- •1.Поняття про предмет,завдання, принципи та категорії загальної психології.
- •2. Biкoвa перiодизацiя, принципи та критерії вікової перiодизацiї Ельконiна.
- •1.Основні напрямки школи та концепції у психології
- •2. Загальна характеристика перiоду новонародженостi. Процес формування мови у немовлят.
- •1. Загальна характеристика та класифікація методів загальної психології.
- •2. Предметно-манiпулятивна дiяльнiсть в ранньому вiцi. Криза трьох років.
- •1. Поява і розвиток форм психічного відображення в живій і неживій природі.
- •2. Oсновнi новоутворення в розвитку дитини раннього віку. Розвиток мови.
- •1. Стадії та рівні психічного відображення у тварин.
- •1. Стадiя елементарної ceHcopHoї психiки:
- •2. Стадiя перцептивної психiки.
- •2. Розвиток особистостi дошкiльника. Самосвiдомiсть та «я-концепцiя» дитини дошкiльного віку.
- •1.Відмінність психіки тварини від психіки людини.
- •2. Сюжетно-рольова гра та її значення в розвитку дошкільника.
- •1.Передумови та умови виникнення психіки людини.
- •2. Психологiчна готовнiсть дитини до школи.
- •1.Свідомість людини як вищий рівень відображення. Структура свідомості.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1.Відчуття як початкова ланка пізнавального процесу. Види та фізіологічна основа відчуттів.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери в молодшому шкiльному віці.
- •1.Основні властивості і закономірності відчуттів.
- •2. Новоутворення пiдлiткового віку. Провiдний вид діяльності апідлітків.
- •1.Поняття про сприймання та його фізіологічну основу.
- •2. Розвиток пiзнавальних процесiв в пiдлiтковому вiцi.
- •1.Загальні особливості та види сприймання.
- •2. Соцiальна ситуацiя розвитку в ранньому юнацькому віці.
- •1.Пам’ять та її природа. Теорії пам’яті.
- •2. Проблеми професійного вибору в юнацькому віці. Мотивація вибору.
- •1.Класифікація і види пам’яті.
- •2. Характеристика основних новоутворень юнацького віку.
- •1. Процеси і закономірності пам’яті.
- •1.Поняття про мислення. Соціальна природа мислення.
- •2. Oсновнi вимоги до навчальної дiяльностi. Змiстовна та операцiйна складовi.
- •1.Розумові дії та операції мислення. Форми мислення.
- •2. Мотивацiя навчальної дiяльностi: зовнiшнi I внутрiшнi джерела.
- •1. Види мислення.
- •2. Психологiчне забезпечення формування навчальних навичок і вмінь.
- •1.Поняття про уяву, її види і процеси.
- •2. Психологiчна характеристика навчального впливу та методів навчання.
- •1. Розвиток і виховання уяви у дітей.
- •2. Психологiя опитування та оцiнювання знань учнiв.
- •1.Сутність та основні характеристики особистості. Поняття «індивід», «людина», «суб’єкт”, «особистість», «індивідуальність» та їх взаємозв’язок.
- •2. Теорiя дитячої гри Ельконiна та її практичне значення.
- •1.Психологічна структура особистості.
- •2. Психологiчнi основи навчання I виховання дошкiльникiв I молодших школярiв.
- •1.Характеристика сучасних зарубіжних теорій особистості.
- •2.Психологiчнi основи навчання I виховання у середнiх I старших класах школи (пiдлiтковий вік, рання юнiсть).
- •1.Спрямованість особистості. Самосвідомість та я-концепція особистості.
- •2. Психологiчнi механiзми, засоби I методи виховання.
- •1.Класифікація груп у психології. Статусно-рольові особливості а їх вплив на структурування групи.
- •2. Характеристика основних теорiй виховання.
- •1.Поняття про темперамент. Історія розвитку вчення про темперамент.
- •2. Показники I критерiї вихованостi особистостi дитини.
- •1.Типи вищої нервової дільості як основа темпераменту. Психологічна характеристика типів темпераменту.
- •2. Загальна характеристика педагогiчної дiяльностi вчителя (структура, стилi).
- •1.Поняття про характер. Провідні риси характеру.
- •2. Психологiя особистостi вчителя. Педагогiчнi здiбностi.
- •1.Поняття про здібності та їх види.
- •2. Психологiчний аналiз уроку: структура, змiст, практичне значення.
- •1.Здібності, обдарованість, талант.
- •1.Загальне поняття про увагу та її фізіологічні основи.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери дитини раннього віку.
- •1.Феноменологія та властивості уваги.
- •2. Рушiйнi сили, чинники та умови розвитку.
- •1. Феноменеологiя емоцiйннх явищ (емощя, афект, настрiй, стрес).
