- •1.Поняття про предмет,завдання, принципи та категорії загальної психології.
- •2. Biкoвa перiодизацiя, принципи та критерії вікової перiодизацiї Ельконiна.
- •1.Основні напрямки школи та концепції у психології
- •2. Загальна характеристика перiоду новонародженостi. Процес формування мови у немовлят.
- •1. Загальна характеристика та класифікація методів загальної психології.
- •2. Предметно-манiпулятивна дiяльнiсть в ранньому вiцi. Криза трьох років.
- •1. Поява і розвиток форм психічного відображення в живій і неживій природі.
- •2. Oсновнi новоутворення в розвитку дитини раннього віку. Розвиток мови.
- •1. Стадії та рівні психічного відображення у тварин.
- •1. Стадiя елементарної ceHcopHoї психiки:
- •2. Стадiя перцептивної психiки.
- •2. Розвиток особистостi дошкiльника. Самосвiдомiсть та «я-концепцiя» дитини дошкiльного віку.
- •1.Відмінність психіки тварини від психіки людини.
- •2. Сюжетно-рольова гра та її значення в розвитку дошкільника.
- •1.Передумови та умови виникнення психіки людини.
- •2. Психологiчна готовнiсть дитини до школи.
- •1.Свідомість людини як вищий рівень відображення. Структура свідомості.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1.Відчуття як початкова ланка пізнавального процесу. Види та фізіологічна основа відчуттів.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери в молодшому шкiльному віці.
- •1.Основні властивості і закономірності відчуттів.
- •2. Новоутворення пiдлiткового віку. Провiдний вид діяльності апідлітків.
- •1.Поняття про сприймання та його фізіологічну основу.
- •2. Розвиток пiзнавальних процесiв в пiдлiтковому вiцi.
- •1.Загальні особливості та види сприймання.
- •2. Соцiальна ситуацiя розвитку в ранньому юнацькому віці.
- •1.Пам’ять та її природа. Теорії пам’яті.
- •2. Проблеми професійного вибору в юнацькому віці. Мотивація вибору.
- •1.Класифікація і види пам’яті.
- •2. Характеристика основних новоутворень юнацького віку.
- •1. Процеси і закономірності пам’яті.
- •1.Поняття про мислення. Соціальна природа мислення.
- •2. Oсновнi вимоги до навчальної дiяльностi. Змiстовна та операцiйна складовi.
- •1.Розумові дії та операції мислення. Форми мислення.
- •2. Мотивацiя навчальної дiяльностi: зовнiшнi I внутрiшнi джерела.
- •1. Види мислення.
- •2. Психологiчне забезпечення формування навчальних навичок і вмінь.
- •1.Поняття про уяву, її види і процеси.
- •2. Психологiчна характеристика навчального впливу та методів навчання.
- •1. Розвиток і виховання уяви у дітей.
- •2. Психологiя опитування та оцiнювання знань учнiв.
- •1.Сутність та основні характеристики особистості. Поняття «індивід», «людина», «суб’єкт”, «особистість», «індивідуальність» та їх взаємозв’язок.
- •2. Теорiя дитячої гри Ельконiна та її практичне значення.
- •1.Психологічна структура особистості.
- •2. Психологiчнi основи навчання I виховання дошкiльникiв I молодших школярiв.
- •1.Характеристика сучасних зарубіжних теорій особистості.
- •2.Психологiчнi основи навчання I виховання у середнiх I старших класах школи (пiдлiтковий вік, рання юнiсть).
- •1.Спрямованість особистості. Самосвідомість та я-концепція особистості.
- •2. Психологiчнi механiзми, засоби I методи виховання.
- •1.Класифікація груп у психології. Статусно-рольові особливості а їх вплив на структурування групи.
- •2. Характеристика основних теорiй виховання.
- •1.Поняття про темперамент. Історія розвитку вчення про темперамент.
- •2. Показники I критерiї вихованостi особистостi дитини.
- •1.Типи вищої нервової дільості як основа темпераменту. Психологічна характеристика типів темпераменту.
- •2. Загальна характеристика педагогiчної дiяльностi вчителя (структура, стилi).
- •1.Поняття про характер. Провідні риси характеру.
- •2. Психологiя особистостi вчителя. Педагогiчнi здiбностi.
- •1.Поняття про здібності та їх види.
- •2. Психологiчний аналiз уроку: структура, змiст, практичне значення.
- •1.Здібності, обдарованість, талант.
- •1.Загальне поняття про увагу та її фізіологічні основи.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери дитини раннього віку.
- •1.Феноменологія та властивості уваги.
- •2. Рушiйнi сили, чинники та умови розвитку.
- •1. Феноменеологiя емоцiйннх явищ (емощя, афект, настрiй, стрес).
- •2. Культурно-iсторична теорiя розвитку психiки Виготського.
