- •Isbn 966-7613-60-7
- •Isbn 966-7613-60-7
- •Глава 1
- •§ 1. Методологічні основи
- •§ 2. Основні форми взаємодії людини і суспільства з природним середовищем
- •§ 3. Природноресурсові відносини
- •§ 4. Об'єкти природноресурсового права
- •§ 5. Суб'єкти природноресурсового права та природноресурсова правосуб'єктність
- •§ 6. Методи правового регулювання природноресурсових відносин
- •§ 7. Принципи природноресурсового права
- •§ 8. Система природноресурсового права
- •Глава 2
- •§ 1. Розвиток природноресурсового законодавства до 1917 р.
- •§ 2. Розвиток природноресурсового законодавства в період 1917—1938 pp.
- •§ 3. Розвиток природноресурсового законодавства і права у 1938—1990 pp.
- •§ 4. Сучасний період розвитку природноресурсового права
- •Глава 3 Джерела природноресурсового права
- •§ 1. Поняття і характеристика джерел природноресурсового права
- •§ 2. Конституційні засади
- •§ 3. Кодифікаційні закони як основні джерела природноресурсового права
- •§ 4. Спеціальні закони як джерела природноресурсового права
- •§ 5. Нормативно-правові акти органів
- •§ 6. Нормативні акти місцевих органів
- •Глава 4
- •§ 1. Основні ознаки та визначення
- •§ 2. Конституційні засади права власності на природні об'єкти та їх ресурси
- •§ 3. Право власності на природні об'єкти в природноресурсових кодексах
- •Глава 14 цього Кодексу повністю присвячена праву власності на землю*. Згідно з її положеннями земля може перебувати у приват-
- •§ 4. Особливості закріплення права власності
- •§ 5. Зміст права власності на природні ресурси та його реалізація
- •§ 6. Способи захисту й охорони
- •Глава 5
- •§ 2. Основні види природокористування та їх юридичне закріплення
- •§ 3. Правове регулювання загального природокористування
- •§ 4. Правове регулювання спеціального природокористування
- •§ 5. Зміст права природокористування, права й обов'язки природокористувачів
- •§ 6. Підстави виникнення, зміни та припинення права природокористування
- •Глава 6
- •§ 1. Загальна характеристика управління та контролю у галузі природокористування
- •§ 2. Система органів управління і контролю в галузі природокористування
- •§ 3. Функції управління і контролю у галузі природокористування
- •§ 4. Правове регулювання ведення
- •Глава 7
- •§ 1. Земельні відносини в умовах сучасної земельної реформи
- •§ 2. Склад земельного фонду України
- •§ 3. Правові засади використання земельних ресурсів
- •§ 4. Умови та порядок вирішення
- •Глава 8
- •§ 1. Визначення поняття надр як природного
- •§ 2. Особливості правовідносин
- •§ 3. Компетенція органів державної влади щодо розпорядження надрами
- •§ 4. Умови і порядок надання надр у користування
- •§ 5. Використання надр для видобування корисних копалин
- •Глава 9
- •§ 2. Поняття і види водокористування, права та обов'язки водокористувачів
- •§ 3. Особливості спеціального
- •§ 4. Стандартизація і нормування в галузі
- •§ 5. Особливості застосування
- •Глава 10
- •§ 1. Визначення виключної (морської)
- •§ 2. Особливості правового статусу континентального шельфу України
- •§ 3. Використання рибних та інших
- •§ 4. Охорона суверенних прав України у її виключній (морській) економічній зоні
- •§ 5. Юридична відповідальність за порушення
- •Глава 11
- •§ 1. Загальна характеристика законодавства про рослинний світ
- •§ 2. Рослинний світ як об'єкт правового регулювання
- •§ 3. Види природних рослинних ресурсів
- •§ 4. Правові форми та види використання природних рослинних ресурсів
- •§ 5. Правове регулювання відтворення природних рослинних ресурсів
- •Глава 12
- •§ 1. Поняття лісового фонду та лісових ресурсів
- •§ 2. Право лісокористування та його види
- •§ 3. Підстави припинення права
- •§ 4. Особливості державного управління
- •§ 5. Державний облік лісового фонду,
- •Глава 13
- •§ 1. Загальна характеристика законодавства про тваринний світ
- •§ 2. Тваринний світ як об'єкт права власності та права користування
- •§ 3. Основні види використання тваринного світу
- •§ 4. Державне управління і державний контроль
- •§ 5. Юридична відповідальність
- •Глава 14 Правове регулювання використання
- •§ 2. Правове регулювання
- •§ 3. Правовий режим природних
- •§ 4. Особливості використання територій
- •§ 5. Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду і контроль за режимом їх використання
- •§ 6. Юридична відповідальність