- •2. Культурно-iсторична теорiя розвитку психiки Виготського.
- •1. Почуття. Динамiка почуттiв зaкoнoмipностi їх утворення.
- •2. Поняття про piвeнь актуального та зону найближчого розвитку .
- •35. Вияв та форми переживання почуттiв. Вищi почуття.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1. Поняття про волю. Воля як вища психiчна фуикцiя.
- •2. Методики вивчення шкiльного класу. Психологiчна характеристика класу як соцiальної групи.
2. Характеристика основних новоутворень юнацького віку.
Основне в становленнi особистостi старшокласника вiдкриття власного CBiтy, яке проявля€ться в формi переживання CBO€l iндивiдуалЬНОl цiлiсностi та неповторностi. Здiйсню€ться бурхливий розвиток саMOCBiдoMOCTi. Юнацький BiK буду€ться навколо кризи особистicНОl iдентичностi - почуття iНдивiдуалЬНОl самототожностi, €дностi. Для старшокласника характерний глибокий самоаналiз, caMoouiHKa Bci:x якостей i здiбностей. Старшокласники бiльше розумiють себе, нiж пiдлi1КИ. Настрiй CTa€ бiлъш стiйким i усвiдомленим. Самооцiнка CTa€ вищою, нiж у пiдлiтковому вiцi. Зроста€ самоповага, виника€ почуття влаСНОl гiдностi, вiдбува€ться стабiлiзацiя особистостi.
Старшокласник, пiзнаючи навколишнiй CBiT, повертається до себе, здiйсню€ пошук вiдповiДi на складнi питання життя: "Для чого я живу? У чому сенс життя?". У пошуках сенсу життя lЗиробля€ться свiтогляд (система зрозумiлих i стiйких переконань ), розширю€ться система цiнностей, форму€ться моральний стрижень. юнацы<a моральна свiдомicть мiстить внутрiшнi протирiччя. Юнацький максималiзм, категоричнiсть оцiнок ВЖИlЗаються з демонстративним скепсисом. Юнаки легко пiддаються моральномурелятивiзму: якщо все € вiдносним, значить усе дозволено, всеможна зрозумiти i lЗиправдати. Йде складний процес пошуку символу вipи, за допомогою якого юнаI< об'€днав би правила поведiнки. Старшокласники прагнуть не тiльки оцiнити моральнусторону свого внутрiшнього cBiTY, а й свiдомо розвивати П.
Юнацький перiод - перiод статевого самовизначення. Самооцiнка i самосвiдомiсть дуже залежить вiд стереотипних уявленьпро те, якими повиннi бути справжнiй чоловiк i жiнка. Форму€тьсяпочуття дорослостi не взагалi, а почуття ДОРОСЛОl жiнки чи чоловiка. у спiшне самовизначення передбача€ спецiальний перiод, коли молодi люди отримують право придивитися до рiзних соцiальних ролей" не вiддаючи перевагу жоднiй з ни:х. Це перiод проб i помилок.
У старшокласника виникають важливi особистiснi якостi: усвiдомленiсть, самостiЙнiсть, незалежнicть. BiH ставить i активно вирiшу€ наЙбiльш складнi житт€вi проблеми. Виника€ вiдповiдальнicть не просто за себе, а за себев спiльнiЙ справi, за спiльну справу i за iнших людеЙ. Новоутворенням цього BiKY є самовизначення себе в людськомусуспiльствi, усвiдомлення cBoix можливостей i прагнень, свогопризначення в життi.
Білет 15.
1. Процеси і закономірності пам’яті.
Особливicтю пам'ятi € те, щo її складовi виступають водночас і як автономНі процеси. Кожний iз процесів пам'ятi може здiйснюватися самостiйно. Процеси пам'ятi треба розглядати в єдності i не тiльки в зовнішніх зв’язках і взаємній зумовленості, а Й у бiльш тісних відносинах взаємного проникнення i закономiрних переходах одного процесу в iнший.
Запам 'ятовування - це закрiплення образiв сприймання, УЯвлень, думок, дiй, переживань i зв'язків мiж ними через контакти нових даних з набутим ранiше досвідом. Процес запам'ятовування вiдбува€ТЬCя у трьох формах: відбиття, мимовiльногo й довiльногo запам'ятовування.
Збереження - це процес утpиманнЯ в пам'ятi BiдoMOCтей, одержаних у ходi набування досвіду. Великою мiрою Biн залежитъ Biд якостi та глибини запам'ятовування.
Забування - процес, протилежний збереженню i виявляється Biн у тому, що актуaлiзацiя забутих образiв чи думок утруДНЮ€ТЬCя або стає взагaлi неможливою. Цей процес грунту€тъcя на явищі галъмyвання умовно-рефлекторних зв'язківПіД впливом ріЗних чинників і згасання слiдiв, що утворилися ранiше.
