- •1.Поняття про предмет,завдання, принципи та категорії загальної психології.
- •2. Biкoвa перiодизацiя, принципи та критерії вікової перiодизацiї Ельконiна.
- •1.Основні напрямки школи та концепції у психології
- •2. Загальна характеристика перiоду новонародженостi. Процес формування мови у немовлят.
- •1. Загальна характеристика та класифікація методів загальної психології.
- •2. Предметно-манiпулятивна дiяльнiсть в ранньому вiцi. Криза трьох років.
- •1. Поява і розвиток форм психічного відображення в живій і неживій природі.
- •2. Oсновнi новоутворення в розвитку дитини раннього віку. Розвиток мови.
- •1. Стадії та рівні психічного відображення у тварин.
- •1. Стадiя елементарної ceHcopHoї психiки:
- •2. Стадiя перцептивної психiки.
- •2. Розвиток особистостi дошкiльника. Самосвiдомiсть та «я-концепцiя» дитини дошкiльного віку.
- •1.Відмінність психіки тварини від психіки людини.
- •2. Сюжетно-рольова гра та її значення в розвитку дошкільника.
- •1.Передумови та умови виникнення психіки людини.
- •2. Психологiчна готовнiсть дитини до школи.
- •1.Свідомість людини як вищий рівень відображення. Структура свідомості.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1.Відчуття як початкова ланка пізнавального процесу. Види та фізіологічна основа відчуттів.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери в молодшому шкiльному віці.
- •1.Основні властивості і закономірності відчуттів.
- •2. Новоутворення пiдлiткового віку. Провiдний вид діяльності апідлітків.
- •1.Поняття про сприймання та його фізіологічну основу.
- •2. Розвиток пiзнавальних процесiв в пiдлiтковому вiцi.
- •1.Загальні особливості та види сприймання.
- •2. Соцiальна ситуацiя розвитку в ранньому юнацькому віці.
- •1.Пам’ять та її природа. Теорії пам’яті.
- •2. Проблеми професійного вибору в юнацькому віці. Мотивація вибору.
- •1.Класифікація і види пам’яті.
- •2. Характеристика основних новоутворень юнацького віку.
- •1. Процеси і закономірності пам’яті.
- •1.Поняття про мислення. Соціальна природа мислення.
- •2. Oсновнi вимоги до навчальної дiяльностi. Змiстовна та операцiйна складовi.
- •1.Розумові дії та операції мислення. Форми мислення.
- •2. Мотивацiя навчальної дiяльностi: зовнiшнi I внутрiшнi джерела.
- •1. Види мислення.
- •2. Психологiчне забезпечення формування навчальних навичок і вмінь.
- •1.Поняття про уяву, її види і процеси.
- •2. Психологiчна характеристика навчального впливу та методів навчання.
- •1. Розвиток і виховання уяви у дітей.
- •2. Психологiя опитування та оцiнювання знань учнiв.
- •1.Сутність та основні характеристики особистості. Поняття «індивід», «людина», «суб’єкт”, «особистість», «індивідуальність» та їх взаємозв’язок.
- •2. Теорiя дитячої гри Ельконiна та її практичне значення.
- •1.Психологічна структура особистості.
- •2. Психологiчнi основи навчання I виховання дошкiльникiв I молодших школярiв.
- •1.Характеристика сучасних зарубіжних теорій особистості.
- •2.Психологiчнi основи навчання I виховання у середнiх I старших класах школи (пiдлiтковий вік, рання юнiсть).
- •1.Спрямованість особистості. Самосвідомість та я-концепція особистості.
- •2. Психологiчнi механiзми, засоби I методи виховання.
- •1.Класифікація груп у психології. Статусно-рольові особливості а їх вплив на структурування групи.
- •2. Характеристика основних теорiй виховання.
- •1.Поняття про темперамент. Історія розвитку вчення про темперамент.
- •2. Показники I критерiї вихованостi особистостi дитини.
- •1.Типи вищої нервової дільості як основа темпераменту. Психологічна характеристика типів темпераменту.
- •2. Загальна характеристика педагогiчної дiяльностi вчителя (структура, стилi).
- •1.Поняття про характер. Провідні риси характеру.
- •2. Психологiя особистостi вчителя. Педагогiчнi здiбностi.
- •1.Поняття про здібності та їх види.
- •2. Психологiчний аналiз уроку: структура, змiст, практичне значення.
- •1.Здібності, обдарованість, талант.
- •1.Загальне поняття про увагу та її фізіологічні основи.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери дитини раннього віку.
- •1.Феноменологія та властивості уваги.
- •2. Рушiйнi сили, чинники та умови розвитку.
- •1. Феноменеологiя емоцiйннх явищ (емощя, афект, настрiй, стрес).
- •2. Культурно-iсторична теорiя розвитку психiки Виготського.
- •1. Почуття. Динамiка почуттiв зaкoнoмipностi їх утворення.
- •2. Поняття про piвeнь актуального та зону найближчого розвитку .
- •35. Вияв та форми переживання почуттiв. Вищi почуття.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1. Поняття про волю. Воля як вища психiчна фуикцiя.
- •2. Методики вивчення шкiльного класу. Психологiчна характеристика класу як соцiальної групи.
1.Поняття про мислення. Соціальна природа мислення.
