Програма вступних випробувань
.docxКалуський коледж економіки, права та інформаційних технологій
Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу
ПРОГРАМА
ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
для осіб, які вступають на навчання
для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста
на основі базової загальної середньої освіти
Калуш - 2014
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Програму з української мови розроблено на основі Закону України ― Про загальну середню освіту і Державного стандарту базової середньої освіти. У ній враховано державний статус української мови, її суспільні функції, взято до уваги специфіку навчального предмета, що має виразні інтегративні функції, здатність справляти різнобічний навчальний, розвивальний і виховний впливи на абітурієнтів, сприяти формуванню особистості, готової до активної, творчої діяльності у всіх сферах життя демократичного суспільства, сучасні організаційні форми, методи і технології навчання рідної мови.
Основна мета навчання рідної мови полягає у формуванні національно
свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами рідної мови – її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), тобто забезпечує належний рівень комунікативної компетенції.
Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови є:
• виховання свідомого прагнення до вивчення української мови;
• вироблення компетенцій комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях;
• ознайомлення з мовною системою як основою для формування мовних умінь і
навичок — орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних;
• формування духовного світу підлітків, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу і людства в цілому.
Однією з форм перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є
текстовий диктант.
Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила і словникові слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформляти роботу.
Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.
Для вступного випробування з української мови передбачено написання диктанту
Для текстового диктанту використовується текст обсягом 180-230 слів. При визначенні кількості слів у диктанті враховують як самостійні, так і службові слова.
Текст записується абітурієнтом з голосу викладача. Робота над диктантом триває одну годину.
Методика проведення вступного випробування охоплює такі обов'язкові етапи:
- читання екзаменатором тексту диктанту в цілому;
- проведення лексико-семантичної роботи (пояснення значень незрозумілих слів);
- читання речення;
- читання речення логічно виділеними частинами;
- повторне читання речення для перевірки;
- повторне читання тексту для перевірки в цілому.
Роботи вступники здають одразу ж після перевірки за викладачем.
Критерії оцінювання вступного випробування
Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:
— орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;
— повторювані помилки (помилка у тому ж слові, яке повторюється в диктанті
кілька разів) вважаються однією помилкою; однотипні (помилки на те саме
правило), але в різних словах, вважаються різними помилками;
— розрізняють грубі й негрубі помилки, тобто такі, які не мають істотного значення для характеристики грамотності;
— п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до
однієї помилки (але зниження оцінки не повинно призводити до незадовільного
оцінювання роботи студента); «12» балів не виставляється за наявності виправлень.
Виправляються, але не враховуються такі орфографічні і пунктуаційні помилки:
1) на правила, що не внесені до Програми;
2) у словах з орфограмами, що не перевіряються правилами;
3) у передачі так званої авторської пунктуації;
До негрубих помилок належать такі:
1) у винятках з усіх правил;
2) у написанні великої букви в складних власних назвах;
3) у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;
4) у випадках, коли замість одного знака виправдано поставлений інший;
5) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший,
як...; не що інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...);
6) у пропуску одного зі сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх
послідовності;
7) у заміні українських букв російськими.
Нормативи оцінювання
|
Кількість помилок |
Бали |
|
- |
12 |
|
1 (негруба) |
11 |
|
1 |
10 |
|
1+1 (негруба) |
9 |
|
3 |
8 |
|
4 |
7 |
|
5-6 |
6 |
|
7-8 |
5 |
|
9-10 |
4 |
|
11-12 |
3 |
|
13-14 |
2 |
|
15-16 і більше |
1 |
ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ
З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
(ДИКТАНТ)
Фонетика та орфографія
1. Правопис великої літри у власних назвах.
2. Вживання м’якого знака на письмі.
3. Вживання апострофа.
4. Сполучення літер йо, ьо.
5. Чергування голосних звуків.
6. Ненаголошені голосні [е], [и], [о].
7. Чергування приголосних при словозміні та словотворенні.
8. Спрощення в групах приголосних.
9. Подвоєння, подовження приголосних.
10. Написання префіксів роз-, без-, через-, з- (зі-, с-).
11. Правила переносу слів.
12. Правопис слів іншомовного походження.
Будова слова. Словотвір
1. Написання складних і складноскорочених слів. Абревіація.
Морфологія
1. Відмінювання іменників та їх правопис.
2. Відмінювання прізвищ, імен та по батькові.
3. Написання прізвищ і географічних назв.
4. Написання прикметників.
5. Правопис числівників. Зв'язок числівників з іменниками.
6. Відмінювання і написання займенників.
7. Творення дієслів та їх правопис. Частка не з дієсловами.
8. Творення і правопис прислівників.
9. Правопис прийменників.
10. Правопис сполучників.
11. Правопис часток.
12. Правопис вигуків і звуконаслідувальних слів.
Синтаксис і пунктуація
1. Просте речення. Розділові знаки у простому реченні.
2. Тире між підметом і присудком.
3. Розділові знаки між однорідними членами речення.
4. Узагальнювальні слова при однорідних членах речення.
5. Розділові знаки при відокремлених членах речення (відокремлені означення,
прикладки, обставини, додатки).
6. Уточнювальні члени речення.
7. Розділові знаки при звертаннях, вставних словах, сполученнях слів і реченнях.
8. Складне речення. Розділові знаки у складносурядних реченнях.
9. Розділові знаки у складнопідрядних реченнях.
10. Розділові знаки у складнопідрядних реченнях з кількома підрядними.
11. Розділові знаки у безсполучникових реченнях.
12. Розділові знаки у складних реченнях з різними видами зв’язку.
13. Розділові знаки при цитатах, прямій і непрямій мові.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Зубков М. Збірник диктантів для випускників та абітурієнтів з української мови. – Харків: СПДФО Співак Т.К., 2007.
2. Зубков М. Українська мова. Універсальний довідник. – Харків: Школа, 2009.
3. Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів: навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2007.
4. Лобода В. В., Скуратівський В. Л. Українська мова в таблицях : Довідник. - К., 2008.
5. Орфографія української мови просто про складне / Радченко І. – К.: Шкільний світ, 2008.
6. Плющ М.Я., Гринас Н.Я. Граматика української мови в таблицях: навчальний посібник. – К.: Вища школа. – 2004.
7. Український правопис. – К.: Наукова думка, 1995.
8. Фурдуй М. І. Практикум з правопису. - К.: Либідь, 2003.
9. Юшук І.П. Українська мова. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 2007.