Вiдтворення - процес вiдновлення збереженоro Maтepiалу пам'ятi для використання в дiяльностi та спiлкyваннi - Поляга€ у пожвавленнi або повторному збудженнi ранiше утворених у мозку нервових зв'язкiв. Розрiзняють два види вiдтвoрення: впiзнавання i згадування.
Впізнавання - це вiдтворення якого-небудь об'€кта в умовах повторного йоro спрИЙНЯтТЯ.
3гaдyвання - це вiдтворення попереднъоro ДOCBiдy відповiдно ДО змiсту й завдань дiяльностi. Воно буває МИМОвiльНИМ (наприклад, ненавмисне згадування) або довiльним, коли ставиться реПРОдукТИВне завдання, робитъся волъове зусилля, оргaнiзуютъся спецiaльнi мнеМічнi дії.
Якщо матерiaл добре запам'ятований i мiцнo закрiплепий, то згадування проходитъ легко. Однак часом нам невда€ться згадати щосъ потрiбне одразу. Таке зraдування вимагае напруЖеННЯ розумових зусиль, переборення труднощiв i називається прuгадуванням. При цъому людина вирiШУє інодi досить складні мнемiчнi задачi. Як один з рiзновидiв вiдтвoреНня виділяють спогади - локaлiзованi в часi й просторі згадування ЛЮДИнИ про CBOє минуле життя, переважно в яскравiй образно-логiчнiй формi, з yciмa обставинами.
Отже, процеси запам’ятовування, зберігання, відтворення і забування постійно взаємодіють, утворюючи єдину систему пам’яті.
2. Психологiчна сутнiсть та структура навчання як виду діяльності.
Соціальний характер навчальної діяльності визначають:
- за змiстом вона спрямована на засво€ння здобутих людством досягнень культури i науки;
- за суттю - суспiльно значуща i соцiально оцiнювана;
- за формою вiдповiда€ суспiльно виробленим нормам спiлкування i здiйснюється в спецiальних громадських закладах.
€, TaKi специфiчнi особливостi навчально'i дiяльностi:
1) спрямованiсть на оволодiння навчальним матерiалом та розв'язання навчальних завдань;
2) сприяння засво€нню загальних способiв дiй i наукових понять, що переду€ розв'язанню завдань;
3) зумовлення змiни психiчних властивостей i поведінки людини.
Процес формування навчально'i дiяльностi проходить три стадії:
1) засво€ння окремих навчальних дiй. Навчальна дiяльнiсть можлива лише при вза€модії з учителем;
2) навчальнi дП об'€днуються в цiлiснi акти дiяльностi, пiдпорядкованi досягненню бiльш вiддалеНОI мети; пiзнавальний iHTepec набува€ стiйкого характеру, починаючивиконувати функцiю смислоутворюючого мотиву; форму€ться дiя контролю i оцiнки;
3) об'€днання окремих aKTiB навчальної дiяльностi в цiлicнi системи; пiзнавальний iHTepec характеризу€Ться узагальненiстю, стiйкiстю i вибiрковicтю, почина€ виконувати,,' функцiю спонукального мотиву дiяльностi.
Навчальна дiяльнicть має складну психологiчну структуру. Вона включа€ мету(завдання), об'€кти (данi практично, наочно або вербально), мотиви, способи дiй, за допомогою яких перетворюються об'€кти, та IX результати. Можна видiлити TaKi складовi компоненти навчально'i дiяльностi.
1.Спонукальна складова (потреби, мотиви, смисли учiння).
2.Програмовано-цiльова складова (цiлi, завдання).
3.Дієво-операuiйна складова (навчальнi дії, оперaції, прийоми).
Навчальнi дії - активність особистості, спрямована на вирiшення навчальних завдань.
Види навчальних дiй: Opi€HTOBHi (намiтити uiлi тощо); виконавчi; OцiHHi (знайти помилки, звiрити зi зразком, оцiнити результати). Вони здiйснюються на рiзних етапах засво€ння знань.
PiBHi виконання дiй: репродуцивний (прочитати, переписати), продуктивний (створити щось нове).
Оперauiя - це спосiб здiйснення дiй.
Прийоми - це сукупнiсть операцiй, що складаються iз дiй, об’єднаних у систему. Видiляють три типи прийомiв: Ti, що входять у змiст (правила правопису); в органiзацiю самого процесу (планування); безпосередньо розумову активнicть (запам'ятовування).
4. Результати - змiна самого суб'€кта навчальної дiяльностi, розширення можливостей у розвитку його здiбностей, засво€ння нових способiв дiй з науковими поняттями.
Важливою складовою процесу учiння € його саморегулювання (самодiагностика, самооцiНlOвання, самопрогнозування, самоконтроль, самокорекцiя).
Білет 16.