- •1.Поняття про предмет,завдання, принципи та категорії загальної психології.
- •2. Biкoвa перiодизацiя, принципи та критерії вікової перiодизацiї Ельконiна.
- •1.Основні напрямки школи та концепції у психології
- •2. Загальна характеристика перiоду новонародженостi. Процес формування мови у немовлят.
- •1. Загальна характеристика та класифікація методів загальної психології.
- •2. Предметно-манiпулятивна дiяльнiсть в ранньому вiцi. Криза трьох років.
- •1. Поява і розвиток форм психічного відображення в живій і неживій природі.
- •2. Oсновнi новоутворення в розвитку дитини раннього віку. Розвиток мови.
- •1. Стадії та рівні психічного відображення у тварин.
- •1. Стадiя елементарної ceHcopHoї психiки:
- •2. Стадiя перцептивної психiки.
- •2. Розвиток особистостi дошкiльника. Самосвiдомiсть та «я-концепцiя» дитини дошкiльного віку.
- •1.Відмінність психіки тварини від психіки людини.
- •2. Сюжетно-рольова гра та її значення в розвитку дошкільника.
- •1.Передумови та умови виникнення психіки людини.
- •2. Психологiчна готовнiсть дитини до школи.
- •1.Свідомість людини як вищий рівень відображення. Структура свідомості.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1.Відчуття як початкова ланка пізнавального процесу. Види та фізіологічна основа відчуттів.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери в молодшому шкiльному віці.
- •1.Основні властивості і закономірності відчуттів.
- •2. Новоутворення пiдлiткового віку. Провiдний вид діяльності апідлітків.
- •1.Поняття про сприймання та його фізіологічну основу.
- •2. Розвиток пiзнавальних процесiв в пiдлiтковому вiцi.
- •1.Загальні особливості та види сприймання.
- •2. Соцiальна ситуацiя розвитку в ранньому юнацькому віці.
- •1.Пам’ять та її природа. Теорії пам’яті.
- •2. Проблеми професійного вибору в юнацькому віці. Мотивація вибору.
- •1.Класифікація і види пам’яті.
- •2. Характеристика основних новоутворень юнацького віку.
- •1. Процеси і закономірності пам’яті.
- •1.Поняття про мислення. Соціальна природа мислення.
- •2. Oсновнi вимоги до навчальної дiяльностi. Змiстовна та операцiйна складовi.
- •1.Розумові дії та операції мислення. Форми мислення.
- •2. Мотивацiя навчальної дiяльностi: зовнiшнi I внутрiшнi джерела.
- •1. Види мислення.
- •2. Психологiчне забезпечення формування навчальних навичок і вмінь.
- •1.Поняття про уяву, її види і процеси.
- •2. Психологiчна характеристика навчального впливу та методів навчання.
- •1. Розвиток і виховання уяви у дітей.
- •2. Психологiя опитування та оцiнювання знань учнiв.
- •1.Сутність та основні характеристики особистості. Поняття «індивід», «людина», «суб’єкт”, «особистість», «індивідуальність» та їх взаємозв’язок.
- •2. Теорiя дитячої гри Ельконiна та її практичне значення.
- •1.Психологічна структура особистості.
- •2. Психологiчнi основи навчання I виховання дошкiльникiв I молодших школярiв.
- •1.Характеристика сучасних зарубіжних теорій особистості.
- •2.Психологiчнi основи навчання I виховання у середнiх I старших класах школи (пiдлiтковий вік, рання юнiсть).
- •1.Спрямованість особистості. Самосвідомість та я-концепція особистості.
- •2. Психологiчнi механiзми, засоби I методи виховання.
- •1.Класифікація груп у психології. Статусно-рольові особливості а їх вплив на структурування групи.
- •2. Характеристика основних теорiй виховання.
- •1.Поняття про темперамент. Історія розвитку вчення про темперамент.
- •2. Показники I критерiї вихованостi особистостi дитини.
- •1.Типи вищої нервової дільості як основа темпераменту. Психологічна характеристика типів темпераменту.
- •2. Загальна характеристика педагогiчної дiяльностi вчителя (структура, стилi).
- •1.Поняття про характер. Провідні риси характеру.
- •2. Психологiя особистостi вчителя. Педагогiчнi здiбностi.
- •1.Поняття про здібності та їх види.
- •2. Психологiчний аналiз уроку: структура, змiст, практичне значення.
- •1.Здібності, обдарованість, талант.
- •1.Загальне поняття про увагу та її фізіологічні основи.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери дитини раннього віку.
- •1.Феноменологія та властивості уваги.
- •2. Рушiйнi сили, чинники та умови розвитку.