- •Глава 15
- •§ 1. Поняття та види природних лікувальних ресурсів і комплексів
- •§ 2. Правовий режим використання природних ресурсів курортів
- •§ 3. Правовий режим використання
- •§ 4. Правовий режим використання
- •Глава 16
- •§ 2. Правовий режим використання природних ресурсів рекреаційних зон
- •§ 3. Правове регулювання зеленого туризму
- •§ 4. Особливості правового режиму використання природних ресурсів
- •Глава 17
- •§ 1. Поняття та види нематеріалізованих природних ресурсів
- •§ 2. Правові питання використання простору
- •§ 3. Правове регулювання використання атмосферного повітря
- •§ 4. Особливості правового регулювання використання кліматичного ресурсу
- •§ 5. Правове регулювання використання альтернативних джерел енергії
- •§ 6. Правове регулювання використання радіочастотного ресурсу
- •Глава 18
- •§ 1. Поняття та види правових режимів
- •§ 2. Правовий режим використання природних ресурсів зони екологічного лиха
- •§ 3. Особливості правового регулювання
- •§ 4. Правовий режим використання
- •§ 5. Особливості правового режиму
- •§ 6. Спеціальні правові режими використання екологічно уражених природних ресурсів
- •Загальна частина
§ 4. Умови і порядок надання надр у користування
Відповідно до законодавства про надра підставою виникнення відносин щодо використання надр є надання спеціального дозволу (ліцензії), гірничого відводу і земельної ділянки, необхідної для цього. Як випливає зі ст. 16 Кодексу про надра ліцензування діяльності щодо користування надрами — це єдиний порядок надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування ділянкою надр з відповідною метою. Головною метою ліцензування є контроль за законністю і раціональністю користування надрами та лімітування використання надр. Ліцензуванню підлягає діяльність із користування ділянками надр з метою геологічного вивчення надр, здійснення інженерно-пошукових робіт для будівництва об'єктів енергетики, оборонного комплексу, видобування корисних копалин, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, та ін.
Не підлягають ліцензуванню регіональні геофізичні роботи, геологічні роботи, пов'язані з прогнозом землетрусів та дослідженнями вулканічної діяльності, науково-дослідні роботи, спрямовані на загальне вивчення надр, створення та ведення моніторингу геологічного середовища, а також інші роботи, що здійснюються без суттєвого порушення цілісності надр. Надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки, крім випадків, коли у наданні земельної ділян-
172
ки немає потреби. Спеціальні дозволи (ліцензії) на користування надрами надаються за погодженням з Мінприроди на конкурсних засадах.
Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва та експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, надаються Державним комітетом України з нагляду за охороною праці, а гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення — Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами і підлягають реєстрації в органах Державного гірничого нагляду.
Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, здійснюється в порядку, встановленому земельним законодавством України. На кожний вид діяльності щодо користування надрами в межах конкретної ділянки видається окрема ліцензія. Допускається видача одному заявникові ліцензії на здійснення експлуатації кількох близько розташованих родовищ, якщо економічно рентабельною є тільки загальна розробка цих родовищ одним користувачем надр, що підтверджується відповідним обгрунтуванням. Ліцензії на здійснення експлуатації родовищ корисних копалин видаються, як правило, після проведення експертизи та оцінки запасів корисних копалин. В окремих випадках ліцензія може бути видана за результатами попередньої оцінки (експертизи) запасів корисних копалин. Порядок проведення державної експертизи та оцінка запасів корисних копалин здійснюються відповідно до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 р. № 865 (в редакції постанови від 4 жовтня 2000 р. № 1512)', Державною комісією України по запасах корисних копалин. У разі зміни надрокористувача видається нова ліцензія. Користувач повинен розпочати діяльність не пізніше двох років від дати видачі ліцензії на використання надр. Ліцензії надаються на конкурсних засадах, проведенням тендерів (відкритих і закритих) на укладення контрактів.
Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр. Право на користування надрами посвідчується актом про надання гірничого відводу. Ділянки надр обмежуються у підземному просторі та координатами на поверхні. Ліцензування надрокористування не тільки має важливе значення в галузі видобування корисних копалин, а й передбачає природоохоронні заходи та забезпечення екологічної безпеки. Однак в сучасних умовах воно здійснюється незадовільно.
1 ЗП України. - 1995. - № 3. - Ст. 55.
173
Право на користування надрами посвідчується актом про надання гірничого відводу. Відповідно до ст. 17 Кодексу про надра гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ, корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. В надровому праві гірничий відвід становить базове поняття, яке слід розглядати в юридичному і природничому плані. У юридичному розумінні це частина земної кори, яка характеризується юридичними ознаками, надана у визначеному законом порядку; у природничому — це частина земної кори, яка характеризується певними гірничо-геологічними умовами. Гірничі відводи надаються не тільки з метою видобування корисних копалин, а й для будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей. Для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, надра надаються у користування без надання гірничого відводу після одержання ліцензії на геологічне вивчення надр.
Проект гірничого відводу складається з пояснювальної записки, де визначаються мета надання гірничого відводу, обгрунтування його одержання, опис території, геологічної характеристики ділянки надр і родовищ, обґрунтування розмірів гірничого відводу та графічних матеріалів, які включають топографічний план поверхні і копії геологічних карт і розрізів. До проекту гірничого відводу додаються копія ліцензії на користування надрами, копія протоколу про затвердження проекту розробки родовища, документ про згоду землевласника з рішенням про надання гірничого відводу та інші матеріали.
Для одержання гірничого відводу подається заявка місцевому органу гірничого нагляду, або на розробку корисних копалин місцевого значення — Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським радам. Заявка включає заяву особи, місцезнаходження гірничого відводу та мету, для якої він має застосовуватися, проект гірничого відводу. Рішення стосовно надання гірничого відводу приймається протягом ЗО днів і оформляється актом про надання гірничого відводу. Надані гірничі відводи реєструються в книзі обліку гірничих відводів. Після одержання надрокористувачами спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами чи гірничими відводами необхідно вирішити питання про надання земельної ділянки для потреб користування надрами.
Землі, надані для потреб, пов'язаних з використанням надр, використовуються досить специфічно. Землі промисловості використовуються для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їхніх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Землі в гірничодобувних регіонах потребують проведення їх моніторингу з метою виявлення негативних геологічних процесів.
174
Порядок надання земель для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, визначається метою надрокористування, залежить від виду корисних копалин, від способу видобування. Відповідно до ст. 66 ЗК потребами надрокористування визначаються розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей. їх визначають відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.
Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних із користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим проектом рекультивації на раніше відпрацьованих площах у встановлені терміни. Підприємства, установи та організації, які здійснюють геологорозвідувальні, пошукові, геодезичні та інші розвідувальні роботи, можуть проводити такі роботи на підставі угоди з власником землі або за погодженням із землекористувачем. Проте не можна говорити про надання земель для проведення розвідувальних робіт, а тільки про порядок використання земель для зазначених цілей тому, що земельні ділянки для проведення таких робіт не вилучаються у землевласників і землекористувачів.
Терміни і місце проведення розвідувальних робіт визначаються угодою сторін. Але, на жаль, юридична природа договору між гірничим підприємством і землевласником або землекористувачем на проведення розвідувальних робіт не встановлена. У разі проведення таких робіт на ділянці істотною умовою договору має бути умова про винагороду, яку мають право одержати землевласники і землекористувачі. Відповідно до ст. 67 Кодексу про надра підприємства, установи та організації, які проводять розвідувальні роботи, зобов'язані тільки відшкодовувати власникам землі та землекористувачам усі збитки, в тому числі неодержані доходи, а також за свій рахунок приводити займані земельні ділянки у попередній стан.
