27. Формування наукового свiтогляду.

До завданъ розумового вихов. Нал~итъ формуваня наукового СВIТогляду учнiв. Науковий свiтогляд- це цiлiсна система наукових , фiлософських морольних полiтичних , правових,переконанъ i почуттiв . Свiтогляд складаcrъся з таких пiдсистем : Н8Йбiлъш загальнi знання як основа формування поглядiв i. . переконань , евiтоглядН1 ВМlННЯ . Погляди - прийняття людиною як достовiрнi iдe. , з~ання , теоретичнi концеПЦll, передбачення поясюоть явиша природи i суспiльства. . Перекоиання - це ПСИХ1чний стан особистостi , який характеризуcrься ст~кими поглядами, впевнеНlСТЮ у правильностi власн~ думок,. поглядiв, це СУКУПН1тъ знань, щей , концепцiй . Важливиii елемент свiтогляду - теоретичне мислення здатнiстъ анaлiзувати, синтезувати ,порiвюоватн . Шляхами формування наукового свiтогляду : у процесi вивчен~ шкiлъних навчальних ДИСЦИПЛlн: теоретична спрямовaнiсть навчально виховного процесу ; здiйснення мiж придметних зв'язкiв у процесi навчання; забезпечення дiалектичного мислення учнiв на уроках..

28.Робота класвоro керiвиика.

Фyнкцii класноro керiвника: дiагноC'rnЧНа, органiзпropська, вихов координaцiйна, стимулююча.Навчально-виховною роботою в класi здiйсНlOClЪCЯ класним керiвником, який npизначаE:IЬСЯ aдмiнicтpaцioo ш. з числа вчиreлiв, що викл8Дають у даному класi.Класний керiвник:здiйсНЮЕ: виховання в учнiв КУЛЬ1ури поведiнки, ФОРМУЕ: в них високi моральнi якocтi; забезпеЧУЕ: E:ДНiCTh педагоriчних вимог з боку ciM'i i школи;оргaнiзyЕ: в разi необxiднocтi допомогу учням (навчальну, матерiалиморальну);проводmъ заходи, якi передбачають змiцнення здоров'я учнiв;органiзyЕ: суспiльно корнену працю учнiв, веде документaцiю класу;Класний керiвник повинен володfm великим багажем знань, nлaнyв8'ПI виховну роботу.

29. Методична робота в школі

Iндивiдyальна caмoocBiTa: систематичневивчення полiТИЧНОl, психолого­педагогiЧНОl, наУКОВОl лiтературибезпосередня участь у роботi шкiльних, мiжшкiльних та р8Йонних методичних об€днань, ceMiHapiB, конференцiй. Груповi та MacoBi форми метОДИЧНОl роботи: вiдкритi уроки, вза€мо вiдвiдyвання, предметнi KOMici1 та iнш. Вiдкритi уроки. Основна мета вiдкритих ypoкiB ­пiдвищення М8Йстерностi Bcix учителiв. OCHOBHi завдання: вiтелння у практику Bcix учителiв передового педагогiчного ДOCBiдy i результатiв дослiджень педагогiЧНОl науки. Змiст роботи предметних комiсiй: заслуховування i обговорення доповiдей з Н8Йбiльш актуалъних питань навчання i виховання; огляд HOBiTHЪOl фахОВОl лiтератури. До иасових форм метОДИЧНОl роботи належить: науково-практичнi конференцi1; педагогiчнi читання; тижнi педагогiЧНОl М8Йстерностi. Iндивiдуалънi форми метОДИЧНОl роботи використовуються: стажування та наставництво; iндивiдуалънi i груповi консультaцil; пiсля атестацiйна робота. Iршi форми метОДИЧНОl роботи:виробничiнаради, науково-практичнi конференцil, педагогiчнi читання, школи передового ДOCBiдy, курси перепiдготовки.

30. Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду

Педагогічний досвід — сукупність знань, умінь і навичок, набутих у процесі безпосередньої педагогічної діяльності; форма засвоєння педагогом раціональних здобутків своїх колег.

Знаходить своє втілен­ня в технології навчально-виховного процесу. За пошире­ністю, охопленістю педагогічного середовища його поді­ляють на передовий і масовий.

Постає як ідеалізація реального педагогічного процесу завдяки абстрагуванню від випадкових, неістотних елементів і конкретних умов педагогічної діяльності. Він збагачує практику навчання й виховання, сприяючи роз­витку педагогічної думки. Йому властива історична обмеженість. У формуванні та поширенні його велике значення має позиція вчителя. Різновидами передового педагогічного досвіду є новаторський і дослідницький. Новаторському педагогічному досвіду властиві оригінальність, новизна, емпіричний ха­рактер практичної діяльності.

В основі його — педагогічне новаторство — діяльність учителів та вихователів, спрямована на поліпшення, ра­ціоналізацію процесу навчання й виховання. Най­частіше організаційною формою реалізації педагогічного новаторства є діяльність експериментальних, авторських шкіл, навчально-виховних комплексів.

Кожній історичній епосі притаманні відповідні особли­вості педагогічного новаторства, які залежать і від націо­нальних традицій, ментальності народу. Елена Кей висунула ідею самона­вчання і самовиховання, за якої дітей треба виховувати спеціально, надавати можливість поступово виховувати­ся й розвивати свої здібності самим. Головне завдання ви­хователя — допомогати дитині в цьому, не нав'язуючи своїх думок і вимог.

Теорію «громадянського виховання» і «трудової шко­ли» сформулював німецький педагог Георг Кершенштейнер (1854—1932). Він вважав, що головне завдання шко­ли — «громадянське виховання», тобто виховання у дусі беззастережної слухняності, відданості державі.