- •1.Поняття про предмет,завдання, принципи та категорії загальної психології.
- •2. Biкoвa перiодизацiя, принципи та критерії вікової перiодизацiї Ельконiна.
- •1.Основні напрямки школи та концепції у психології
- •2. Загальна характеристика перiоду новонародженостi. Процес формування мови у немовлят.
- •1. Загальна характеристика та класифікація методів загальної психології.
- •2. Предметно-манiпулятивна дiяльнiсть в ранньому вiцi. Криза трьох років.
- •1. Поява і розвиток форм психічного відображення в живій і неживій природі.
- •2. Oсновнi новоутворення в розвитку дитини раннього віку. Розвиток мови.
- •1. Стадії та рівні психічного відображення у тварин.
- •1. Стадiя елементарної ceHcopHoї психiки:
- •2. Стадiя перцептивної психiки.
- •2. Розвиток особистостi дошкiльника. Самосвiдомiсть та «я-концепцiя» дитини дошкiльного віку.
- •1.Відмінність психіки тварини від психіки людини.
- •2. Сюжетно-рольова гра та її значення в розвитку дошкільника.
- •1.Передумови та умови виникнення психіки людини.
- •2. Психологiчна готовнiсть дитини до школи.
- •1.Свідомість людини як вищий рівень відображення. Структура свідомості.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1.Відчуття як початкова ланка пізнавального процесу. Види та фізіологічна основа відчуттів.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери в молодшому шкiльному віці.
- •1.Основні властивості і закономірності відчуттів.
- •2. Новоутворення пiдлiткового віку. Провiдний вид діяльності апідлітків.
- •1.Поняття про сприймання та його фізіологічну основу.
- •2. Розвиток пiзнавальних процесiв в пiдлiтковому вiцi.
- •1.Загальні особливості та види сприймання.
- •2. Соцiальна ситуацiя розвитку в ранньому юнацькому віці.
- •1.Пам’ять та її природа. Теорії пам’яті.
- •2. Проблеми професійного вибору в юнацькому віці. Мотивація вибору.
- •1.Класифікація і види пам’яті.
- •2. Характеристика основних новоутворень юнацького віку.
- •1. Процеси і закономірності пам’яті.
- •1.Поняття про мислення. Соціальна природа мислення.
- •2. Oсновнi вимоги до навчальної дiяльностi. Змiстовна та операцiйна складовi.
- •1.Розумові дії та операції мислення. Форми мислення.
- •2. Мотивацiя навчальної дiяльностi: зовнiшнi I внутрiшнi джерела.
- •1. Види мислення.
- •2. Психологiчне забезпечення формування навчальних навичок і вмінь.
- •1.Поняття про уяву, її види і процеси.
- •2. Психологiчна характеристика навчального впливу та методів навчання.
- •1. Розвиток і виховання уяви у дітей.
- •2. Психологiя опитування та оцiнювання знань учнiв.
- •1.Сутність та основні характеристики особистості. Поняття «індивід», «людина», «суб’єкт”, «особистість», «індивідуальність» та їх взаємозв’язок.
- •2. Теорiя дитячої гри Ельконiна та її практичне значення.
- •1.Психологічна структура особистості.
- •2. Психологiчнi основи навчання I виховання дошкiльникiв I молодших школярiв.
- •1.Характеристика сучасних зарубіжних теорій особистості.
- •2.Психологiчнi основи навчання I виховання у середнiх I старших класах школи (пiдлiтковий вік, рання юнiсть).
- •1.Спрямованість особистості. Самосвідомість та я-концепція особистості.
- •2. Психологiчнi механiзми, засоби I методи виховання.
- •1.Класифікація груп у психології. Статусно-рольові особливості а їх вплив на структурування групи.
- •2. Характеристика основних теорiй виховання.
- •1.Поняття про темперамент. Історія розвитку вчення про темперамент.
- •2. Показники I критерiї вихованостi особистостi дитини.
- •1.Типи вищої нервової дільості як основа темпераменту. Психологічна характеристика типів темпераменту.
- •2. Загальна характеристика педагогiчної дiяльностi вчителя (структура, стилi).