- •1. Феноменеологiя емоцiйннх явищ (емощя, афект, настрiй, стрес).
- •2. Культурно-iсторична теорiя розвитку психiки Виготського.
- •1. Почуття. Динамiка почуттiв зaкoнoмipностi їх утворення.
- •2. Поняття про piвeнь актуального та зону найближчого розвитку .
- •35. Вияв та форми переживання почуттiв. Вищi почуття.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1. Поняття про волю. Воля як вища психiчна фуикцiя.
- •2. Методики вивчення шкiльного класу. Психологiчна характеристика класу як соцiальної групи.
2. Новоутворення пiдлiткового віку. Провiдний вид діяльності апідлітків.
У пiдлiтковому вiцi вiдбуваються кардинальнi змiни opгaнізму дитини на шляху до бiологiчної зрiлостi. Цi змiни зумовлюються насамперед статевим дозрiванням. Статеве дозрiвання вплива€ на почуття власної власної дорослостi, появу iHTepecy до представникiв протилежної cTaTi, пробудження нових романтичних почуттiв i переживань.
Прискорюється piст тiла у висоту. У дiвчаток цей процес розпочинається з 11 pOKiB, що на 2 роки ранiше, нiж у хлопчиків.
Соцiальна ситуацiя розвитку в пiдлiтковий перiод Ma€ принциповi вiдмiнностi вiд ситуацiй розвитку в дитинствi. Тепер уже iнакше розставляються акценти мiж сiм'€ю, однолiтками i школою. Головне мiсце серед мотивiв позитивного ставлення до школи займа€ мотив спiлкування з однолiтками. Цi В3a€МИНИ стають основою внутрiшнього iHTepecy пiдлiтка. Iншi мотив и розташовуються так: якicть викладання предмета, прихильнicть до CBO€l школи. Вiдбува€ться подальша соцiалiзацiя "Я" особистостi: усвiдомлення cBolX прав i обов'язкiв, прагнення завоювати статус дорослого. Пiдлiток залуча€ться до життя дорослих, вступа€ в pi3Hi громадськi органiзацii.
Провiдни~ вид дiяльностi - iнтимно-особистicне спiлкування. OCHOBHi новоутворення: почуття дорослостi, потреба в самореалiзацii та суспiльному визнаннi, прагнення до самоствердження, самосвiдомiсть набуває морального характеру, вмiнняпiдпорядковуватись нормам колективного ЖИТТЯ.
OCHOBHi протирiччя: прагнення бути дорослим i разом з тим вiдсутнicть соцiального досвiду; вiдмiнностi мiж фiзичною i соцiальною зрiлiстю пiдлiтка.
Білет 11.
1.Поняття про сприймання та його фізіологічну основу.
Спрuймання - це вiдображення в свідомості цiлiсних npeдметiв i явищ при. безпосереднiй дiї подразникiв на органи чуття. Коли людина перебува€ в оточеннi звичайних речей, у нeї формуються цiлiснi образи навколишнix предметiв. Вона бачить речi, чу€ їxн€ звучання, торка€ться їx. Результатом сприймання є цілісний образ об’єкта.
Сприймання не зводиться до простої суми відчуттів. Це є якісно новий ступінь пізнання, в якому задіяні знання і минулий досвід.
Сприймання є суб’єктивним образом об’єктивного світу. В образі сприймання відображається ставлення людини до об’єкта.
Фізіологічною основою є нервові зв’язки, які утворюються в межах одного аналізатора.
Вiдображаючи предмети та ixнi властивостi, сприймання i вiдчyття ЯВЛЯЮTь собою рiзнi за повнотою, глибиною й адекватнiстю ступенi чyттєвогo пiзнання невичерпного багатства cBiтy. Але значення вiдчyттiв та сприймання в дiяльHOCTi людини не обмежу€ться iнформуванням про події у внутрiшньому та зовнiшньому середовищi. Чyттєвий образ для людини є сигналом про значyщiсть цих подiй i, отже, регyлятором її поведiнки в середовищi. Сприймaючи, наприклад, змiнy погoдних умов (вiдчyваючи холод, спеку чи вiтep), ЛЮДина може пристосуватися до них чи yникнyти їx. Виконуючи рiзнi трудовi дії, за допомогoю вiдчyттiв - пеpeдyciм м'язових i дотикових - вона точно вiдображає oKpeмi властивостi та цiлiснi ознаки речей i тiльки на цiй OCHOBi координує з ними СВОї дії. Втрата м'ЯЗОВОї чyтливостi при деяких захворюваннях робить люДинY безпорадною у використаннi найзвичнiшиx предметiв.