- •1. Почуття. Динамiка почуттiв зaкoнoмipностi їх утворення.
- •2. Поняття про piвeнь актуального та зону найближчого розвитку .
- •35. Вияв та форми переживання почуттiв. Вищi почуття.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1. Поняття про волю. Воля як вища психiчна фуикцiя.
- •2. Методики вивчення шкiльного класу. Психологiчна характеристика класу як соцiальної групи.
1.Основні напрямки школи та концепції у психології
Наука психологiя створила чимало шкiл, напрямiв, концепцiй. Ставлення до них було рiзне, аж до заперечення.
Інтроспектuвна псuxологiя охоплю€ низку напрямiв. Спiльним у них € те, ЩО Bci вони користуються основним методом вивчення психiки - методом самоспостереження, тобто спостереження людини за власною свiдомicтю.Одним iз напрямiв iнтроспективної психології € вчення про "внутрiшнiй досвiд", з позиції якого психiчнi явища пiзнаються принципово iншим способом, нiж матерiальнi (Дж. Локк (16321704), Р. Декарт (1596-1650) та iH.).
Асоцiатuвна псuxологiя бере свiй початок вiд стародавньої фiлософiї. У межах цьоro напряму псиxiЧні явища пояснювалися переважно за допомогою поняття асоцiації
Псuxоаналiтuчнuй пiдхiд розробив З. Фрейд (1856-1939) наприкiнцi XIX - на початку ХХ ст. спершу для лiкування психiчних захворювань, а згодом застосував для побудови гiпотез i теорiй з психологiї, зокрема для пояснення ролi несвiдомого в життi людини. Для фрейдизму, характерне пояснення психiчних явищ через несвiдоме; його основою є уявлення про споконвічний. конфлiкт мiж свiдомим i несвiдомим у психіці людини. Фрейд розгляда€ ПСИХIКУ на трьох РIВНЯХ: HecBlДoMe, переДСВlДоме і свiдоме. Несвiдоме - головний елемент i джерело заряду мотивацiйної енергiї; саме воно СтанОВИТЬ суть псиХiки. Передсвiдоме мiстить психiчнi акти, що можуть бути усвiдомленi за певних умов, а свiдоме розгляда€ться як елемент надбудови, ЩО вироста€ над несвiдомим i перебуває з ниМ у постiйному конфлiктi.
Об'єктuвна псuхологiя - психологiчна школа, спрямована на застосування об'€ктивних методiв аналiзу, заснованих на конвенцiальних правилах фiксації психiчних ЯВИЩ. ДО таких проявiв вiдносять поведiнку, реакції, рефлекс і тощо.
Бixевiорuзм (вiд англ. behaviour - поведiнка) - напрям в американськiй психологiї', представники якого заперечують cBiдoMiCTb як предмет психологiї. Засновники бiхевiоризму - Дж.Б.Уотсон i Е.Торндайк.
Цей напрям характеризу€ться ТИМ, що вивчения предмета зводиться передусiм до аналiзу поведiнки. Основне положения бiхевiоризму зводиться до того, що психологiя повинна вивчати поведiнку, а не свiдомiсть, психiку, якi в принципi неможливо спостерiгати безпосередньо.
Необixевiорuзм - напрям в американськiй психологiї, що виник в 30-Ti роки ХХ СТ. Необiхевiористи не тiльки сприйняли головне положения бixевiоризму, згiдно з яким предметом психологiї € об'€КТИВНе спостережения peaKцiї організму на стимул зовнiшнього середовища.
Гештальтпсихологія - напрямок в зарубiжнiй психологiї, що виник в Нiмеччинi в 20-30 роках. ХХ ст. Основними представниками цього напряму були нiмецькi психологи М.Вертгаймер, В.Келлер, К.Каффка. Вони висунули тезу про необxiднiсть вивчения психiки з точки зору цілісних структур (гештальтiв),Основну увагу гештальтпсихологiя приділила дослiдженню ВИЩИХ психiчних функцiй ЛЮДИНИ.
Гуманiстuчна псuxологiя - напрям.у психологiї, що визнає своїм головним предметом особистiсть як унiкальну цiлiсну систему, що є ВlДкритою можливiстю самоактуалiзацiї, притаманної лише людинi. В межах гуманicтичної психологiї значне мiсце займае теорiя особистостi розроблена американським психологом А.Маслоу.
Концепцiя псuxологiї' народiв - напрям, який виник у Нiмеччинi в середині XIX ст. Автори цiєї концепцiї – М.Лацарус та Х.Штейнталь. Основною iдеєю е те, що гoловним суб'ЕКТОМ icтopiї вченi розглядали народ як уособлення «духу цiлого». Народний дух виявляется в спiльностi рис характеру, моралi, мови, мiфологiї, вiруванъ тощо. IндиBiдyaльHa психiка, свiдомicть особистостi є продуктом цъогo цiлогo.