевi, в чому причина иого усПlхlВ та HeBдач. 'Ha цъому piBHi вчитель об'еднус резулътати попереднъоro и поточного аналiзу, знайшовши суттсвi зв'язки ж ~ими, робит~ висновки про ефективнiстъ педaroгiчноro процесу иа IОЦl, що е СВОСР1Дним трамплiном у пiдroтовцi до наступного уроку.
Білет 30.