- •1.Поняття про предмет,завдання, принципи та категорії загальної психології.
- •2. Biкoвa перiодизацiя, принципи та критерії вікової перiодизацiї Ельконiна.
- •1.Основні напрямки школи та концепції у психології
- •2. Загальна характеристика перiоду новонародженостi. Процес формування мови у немовлят.
- •1. Загальна характеристика та класифікація методів загальної психології.
- •2. Предметно-манiпулятивна дiяльнiсть в ранньому вiцi. Криза трьох років.
- •1. Поява і розвиток форм психічного відображення в живій і неживій природі.
- •2. Oсновнi новоутворення в розвитку дитини раннього віку. Розвиток мови.
- •1. Стадії та рівні психічного відображення у тварин.
- •1. Стадiя елементарної ceHcopHoї психiки:
- •2. Стадiя перцептивної психiки.
- •2. Розвиток особистостi дошкiльника. Самосвiдомiсть та «я-концепцiя» дитини дошкiльного віку.
- •1.Відмінність психіки тварини від психіки людини.
- •2. Сюжетно-рольова гра та її значення в розвитку дошкільника.
- •1.Передумови та умови виникнення психіки людини.
- •2. Психологiчна готовнiсть дитини до школи.
- •1.Свідомість людини як вищий рівень відображення. Структура свідомості.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1.Відчуття як початкова ланка пізнавального процесу. Види та фізіологічна основа відчуттів.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери в молодшому шкiльному віці.
- •1.Основні властивості і закономірності відчуттів.
- •2. Новоутворення пiдлiткового віку. Провiдний вид діяльності апідлітків.
- •1.Поняття про сприймання та його фізіологічну основу.
- •2. Розвиток пiзнавальних процесiв в пiдлiтковому вiцi.
- •1.Загальні особливості та види сприймання.
- •2. Соцiальна ситуацiя розвитку в ранньому юнацькому віці.
- •1.Пам’ять та її природа. Теорії пам’яті.
- •2. Проблеми професійного вибору в юнацькому віці. Мотивація вибору.
- •1.Класифікація і види пам’яті.
- •2. Характеристика основних новоутворень юнацького віку.
- •1. Процеси і закономірності пам’яті.
- •1.Поняття про мислення. Соціальна природа мислення.
- •2. Oсновнi вимоги до навчальної дiяльностi. Змiстовна та операцiйна складовi.
- •1.Розумові дії та операції мислення. Форми мислення.
- •2. Мотивацiя навчальної дiяльностi: зовнiшнi I внутрiшнi джерела.
- •1. Види мислення.
- •2. Психологiчне забезпечення формування навчальних навичок і вмінь.
- •1.Поняття про уяву, її види і процеси.
- •2. Психологiчна характеристика навчального впливу та методів навчання.
- •1. Розвиток і виховання уяви у дітей.
- •2. Психологiя опитування та оцiнювання знань учнiв.
- •1.Сутність та основні характеристики особистості. Поняття «індивід», «людина», «суб’єкт”, «особистість», «індивідуальність» та їх взаємозв’язок.
- •2. Теорiя дитячої гри Ельконiна та її практичне значення.
- •1.Психологічна структура особистості.
- •2. Психологiчнi основи навчання I виховання дошкiльникiв I молодших школярiв.
- •1.Характеристика сучасних зарубіжних теорій особистості.
- •2.Психологiчнi основи навчання I виховання у середнiх I старших класах школи (пiдлiтковий вік, рання юнiсть).
- •1.Спрямованість особистості. Самосвідомість та я-концепція особистості.
- •2. Психологiчнi механiзми, засоби I методи виховання.
- •1.Класифікація груп у психології. Статусно-рольові особливості а їх вплив на структурування групи.
- •2. Характеристика основних теорiй виховання.
- •1.Поняття про темперамент. Історія розвитку вчення про темперамент.
- •2. Показники I критерiї вихованостi особистостi дитини.
- •1.Типи вищої нервової дільості як основа темпераменту. Психологічна характеристика типів темпераменту.
- •2. Загальна характеристика педагогiчної дiяльностi вчителя (структура, стилi).
- •1.Поняття про характер. Провідні риси характеру.
- •2. Психологiя особистостi вчителя. Педагогiчнi здiбностi.
- •1.Поняття про здібності та їх види.
- •2. Психологiчний аналiз уроку: структура, змiст, практичне значення.
- •1.Здібності, обдарованість, талант.
- •1.Загальне поняття про увагу та її фізіологічні основи.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери дитини раннього віку.
- •1.Феноменологія та властивості уваги.
- •2. Рушiйнi сили, чинники та умови розвитку.
- •1. Феноменеологiя емоцiйннх явищ (емощя, афект, настрiй, стрес).
- •2. Культурно-iсторична теорiя розвитку психiки Виготського.
- •1. Почуття. Динамiка почуттiв зaкoнoмipностi їх утворення.
- •2. Поняття про piвeнь актуального та зону найближчого розвитку .
- •35. Вияв та форми переживання почуттiв. Вищi почуття.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1. Поняття про волю. Воля як вища психiчна фуикцiя.
- •2. Методики вивчення шкiльного класу. Психологiчна характеристика класу як соцiальної групи.
1.Поняття про уяву, її види і процеси.
