Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Психологія державний - шпори.doc
Скачиваний:
75
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
570.88 Кб
Скачать

1.Загальні особливості та види сприймання.

Спрuймання - це цiлiсне вiдображення предметiв, ситуацiй та подiй при безпосередньому впливі фiзичних подразникiв на органи чуrтя. Разом з процесами вiдчуття сприймання забезпечує безпо­середньо-чуттєву орiєнтацiю в оточуючому CBiTi.

Вiдчуття знаходяться в нас самих, а властивостi предметiв, що сприймаються, ix образи локалiзованi в просторi. Цей процес харак­терний для сприймання, на BiдMiнy Biд вiдчутгя, називається об'ек­тивацieю.

Основними властивостями образу, що створюєтъся в процесi i в резулътатi сприймання є предметнicтъ, цiлiснiсть, константнicть та категорiалънiсть.

Предметнiсть сnрuймання - це здатнiстъ людини сприймати CBiT не у виглядi набору не пов'язаних один з одним вiдчyттiв, а в формi Biдo­кремлених один Biд одного предметiв, що маютъ властивостi, якi ВИКЛи­кають данi вiдчуття.

Цiлiснiсть спрuймання виражаєтъся в тому, що сприймаючи певний об'ект, ми видiляемо його oкpeмi ознаки, сторони, властивостi i ВОДночас об'єднуємо ix у єдине цiле, завдяки чому i виникає його образ в цiлому.

KOHcтaHтHicть сnриймання - це здатнicтъ сприймати предмети вiдносно постiйними за формою, колъором та величиною, ряду iнших параметрiв незалежно Biд змiн фiзичних умов сприймання.

Категорійність людсъкого сприймання проявляcrъся в тому, що воно носить, узагальнений характер, i кожен предмет ми позначаємо словом-поняттям, вiдносимо до певного класу.

Сприймання подiляєтъся на TaKi види: зорове, слухове, дотикове, кінестезичне, нюхове та смакове.

Зa iншою класифiкацiєю сприймання може бути таких видiв: сприймання простору, сприймання часу i сприймання руху.

2. Соцiальна ситуацiя розвитку в ранньому юнацькому віці.

Основне соцiальне завдання на цьо­му етапi - вибiр професi!, соцiальне та особистiсне са.мовuзначення.

До моменту закiнчення школи юнаки :а дiвчата мають бути пси­хологiчно готовими до дорослого життя.

Передусiм це розвиток потреби в спiлкуваннi та освоєння способiв його здiйснення; формування теоретичного мислення i вмiння орієнтуватись у різних його формах (науковому, художньому, етичному, правовому тощо), що виража€ться в наявних основах наукового та громадянського світогляду; розвиток рефлексії, яка забезпечує усвi­домлене i критичне ставлення до себе; становлення гOTOBHOCTi до тру­дової дiяльностi.

Якщо цi якостi сформованi, то молода людина має необхiдну пси­хологiчну базу для самовuзначетlЯ - центрального новоутворенняраннього юнацького вiку. Основ­ним у ньому є потреба зайняти внутрiшню позицiю доррслого, ус­вiдомити себе як члена суспiльства, визначити себе у свiті. Провiдною на цьому етапi cтaє учбово-професiйна діяльність.

Перехiдний, маргiнальний характер соціального становища i статусу ранньої юностi визначає xapaктepнi психiчнi особливостi юнацтва.

Самовизначення на цьому етапi ще не € завершеним, остаточним, оскiльки воно не пройшло перевiрки життям. Тому до юності відносять i вікову групу вiд 18 до 23-25 pOKiB, яку умовно називають початком дорослості". На цьому етапi людина вже є повністю дорослою як у бiологiчному, Taк i в соцiальному планi. Вона пере­дусiм суб'€кт трудової діяльності. Соцiально-психологiчнi властивостi тут детермiнуються не стiльки BiKOM, скiльки соцiально-професiйним становищем людини.

Білет 13.