- •1.Поняття про характер. Провідні риси характеру.
- •2. Психологiя особистостi вчителя. Педагогiчнi здiбностi.
- •1.Поняття про здібності та їх види.
- •2. Психологiчний аналiз уроку: структура, змiст, практичне значення.
- •1.Здібності, обдарованість, талант.
- •1.Загальне поняття про увагу та її фізіологічні основи.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери дитини раннього віку.
- •1.Феноменологія та властивості уваги.
- •2. Рушiйнi сили, чинники та умови розвитку.
- •1. Феноменеологiя емоцiйннх явищ (емощя, афект, настрiй, стрес).
- •2. Культурно-iсторична теорiя розвитку психiки Виготського.
- •1. Почуття. Динамiка почуттiв зaкoнoмipностi їх утворення.
- •2. Поняття про piвeнь актуального та зону найближчого розвитку .
- •35. Вияв та форми переживання почуттiв. Вищi почуття.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1. Поняття про волю. Воля як вища психiчна фуикцiя.
- •2. Методики вивчення шкiльного класу. Психологiчна характеристика класу як соцiальної групи.
2. Проблеми професійного вибору в юнацькому віці. Мотивація вибору.
Навчання старшокласникiв передбача€ радикальну перебудову змісту i методiв навчання, максимальне врахуванняiндивiдуальних особливостеЙ та iHTepeciB учнiв, що дa€ простiр lхвласнiЙ розумовiЙ i соцiальнiЙ iнiцiативi. РозумовиЙ розвитокстаршокласника поляtа€ у формуваннi iндивiдуального стилю розумової дiялыюстi.
У навчаннi Формуються загальнi iнтелектуальнi здiбностi, понятiйне теоретичне мислення. Юнацьке мислення характеризу€ться схильнiстю до теоретизування, створення абстрактних узагальнень, захоплення фiлософськими побудовами. Абстрактнаможливiсть зда€ться старшокласнику бiльш цiкавою i важливiшою, нiж дiЙснiсть. Руйнування унiверсальних законiв i теорiй CTa€ улюбленою розумовою грою старшокласника. У мрiях юнаки програютьpi3Hi варiанти свого майбутнього житт€вого шляху. ФiлософськаспрямЬванicть юнацького мислення пов'язана не тiльки з формально- логiчними операцiями, аЙз особливостями емоцiЙНОl сфериюнакiв. Широта iнтелектуальних iHTepeciB часто пов'язана 3 вiдсутнicтю системи.
Збiльшу€ться обсяг увагй, здатнicть доВtо зберiгати 11 iHTeHсивнiсть i переключатися 3 одного предмета на iншиЙ. Юнicть психологiчно бiльш рухлива i схильна до захоплень. РаЗ0М 3 тим увагаCTa€ бiльш вибiрковою, залежить вiд спрямованостi iHTepeciB.
Старшокласники починають оцiнювати навчальну дiяльнicть з позицil свого маЙбутнього. У них змiню€ться ставлення до окремих предметiв. Воно почина€, на вiдмiну вiдпiдлiткового BiKY, зумовлюватися не ставленням до вчителя, аiнтересами, нахилами учня, намipами отримати певну професiю.
Робота 3 пiдготовки до вибору учнями професii повинна стати органiчно'ю частиною всього навчально-виховного процесу. Вона склада€ться 3 таких напрямiв:
- професiйна просвiта - озбро€ння старшокласника знаннями про pi3Hi професil;
- професiйна психодiагностика - вивчення психiчних особливостеЙ школяра;
- професiйна консультаЦiя - встановлення вiдповiдностi
iндивiдуально-психологiчних особlIивостеЙ старшоклас
ника тiй або iншiй професil;
- розвиток iHTepeciB, нахилiв старшокласника до рiзних видiв дiяльностi.
Білет 14.
1.Класифікація і види пам’яті.