Уява належить до вищих пiзнавальних процесiв. Вона зумовлю€ться потребами, ЩО виникають у життi людини, i насамперед потребою змiнити Ti чи іншi предмети навколишнього CbiTY.
Уява - це психiчний процес, що виражаеться в CTBOpeHHi людиною нових образiв на OCHOBi її попередпього ДOCBiдy.
Уява вiдрiзняєтъся вiд сnpиймання тим, що її образи не завжди вiдповiдають реальностi, в них присутнi елементи фантазii. Особливостями уяви є те, що, по-перше, уява влаСТИВа лише людинi; по-друге, уява TicHO пов'язана з мисленням, вiдчуттями та пам'яттю.
Серед видiв уяви видiляють TaKi:
1. Активна i пасивна.(за активністю індивіда) Активна уява характеризуетъся тим, що КОристуючись нею, людина за власним бажанням викликае вiдповiднi образи. Образи пасивноi уяви виникають спонтанно.
2. Мuмовiльна i довiльна уява. Мимовiлъна уява характеризуеться тим, що створення нових образiв не скеровується певною метою. Довiльна уява ВИНикае, коли людина переслiдуе спецiальну мету створити образ того чи iншого об'екту.
3. Продуктивна i репродуктивна.(за характером діяльності людини). Продуктивна уява вiДРiзняеться тим, що в нiй дiйснiсть cBiдoMO КОНструюється людиною, а не просто механiчно вiдтворюється. При репродуктивнiй уявi ставиться задача вiдтворити реальнicть в тому виглядi, яка вона є; така уява нагадує сприймання або пам'ять.
4. Художня, наукова, технiчна та iH.(за змістом діяльності). В художнiй уявi переважаютъ чуттевi (зоровi, слуховi та iH.) образи. Технiчна уява характеризуетъся створенням образiв npосторових вiдношень. Наукова уява проявляеться у плануваннi i npоведеннi експериментальних дослiджень.
Особливим видом уяви є мрiя - уява, спрямована на майбутн€, на перспективу життя i дiяльностi людини. У мрiях створюються образи бажаного. Значення мрії в життi людини надзвичайно велике. У мрiях виявля€ться зв'язок уяви людини з її потребами, почуттями, прагненнями. Mpiї стають поштовхом у творчiй дiяльностi, в чому переконує нас життя багатьох видатних людей.
Вирiзняють i так звану антuцuпуючу уяву (вiд лат, al1ticipatio - угадування наперед, передбачення). Вона лежить в oCнOBi здатності людини передбачати майбутнi подii
Уява виконуе ряд специфiчних функцiй в життi ЛЮДИни. Перша з них полягае в тому, щоб зображувати дiйснiсть в образах i мати Можливicть користуватися ними при вирiшеннi завдань. Ця функцiя уяви TicHO пов'язана з мисленнЯм. Друга функцiя уяви полягае в регулюваниi емоцiйиих станiв. Третя функцiя уяви пов'язана з її участю в довiльнiй регуляцiї пiзнавальних процесiв i cTaHiв людини, зокрема, Сприймання, уваги, пам’яті тощо. Четверта функція уяви полягає у формуванні внутрішнього плану дій – здатності здійснювати їх в умі. П’ята функція – це планування і програмування діяльності.
XapaKTepHi риси уяви:
1. Уява властuва лuше людuнi i є необхiдною умовою її дiяльностi.
2. Уява тiCHO пов'язана з мuсленням, пам'яттю, вiдчуттям, сприйманням та емоцiямu
3.Уява завжди є відходом від дійсності, проте в будь-якому разі джерело уяви – об’єктивна дійсність.
4.Уява – складова творчості.
5.Уява нерозривно пов’язана з усіма ланками психіки людини. Найвищвй «розквіт» уяви виявляється в хвилини небезпеки.
Процеси уяви мають аналiтико-синтетичний характер, i в цьому вони схожi на процеси сприймання, пам'ятi, мислення.
Процеси уяви здiйснюються рiзними способами. Найбiльш вживаними iз них є наступнi.
Аглютuнацiя (вiд лат. agglutinare - склеюватu) - створення новоГО образу шляхом сполучення елементiв, взятих з рiзних уявлень. Нlаприклад, образ русалки в казках, яка мае голову i тулуб - жiнКИ,і XBicT - риби.
Гiперболiзацiя - характеризується збiльшенням предмета (велетень Гуллiвер); змiною кiлькостi частин предмета (дракон, який має ciM голiв); або їх змiщенням.
Лiтота - на BiдMiHY вiд гiперболiзацii характеризуеться зменшенням предмета (хлопчик-мiзинчик).
Пiдкреслення - акцентування якоїcь частини образу або певної якостi. За допомогою такого прийому створюються шаржi, карикатури.
Схемаmuзацiя - образ уяви, в якому розбiжностi зменшуються, а риси схожостi виступають на перший план, Прикладом може бути орнамент, елементи якoго взятi художником iз рослинного CBiTY.
Тuпiзацiя - видiлення iCTOTHOгo в однорiдних фактах i втiлення їx у конкретних образах. Це найскладнiший прийом. ВiH широко використову€ться В лiтературi.
Творчий процес уяви базу€ться на виникненнi асоцiацiй, хоча їx специфiка вiдрiзня€ться Biд звичного ходу асоцiацiй, пiдпорядковуючись думкам, емоцiям, бажанням, ЩО переважають у психiцi людини-митця.