Мuслення - це вuща форма псuxiчного вiдображення. Пiзнання CBiTY почина€ться з вiдчуттiв, сприймань та уявлень, але ця картина CBiTY не дa€ змоги глибоко i всебiчно пiзнати його. Зокрема, живе споглядання не спроможне проникнути у складнi форми вза€модії явищ, об'€ктiв, подiй, у їх причини та наслiдки. Для вiдображення цих MOMeHTiB буття необхiдний перехiд вiд вiдчуттiв, сприймань(чутт€вого вiдображення) до мислення. Шляхом мислення iндивiд виявля€ вза€мозв'язки мiж предметами, подiями i явищами, з'ясовує причини та наслiдки цi€ї вза€модії. Мислення, надбудовуючись над вiдчуттями й сприйманнями, вiдкрива€ HOBi аспекти явищ та рiзних об'€ктiв.
Мислення дає знання про iCтотні властивостi, зв'язки i вiдношення об'ективної реальностi, здiйснює у процесi пiзнання пepexiд вiд явища до його cyтHocті.
Мислення є узагальненим вiдображенням дiйсностi. Це процес пошуку icтотних ознак, властивостей предметiв та явиЩ i зв'язкiв мiж ними i водночас характеристик, спiльних для однорiдних явищ або предметiв дiйсностi.
Мислення має активний, дійовий i цiлеспрямований характер.Виникнення в iндивiда вiдчуттiв, сприймань зумовлене зовнiшнiми чинниками. Цi процеси виникають за безпосередньої дії подразникiв на органи чуття, незалежно вiд бажань суб'€кта.
Мислення нерозривно пов 'язане з мовою та мовленням. Думка об'€ктиву€ться у MOBi та мовленнi. Мовлення € способом, а мова засобом вираження думки i формою її icнування. Будь-яка думка виника€ i набува€ свого розвитку у словi, а вдало дiбране слово вдосконалю€, уточню€ думку.
Мислення має соцiальну природу. Суспiльно-icторичний характер мислення поясню€ться тим, ЩО виникнення i розвиток його зумовленi суспiльними потребами. Суспiльний характер Maє i мета мислення. Наприклад, актуальними для людства € екологiчнi проблеми планети.
Для розв'язання проблем люди використовують icторичний досвiд, засвоюють знання, закрiпленi у словi. У процесi засво€ння знань розвива€ться i мислення. Отже, мислення € продуктом суспiльно-iсторичного розвитку. Водночас розвиток мислення зумовлю€ суспiльний поступ, викону€ роль його детермiнанти.
Щоб пiдготуватися до життя, молодi потрiбно опанувати досвiд людства, вчитися. Цей досвiд певним чином органiзований i поданий у навчальних планах, програмах, пiдручниках i посiбниках для рiзних piBHiB icнуючої в суспiльствi системи освiти.
Отже, мислення - це соцiльно зумовлений, пов 'язаний з мовленням псuxiчний процес самостiйного вiдображення iстотно нового, тобто процес узагалlьненого та опосередкованого вiдображення дiйсностi в xoдi її аНалiзу i синтезу, що виникає на oCHoвi практичної дiяльностi з чуттєвого пiзнання i здатний виходити далеко за його межi (О. В. Брушлiнський).
2. Oсновнi вимоги до навчальної дiяльностi. Змiстовна та операцiйна складовi.
Білет 17.
1.Розумові дії та операції мислення. Форми мислення.
Мислення - процес опосередкованого та узагальненого пiзнання людиною предметiв i явищ об'€КТиВНої дiйсностi в їxHix iСтотних властивостях, зв' язках i вiдносинах.
Мислення виника€ в процесi вза€модiї людини iз зовнiшнiм cBiTOM, воно € функцi€ю її мозку, вищою формою вияву аналiтико-синтетичної дiяльностi. Мислення, якщо воно правильне, вiдобража€ об'€ктивну дiйснiсть глибше, повнiше й точнiше, нiж чутт€ве її пiзнання. Критерiй його iстинностi - суспiльна практика.
Мислення людини вiдбува€ться з допомогою понять, кожне з яких вiдображене одним або декiлькома словами.
Поняття - це вiдображення загальних i притому сутт€вих властивостей предметiв i ЯВИЩ дiйсностi. Процес мислення явля€ собою перехiд суб' €KTa вiд наявних до нових знань.
Пiзнання нового вiдбува€ться через РОЗУмовi дiї (операцiї):
. аналіз;
. синтез;
. абстрагування;
. узагальнення;
. класифiкацiю.
Аналiз _ це розчленування в думцi предмета, явища або поняття i вирiзнення окремих його частин, ознак або властивостей.
Синтез - це по€днання в думцi окремих елементiв, частин, ознак у €дине ЦіЛе.
Порiвняння - встановлення подiбностi й несхожостi мiж предметами або явищами дiйсностi.
Абстрагування - вiдволiкання вiд несутт€вих ознак i виокремлення самих лише сутт€вих особливостей групи предметiв або явищ.
Означення – поєднання узагальненого в понятті з якимось значком.
Основні види мислення:
1.Теоретичне:
А) понятійне
Б) образне.
2. Практичне:
А) наочно-образне;
Б) наочно-дійове.
Теоретичне понятійне мислення – це таке мислення, користуючись яким людина в процесі вирішення задачі звертається до понять, виконує дії в умі, безпосередньо не маючи справу з досвідом.
Теоретично образне мислення характеризується тим, що матеріалом, яким користується людина, є не поняття, а образи.
Особливістю наочно-образного мислення є те, що процес мислення безпосередньо пов’язаний із сприйманням оточуючої дійсності і без неї не може здійснюватись.
Наочно-дiйове мислення: сам процес мислення явля€ собою прАКтичну перетворювальну дiяльнiсть, шо здiйсню€ться людиною з реальними предметами.
В дійсності ці види мислення співіснують і доповнюють один одного.