Щодо суб'єктів, яким належать земельні ділянки на праві державної, комунальної або приватної власності, то здійснення розвідувальних робіт на земельній ділянці суттєво обмежує їх права. Тому у випадку коли землевласник або землекористувач не дає згоди на здійснення розвідувальних робіт, необхідно розробити порядок і умови вилучення (викупу) земель. Відповідно до ст. 26 Кодексу про надра припинення права користування надрами відбувається у випадках: якщо відпала потреба у користуванні надрами; закінчення встановленого строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених дозволом (ліцензією) на користування ділянкою надр; якщо користувач без поважних причин протягом двох років не приступив до користування надра-
175
ми; вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Допоміжне геологічне вивчення надр супроводжує майже всі види надрокористування з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з'ясування гірничотехнічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Тому проведення робіт з геологічного вивчення не може вважатися порушенням принципу цільового використання надр.
Правовий режим геологічного вивчення надр закріплений в законодавстві детально, що пояснюється тісним зв'язком геологічного вивчення з видобуванням корисних копалин. Роботи з геологічного вивчення надр підлягають обов'язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт. Державна реєстрація та облік робіт з геологічного вивчення надр провадяться Державним інформаційним геологічним фондом України.
Геологічне вивчення родовищ корисних копалин є самостійним видом геологічного вивчення надр, який називається геологорозвідувальною діяльністю. Однак "геологічне вивчення" поняття ширше, ніж "геологорозвідувальна діяльність" і включає інженерні вишукування, еколого-геологічне вивчення надр, морські геологічні дослідження. Геологорозвідувальна діяльність включає сукупність взаємопов'язаних робіт, що виконуються в певній послідовності і забезпечують народне господарство розвідувальними запасами, перспективними і прогнозними ресурсами корисних копалин. Така робота передбачає пошуки, розвідку, випробування, підрахунок запасів, економічну оцінку та геологічну службу діючих гірничодобувних підприємств.
Основні принципи кількісної оцінки ресурсів корисних копалин, тобто єдині принципи підрахунку, геолого-економічної оцінки і державного обліку родовищ корисних копалин згідно з рівнем їх економічної надійності, достовірності визначення геологічних і економічних характеристик складності геологічної будови та підготовленості до промислового освоєння становлять методологічну основу геологорозвідувальної діяльності. Геолого-економічна оцінка об'єктів включає періодичний аналіз результатів геологічного та техніко-економічного вивчення запасів корисних копалин з метою оцінки їх промислового значення на основі визначення технологічної схеми видобутку і переробки мінеральної сировини і техніко-економічних показників виробничої діяльності та фінансових результатів реалізації товарної продукції гірничого виробництва.
Повнота вивчення родовищ корисних копалин, умов їх розробки, будівництва та експлуатації підземних споруд, захоронения шкідливих речовин і відходів виробництва перевіряються Держав-
ним гірничим наглядом України1, який в межах своїх повноважень розробив Програму розвитку мінерально-сировинної бази України до 2005 року, яка враховує перспективи розвитку всіх галузей народного господарства і встановлює пріоритетні напрями розвитку геологічного вивчення надр. В геологорозвідувальному процесі бере участь Геологічна служба гірничодобувних підприємств. Геологічна служба виконує свої специфічні функції, які відрізняються від функцій видобування корисних копалин, але провадяться паралельно з останніми.
Першовідкривачами родовищ корисних копалин визнаються особи, які відкрили невідоме раніше родовище корисних копалин, або виявили додаткові запаси в раніше відомому родовищі. їм видається нагрудний знак "Першовідкривач родовища" і виплачується грошова винагорода.
Родовища корисних копалин, запаси яких розвідані, оцінені і підготовлені до промислового освоєння Державною комісією України по запасах корисних копалин, підлягають передачі для промислового освоєння гірничодобувним підприємствам. Для передачі родовища у промислове освоєння утворюється міжвідомча комісія у складі представників підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, підприємства, яке приймає родовище, та представників органів геологічного нагляду2.
Облік запасів корисних копалин здійснюється під час списання їх з обліку гірничодобувного підприємства. Передбачаються правила списання запасів з метою попередження необгрунтованих втрат корисних копалин, зниження їх якості. Списанню підлягають запаси корисних копалин, які видобуті або втрачені в процесі видобування (залишені в надрах, вилучені з надр і відправлені у відвали, втрачені під час транспортування); ті, що втратили промислове значення; ті, що неможливо вилучити через гірничі та геологічні умови, які не підтвердилися3. Результати списання з обліку запасів корисних копалин обліковуються в Державному геологічному фонді України.