Види пам'ятi видiляютъ за такими критеріями: 1) залеЖно Biд того, що запам'ятовується і ВіДтВOрю€ТЬСЯ, яка діяльнicтъ переважа€, пам'ять розподіляють на рухову, .eMoційну, образну, словеСНО-Логiчну; 2) за триваліСТЮ заКРіплення i збереження матерiалу - на короткочасну (оперативну) й довгoчасну; 3) залежно Biд того, як процеси па’мяті включаються у cтpуктуру дiяльностi, як Boни пов’язані з цілями та засобами, - на мимовiлъну й довільну; 4) за УСВіДомленням (розyмiнням) змiсту матерiалу пам’ЯТі - на смислову й механiчну.
Рухова пам’ять полягає у запаМ'Ятовуваннi та BiдтвopeHні людиною своїх рухів. Така необxiдність Виникає переважHо в практичній діяльності людини.
Емоційна пам’ять - це запам'ятовування i вiдтвoрення CВOїX емоцiй і почуттів. Емоцiї сигнaлiзують про потреби та інтереси, вiдображаютъ наше ставлення до оточення. Емоцiйна пам'ять може виявитися силънiшою за iншi.
Образна пам 'ять полягає в запам'ятовуваннi образiв, уявлень про предмети та явища навколишнього Cbiтy, властивостей i зв'язкiв мiж НИМИ. Вона бува€ зоровою, слуховою, дотиковою, нюховою, смаковою залежно Biд аналiзаторiв, з якими пов'язане її походжеНнЯ.
Словесно-логiчна пам 'ять є специфiчно людсъкою пам'яттю, що базу€тъся на спiлънiй дiялъностi ДвОХ сигналъних систем, у якiй головна роль належитъ другiй. Змiстом СЛОВеСНО-ЛОгічної пам’яті є Нaші ДУМКИ, ПОнЯ'ттЯ., судження, що ВіДображаютъ предмети i явища з їх загальними властивоСТЯМИ, iстотними зв'язками та вiдношеннями.
Короткочасна пам 'ять характeризуєтъся ШВИДКИМ запам' ятовуванням матерiалу, негайним ЙОгО вiдтворенням i коротким строком зберiгaння. Вона часто обслyгoву€ oKpeмi елементи складноi дiялъностi й тому її значення може змiНюватися.
Оперативна пам 'ять - запам'ятовування, збереження i вiдтвореннЯ інформацiї в Mipy потреби в дocягненні мети конкретної ДlЯЛьностi або окремих операцiй. ПIСЛЯ виконання дiялъностi матерiал пам'ятi Ma€ зразу ж забуватися, iнaкшe Biн може негативно вплинyrи на наcтyпнi опеpaцii.
Довгочасна пам 'ять баЗУєтьСЯ на ДОВгостроковiй функцii пам’ЯТі, характеризується тривалим зберіганням i настУПним ВИКОрИСТанням iнформацii в дiялыюстi ЛЮдиНИ.
Оперативний, короткочасний i довгочасний рiзновиди пам’ЯТі пов’язаНі МіЖ собою, що зумоВЛю€ТЪСЯ як змiстом запам'ятовуваногo, так i цiлями й засобами дiялъностi в яку включаютъся процеси пам'ятi.
Мuмовiльна пам 'ять полягає в запам'ятовуваннi та Biдтвореннi матерiалу без спецiaЛьної мети йогO запам'ятати або пригадати.
Довiльна пам 'ять - це запам'ятовування i вiдтворення, коли людина ставить перед собою мету запам'ятати, коли Виника€ потреба в навмисному заучуваннi.
Мимовiльна й довiльна пам'ять притаманнi кожнiй особистостi i ЯВЛЯюТЬ собою послдовнi ступенi розвитку пам'ятi в онтогенетичному планi. Мимовiльна пам'ять переду€ довiльнiй i виступає необxiдною умовою ii виникнення.
Смuслова пам'ять пов'язана з розyмiнням того змiсту, що запам'ятовується. BоНa спирається на смисловi зв'язки.
Механiчна пам 'ять дiє у тих ВИпадках, коли не досягається розyмiння заучуваного матерiалу, а навмисне чи ненавмисне запам'ятовуються речi, якi до кiнця не YCBiдoMлюються.