Роботи, які проводяться з метою будівництва підземних споруд в надрах землі, і ті, що проводяться з метою вивчення геологічного стану місцевості, загроз небезпечних геологічних процесів, контролю стану наземних будівель і споруд, є інженерно-вишукуваль-ними. Інженерно-вишукувальні роботи виконуються на підставі договору на виконання проектних і пошукових робіт. Результатом пошукових робіт є документація, яка складається з картографічної
1 Положення про порядок здійснення державного гірничого нагляду, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 1995 р. № 134 // ЗП України. — 1995. - № 5. - Ст. 126.
2 Порядок передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового осво єння, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 1995 р. N» 144 // Там само. - 1995. - № 5. - Ст. 120.
1 Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 58. // Там само. - 1995. - № 4. - Ст. 93.
176
177
і текстової частини і є матеріальним результатом виконання договору пошукових робіт.
Еколого-геологічні дослідження належать до складу геологічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних зйомочних робіт та спрямовані на вивчення радіогеохімічних, геохімічних, гідрогеологічних та інженерно-геологічних параметрів геолого-технічних систем "господарський об'єкт — геологічне середовище". Склад і обсяг ге-олого-екологічних робіт визначаються залежно від конкретних геологічних, ландшафтних умов, особливостей будови геологічного середовища і рівня техногенного навантаження на навколишнє природне середовище. Висновки еколого-геологічних досліджень відображаються на державних еколого-геологічних картах. До еколого— геологічних досліджень належать також моніторингові дослідження довкілля. З метою організації державного моніторингу розроблена програма комплексних геолого-геофізичних, еколого-геологічних і сейсмопрогнозних досліджень в районі о. Зміїний. Реалізація програми покладена на ДГП "Одеспортгеологія"1.
Інформація, отримана в результаті еколого-геологічних досліджень надр, в тому числі передбачення землетрусів, є за всіма ознаками геологічною. Відповідно до Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 р. № 423, геологічна інформація — це зафіксовані дані геологічного, геофізичного, геохімічного, економічного змісту, що характеризують будову надр, наявні в них корисні копалини, інші кількісні та якісні параметри та особливості надр і отримані за результатами геологорозвідувальних, геолого-екологічних та інших робіт.
В геологічному вивченні існують напрями, які мають певні особливості. Це морські геологічні дослідження. Відповідно Закону України від 16 травня 1995 р. "Про виключну (морську) економічну зону України"2 економічні і екологічні інтереси України щодо морських акваторій зосереджені переважно в територіальних водах, а також морських районах, прилеглих до територіального моря, включаючи райони навколо островів, що належать їй. Ці райони становлять виключну (морську) економічну зону, де Україна має суверенні права розвідки, розробки і охорони живих і неживих (мінеральних) природних ресурсів, в тому числі на морському дні і в його надрах, а також здійснює юрисдикцію щодо створення і використання установок і споруд, проведення морських наукових досліджень і охорони морського середовища.
До складу морських наукових досліджень належить геологічне вивчення морських акваторій, в тому числі еколого-геологічні дослідження і геологорозвідувальні роботи на шельфі3. Значна напру-
жешсть і різноманітність антропогенних впливів вимагають дотримання особливо суворих правил щодо забезпечення екологічної безпеки під час здійснення всіх робіт, пов'язаних з освоєнням морських мінеральних ресурсів басейну Чорного і Азовського морів.
Визначені роботи в умовах підвищеного ризику, пов'язаного не тільки з використанням різноманітної техніки в незвичайних умовах, коли неминучі помилки, втомлюваність людей, відмова техніки, а й із впливом стихії у вигляді шторму, туману, течій, невідомої підводної небезпеки. Виключити вплив морських ризиків практично неможливо тому, що вони не залежать від волі і передбачливості людей1. Моніторинг шельфових зон Чорного моря свідчить, що геологорозвідувальні роботи і видобування газу не мали катастрофічних наслідків для екологічних систем. їх вплив на природне середовище незначний. Особливу небезпеку при освоєнні морських родовищ нафти і газу становить забруднення акваторій під час бурових робіт, а основними забруднювачами є відпрацьовані бурові розчини, стічні води і буровий шлам. Рівень їх токсичності в кожному конкретному випадку залежить від технології і геолого-технічних умов буріння2.